Особистісно-орієнтоване навчання як прогресивна технологія



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особистісно-орієнтоване навчання як прогресивна технологія



Сучасною прогресивною технологією є особистісно-орієнтоване
навчання. Воно вимагає не сформувати, навіть не виховати, а відкри­
ти, підтримати, розвинути людину в людині, створивши в ній механіз­
ми самореалізації, саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самозахис­
ту, самовиховання та інші, необхідні для становлення самобутнього
особистісного образу та достойного людського життя, для діалогічної
взаємодії з людьми, природою, культурою, цивілізацією.

Це означає, що в змісті особистісно-орієнтованого навчання обо­в'язковими єтакі компоненти: аксіологічний, когнітивний, діяльніс-но-творчий та особистісний.

Аксіологічний компонент має на меті введення учнів у світ цін­ностей і надання допомоги у виборі особистісно-значущої системи ціннісних орієнтацій, особистісних сенсів.

Когнітивний компонент змісту забезпечує їх науковими знаннями про людину, культуру, історію, природу, ноосферу як основу духовно­го розвитку.

Діяльнісно-творчий компонент сприяє формуванню і розвитку в учнів різних способів діяльності, творчих здібностей, необхідних для самореалізації особистості в пізнанні, праці, науковій, художній та ін­ших видах діяльності.

Особистісний компонент забезпечує пізнання себе, розвиток реф­лексивної здатності, оволодіння способами саморегуляції, самовдос­коналення, морального життєвого самовизначення. Формує особис-тісну позицію.

• Як Ви розумієте виявлення цих компонентів на уроці?

• Який компонент є системоутворювальним у змісті особистісно-орієнтованого навчання на відміну від змісту когнітивного навчання?

Синергетичний підхіду реалізації завдань уроку

Синергетика - наука, яка вивчає системи зі здатністю до само­
організації. Це складні, відкриті, постійно активні системи, основною
властивістю яких є самоорганізація - внутрішня здатність системи
вирощувати в собі, надбудовувати у собі нові якості, необхідні для
виживання.

Відповідно до ідей синергетичного підходу виховання не може обмежуватися формуванням лише виконавчих функцій свідомості. Виховання повинне сприяти становленню особистісних якостей лю­дини.

<,


3. Психологія навчання



Особистісні якості - це індивідуальне ставлення людини до за­гальних цінностей, культури, творчості, свободи вибору, патріотизму, інтернаціоналізму, порядності, тощо.

Особистісні структури - це структурований ціннісний зміст, який ви­являється в діяльності та поведінці. Вони регулюють, розвивають мис-леннєву діяльність людини, визначаючи її поведінку як особистісне став­лення до цінностей культури, знань, досвіду, життєвих та професійних цілей. Через ці структури реалізується феномен „бути особистістю".

Такими структурами є контроль, критичність, рефлексивність, ко-лізійність (здатність виявляти, ідентифікувати та аналізувати прихова­ні (неявні, імпліцитні) причини подій, виявляти їхні основи, встанов­лювати пріоритети (ієрархії) неявних суперечностей щодо суспільних та особистісних цінностей), мотивування [104].

• Покажіть на прикладах, як учитель на уроках може реалізувати
синергетичний підхід у навчанні і вихованні учнів.

Особистість учителя і його професійний розвиток ▲ Як Ви розумієте думку Л.М. Мітіної про те, що спрямовує без­межний шлях професійного розвитку вчителя суперечлива єдність „Я-активного, Я-відображеного і Я-творчого" [136; 96].

• Праця вчителя є складною психічною реальністю. Якщо уя­вити її у вигляді багатомірного простору, в ній можна виявити три взаємопов'язані простори: особистості вчителя, педагогічної діяль­ності і педагогічного спілкування [136; 86].

• Як виявляються ці три компоненти на уроці? Наведіть приклади їхнього виявлення. Як пов'язані вони між собою?

А Інтегральними характеристиками особистості вчителя є педаго­гічна спрямованість, педагогічна компетентність, емоційна гнучкість.

• Як Ви розумієте сутність педагогічної спрямованості і як від неї
залежить ефективність праці вчителя?

- Як Ви розумієте сутність педагогічної компетентності і як вона впливає на ефективність навчання учнів?

- У чому полягає емоційна гнучкість і як вона виявляється в праці вчителя на уроках?

