Розділ 3. Психологія навчання

І. Питання, які виносяться для обговорення на практичні заняття

1. Поняття про навчання та його психологічні механізми.

2. Дидактичні принципи очима психологів.

3. Основні підходи у розумінні управління навчанням.

4. Критерії класифікації навчання.

5. Моделі навчання. ^ч

6. Психологічні вимоги до добору й конструювання змісту навчання.

7. Управління навчальним процесом як забезпечення єдності основ­них функцій діяльності вчителя та учнів.

8. Психологічний аналіз уроку.

II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою

1. Покажіть схематично зв'язки між такими поняттями, як учіння, навчання та навчальна діяльність.

2. Назвіть механізми навчання.

3. Поясніть сутність таких механізмів навчання, як „зворотний зв'язок" та „рефлексія".

4. У чому полягає суть теорії управління учінням Н.О. Менчин-ської та Д.М. Богоявленського?

5. Розкрийте суть теорії В.В. Давидова.

6. У чому суть ідеї управління учінням О.В. Скрипченка?

7. Назвіть ідеї управління учінням та їхніх авторів, які створюють ґрунт організації розвивального навчання учнів.

8. За психологічними завданнями виділяють образне, емоційне, етичне та естетичне навчання. Поясніть їхню сутність і наведіть кон­кретні приклади.

9. Наведіть приклади поєднання на уроці фронтально-класного, групового та індивідуального навчання.

 

10. Що таке розвивальне навчання та які умови його моделювання визначив Л.С. Виготський?

11. У чому полягає суть особистісно-зорієнтованого навчання (І.С. Якиманська, І.Д. Бех)?

12. Розкрийте сутність управління, яке спрямоване на забезпечен­ня основних функцій діяльності вчителя та учнів. Назвіть ці функції.

Педагогічна психологія: Практикум

13. Чи достатньо, на Вашу думку, оцінювати лише когнітивні до­сягнення учнів?

14. Назвіть основні напрями психологічного аналізу уроку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія. - К., 2002.

2. Выготский Л.С. Развитие психических функций. - М., 1960.

3. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М., 1972.

4. Матюшкин A.M. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. -М., 1972.

5. Проколієнко Л.М. Психологія засвоєння граматичних знань підліт­ками. - К., 1973.

6. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. Психолого-педагогічний аналіз уроку. - К., 1999.

III. Завдання для самоперевірки або для тестового контролю знань студентів

Варіант А

1. Навчання - це: а) передача досвіду молодому поколінню; б) гру­пова діяльність учнів, дії яких спрямовані на досягнення навчальних цілей; в) єдність викладання і учіння та співробітництво вчителя й учнів; г) управління навчальною діяльністю учнів.

2. Оберіть моделі навчання: а) розвивальне навчання; б) теоретич­не навчання; в) інформаційне навчання; г) операціональне навчання.

3. Поясніть, як співвідносяться між собою такі поняття, як навчан­ня, учіння, навчальна діяльність, засвоєння знань та научіння: а) ці поняття тотожні; б) ці поняття не тотожні; в) ці поняття різні за своїм значенням; г) ці поняття пов'язані між собою і не тотожні за своїм змістом.

4. Визначте, яке положення відповідає теорії Л.С. Виготського про зв'язок навчання та психічного розвитку: а) вони відбуваються не од­ночасно та за різними законами; б) навчання та психічний розвиток відбуваються паралельно; в) навчання йде попереду психічного роз­витку; г) навчання йде за психічним розвитком.

5. Серед наведених принципів навчання Л.В. Занкова виберіть де­кілька та обґрунтуйте їх: s

— провідна роль теоретичних знань у змісті навчання;

- усвідомлення учнями всіх ланок процесу засвоєння знань;

3. Психологія навчання

- навчання на високому рівні труднощів;

- у вивченні програмного матеріалу йти вперед швидким темпом.

 

6. Назвіть типи навчання, які не розрізняються за психологічними завданнями: а) практичне навчання; б) теоретичне навчання; в) об­разне, емоційне, етичне, естетичне навчання; г) навчання мови, мате­матики.

7. Успіхи у навчанні школярів повністю залежать від: а) здатності школярів до навчання; б) можливостей вчителя навчити учнів; в) чу­додійних методів навчання; г) уміння вчителя працювати в „зоні най­ближчого розвитку" дитини, включивши її у відповідну діяльність.

8. Готуючись до уроку, вчитель повинен сформулювати ціль діяль­ності, продумати, як довести її до свідомості учнів. Вона має харак­тер: а) широкий пізнавальний; б) навчально-пізнавальний; в) самоос­вітній; г) соціальний.

