Настанови вчителя та стилі учіння учнів

▲На розвиток яких характеристик учіння школярів спрямовані
нижче перелічені настанови учителя?

Використання самостійної практичної роботи учнів як джерела но­вих знань; підвищення теоретичного рівня викладання; наближення самостійної роботи учнів до початку вивчення нового навчального матеріалу; перехід від поелементного підходу в управлінні діяльніс­тю учнів до більш загальних та узагальнених прийомів.

• Поясніть кожну настанову.

3. Психологія навчання

▲ Як ви розумієте таку думку? Теоретично обґрунтуйте її.

„... Поступово на уроці повинно бути все більше учня і все менше вчителя, позиція якого... відходить на другий план..."

А Поясніть, як ви розумієте доцільність використання таких за­вдань? Наведіть приклади таких завдань.

...Самоцінні форми активності школярів розвиваються, коли їм да­ють такі завдання, які приводять до самостійного відкриття, набуття нового досвіду, свободи думки і фантазії.

Стилі уміння: ▲Поясніть думку американського педагога Беті Лу Лівер, який, міркуючи про стилі навчання, пише: „Той факт, що учні можуть вчитися, означає для мене, що вчитель зобов'язаний їм допо­могти, і допомогти своєчасно. У нас є дуже багато невдач на уроках" [112; 6].

▲ Виділяють такі стилі учіння окремих учнів:

абстрактний- мислить на рівні концепції; аналітичний- аналі­зує, розділяє ціле на частини; аудіальний- вчиться засобом зорово­го сприймання інформації; залежний- нездатний відділити необхід­ну інформацію від „фонової"; інтуїтивний- живе завтрашнім днем, схильний до імпульсивності, байдужий до деталей, шукає глобальну картину, реагує, виходячи з власних внутрішніх цінностей; імпуль­сивний— вчиться методом спроб і помилок, відрізняється швидкістю реакції; інтуїтивно-мислительний- вчиться на ідеальних конструк­ціях, цікавиться системами і моделями; інтроверт- при взаємодії зіншими людьми втрачає свою енергію; інтуїтивно-чуттєвий- вчить­ся засобом взаємодії з людьми, цікавиться культурою; кінестетичний

- вчиться на власному діяльнісному досвіді; конкретний- схильний до того, „що можна відчути", прагматичний; механічний- схильний використати при навчанні розвинену механічну пам'ять; незалежний

- легко відокремлює суттєву інформацію від другорядної; неліній­ний- організовує інформацію нелінійним способом; рефлексивний

- вимагає часу на засвоєння та опрацювання інформації; сенсорний

- очікує від довколишніх достатньої гнучкості; аналітичний- існує „тут і тепер", помічає деталі; потребує часу для обдумування, праг­не досягти точності; синтетичний- інтегрує, будує ціле з частин; сенсорно-розсудливий- очікує зовнішньої організації, потребує за­даної структури і термінів; підсилювач- знаходить відмінності між об'єктами; усередник - знаходить схожість між об'єктами; усний бі­нарний— вчиться в умовах діалогу; екстраверт— при взаємодії з ін­шими людьми отримує енергію.

Педагогічна психологія: Практикум

• Спробуйте визначити стратегію Вашої роботи з учнями на уроці,
враховуючи особливості їхнього стилю учіння.

▲ Подумайте і спробуйте визначити стратегію своєї роботи з учня­ми на уроці за класифікацією типів учіння американського вченого Колбі:

тип І - учень, якому для навчання потрібно спостерігати за групою та бачити досвід інших;

тип II - учні з абстрактним типом мислення, з бажанням вчитися за підручниками та лекціями;

тип III - цим учням необхідний досвід „вручну";

тип IV - володіє високим ступенем самостійності в учінні.

Ось як вчені пропонують враховувати різні стилі учіння при роботі з усім класом (табл. 3.3)

• Поясніть, як Ви зрозуміли ці пропозиції.