Аналіз роботи вчителя на уроці з урахуванням стадій його профе­сійного розвитку

Кожен майбутній вчитель має знати, що є три стадії динаміки про­фесіонального функціонування:

- стадія професійної адаптації, яка означає, що молодий вчитель
часто діє всупереч тому досвіду, якого набуває в навчальному закладі,
робить спроби адаптуватися до професіональної спільноти, перейма­
ючи чужий досвід;



Педагогічна психологія: Практикум


- стадія професіонального становлення полягає в тому, що не­обхідність пристосування до вимог керівництва і професіональної спільноти вступає в суперечність із виробленим до цього часу індиві­дуальним стилем діяльності та спілкування, професійними знаннями, власними прийомами і „техніками";

- стадія професіональної стагнації виявляється тоді, коли вчитель існує за рахунок досягнень минулого, експлуатації стереотипів, ка­нонізації та універсалізації власного досвіду, виникають передумови для зниження професійної активності, професіонального росту спеці­аліста, неприйнятності до нового, використання свого становища для автократичного ставлення до учнів [136; 90].

• Які враження можуть бути від уроків, коли професійне функціо­нування вчителя перебуває на стадії адаптації. Порівняйте зі стадією професіонального становлення.

Що б Ви порекомендували вчителеві, який перебуває у стадії „пе­дагогічної кризи", „виснаження", „вигоряння". Наприклад, дати йому відпочити, підтримувати у вчителя віру в себе...

Продовжте ці рекомендації.

▲ На який шлях треба стати вчителеві?

Учні вивчають вчителя, обмінюються спостереженнями, обгово­рюють, дискутують. Інколи намагаються зробити його безвольним інструментом у своїх руках, використовуючи всі його недоліки, слаб­кості, нерішучість. Інколи піддають його суворому екзамену і спра­ведливо оцінюють. І або довіряться, або відкладуть рішення, або за­микаються, законспіруються, або оголосять відкриту війну.

Діти винагороджують вчителя, але й наказують: сміються, пору­шують порядок... [136; 91].

А Роздивіться схему суперечливої єдності ,^Я - активного" і „Я -відображеного", „Я - емпіричного" і „Я - творчого", які спрямовують розвиток вчителя як професіонала.

Я-емпіричне"

Я-творче"


3. Психологія навчання



• Поясніть сутність елементів „Професіонального Я" вчителя та
пов'язаних з ним векторів розвитку вчителя як професіонала.

А Рефлексією називають розуміння самого себе та іншої людини з допомогою розуму, логіки, слова й усвідомлення того, як мене на­справді сприймають і оцінюють інші [209; 166].

• Яка роль рефлексії у підготовці та проведенні уроку?

А Емпатією називають розуміння іншої людини без допомоги слів, не спираючись на мислення, а з допомогою відчуттів, почуттів, емоцій і подальшого усвідомлення їх [209; 168].

• Як емпатійний вчитель спілкується з учнями на відміну від вчите­
ля, якому не властива емпатія? Чого вона йому допомагає уникнути?

А Як ви розумієте поняття „ефективний, сильний педагог"? Який стиль спілкування йому властивий?

Який він? Опишіть його поведінку з учнями на уроці. У чому по­лягають її хороші зразки для мимовільного, а нерідко й для свідомого наслідування?

А Про те, як багато може дати добре ставлення до школярів, свід­чить так званий „ефект Розенталя". Американський професор Р. Роз-енталь зумів переконати десятки викладачів різних шкіл у тому, що серед учнів декілька людей - майбутні генії. Проведена через рік пе­ревірка засвідчила, що всі потенційні генії стали вчитися набагато краще.

Такий самий експеримент Розенталь провів серед юних спортсме­нів. Плавці і баскетболісти, яких обрано випадково і названо спортив­ними талантами, через рік підвищили свої результати значно більшою мірою, ніж їхні товариші.

Низку експериментів Розенталь провів із щурами. В одному з до­слідів 12 студентам семінарської групи було запропоновано навчити щурів пробігати лабіринт. Кожний студент отримав по п'ять гризу­нів. Але шести студентам професор сказав, що їхні щури розумніші і вже довели це під час попереднього навчання, а шести іншим - що ці звірята нерозумні, не досягли успіхів у попередньому навчанні. На­справді ніякої різниці між щурами не було.

Результат дослідження виявився аналогічний тому, що був отрима­ний на людях. „Розумніші щури" поліпшували свої пробіги лабірин­тів щодня. А „нерозумні" майже не просувались вперед [209; 182].

• Як ставилися вчителі до виділеної категорії учнів? Поясніть, як
ставилися до виділеної професором категорії досліджуваних щурів?
Який висновок потрібно зробити, враховуючи результати цих дослі­
джень?



Педагогічна психологія: Практикум


Тактовність учителя

▲ Коли в клас увійшов новий вчитель, учні, стоячи, заспівали гімн.
Педагог, демобілізований офіцер, став струнко і долучився до хору.
Доспівавши разом із класом до кінця, він подякував учням за теплу
зустріч, представився і спокійно приступив до роботи [209; 185].