9. Оберіть способи забезпечення мотивації визначеного завдання: а) практична значущість і пізнавальний інтерес; б) власний розвиток; в) можливість самореалізації; г).вправляння, щоб домогтися виявлен­ня активності від учнів.

 

10. Позитивною оцінкою діяльності та поведінки учнів можуть бу­ти: а) схвалення і підтримка; б) довіра; в) віра в успіх; г) оцінка в ба­лах, використання символіки (наприклад, призів), ранжування.

11. Метою домашніх завдань є: а) закріпити знання; б) виробити навички; в) поглибити знання матеріалу; г) сформувати уміння вчити­ся самостійно та закріпити і поглибити досвід, набутий у школі.

Варіант Б

1. На становлення педагогічної психології вплинули ідеї таких ви­значних учених: а) Гербарт, Дістервег; б) Коменський, Руссо, Пес-талоцці; в) Сеченов, Павлов, Бернштейн; г) Кониський, Сковорода, Ушинський.

2. Найширше у педагогічній психології застосовують: а) спосте­реження та експеримент; б) спостереження та опитувальні методи; в) спостереження та природний експеримент; г) спостереження, пере­творювальний експеримент і тестування.

3. Учіння - це: а) умова всебічного розвитку людини; б) активна цілеспрямована діяльність, яка полягає у засвоєнні знань, навичок, умінь, способів їх набуття, форм поведінки та видів діяльності; в) зо­внішня і внутрішня активність учня; г) засвоєння досвіду.

4. Навчальність - це: а) загальна та спеціальна здатність до засво­єння навчального матеріалу; б) здатність до засвоєння будь-якого на­вчального матеріалу; в) індивідуальні особливості швидкості та якості

Педагогічна психологія: Практикум

засврєння учнем знань, умінь і навичок у процесі навчання; г) здат­ність до засвоєння окремих видів навчального матеріалу

5. Визначте, яке положення відповідає теорії Л.С. Виготського про зв'язок навчання і розвитку: а) навчання і психічний розвиток відбу­вається не одночасно та за різними законами; б) навчання і психічний розвиток відбуваються паралельно; в) навчання йде попереду психіч­ного розвитку; г) навчання йде за психічним розвитком.

6. Учіння полімотивоване. До внутрішньої мотивації належать: а) інтерес і задоволення від самого процесу учіння; б) прямий результат діяльності; в) винагорода за діяльність; г) потреба у пошуку істотно нового.

7. Знайдіть помилково внесений компонент у структуру навчаль­ної діяльності, визначену Д.Б. Ельконіним: а) розуміння; б) мотивація та навчальна задача; в) контроль, оцінка діяльності та її результатів; г) навчальні дії, способи.

8. Причинами неуспішності учнів є: а) відсутність бажання вчити­ся; б) низька здатність до навчання; в) відсутність бажання і здатності до навчання та вміння вчитися; г) вчителі у навчанні орієнтуються на актуальний рівень психічного розвитку учня та відсутність чудодій­них методів навчання.

9. Назвіть рівні розумової самостійності учнів від нижчого до ви­щого: а) самостійно розв'язують типові задачі; б) розв'язують задачі пошукового характеру; в) розв'язують нестандартні задачі; г) учні ви­являють здатність до розв'язування задач творчого характеру.

IV. Практичні завдання

Завдання 1

Аналіз поняття „Навчання" [139]. Проаналізуйте різні визначення поняття „навчання", які є у психолого-педагогічній літературі та дай­те відповідь на поставлені нижче запитання.

1. „Навчання - це система організації і способи передачі індивіду суспільно виробленого досвіду." (Давидов В.В., Маркова А.К).

2. „Навчання - це соціальна функція передачі і засвоєння збагаче­ного соціального досвіду, перетворення суспільного досвіду у досяг­нення індивіда" (Лернер І.Я.).

3. „Навчання - соціально організований і заданий норматив сприй­няття картини світу в наукових поняттях, які „викристалізовані" суспільно-історичним досвідом і тому існують об'єктивно, тобто не­залежно від учіння" (Якиманська І.С.).

3. Психологія навчання

4. „...навчання можна охарактеризувати як процес активної ці­леспрямованої взаємодії між тим, хто навчає, і тим, хто навчається, внаслідок чого у того, хто навчається, формуються конкретні знання і вміння, досвід діяльності і поведінки, а також особистісні якості (Пе­дагогіка. - 1996. - С 118).

5. „...навчання - це спілкування, у процесі якого відбувається ке­роване пізнання, засвоєння суспільно-історичного досвіду, відтворен­ня, оволодіння тою або іншою конкретною діяльністю, яка лежить в основі формування особистості" (Педагогіка. - 1996. - С. 119).