Таблиця 3.3

 

Стиль	Іноземна мова	Математика
Рефлексивний	Робота в малих групах. Діяльність, що вимагає відстроченої реакції. Читання журналів. Перевірка після уроків
Візуальний	Читання з дошки. Читання статей	Письмові задачі
Аудіальний	Діалоговий режим. Відеофільми. Аудіокасети	Усні задачі
Стиль	Природничі науки	Словесність
Візуальний	Читання книг	Читання оповідань
Аудіальний	Перегляд фільмів	Слухання оповідань
Кінестетичний	Проведення експериментів	Програвання оповідання в ролях

▲ Психолог Т. А. Шилова розробила психологічну типологію учнів з відставанням в учінні та відхиленнями в поведінці, на яку ми ради­мо орієнтуватися при підготовці до уроків. Які впливи на цих учнів Ви намітите, готуючись до завтрашнього уроку?

Пропонуємо розглянути показники І типу учнів з неузгодженістю між мотиваційною та операціональною сферами (табл. 3.4).

3. Психологія навчання

Таблиця 3.4

 

Первинні розходження	Вторинні розходження, зовнішня симптоматика, ознаки вияву	Поширена в педа­гогічній практиці назва порушення
А) операціональна сфера відстає від мотиваційної	Між невмінням учитися і бажанням вчитися	Педагогічна за­пущеність
Б) мотиваційна сфера відстає від операцио­нально!'	Між небажанням вчитися, відсутністю інтересу до учіння та невмінням вчитися	Педагогічна, інте­лектуальна, пізна­вальна пасивність
В) відстає і в операціо-нальній, і в мотивацій­ній сфері	Між невмінням вчитися, небажанням учитися та необхідністю вчитися	Загальне відста­вання в учінні

▲Зіставте свої намічені впливи на учнів І типу з впливами на уро­ках на учнів II типу. Пропонуємо розглянути психологічні показники II типу учнів (табл. 3.5) з розходженнями в операціональній сфері:

Таблиця 3.5

 

і Первинніі розходження	Вторинні розходжен­ня, зовнішня симпто­матика, ознаки вияву	Поширена в педа­гогічній практиці назва^юрушення
і А)наявні знання випереджа­ють вміння вчитися	Між сформованістю навчальних дій та за­пасом знань	Знання засвою­ються нераціо­нальним способом
Б) окремі характеристики знань, види, рівні, якості не узгоджуються один з одним	Між знанням законів, теорії і знанням фактів, між продуктивним рівнем засвоєння і ре­продуктивним рівнем засвоєння знань	Механічні заучу­вання, формальне засвоєння знань 1
В) окремі компоненти на­вчальної діяльності (навчаль­ні цілі, потреби, мотиви, операції, самоконтроль) не узгоджуються один з одним	Вміння учня визначати завдання та здійсню­вати самоконтроль з умінням виконувати навчальні дії	Різні варіанти ' невміння вчитися, невміння переві­ряти та оцінювати' свою діяльність
Г) розходження між наявним запасом знань та навчальніс-тю, здатністю до подальшо­го засвоєння знань і спосо­бів їхнього отримання	Між особистим рів­нем уміння вчитися і готовністю прийняти допомогу, як важливий показник научуваності	Низька научува-ність
Д) окремі показники розу­мового розвитку відстають один щодо одного	Між інтелектуальною ініціативою та вмінням діяти в умі	Низький рівень здібності

Педагогічна психологія: Практикум

•*. ▲ Розгляньте психологічні показники III типу учнів (табл. 3.6) з неузгодженістю в мотиваційній сфері. Пригадайте визначення кож­ного з центральних понять: цілеусвідомлення, зовнішні і внутрішні мотиви, усвідомлені та реальні мотиви, афект неадекватності, до­магання.

Таблиця 3.6

 

Первинні розходження	Вторинні розходження, зовнішня симптомати­ка, ознаки вияву	Поширена в педа­гогічній практиці назва порушення
А) цілеусвідомлення (воля) не узгоджуєть­ся з мотивацією	Між мотивами і цілями	Слабовільний, відсутність старання
Б) зовнішні та вну­трішні мотиви розви­ваються не синхронно	Між різними видами мо­тивів: зовнішні мотиви, випереджають внутрішні	Вчиться під тиском зовнішніх
В) усвідомлені та реальні мотиви розви­ваються не синхронно	Між наявними мотивами та реальними	Низький рівень вихова­ності, тобто формальне знання мотивів
Г) відхилення в афективно-емоційній сфері: афект неадек­ватності	Між домаганнями, само­оцінкою та реальними можливостями задоволь­нити свої домагання	Афект неадекватності, незадоволеність, емо­ційне неблагополуччя, підвищена образливість^

• Як ви будете спілкуватися з такими учнями?