Проаналізуйте ситуацію. Що це? Низька вимогливість учителя? Невміння об'єктивно оцінити ситуацію? Це помилка вчителя?

▲ Учні 8-го класу, як один, з'явились на урок фізичної культури у
повсякденному одязі. „Ми забули сьогодні форму", - з безневинним
виглядом говорили діти. „Шкода, - зі сумом зітхнув учитель. - У нас
сьогодні за планом баскетбол. Але нічого, займемося стройовою під­
готовкою. Очікуваного розгону школярі не отримали. Але 45 хвилин
стройової підготовки зробили свою справу. Більше форми не забував
ніхто [209; 185-186].

• Чи правильно повів себе вчитель? Інколи на уроці вчитель вда­
ється до картання, читає мораль, оголошує покарання. Чи можна до­
пускати такі факти?

А Як Ви розумієте такі думки?

- Набагато краще не розгубитися у важкий момент, не піти на по­
воду у школярів - вони того й чекають, а мудро використати створену
ситуацію, протиставити витівкам і пустощам - ерудицію, іронію, ін­
коли і сарказм [209; 186].

— Важливо прагнути не до незаперечної поведінки - тиші й по­
рядку, а до дисципліни творчої, спрямованої на оволодіння знаннями,
вміннями і навичками, інакше кажучи, до свідомої поведінки. І у бо­
ротьбі за душі тихонь і наклепників не остання роль належить мудро­
му спілкуванню з цим колом учнів [209; 186].

А Отже, для зміцнення згуртованості колективу, взаємної емпа-тії його членів необхідно ставити учнів у такі умови, за яких вони б робили різні послуги один одному та викладачеві, виявляли щиру увагу, турботу, дарували добро. Хоча зазначимо, дружба зовсім не обов'язкова для ефективної роботи колективу. Гаряча любов не по­трібна для досягнення успіху у спільній діяльності. Дослідження свідчать, що краще справляються з колективною роботою пари і гру­пи, між членами яких добрі формально-ділові, а не дружні інтимно-особистісні стосунки [209; 188].

• Поясніть цю думку. Які стосунки будуть сприяти підвищенню
ефективності уроку?

А Досвідчений учитель, помітивши помилку учня, звертається не безпосередньо до нього, а до всіх присутніх, що дає змогу створити


3. Психологія навчання



на уроці ділову, спокійну ситуацію... Коли учні виправлять помилку і повністю справляться із завданням, педагог обов'язково похвалить їх. Похвала, позитивна оцінка надихають, стимулюють до успішної пра­ці. Грубість, нетактовність зазвичай викликають відповідну реакцію.

• Охарактеризуйте, які дії найперспективніші у ставленні до
учнів:

- „тривожних";

- „нетривожних";

- імпульсивних; -інертних;

- екстравертів; ,(

- інтровертів; Л

- сенсориків;

- інтуїтивістів.

▲ Англійський мораліст писав: „За допомогою такту можна до­
могтися успіху навіть тоді, коли не можна нічого зробити за допомо­
гою сили".

• Поясніть цю думку в контексті вимог до спілкування вчителя на
уроці.

▲ Поясніть, що означає дотримуватися на уроці міри педагогіч­ної доцільності,наприклад, під час пояснення нового матеріалу, ви­конання вправ і аналізу помилок учнів, у кількості зауважень учням на уроці, коли вчитель неодноразово одного й того самого учня запро­шує для демонстрації зразка, відповіді або пояснень, якщо завдання більшість учнів зрозуміли.

▲ Йде урок літератури. Один з учнів читає біля дошки заданий додому вірш. Декілька сильніших учнів сміються, перемовляються, впівголоса критикують того, хто відповідає. Викладач просить виба­чення в учня і звертається до порушників поведінки: „Хлопці, впев­нений, що цей вірш ви твердо знаєте. Спробуйте за декілька хвилин, поки опитую інших, вивчити два рубаї О. Хайяма. Цікаво, хто може справитися з цим завданням?" [209; 224].

• Оцініть цей фрагмент уроку з позиції вияву вчителем ставлен­
ня до учнів? Чи тактовне і гуманне ставлення до учнів? Обґрунтуйте
свою відповідь.

А На уроці фізкультури учні грають у баскетбол. Один із них, на голову вищий від товаришів і в прямому, і в переносному смислі сло­ва, верховодить на майданчику, зовсім не дає грати товаришам. „Ко­лю, - підійшовши до нього, неголосно говорить вчитель, - стань під своє кільце і розпасовуй м'ячі так, щоб включити у гру всіх хлопців,



Педагогічна психологія: Практикум


як роблю я, коли беру участь у грі. Ти, мабуть, звернув на це увагу" [209; 225].