6. „Навчання... означає цілеспрямовану, послідовну передачу
(трансляцію) суспільно-історичного, соціокультурного досвіду іншій
людині (людям) у спеціально організованих умовах сім'ї, школи, вузу,
спільноти" (Зимня І.А.).

7. „Навчання - це спеціально організований у конкретних навчаль­них закладах процес взаємодії дорослих - вчителів та учнів, спрямо­ваний на оволодіння школярами конкретною сумою знань, умінь, на­вичок, дій і звичок поведінки (Фрідман Л.М.).

8. „Будучи складним і багатогранним, спеціально організованим процесом відображення у свідомості дитини дійсності, навчання є не чим іншим, як специфічний процес пізнання, керований педагогом. Саме спрямовувальна роль вчителя забезпечує повноцінне засвоєн­ня школярами знань, умінь і навичок, розвиток їхніх розумових сил і творчих здібностей" (Педагогіка. - 1997. - С. 186).

9. „...навчання передбачає сумісну навчальну діяльність учнів і вчителя, характеризує процес передачі знань, умінь і навичок, а якщо говорити ширше - життєвого досвіду вчителя учневі" (Нємов Р.С.).

10. „Навчання прийнято вважати научінням, яке позбавлене випад­
ковості і стихійності. Це цілеспрямований, планомірний, організова­
ний, систематичний процес передачі і засвоєння знань і нових спосо­
бів діяльності" (Сосновський Б. А.).

11. „Навчання - соціально організований і заданий норматив сприйняття картини світу в наукових поняттях, які „відстоялись у суспільно-історичному досвіді і тому існують об'єктивно, незалежно від учня..." (Мініяров В.М.).

12. „Навчання - це взаємозумовлена діяльність вчителя і учня, у процесі якої відбувається засвоєння знань, вмінь і навичок і форму­ються властивості особистості (розвиваються здібності, інтереси, ціннісні орієнтації, відбувається становлення характеру тощо) (Ма-ианикова О.М.).

Що характерне для більшості визначень поняття „навчання"?

Педагогічна психологія: Практикум

 

Що забезпечує вчитель у процесі навчання? Що говориться про діяльність учня в процесі навчання? Які психологічні складники навчання?

ІЗ. Розгляньте і поясніть співвідношення понять „научіння", ня" і,,навчання", „навчальна діяльність", виражене на рис. 3.1.

,учш-

Учіння як

засвоєння досвіду

Учбова діяльність

[характеризує діяльність \

учня в організованих

умовах навчання

Научіння як факт⁴

придбання знань,

умінь, навичок

Навчальна.діяльність вчителя у

Ігрова діяльність

 

Рис. 3.1. Співвідношення понять „учіння", „навчальна діяльність", „навчання" і „научіння" 14. Розгляньте рис. 3.2, поясніть основні ідеї програмованого на­вчання, назвіть автора цих ідей. Навчальна програма -------------------------------- г

 

 

 

 

 

 

 

 

 

	Стимул
	Інформація + завдання
	Реакція
	Підказка + відповідь учня
учен	ь Підкріплення	! вчител
	Правильна відповідь (заохочення)

„Крок навчання"

Рис 3.2. Психологія реалізації програмованого навчання

15. Розгляньте рис. 3.3, що відображає кроки розв'язання проблемної ситуації. Назвіть основні ідеї проблемного навчання та його авторів.

3. Психологія навчання

Психіка учня

учень Педагогічна взаємодія учитель

 

 

 

 

 

 

Проблемна ситуація		Проблемне завдання (демонстрація досвіду)
Навчальна проблема
1. Складання плану розв'язання проблеми
2. Формулювання гіпотези та її обґрунтування
3. Доведення гіпотези		^!і
	1 ^	4. Перевірка рішення на практиці
5. Повторення і аналіз процесу рішення

Рис. 3.3. Основні кроки процесів розв 'язання навчальної проблеми [19]

16. Розгляньте рис. 3.4, що відображає етапи формування розумо­вої дії засобом інтеріоризації зовнішньої дії. Назвіть авторів теорії по­етапного формування розумових дій, поясніть її основні ідеї.

Психіка учня Педагогічна взаємодія

учитель

ООД

учень <«-

1. Ознайомлення з дією

2. Матеріальні дії (матеріалізовані)

Образ

Слово

5. Розумова дія (поняття)

3. Голосне соціолізоване| мовлення

4. Мовлення „про себе"

Рис. 3.4. Етапи формування розумової дії шляхом інтеріоризації зовнішньої дії

17. Розгляньте схему стадій узагальненого навчання(рис. 3.5), по­ясніть суть цих стадій. Хто автор ідей навчання узагальненим спо­собом?

