Які прийоми встановлення ролі частки у реченні? Які мис-леннєві операції вони актуалізують?

5. Які прийоми організації роботи з підручником? У чому по­лягає їхня розвивальна значущість?

6. У чому полягає зв'язок між вживанням часток і стилем тек­сту?

7. У чому полягає доведення учнями вживання більшої кіль­кості часток?

8. Чи відповідає розробка уроку розвивальній та виховній ме­ті? Зробіть висновок, на розвиток яких психічних функцій спря­мовані заплановані види роботи на уроці.

34. Урок 75. Не і Ні з різними частинами мови. Мета: повторити й узагальнити вивчені раніше правила, які допо­магають розрізняти заперечні частки від однозвучних частин слова. Хід уроку.

I. Аналіз типових орфографічних помилок у зошитах учнів. Повто­
рення орфограм, у яких допущено найбільше помилок.

II. Організація поглибленого повторення орфограм не і ні з части­
нами мови.

1. Спостереження над мовним матеріалом.

- Порівняйте однозвучні слова в лівій і правій колонці:
ніякий Ні один з них не видав таємниці,
недоля Він ні разу не спізнився на урок,
невисокий

недалеко

- Чим виступають не і ні в першій колонці? (Частинами слова).

- А в другій? (Частинами мови).

- Як бачимо, не і ні можуть бути як частиною слова (морфемою) -
і тоді, звичайно, пишуться разом, так і заперечними частками, що, як

3. Психологія навчання

і всяка окрема частина мови, пишуться окремо. Складність у тому, що учні не завжди можуть розрізнити, де не, ні виступають префіксами, а де - частками. Подолати ці труднощі вам допоможуть правила, які ви повторите на цьому уроці. Ви вже, мабуть, помітили, що тема, за­писана на дошці, для вас не нова.

2. Бесіда.

— Пригадайте, з якими частинами мови не завжди пишеться окремо.

- Коли не пишеться окремо з іменниками, прикметниками, при­
слівниками?

3. Виконання вправ.

1) Прочитайте вправу 418. Запишіть слова, відкинувши риску. По­ясніть написання відповідними правилами. Звірте правильність свого виконання за таблицею.

2) Складіть і запишіть по одному прикладу на кожне правило на­писання не окремо.

3) Доберіть по два слова на кожне правило написання не разом. Слова, що ілюструють друге і четверте правило, введіть у речення. Виділіть орфограми.

4) Пригадайте, у словотворенні яких частин мови використовують префікс ні? Звірте правильність свого судження, прочитавши теоре­тичне повідомлення, виділене вертикальною лінією.

5) Опрацюйте таблицю „Написання ні". Чи є тут щось нове для вас?

6) Усно виконайте вправи 421, 422, 423, 424.

7) Самостійна робота: вправа 425. Випишіть спочатку слова, які без не не вживаються, а потім ті, що у сполученні з не означають одне поняття, протилежне однозвучному слову без не.

8) Замініть слова синоніми з префіксом не-.

Ганьбити, мовчазний, поверховий, турбуватись, поблизу, безталан­ний, хворіти.

9) Запишіть диктант, обґрунтовуючи написання не зі словами.

Недо - вічний недороба, Недоводько до кінця, Все йому не до вподоби, Все йому не до лиця! „Не займай" - недочуває, „Поможи" - недобачає, Не доївши хліба — страв, Недовзувшись - геть подавсь... Ох, у кого він удався -Я і сам щось не добрав.

Педагогічна психологія: Практикум

З ним і в школі теж морока::■
» * Недодума, недовтне,

Недовисидить уроку... Не додому йде по зміні, Не до книжки - на пусте... Не доходить до хлопчини, Що недоуком росте.

(Р. Куровський)

III. Підсумок уроку.

IV. Домашнє завдання. § 19. Вправи 428, 431.

А 1. Виділіть розвивальну і виховну мету, попередньо перегля­нувши всю розробку уроку.

2. У чому полягає актуалізація психічних пізнавальних про­цесів при здійсненні аналізу типових орфографічних помилок у зошитах учнів? Чи можна розвивати у цьому виді роботи увагу як психічну дію контролю? Як ви її уявляєте, поясніть.

3. Уважно прочитайте у розробці уроку про організацію по­глибленого повторення орфограм не і ні з частинами мови.

Поясніть, які психічні процеси добре активізуються упродовж повторення? Роботи яких мисленнєвих операцій потребують 2 і З завдання?

4. Зробіть висновок про те, в чому полягає розвивальна значу­
щість такої організації повторення орфограм не і ні з частинами
мови.