• Проаналізуйте цей фрагмент уроку. Як Ви думаєте, чи довелось
учителеві ще раз робити зауваження? Обґрунтуйте свою відповідь.

▲ Подумайте і скажіть, чи є у Вашому житті такий учитель, про яко­
го Ви могли б сказати такими словами: „Він був другою після матері лю­
диною, яка краще від нас знала, що нам насправді потрібно" [209; 225].

• Поміркуйте, який досвід потрібно придбати кожному з Вас як
майбутньому учителеві, щоб бути саме таким учителем?

▲ Як Ви думаєте, чи обґрунтоване і гнучке використання методів,
форм і прийомів педагогічного впливу вчителем у наведених для при­
кладу ситуаціях?

1) Дев'ятикласник, активний учасник самодіяльності, отримав де­кілька двійок з математики, і вчитель відсторонює його від занять у гуртку.

2) Хороший учень, активіст, краще за інших, але гірше, ніж зви­чайно, виконав домашнє завдання. Вчитель хвалить його і ставить у приклад класу [173; 226].

▲ Чи можна обіцяти винагороду за виконання учнями свого пря­
мого обов'язку? Якщо ні, то чому?

А Італійський психолог Ю.А. Цигареллі встановив рівень залеж­ності самооцінки від гностичного (пізнавального) і захисного компо­нента.

У формулі Цигареллі А = /73, де А - адекватність самооцінки, Г — гностичний компонент, а 3 - захисний компонент. Що вище „З" учня, то більша зухвалість і менша адекватна самооцінка [209; 226].

• Дайте відповідь на запитання: „Як необхідно використовувати
метод заохочення стосовно учнів, які схильні себе переоцінювати?"
Як виражений захисний компонент у таких учнів?

А Берн Е. у праці „Ігри, в які грають люди..." (М., 1988) описав експерименти на щурах і показав, що лагідне ставлення, звертання (а воно, безумовно, включає схвалення і заохочення) сприяє не тільки фізичному та емоційному розвитку, але й впливає на біохімію мозку і навіть на опірність багатьом хворобам, зокрема лейкемії.

Автор доводить, що ніжне, лагідне спілкування потрібне людині.

Тактовний учитель розуміє, що його учні потребують регулярного, систематичного схвалення і заохочення.

• Скажіть, за що тактовний вчитель може похвалити учнів на уро­
ці? Що означає оптимальне схвалення,яке потрібне людині, як хліб?
Його ще можна назвати психологічно-обґрунтованим.


3. Психологія навчання



▲ Поширеною є думка: що важче покарання, то воно ефективніше. Чи правильна ця думка? Психологічно обґрунтуйте свою відповідь.

Учителеві необхідні знання закону Йєркса-Додсона. Американські психологи Р. Йєркс і У Додсон встановили, що зі збільшенням моти­вації збільшується й результат, але тільки до певної межі. Подальше збільшення мотивації не впливає на ефективність діяльності, а потім відбувається спад, тобто занадто велика мотивація веде до зменшення результату.

• Зробіть висновок про зауваження або покарання стосовно допу­
щених помилок у складній для учня діяльності. Яким воно має бути в
умовах допущених помилок у складній діяльності і навпаки - у про­
цесі виконання легкого завдання.

А Що у діяльності вчителя може попередити необхідність вико­ристання ним покарання? Оберіть із цих слів потрібні для відповіді на це питання: умовляння, розумна вимогливість, стабільність в оцінках, жорстокість, зниження вимогливості, панібратство, довірливе, друж­нє ставлення до учнів тощо.

А Якщо учень знає, як себе потрібно поводити і, незважаючи на це, порушує встановлені норми поведінки, необхідно заставити його себе поводити правильно.

Проаналізуйте, як це роблять вчителі у наведених ситуаціях:

1) Побачивши, що п'ятикласники, сміючись, передають один од­ному аркуш паперу, педагог відібрав його і, виявивши вдалу кари­катуру на себе, засміявся. „Це малював справді художник, - з ви­глядом знавця сказав він, - можемо з його допомогою випускати стінгазету".

2) На урок до молодого вчителя зайшов підліток у „вишукано" зав'язаному на голій шиї шарфі і в рукавичках, які заважали писати. Кожне заняття починалось із нудних нотацій, з вимог зняти шарф і ру­кавички і відповідних скарг: „Мені холодно". Про інцидент дізнався директор. На наступному уроці зачитали наказ: „У зв'язку зі слабким здоров'ям і небезпекою переохолодження дозволити учневі Н. бути на уроках у шарфі і рукавичках". Ситуація різко змінилася. Н. просив відмінити наказ.

А Софокл говорив: „На тих, хто помилився без наміру, не гніва­ються сильно".

• Поясніть цю думку Софокла, як Ви її зрозуміли? За що передусім
карають?