Педагогічна психологія: Практикум

 

Перша стадія

Ознайомлення з навчальною ситуацією, орієнтація в ній

 

Друга стадія

Виявлення суттєвих відношень для розв'язання задачі

 

Третя стадія

Відношення фіксуються у формі предметної або знакової моделі

 

Четверта стадія

Виявлення властивостей,

які допомагають вивести умови

і способи розв'язання задачі

Рис. 3.5. Схема стадій узагальненого навчання

18. Прочитайте фрагменти уроків і визначте види організації на­вчання [171].

1) Учитель роздав кожному учневі картку певного кольору з номе­
ром на ній (від 1 до 5). Сформувалось п'ять груп по п'ять осіб у кож­
ній. Групи отримали певні завдання...

Учням пропонують об'єднатися в групи відповідно до кольору картки, яку вони отримали („домашні" групи). У „домашніх" гру­пах учні обмінюються інформацією, проводять взаємоопитування, розв'язують завдання, підготовлені вдома;

2) Учитель пропонує вирішити перше класичне запитання „Хто
винен?", працюючи в малих групах. Учням необхідно уявити себе су­
часниками „перебудови" - робітниками, колгоспниками, інтелігента­
ми, партійними функціонерами та дисидентами і з їхньої позиції за 10
хвилин дати три відповіді на це запитання.

Після закінчення роботи в малих групах доповідачі по колу виго­лошують свої висновки (по одному), і на дошці вимальовується за­гальна картина „винуватців";

3) Завершивши попереднє обговорення, вчитель пропонує учням
методом „мозкового штурму", перебуваючи в образі громадян СРСР
середини 80-х років, дати відповідь на друге класичне питання: „Що
робити?"...

Учитель фіксує ідеї учнів, просить класифікувати їх за трьома на­прямами: сфера політики, соціальна сфера, сфера економіки. •

3. Психологія навчання

V. Формування у студентів умінь аналізувати урок

Майбутні вчителі повинні розвивати в собі професійну звичку реф-лексувати. Тому матеріал цього підрозділу пропонує систему навчаль­них завдань, які будуть викликати пошукову активність у виробленні цілей уроку, у визначенні шляхів активізації на уроці пізнавальних та емоційно-вольових процесів в учнів, у розвитку в них мотивації досягнення, позитивної особистісної спрямованості, шляхів, які б за­безпечували особистісний ріст вихованців, розвиток у них моральних цінностей; визначенні педагогічних впливів відповідно до педагогіч­них ситуацій, що виникають на уроці.

„Старим маячить новизна..." Поясніть суть наведених думок. „Дитину з хорошої сім'ї навчають наукам, щоб збагатила і поліпшила себе зі середини, обираючи їй наставника; бажано, щоб це була люди­на швидше з хорошою, ніж з туго набитою головою, або хоч потрібно шукати такого, який був би і тією, й іншою, бо добрі якості та розум є пріоритетними над голою вченістю..." (Мішель Монтень).

▲ „Хай учитель запитує в учня не тільки слова завченого уроку, але
й... саму сутність його, й оцінює користь, яку він приніс, не за показни­
ками пам'яті свого вихованця, а за його життям" (Мішель Монтень).

▲ „Людина є істотою „найсумирнішою" і найбільш божествен­
ною, якщо вона зумовлена справжнім вихованням, якщо ж її не ви­
ховувати або давати їй хибне виховання, тоді вона буде найдикішою
твариною серед усіх, кого породжує земля" (Платон)".

А „У школах усіх потрібно вчити всьому..." (Ян Амос Комен-ський).

▲ „Які діти народжуються, це ні від кого не залежить, але щоб вони шляхом правильного виховання зробились хорошими, - це за­лежить від нас (Плутарх).

▲ „...порядок є душею речей. Адже все, що приведено до порядку, зберігає своє положення і цілісність доти, доки утримується порядок" (Ян Амос Коменський).

▲ „...у книгах... не дотримується той природний порядок, при якому матеріал випереджав би форму. Майже всюди відбувається на­впаки: порядок самих речей, хоча неможливо встановити порядок, коли ще нема того, що необхідно приводити в порядок!" (Ян Амос Коменський).

▲ „Усього, чого навчаєш, погрібно вчити так, як воно є і відбува­ється, тобто шляхом вивчення причинових зв'язків" (Ян Амос Комен­ський).

56 Педагогічна психологія: Практикум

▲ „...вихователеві юних буде корисно знати як мету, так і засоби і
види дисципліни, щоб він знав, чому, коли і як потрібно користувати­
ся мистецтвом виявляти суворість". (Ян Амос Коменський).

