Напрям підготовки 6.030103 Практична психологія

 

 

Харків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

 

КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

А.М. большакова

 

Вступ до спеціальності

 

Конспект лекцій

для студентів денної та заочної форм навчання

напрям підготовки 6.030103 Практична психологія

 

Рекомендовано Науково-методичною Радою

Української інженерно -

педагогічної академії

Протокол № __ 1 __

від__ 29.08. 2013р.

 

 

Харків 2013

УДК 159:9

Большакова А.М.

Вступ до спеціальнсті: конспект лекцій для студ. денної та заоч. форм навч. напрям підготовки 6.030103 Практична психологія / А.М. Большакова; Укр. інж.-пед. акад.- Х.:[Б.в.], 2013. – 59 с.

 

 

Конспект лекцій розрахований на студентів 1 курсу денної та заочної форми навчання спеціальності «Практична психологія». У ньому наведено загальні уявлення про професійну діяльність психолога, особливості його професійного самовизначення та становлення, основні напрямки професійної діяльності, морально-етнічні норми, які її регулюють. Розробка містить 8 лекцій, в яких розкрито 8 тем.

 

Рецензент: д. псих. н., проф. Т.Б. Хомуленко

 

 

© А.М. Большакова, 2013

© УІПА, 2013

ЗМІСТ

Лекція 1. Тема 1. Предмет, галузі, розділи та види психології 5

Лекція 2. Тема 2. Методи досліджень у психологічній науці 10

Лекція 3. Тема 3. Психічна діяльність людини.
Свідомість та несвідомі психічні процеси 14

Лекція 4. Тема 4. Особистість психолога-практика 32

Лекція 5. Тема 5. Загальна характеристика видів практичної
діяльності психолога: психодіагностика 39

Лекція 6. Тема 6. Загальна характеристика видів практичної
діяльності психолога: психологічне консультування 43

Лекція 7. Тема 7. Загальна характеристика видів практичної
діяльності психолога: психокорекція та психотерапія 48

Лекція 8. Тема 8. Загальна характеристика видів практичної
діяльності психолога: психологічний тренінг
та інші види практичної діяльності 55

 

ЛІТЕРАТУРА 59

МОДУЛЬ 1

Психологія як наука

(8 ГОДИН).

 

Лекція 1.

Тема 1. Предмет, галузі, розділи та види психології

План

1. Загальне уявлення про психологію як науку. Місце психології в системі наук. Галузі психологічної науки.

2. Види психології: наукова і життєва, академічна і неакадемічна, теоретична і практична, фундаментальна і прикладна психологія.

3. Предмет психології. Функції і форми прояву психіки.

 

Ключові слова: психологія, галузі психології, психіка, об’єктивний критерій психіки.

 

1. Загальне уявлення про психологію як науку.
Місце психології в системі наук. Галузі психологічної науки

Психологія – наука, що вивчає закономірності психічної діяльності людини та тварин.

Сучасна психологія розділена на значну кількість галузей, її основою є загальна психологія, яка вивчає психіку здорової дорослої людини. Загальна психологія розкриває зміст основних понять психології і описує її загальні закономірності. Ці поняття і закономірності є основою для усіх інших розділів психології.

На стику з іншими науками загальна психологія утворила галузі психології. На стику з технічними науками – інженерну психологію і психологію праці, з медициною – медичну психологію, психотерапію, патопсихологію, з педагогікою – педагогічну психологію та ін. Отже на сьогодні існують такі галузі психології: соціальна психологія, психологія праці, інженерна психологія, диференціальна психологія, сімейна психологія, вікова психологія, юридична психологія, космічна психологія, психологія управління і т.д.

Вікова психологія вивчає зміни у психіці людини від її народження і до смерті. Суттєвою частиною вікової психології є дитяча психологія, яка вивчає розвиток свідомості, психічних процесів, діяльності, всієї особистості зростаючої людини, умови прискорення розвитку.