Чи має право вчитель вимагати і наказувати? Коли в цьому є по­треба? Яка участь у цьому має бути класної групи?



Педагогічна психологія: Практикум


. А Психолого-педагогічний такт передбачає використання вчите­лем таких прийомів:

- розповідь про аналогічний вчинок;

- звертання за „невідомою" адресою;

- „випадкове" підслуховування;

- дотепний жарт; відповідь, зауваження вчителя (наприклад, урок веде новий учитель високого зросту і дуже незграбної статури. Він добре знає предмет, веде урок впевнено та урівноважено. Раптом чути голос дівчини, яку прозвали „Колюча", вона запитує: „Миколо Федо­товичу, а які завдовжки мають бути ноги в людини?" Учитель відпо­вів: „Рівно такі, щоб дістати ними до підлоги". Обличчя дітей засві­тилися усмішкою);

- прийом опосередкованого впливу на учня;

- прийом визначення перспективи;

- прийом інсценування, переключення;

- прийом парадоксу, непоміченої образи;

- очікування заходу впливу, опора на авторитет педагога, авансу­вання довір'ям, похвалою, моральна підтримка.

• Спробуйте навести приклади використання цих прийомів на уроці.

А Для виявлення ступеня сформованості психолого-педагогічного такту займіться самотестуванням, дайте відповіді на запитання анке­ти з твердженням „так" або запереченням „ні":

1. Чутливі Ви до образ, Ви образливий?

2. Скоро Ви забуваєте, коли когось образили?

3. Чи залежить Ваш настрій від зовнішніх причин?

4. Чи схильні Ви інколи до душевних поривань, внутрішньої стурбо­ваності?

5. Чи енергійно відстоюєте Ви свої інтереси, коли у ставленні до Вас виявили несправедливість?

6. Чи відстоюєте Ви інтереси несправедливо ображених учнів?

7. Чи легко Ви впадаєте у гнів?

8. Чи захищаєте Ви посторонніх людей, у ставленні до яких було до­пущено несправедливість?

9. Чи комунікабельна Ви людина?

10. Можете Ви сказати, що навіть за невдачі не втрачаєте почуття гу­мору?

11. Чи намагаєтеся Ви змиритися з тим, кого образили?

12. Чи робите Ви перші кроки до примирення?

13. Чи можете Ви дати волю рукам, коли хто-небудь сердиться?


3. Психологія навчання



14. Чи може трагічний фільм Вас так схвилювати, що на очах висту­плять сльози?

15. Чи легко Ви пристосовуєтесь до нових умов?

16. Чи зможете Ви звернутися до людини, яку недолюблюєте, по­дружньому, так, що вона й не помітить Вашого справжнього став­лення до неї?

17. Чи дуже переживаєте Ви від несправедливості?

18. Ви ставитесь до майбутнього песимістично?

19. Чи вдається Вам при спілкуванні з людьми створити певний на­стрій? ч

20. Чи довго Ви зберігаєте почуття гніву, роздратування?

21. Чи довгий час Ви переживаєте горе інших людей?

22. Чи можна сказати, що Ви ставитесь до людей радше насторожено, недовірливо, ніж довірливо?

23. Чи вдається Вам відволікатися від гнітючих проблем, щоб не ду­мати про них постійно?

24. Чи здійснюєте Ви раптові, імпульсивні вчинки?

Ключ до тесту

Встановіть, яка кількість позитивних відповідей на питання 1, 2, 4, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 19, 21, 23 і кількість негативних від­повідей на питання 3, 5, 7, 13, 18, 20, 22, 24. Знайдіть суму цих двох показників.

12 балів. Перша стадія розвитку такту. Такт нестійкий, його вихов­ний вплив ще не має глибокої педагогічної ефективності.

16 балів. Друга стадія розвитку такту. Значних порушень такту не спостерігається. Проте вчителеві не вистачає гнучкості у реагуванні на різні ситуації, які вимагають тонкого психологічного підходу.

20 балів. Третя стадія розвитку такту. Такт є стійким педагогічним умінням вчителя. Легше встановити діловий контакт зі школярами, ніж більш складний - психологічний.

24 бали. Четверта стадія розвитку такту. Такт є звичкою, стійкою рисою характеру вчителя [209].

 

▲ Кожний урок мусить мати свою організаційну структуру, яка залежить від:

- дидактичних цілей, змісту, методів та прийомів навчання;

- досвіду вчителя, вікових та інших особливостей класу або групи, індивідуального стилю вчителя;

- обов'язкових компонентів уроку: вивчення нового матеріалу,
опитування і контроль знань учнів, самостійна робота учнів;

- дидактичних принципів навчання;


t!