А „Ми вирішили всюди йти... за природою, і, як вона виявляє свої сили одні за другими, так і ми повинні стежити за послідовним поряд­ком розвитку розумових здібностей" (Ян Амос Коменський).

▲ „Вихователь! - яка возвеличена потрібна тут душа... Воістину, щоб створити людину, потрібно самому бути або батьком, або більше, ніж людиною" (Жан-Жак Руссо).

▲ „При найретельнішому вихованні вчитель наказує і уявляє, що управляє, насправді ж керує дитина!" (Жан-Жак Руссо).

▲ „Не варто допускати ніякого свавілля ні в змісті уроків, ні в їх­ній тривалості. Ніякого свавілля ні в покараннях, ні в нагородах" (Де-ніДідро).

▲ „Ніщо не спасе Європу, крім визнання суто елементарних основ, на які має спиратися фізична, моральна і розумова освіта людського роду. Мій метод намагається задовольнити цю вимогу в інтелектуаль­ному аспекті, але він не зможе цього зробити і не зробить, якщо не приведе до таких елементарних методів навчання щодо фізичної і мо­ральної освіти людини. Тільки об'єднанням принципів та прийомів, спільним розвитком цих трояких задатків людини можна добитися виховання цілісної вдачі, без приниження її на догоду розвитку лише розумових чи лише моральних або фізичних задатків до рівня шарла­тана..." (І.Г. Песталоцці).

А „Кожне учіння про красу, порядок, душевний спокій, якщо воно не підкріплене чуттєвим і наочним уявленням про них, втрачає своє значення як складової частини елементарного методу морального ви­ховання" (І.Г. Песталоцці).

А „Розумовий розвиток і залежна від нього культура людства ви­магають постійного удосконалення логічних засобів мистецтва з ме­тою природовідповідного розвитку наших мисленнєвих здібностей, наших здібностей до дослідження і судження, до усвідомлення і вико­ристання яких людський рід піднісся з давніх пір. Ці засоби за своєю сутністю і у всьому своєму обсязі зумовлені властивою нам здібніс­тю вільно і самостійно зіставляти, розрізняти і порівнювати предме­ти, чітко усвідомлені нами самими через чуттєве сприйняття, тобто логічно їх розглядати і логічно їх опрацьовувати, тим самим давати нам змогу піднятися до розвинутої людської здібності до судження" (І.Г. Песталоцці).

А „Рівень розвитку учня - вихідний пункт. Отже, його необхідно визначити до початку навчання." (В.А. Дістервег).

3. Психологія навчання

А „Починай навчання, спираючись на рівень розвитку учня, і про­довжуй його послідовно, неперервно, без пропусків і ґрунтовно!" (В.А. Дістервег).

▲ „Не вчи того, що для учня, поки він це вчить, ще не потрібно, і не вчи того, що для учня і надалі не буде більше потрібно" (В.А. Діс­тервег).

▲ „Ми вимагаємо найважчого, але водночас і найпродуктивнішого способу викладання; так званий сократівський спосіб (розвивально-запитувальний) важчий... (від розвивально-відтворювального)" (вставки наші) (В.А. Дістервег).

„Для ґрунтовного... навчання завжди необхідно дві умови: 1) знання предмета як такого; 2) вміння його використовувати. Знання предмета означає не його пасивне сприйняття, а його самодіяльне за­своєння" (В.А. Дістервег).

▲ „Не вчи нічого, чого учень ще не розуміє" (В.А. Дістервег).

• Продумайте і поясніть такі положення:

1) усяке незрозуміле положення, яке завчається, шкідливе;

2) усяка незмінна догма, яка не входить у потік розвивальної осві­ти, пригнічує наш дух;

3) заставляти учня повторювати незрозумілі... положення є без­відповідальним..." (В.А. Дістервег).

 

▲ „Привчай учня працювати, примусь його не тільки полюбити роботу, а й настільки з нею зріднитися, щоб вона стала його другою вдачею..."

▲ „Поважай індивідуальність твоїх учнів" (В.А. Дістервег).

А „Найважливішим явищем у школі, найповчальнішим предметом для спостереження, найкращим прикладом для учня є сам вчитель... Покажи мені своїх учнів, і я побачу тебе!" (В.А. Дістервег).

▲ „Тільки тоді, коли хлопчик сам використовує ці методи, коли він вчиться спостерігати, порівнювати, узагальнювати, об'єктивно оцінювати, обережно випробовувати, самостійно діяти, вчиться ви­тримки, терпіння, ретельності, порядку, чистоти - він переживає сам всі радості пошуків досліджень, відкриттів, які навіть малоздібного спонукають до подальших зусиль" (Георг Кершенштейнер).