• Наведіть приклади педагогічних впливів на уроці з метою подо­лання цих порушень.

А Пропонуємо розглянути психологічні показники IV типу учнів з розходженням зовнішніх соціальних умов та внутрішнього ставлення дитини до них (табл. 3.7).

Поясніть сутність понять: дезадаптація, депривація, дезінтеграція, моральні переконання, вчинок, вихованість, виховуваність, девіантна поведінка, важковиховуваність.

• Яка буде ваша стратегія і тактика поводження на уроці з такими
дітьми?

3. Психологія навчання

Таблиця 3.7

 

Первинні розходження	Вторинні розходження, зовнішня симптомати­ка, ознаки вияву	Поширена в педа­гогічній практиці назва порушення
А) поведінка внаслідок обмеження можливості задоволення життєво важливих потреб (депривація).	Між психологічною до­помогою та її наявністю.	Неадекватна пове­дінка (страх, артис­тизм, закритість).
Б) дезадаптація, як від­ставання адекватних форм поведінки від вимог довколишнього зовнішнього середовища	Між моральним знанням та моральним пере­конанням і реальними вчинками	Невміння присто­суватися до вимог соціуму
В) дезінтеграція, як порушення цілісності особистості	Між цілісним образом самого себе та вмінням назвати конкретні озна­ки своєї особистості	Соціально-пасив­ний, невпевнений, не вміє прогнозува­ти свою поведінку
Г) окремі сторони розвитку особистості (моральні знання, пере­конання, моральна пове­дінка) не узгоджуються між собою	Між моральним знан­ням і поведінкою типу бар'єра зі сторони учня як наслідок педагогіч­них помилок дорослих (тривожність, агресія)	Низька вихованість, низька виховува-ність, важка вихову­вані сть
Д) реальна поведінка відстає від загально­прийнятих норм (деві-антна)	Напруга між метою та засобами досягнення соціального належним способом	Асоціальна пове­дінка (імпульсивне наслідування при­йнятим нормам аг- ' ресивної поведінки)
Е) поведінка, яка спира­ється на викривленні со­ціальних норм, і стійких асоціальних нормах, які включають здійснення реального асоціального вчинку (делінквентна поведінка)	На рівні моральних знань між загальноприй­нятими соціальними нормами і нормами в групі, вироблення свого морального кодексу з опорою на свої викрив­лені переконання	Використання форм поведінки, що включає проти- ] правні дії, психічна напруга, впертість, конфліктність, за­критість, артистизм, важковиховуваність

Педагогічна психологія: Практикум

▲ Пропонуємо розглянути психологічні показники V типу учнів з неузгодженістю в соматичній сфері та визначити свої напрями роботи з такими дітьми (табл. 3.8).

Таблиця 3,8

 

Первинні розходження	Вторинні розходження, зо­внішня симптоматика, озна­ки вияву	Поширенав педа­гогічній практиці назва порушення
А)затримки пси­хічного розвитку	Між окремими виявами відста­вань: низький темп засвоєння знань	Діти з ЗПР
Б) астенічні стани	Велика кількість помилок, неекономічність, домінування репродуктивного рівня	Діти з нервовим виснаженням, зі слабкою пам'яттю, увагою
В) реактивні стани та конфліктні пере­живання	Між окремими відставаннями: важкими психічними пере­живаннями, неадекватність емоційних реакцій, ніяковіння	Роздратованість, затинання, посми­кування, страх
Г) порушення в роботі аналізаторів	Між окремими виявами від­ставань: зниження слуху, зору, зниження рухових функцій	Слабко чують, ба­чать, малорухливі

• Які особливості спілкування вчителя з такими дітьми, який слід
обирати темп роботи з ними? Чи потрібно використовувати методику
успіху та в чому полягає її суть?