QZJ. Педагогічна психологія: Практикум

- форми уроку, наприклад, урок-лекція в старших класах, урок-
повторення тощо;

- умілого поєднання групової та індивідуальної роботи.
Проаналізуйте організаційну структуру наведених у посібнику

уроків (Див. уроки на тему: „Мова - скарбниця духовності народу"; „Частка як частина мови"; „Не і Ні з різними частинами мови"; „Пря­молінійне випилювання лобзиком").

▲ Організаторські здібності передбачають уміння чітко, без втрат
часу підготувати і провести будь-яке заняття, класний час, вечір відпо­
чинку, батьківські збори, екскурсію в музей, туристичний похід тощо.

У структуру організаторських умінь вчителя входять:

- уміння заряджати всіх своєю енергією;

- уміння знайти діло кожному за здібностями;

- творча і виконавська ініціативність;

- схильність до організаторської діяльності;

- вимогливість до себе та інших людей; і

- самостійність та життєва практичність; ■ ■ . :

- комунікабельність, наполегливість і активність.

• Наведіть приклади, як ці вміння виявляються на уроках.

▲ Як називають якість або вміння вчителя, коли він не губиться у важкий момент, не потрапляє під вплив учнів, а дотепно використо­вує ситуацію, що виникла, протиставляючи пустощам або грубощам іронію, а інколи й сарказм або який-небудь інший з багатьох прийо­мів впливу; коли він поводить себе зі знанням психічних особливос­тей учнів, психології виховання, навчання, відчувається, що він добре теоретично підготовлений і вміє використовувати свою підготовку з урахуванням конкретних обставин.

▲ Щоб не виникали труднощі у спілкуванні з учнями, вчителеві необхідно знати, які прийоми застосовують люди. Такими прийомами можуть бути: 1) учень уникає вчителя, що дає змогу в потрібний йому момент заявити, що він забутий, його не вчили, не виховували; 2) про­вокує старшого на грубість і незаконні дії; а потім займає позицію об­раженого, нерідко скаржиться; 3) заявляє, що запропоновану вправу або завдання неможливо виконати.

• Який потрібно передбачити захист, щоб за допомогою таких хи­
трощів учителем не маніпулювали?

2) гра „Мене рвуть на частини" - діти прагнуть набрати різні до­ручення, а перевантаження ними дає змогу їм, по-перше, серйозно не виконувати жодної роботи, а по-друге, відмовитися від нелегких за­вдань, які виконує більшість однокласників.


НИРГ V


шт


3. Психологія навчання



Запропонуйте методичний підхід до таких учнів на уроці.

3) гра „Свята простота", коли учні демонструють свою наївність, нездатність довести розпочату справу до кінця. Мета такої гри - ви­кликати у всіх навколо природне бажання їм допомогти і, таким чи­ном, перекласти свої обов'язки на інших.

4) гра „Язик на плечі". її мета - переконати вчителя, однокласни­ків, що учень дуже перевантажений, що дає йому змогу виправдати невиконання свого завдання.

5) гра „Знедолений начальник". Мета цієї гри - відмовитися брати на себе відповідальність, наприклад, за однокласників,, які не встига­ють у навчанні, за друзів, мотивуючи тим, що в нього немає механіз­мів впливу на тих, на кого має вплинути з метою поліпшення органі­зованості, вироблення поступовості тощо.

Яка Ваша антитеза таким „начальникам"?

6) гра „Попелюшка" - постійна образа на все і всіх. Головні моти­
ви: „У таких умовах не можна працювати, вчитися" або „Я не геній" з
огляду „Попелюшки" — виправдовують небажання серйозно вчитися.
Мета цієї гри - викликати співчуття.

Як треба поводити себе вчителеві з такими гравцями?

7) гра „Клоун". Позиція того, хто любить грати в цю гру, проста: „Я
сміюсь, розважаю Вас і нікому не роблю зла". Клоун прагне довести,
що він дивак і що науки йому просто не потрібні.

• Яка Ваша поведінка в ситуації таких ігор?

Виявіть у себе як у майбутнього вчителя ступінь розвитку органі­заторських здібностей:

1. Часто Вам удається схилити більшість своїх товаришів до прий­няття ними Вашої думки?

2. Завжди Вам важко орієнтуватися в критичній ситуації?

3. Чи подобається Вам займатися громадською роботою?

4. Якщо виникли деякі перешкоди у здійсненні Ваших намірів, чи легко Ви відступаєте від наміченого?

5. Чи любите Ви придумувати та організовувати з учнями різні ігри та розваги?

6. Чи часто Ви відкладаєте на інші дні ті справи, які можна було б ви­конати сьогодні?

7. Чи прагнете Ви добитися, щоб Ваші друзі діяли відповідно до Ва­шої думки?