▲ „Людина є водночас тим, ким вона є, і тим, ким вона прагне бу­ти" (А. Маслоу).

▲ „Кого не б'є слово, того не буде бити й палка" (Сократ).

• Як би ви пов'язали думку Сократа з використанням методів
впливу на учнів?

▲ „Вимоги нашої власної натури побудувати острівець організо­
ваності — це виклик богам і разом з тим ними ж створена необхідність.

Педагогічна психологія: Практикум

У цьому джерело трагедії, але і слави також" (Н. Вінер, американ­ський учений).

• Поясніть зв'язок цієї думки з організаційною структурою уроку.
А У передмові до книги „Назад до Муфусаїла" Б. Шоу з деяким

перебільшенням писав, що „...людство не може бути порятоване ззов­ні, з допомогою шкільного вчителя або якого-небудь іншого вчителя чи правителя... Говорять, якщо вмити кішку, то вона потім вже ніколи не буде вмиватися сама. Не знаю, правда це чи ні, але зрозуміло од­не: якщо людину чого-небудь вчити, вона цього ніколи не навчиться. Тому, якщо хочете, щоб ваша кішка була чистою, вилийте на неї ківш бруду: вона відразу почне так старанно вилизуватись, що стане чисті­шою, ніж була" (Иностранная литература. - 1957. - № 4. - С. 30).

• На основі цих думок подумайте, якому виду роботи на уроці тре­
ба приділяти особливу увагу?

А Щоб зрозуміти людину, потрібно вміти поставити себе в її ста­новище, потрібно переживати її горе і радість (Д.І. Писарєв).

• У контексті цієї думки назвіть умови, за яких у вчителя буде мен­
ше труднощів у спілкуванні з учнями?

▲ Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:
„Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам'ятаю. Те, що я роблю, я розумію".

Дещо змінивши слова великого китайського педагога, О. Пометун, Л. Пироженко свої думки виражають так: „Те, що чую, я забуваю. Те, що я чую і бачу, я трохи пам'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром".

• Який висновок щодо навчання учнів на уроці Ви зробите?
Аналіз труднощів, які можуть виникати на уроках вчителів-почат-

ківців:

▲ „Йде усне опитування... Вчитель захоплюється дуетом з учнем, який відповідає, і не бачить, що майже ніхто в класі не прислухається до того, що говорять біля дошки" [95]. Чому?

▲ „Учні виконують письмову вправу. Декілька учнів закінчили роботу, а нового завдання не отримали і сидять..." [95]. Так повинно бути?

▲ „Якщо вчитель не планує раніше виникнення будь-яких якостей у своїх учнів унаслідок організованої ним діяльності, то стихійно во­ни можуть набути небажаних навичок..." [95].

3. Психологія навчання

• - Яких? Назвіть їх. Який висновок потрібно зробити?

▲ „Плануючи перші уроки, особливо важливо добре продумати
такі питання: як мають поводити себе учні на уроці, які навички куль­
турної поведінки для цього необхідно спеціально виховувати, а які
з уже утворених у школярів необхідно закріпити; які види робіт і як
вони будуть виконувати, що потрібно робити для того, щоб учні ви­
конували завдання технічно грамотно, яка спеціальна підготовка ви­
магається для цього" [95].

• Наведіть приклади, як Ви будете виконувати ці вимоги і як відо­
бразите в контексті уроку? {

Управління поведінкою учнів на уроці:

А „...один учитель входить у клас зі дзвінком і відразу приступає до справи. Другий часто затримується, розпочинає роботу із запізнен­ням..." [95].

• — Які звички, стереотипи поведінки будуть виникати в учнів під
впливом цих вчителів? Який висновок Ви для себе зробили?

▲ „Мені довелось... спостерігати роботу одного дуже досвідче­
ного вчителя фізичної культури. На перших уроках він терпляче вчив
дітей швидко і без шуму переодягатися, охайно складати одяг. Час,
витрачений на це, окупився сторицею. Надалі утворена в учнів звичка
правильно і швидко готуватися до уроку давала змогу вчителеві не ви­
трачати жодної хвилини занять на організаційні питання.

З цим самим класом працював фізик, який безуспішно домагався від своїх учнів виконання елементарного правила - під час перевірки домашнього завдання не розгортати підручників [95].

• Поясніть, чому в різних вчителів учні поводять себе на уроці по-
різному? Яка причина організаційних труднощів учителя-фізика?