Аналізуючи урок у 5 класі на тему: „Прямолінійне вирізання лоб­зиком" (розробка доцентів В.І. Андріяшина та Н.В. Андріяшиної), дай­те відповіді на питання, які зазначені після поданого конспекту уроку.

Мета уроку:

Навчальна - формування поняття про виріб, визначити окремі ви­роби, способи різання фанери лобзиком;

Виховна - виховувати в учнів: охайність, естетичність, вміння працювати в колективі, бережливе ставлення до інструментів і мате­ріалів, вміння організувати робоче місце.

Розвивальна - розвивати в учнів технічне і творче мислення, кон­структорську діяльність, формувати правильну технічну мову.

Матеріали та обладнання: плакати, лінійка, олівець, струбцини, заготовки фанери, технологічна картка, напилок, шліфувальний папір.

Об'єкт праці: дощечка для нарізання городини.

Тип уроку: комбінований.

3. Психологія навчання

Хід заняття

І. Організаційний момент (3 хв)

1. Заводжу учнів у клас і вітаюсь.

2. Відмічаю відсутніх.

3. Визначаю чергових.

4. Перевіряю готовність учнів до уроку.

II. Повторення попереднього матеріалу (8 хв)

1. Які ми використовуємо інструменти для розмічання.

2. В якій послідовності виконують розмічання.

3. Яких правил техніки безпеки слід дотримуватись під час розмі­чання.

III. Виклад нового матеріалу (25 хв)

Повідомлення теми, мети навчального матеріалу

На минулому уроці ми вивчили послідовність та техніку розмічан­ня, ознайомились з інструментами, а сьогодні ми розглянемо різання фанери лобзиком.

Фанера та її виготовлення

Фанера - це штучний матеріал з деревини. Вона буває двох видів: одношарова (шпон), отримана за допомогою стругання або лущення, та багатошарова, отримана за допомогою склеювання.

Процес лущення схожий на розмотування рулону паперу Коротку колоду розпарюють у гарячій воді, вставляють у станок і обертають. Ніж, який підіймається до колоди, зрізає тонкий шар і начебто змотує стрічку. Це ми отримуємо шпон. Його товщина буває від 0,5 до 2 мм. Він головно йде для виготовлення листів багатошарової фанери (із 3—5 і більше шарів) товщиною від 2,5 до 18 мм. Листи шпону показа­но на малюнку.

Педагогічна психологія: Практикум

Це збільшує міцність фанери. Для поверхневих шарів фанери ви­користовують звичайний шпон із твердих видів деревини, а для се­редніх шарів із більш м'яких і дешевих видів. Багатошарова фанера має багато цінних якостей.

Листи фанери мають великі розміри, тому деталі меблів або інших виробів можна виготовити із одного листа. Відпадає необхідність в складних з'єднаннях, які використовують при виготовленні подібних деталей із дощок. Фанера дуже міцна, менше розсихається, не розко­люється, добре обробляється. Завдяки цим властивостям фанеру ши­роко застосовують у народному господарстві.

Випилювання лобзиком

Для випилювання з фанери плоских виробів складної форми за­стосовують такі інструменти і пристрої: підставка з струбциною, лоб­зик, шило і напилок.

На фанеру наносять малюнок деталі, яку потрібно випиляти. Ма­люнок можна нанести, обкресливши певну деталь (за шаблоном). Як­що випилювати деталь за малюнком, який є в книзі чи альбомі, спер­шу уважно переводять цей малюнок на кальку (прозорий папір), а з неї через копіювальний папір - на фанеру.

Спочатку, обробляють деталь лініями, які розташовані в середині малюнку, а потім за зовнішнім контуром. Для випилювання кола ши­лом показують отвори. Один кінець пилки вивільняють, просовують через отвір, а потім закріплюють у зажимі лобзика. Роблять це обе­режно, щоб не зламати пилки. Закінчивши роботу, вивільняють один з кінців пилки, виймають його з отвору і знову закріплюють у зажимі лобзика. Сидячи прямо, не напружуючись, лівою рукою тримають фа­неру, а правою - лобзик.

Лобзик тримають так, щоб пилка рухалась вертикально вверх і вниз. Фанеру розрізають, коли рухаються вниз, злегка натискають вперед. При русі пилки вверх її трохи відводять від краю розрізу. Потрібно уважно стежити, щоб пилка не наближалась навіть до під­ставки.

Коли потрібно змінити напрям пиляння, повертають обережно фа­неру, а не лобзик.