8. Чи правда, що у Вас не буває конфліктів з товаришами через неви­конання ними своїх обіцянок, обов'язків, зобов'язань?

9. Часто у розв'язанні важливих справ Ви берете ініціативу на себе?



Педагогічна психологія: Практикум


10. Правда, що Ви погано орієнтуєтесь у незнайомій для Вас ситуації?

11. Чи виникає у Вас роздратованість, якщо Вам не вдається закінчи­ти розпочату справу?

12. Чи правда, що Ви стомлюєтесь від довгого спілкування з товари­шами?

13. Часто Ви виявляєте ініціативу при вирішенні питань, які стосу­ються інтересів Ваших друзів?

14. Чи правда, що Ви рідко прагнете довести свою правоту?

15. Берете участь у громадському житті школи, чи маєте в цей час громадські доручення?

16. Чи правда, що Ви не прагнете відстоювати свою думку або рішен­ня, якщо воно не буде прийняте Вашими товаришами?

17. Чи охоче Ви приступаєте до організації різких заходів для своїх колег і школярів? у

18. Чи часто Ви запізнюєтесь на ділові зустрічі, побачення?

19. Чи часто Ви буваєте в центрі уваги своїх товаришів?

20. Чи правда, що Ви не дуже впевнено себе почуваєте в оточенні ве­ликої групи своїх друзів?

На кожне питання дайте відповідь „так" чи „ні". За позитивну від­повідь на питання 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 17, 19 і негативну відповідь на питання 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20 отримуєте 1 бал.

Коефіцієнт розвитку організаторських здібностей вираховують за формулою:

к = ™,

де М- кількість відповідей, що збігаються.
Рівень розвитку організаторських здібностей:
Низький К =0,20 -0,55

Нижчий від середнього К= 0,56 - 0,65

Середній К =0,66 -0,70

Високий /С= 0,71-0,80

Дуже високий АГ = 0,81 — 1,00

▲ В арсеналі досвідченого вчителя завжди знайдуться жарт, весе­ле оповідання, прислів'я, приказка. Розвинуте почуття гумору, бадьо­рість вчителя знімають нервову напругу, полегшують роботу в класі. • Як Ви розумієте такі вимоги до гумору?

1. Ніколи не можна висміювати особистість людини.

2. Не можна сміятися над тим, чого учень не може виправити.

3. Не варто першим сміятися над своїм жартом.


3. Психологія навчання



4. Не годиться вчителеві ображатися на жарт учня.

5. Не треба сміятися над випадковістю, висміювати мимовільну помилку учня, його невдале виконання контрольної роботи, слабку відповідь біля дошки.

6. Зовсім недопустимі грубий жарт, зубоскальство, аморальний жарт.

А Наведіть приклади прийомів гумору, але таких, які не пересту­пають допустимої межі: іронія, парадокс (раптове, дивне висловлю­вання, істинність якого встановлюється не відразу), натяк (слова „без адреси"), подвійне тлумачення (каламбур - гра слів, гострота, яка ви­никає з допомогою власне мовних засобів), повторення як прийом до­тепності, дотепні недоречності, порівняння за віддаленою або випад­ковою ознакою, доведення до абсурду (короткою обмовкою змінюють смисл висловленої фрази), псевдоконтраст, удаване підсилення, зво­ротне порівняння, змішування стилів.

▲ Заповніть пропуски:

1. У педагогічному спілкуванні важко переоцінити роль .... і.....................

2. Засобами гумору можна підвищити ефективність...................... , боротись

..... , зняти......... в учнів.

3. Постійна емоційна напруга призводить до виникнення ...., хроніч­них ........

4. Не слід сміятися над тим, чого учень не може...............

5. Не слід сміятися над ...., висміювати мимовільний .... учня.

6. У педагогічній діяльності найчастіше використовують найпрості­ший різновид подвійного тлумачення

7. Здібність .... ставиться до себе - одна з властивостей справді .... людини [14; 295].

▲ Правильні чи неправильні, на Вашу думку, такі твердження?

1. Усмішкою можна показати спокійне ставлення до витівки учня, вміння тримати себе в руках.

2. Постійно сердитися-означає хворіти чимось хронічним.

3. Одні вчителі можуть використовувати гумор в роботі, інші, не бу­дучи дотепними людьми, -ні.

4. Не можна ображатись, почувши жарт учня на свою адресу.

5. Коли ми використовуємо іронію, ми говоримо те, що думаємо.

6. Порівнюючи кардинально відмінні один від іншого предмети або явища, ми використовуємо один із прийомів гумору.

7. Добрий жарт робить учнів доброзичливими у ставленні до вчителя і один до одного.

8. Епіграма - один із прийомів іронії.