Що є головним в перші дні роботи вчителя, що визначає ефектив­ність подальшої роботи з класом? Як Ви думаєте, яка тривалість по­чаткового етапу роботи з молодшими і старшими учнями?

А „Учитель історії, вислухавши доповідь, добре підготовлену учнем, якому він багато допомагав, радіючи, сказав: „Ні, дивіться, як здорово це в нього вийшло! З такою доповіддю і в інших класах не соромно виступити: хай повчаться..." [95].

• Поясніть моральний вплив цієї фрази на учнів.

А „... основне значення... системи оцінок полягає в тому, щоб охарактеризувати (правильно оцінити) результати навчання, засвоєн­ня знань, умінь і навичок із цього навчального предмета і зробити... оцінку універсальним „засобом виховання" [95].

• Поясніть, як Ви розумієте ці думки, наведіть приклади.

бо

Педагогічна психологія: Практикум

А „Не знаєш! Сідай. Два"! - ще дуже часто звучить там, де могло
б бути добре і лагідне: „............. " [95].

• Як уміліше має повести себе вчитель в описаній ситуації? Щоб
Ви написали на місці крапок?

А „Одну й ту саму дію дитини учитель може по-різному стимулю­вати: в одному випадку це буде прохання товариша, в іншому - суха вказівка адміністратора. Порівняйте: „Повісь карту" і „Прошу тебе: допоможи мені повісити карту" [95].

• Чого має бути більше у спілкуванні вчителя з учнями: наказів чи
прохань - і чому?

А „Лунає дзвінок. У 7-му класі учні готуються до уроку математи­ки. В клас входить вчитель. Учні встають...

- Добрий день. Сідайте, будь-ласка. Один учень ніяк не всядеться, щось показує сусіду...

- Сіли всі як слід.

Хлопчик сів прямо, навіть підкреслено склав руки на парті.

- Розгорніть домашні зошити. Учні виконують вказівки вчителя.

- Підніміть руки, хто не справився із завданням. Декілька учнів піднімають руки.

- Скажіть, які рівняння до задачі у вас не вийшли. Будь-ласка, Лео­
нід.

Викликаний пояснює із зошита хід розв'язування задачі, з допомо­гою вчителя розбирається у незрозумілому.

- Молодець, сідай, - говорить учитель" [95]. (Минуло дві хвилини
уроку).

• Скільки в цьому фрагменті уроку Ви нарахували вказівок вчите­
ля? Охарактеризуйте їхні особливості.

Як Ви думаєте, скільки цих вимог у сумісній роботі з учнями ви­користовується протягом 45 хвилин уроку?

А Наведіть приклади: 1) вказівок, які стимулюють окремі дії учнів; 2) коротких і лаконічних вказівок, які відіграють роль ледве помітних спонук; 3) розгорнутих пояснень-інструкцій; 4) вказівок, які приму­шують учнів включитися в роботу; 5) вказівок, які виражають потре­бу коригувати виконання дітьми окремих навичок і вмінь; 6) вказівок, які гальмують непотрібні і неправильні дії школярів, а закріплюють і підтримують успішні.

А Наведіть приклади до різних форм вимог як важливого методу педагогічного впливу: вказівки і пояснення; зауваження; попереджен­ня; спонукання і заборона; заохочення і покарання.

3. Психологія навчання

▲ Чим є вимоги, вказівки вчителя щодо визначеної ним розгор­
нутої програми дій учнів? Як Ви розумієте таке правило: „... кож­
на виконана вимога вчителя помножує силу наступних його вимог, і,
навпаки, кожна невиконана вимога готує умови для невиконання на­
ступних" [95].

А Чому вчитель мусить знати закон паралельної педагогічної дії (виконуючи вказівки педагога, учень не тільки виконує необхідні дії, а й ще звикає конкретно реагувати на вимоги вихователя) і система­тично дотримуватися його?

• Як впливає така форма вимог вчителя, як прохання, схвалення, порада, висловлення довір'я, на взаємини його з учнями?

• Як треба ставити вимоги, щоб виховати в учнів потрібні навички?

• Який зв'язок має бути між потрібною вимогою до учнів і типо­вою ситуацією на уроці?

▲ Простежте за вказівками вчителя, а також за послідовністю про­
стих дій, виконання яких вони вимагають від учнів.

„Розгорніть підручники на сторінці 35. Прочитайте уважно завдан­ня до вправи 67. Дайте відповідь на питання: що необхідно зробити, виконуючи вправу?... Тепер розгорніть зошити. Пропустивши один рядок після попереднього речення, запишіть: „Вправа № 67". Тепер напишіть, як цього вимагає завдання, перше речення... (Учні вико­нують завдання). Хто прочитає нам перше речення? (Вчитель запи­тує одного або декількох учнів, перевіряючи правильність виконаної вправи). Так, добре. Правильно. Далі виконуйте роботу самостійно. (Після цього вчитель проходить по класу, перевіряючи виконане учня­ми завдання) [95]

• Які навички та вміння відпрацьовує вчитель такою деталізацією
вимог?

- Зіставте відпрацювання вчителем потрібних з першого уроку в учнів навичок з відпрацюванням у них навичок та вмінь?

- Які Ви можете назвати прийоми навчальної діяльності, що пов'язані зі словом вчителя на уроці?

- Назвіть навички та вміння роботи з книгою?

- Назвіть потрібні навички та вміння виконання письмових робіт у зошиті.

 

▲ Наведіть приклади прямих вимог. Охарактеризуйте їх у спосіб продовження цих особливостей: стриманий, діловий тон звертання до учнів...

▲ Наведіть приклади непрямих вимог: вимоги-прохання; вимоги-довір'я; вимоги-схвалення.

Педагогічна психологія: Практикум

• Що демонструє вчитель учням, використовуючи всі ці форми не­
прямої вимоги?

А Визначте, в яких формах виражаються непрямі вимоги в опи­саних ситуаціях:

а) „Учневі, який неохайно оформляє записи, вчитель говорить:
„Погано пишеш - примушу переписати" [95];

б) „...учень, який сидить за другою партою, на кожне питання вчи­
теля відразу піднімає руку, але, коли його запитують, відповідає слаб­
ко, неточно. Ось і тепер педагог ще не закінчив фрази, а хлопчик вже
тягне руку: „Запитайте мене!" Учитель заперечливо хитає головою і
зауважує: „Опусти руку. Подумай ще" [95].

▲ Є ще одна група форм непрямої вимоги: порада, ігрове оформ­
лення вимоги, натяк та умовна вимога. Визначте, яку з цих форм ви­
моги використано в описаних ситуаціях?

1) „На уроці географії учні вчаться прокладати маршрут по карті.
Вчитель звертається до них:

„Ви перебуваєте у зазначеній на карті точці А. Від неї потрібно прокласти маршрут за даними, записаними на дошці. Кожна ланка -самостійна похідна група. Після виконання завдання я перевірю, чи всі групи прийшли до місця призначення у повному складі. Присту­пайте до роботи" [2; 25-26].

2) „Учні приступили до виконання завдання, але двоє учнів про­довжують гортати книги, явно не поспішають. Учитель запитує: „Хто ще не розпочав роботи?" [95].

3) „Вихованці працюють на присадибній ділянці, за кожним закрі­плено грядки. Вихователь каже: „Хто закінчить роботу, може йти на спортивний майданчик" [95].

4) „Учень малює на дошці схему. Педагог, спостерігаючи за йо­го роботою, зазначає: „По-моєму, тут можна використати кольорову крейду". Учень бере зі столу вчителя кольорову крейду і вносить ви­правлення у схему" [95].

А Усі ці приклади демонструють безпосередні вимоги, але виді­ляють ще й опосередковані, які А.С. Макаренко назвав паралельною дією.

„Учитель закінчив урок. Збирається йти з класу. Він підкликає чер­гового, який почав стирати з дошки, і каже йому:

„ Перш ніж займатися дошкою, відправ усіх з класу і відчини ві­кно".

• Які особливості опосередкованих вимог?

▲ Назвіть типові помилки у пред'явленні вимог вчителем.

3. Психологія навчання

▲ Поясніть, як на вихованців впливають непродумані і непідго-
товлені вимоги; непослідовність вчителя у своїх вимогах, коли вимо­
гу вчитель не доводить до кінця; коли вимогливість вчителі заміняють
грубістю і різкістю?

А Проаналізуйте початок уроку з фізики.

„Яків Юхимович написав на дошці формулу і сказав: „Завдяки зна­нню цієї формули я отримав свій перший орден". Восьмикласники, ніби по команді, завмерли. І з відкритими ротами слухали, як їхній вчитель, на війні - командир батареї, якимось особливо щільним, прицільним вогнем ударив по ворогові, своєю зброєю замінивши, по суті, цілу дивізію. А вдалось йому досягти такої сили вогаю тому, що знав формулу і з її допомогою визначив точку прицілу - здається, так. Паралельно з розповіддю про війну Яків Юхимович пояснював якраз цю формулу, і тоді, в кінці уроку, повторив її ще раз, попросивши: „ Прислухайтесь, яка музика...", - клас ніби весь нахилився вперед, ні­би й справді назустріч звукам якоїсь прекрасної могутньої мел