Педагогічна психологія: Практикум


▲ Оберіть правильну відповідь:

1. Використовуючи гумор з педагогічною метою, потрібно:

а) висміяти особистість порушника дисципліни, відсталого учня;

б) посміятися над окремою рисою характеру, конкретним вчинком
порушника;

в) вміти тактовно посміятися над юнацькою симпатією, фізичною
слабкістю учня; •

г) усі відповіді правильні.

2. Можна посміятися над:

а) випадковістю у поведінці учня;

б) мимовільною помилкою;

в) незграбністю учня;

г) усі відповіді правильні.

3. Використовуючи прийоми „дотепність.недоречності", потрібно
знати, що:

а) недоречність криється в самій ситуації;

б) недоречність суперечить повсякденному життєвому досвіду;

в) усі відповіді правильні.

4. Один з ефективних прийомів гумору:

а) доведення до абсурду;

б) розповідь про аналогічний вчинок;

в) визначення перспективи;

г) авансування схваленням.

5. У прийомі „псевдоконтраст":

а) спочатку ніби погоджуються з думкою співрозмовника, а потім
короткою обмовкою змінюють смисл виголошеної фрази;

б) вислову, який зазвичай використовують в переносному значен­
ні, повертають його первинний смисл;

в) завершальна частина фрази за формою наче суперечить початку,
але насправді підсилює його;

г) усі відповіді неправильні.

6. У прийомі „удаване підсилення":

а) так, як і в прийомі „псевдоконтрасту", остання частина фрази під­
силює початок;

б) на відміну від „псевдоконтрасту", остання частина фрази за
формою підтверджує початкову, але насправді заперечує її;

в) на початку ніби погоджуються зі співрозмовником, а потім ко­
роткою обмовкою змінюють смисл висловлювання;

г) усі відповіді неправильні.


3. Психологія навчання



Визначення типу уроку та осмислення моделей навчання

А 1) Якщо метою цього уроку є оволодіння учнями новим матері­алом та новими способами діяльності, який це тип уроку?

• За яких умов найефективніше здійснюється процес засвоєння
нових понять, умінь і навичок, під час уроку, організованого за цим
типом?

▲ 2) Якщо на уроці вирішуються такі дидактичні завдання:

а) повторення і закріплення засвоєних раніше знань і застосування
вже сформованих умінь та навичок;

б) формування нових умінь та навичок;

в) контроль за вивченням нового навчального матеріалу і вдоско­
наленням знань, умінь та навичок.

• Визначте тип таких уроків.

A3) Якщо вчитель працює над наявною в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань, умінь та навичок, які шляхом послідов­ного розв'язання учнями навчальних завдань ведуть до досягнення дидактичної мети, то який це тип уроку?

А 4) На уроці вирішують два основні дидактичні завдання:

а) перевірки і встановлення рівня оволодіння учнями основами те­
оретичних знань і способами пізнавальної діяльності;

б) повторення, корекції і глибшого осмислення навчального мате­
ріалу.

• Які це типи уроку?

А 5) Урок призначений для:

а) контролю за рівнем засвоєння учнями теоретичного матеріалу,
сформованістю вмінь і навичок;

б) корекції засвоєних учнями знань, умінь і навичок.

• Який це тип уроку?

А 6) Що таке пасивна модель навчання?

А 7) Що таке активна модель навчання?

А 8) Оберіть серед вказаних, які методи навчання відповідають па­сивній моделі навчання, а які активній.

Методи: лекція-монолог, самостійна робота, читання, пояснення, проблемні та творчі завдання, демонстрація й відтворювальне опиту­вання учнів, запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

А 9) Уявіть собі, що мозок учнів є комп'ютером, а самі учні - його користувачами. Що їм треба зробити з комп'ютером, щоб він запра­цював? За аналогією з роботою комп'ютера, що треба учням зробити



Педагогічна психологія: Практикум


з мозком, щоб він засвоював інформацію? Чому в умовах пасивного навчання засвоєння інформації незадовільне?

▲ 10) Щоб учні слухали і не займалися сторонніми речами, що треба зробити з темпом мовлення вчителя? Більшість вчителів про­мовляє приблизно від 100 до 200 слів за хвилину. Дехто з науковців пропонує збільшити темп, з яким говорить вчитель, від 400 до 500 слів за хвилину. Чи здатні діти сприйняти такий потік інформації, як­що за високої концентрації уваги людина може сприйняти від 50 до 100 слів за хвилину?

All) Два відомі фахівці в галузі освіти Д. та Р. Джонсон разом з К. Смітом виділили кілька проблем, пов'язаних із читанням лекцій:

- увага учнів знижується з кожною хвилиною;

- ця форма навчання подобається учням, у яких розвинена в основ­ному слухова пам'ять;



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.236.62.49 (0.065 с.)