Соціальна психологія вивчає ті закономірності психіки і поведінки людей, які витікають з їх участі в певних об'єднаннях (передусім в групах), а також вивчає психологічні сторони виникнення, функціонування і розвитку таких об'єднань. Вона вивчає також і міжособові стосунки в групах і різні види спілкування.

Педагогічна психологія вивчає закономірності розвитку особистості в процесі навчання, виховання.

Диференціальна психологія займається вивченням психологічних відмінностей між людьми: між жінками і чоловіками, між націями, расами і професійними групами. Класифікацією основних відмінностей займається вчення про типи або типологія. Диференціальна психологія вивчає, чому люди відрізняються один від одного, наскільки це залежить від спадковості.

Психодіагностика – це наука про засоби, за допомогою яких можна вимірювати і визначати психічні відмінності людей. Психодіагностика розробляє тести, опитувальники та інші засоби виміру психічних явищ.

Сімейна психологія займається дослідженням складних проблем людської психіки у сімейному колі, проблем вибору чоловіка або жінки, стосунків між подружжям, а також психологічною стороною стосунків між батьками і дітьми.

Можна виділити ряд галузей психології, що вивчають психологічні проблеми конкретних видів людської діяльності.

Психологія праці розглядає психологічні особливості трудової діяльності людини, закономірності розвитку трудових навичок.

Інженерна психологія вивчає закономірності процесів взаємодії людини і сучасної техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення та експлуатації автоматизованих систем керування, нових видів техніки.

Авіаційна, космічна психологія аналізує психологічні особливості діяльності льотчика, космонавта.

Військова психологія вивчає поведінку людини в умовах бойових дій.

Медична психологія вивчає психологічні особливості діяльності лікаря і поведінки хворого, розробляє психологічні методи лікування і психотерапії.

Патопсихологія вивчає відхилення в розвитку психіки, розпад психіки при різних формах мозкової патології.

Юридична психологія вивчає психологічні особливості поведінки учасників карного процесу (психологія показань свідків, психологічні вимоги до допиту, та ін.), психологічні проблеми поведінки і формування особистості злочинця.

 

Види психології

Наукова та життєва психологія

Будь-яка наука має в якості своєї основи деякий життєвий, емпіричний досвід людей.

У кожної людини є запас життєвих психологічних знанні – кожна людина в якійсь мірі може зрозуміти іншого, вплинути на його поведінку, передбачити його вчинки, врахувати його індивідуальні особливості, допомогти йому і т. п.

Відмінності життєвих психологічних знань від наукових:

1. Життєві психологічні знання конкретні; вони приурочені до конкретних ситуацій, конкретних людей, конкретних завдань, тобто вони характеризуються конкретністю, обмеженістю завдань, ситуацій і осіб, на яких вони поширюються. Наукова ж психологія, як і всяка наука, прагне до узагальнень – для цього вона використовує наукові поняття, відробіток яких – одна з найважливіших функцій науки. У наукових поняттях відбиваються найбільш суттєві властивості предметів і явищ, загальні зв'язки і співвідношення. Наукові поняття чітко визначаються, співвідносяться одне з одним, зв'язуються в закони.

2. Життєві психологічні знання носять інтуїтивний характер. Це пов'язано з особливим способом їх отримання: їх отримують шляхом практичних проб і пристосувань. На відміну від цього, наукові психологічні знання раціональні і цілком усвідомлені. Звичайний шлях отримання знання полягає у висуненні словесно формульованих гіпотез і перевірці наслідків, що логічно з них витікають.

3. Відрізняються способи передання знань і сама можливість їх передачі. У сфері життєвої психології така можливість обмежена. Це безпосередньо витікає з двох попередніх особливостей життєвого психологічного досвіду – його конкретного і інтуїтивного характеру. В той же час в науці знання акумулюються і передаються. Накопичення і передача наукових знань можлива завдяки тому, що ці знання кристалізуються в поняттях і законах. Вони фіксуються в науковій літературі і передаються за допомогою вербальних засобів, тобто мови і мови.

4. Відрізняються методи отримання знань. У життєвій психології обмежуються спостереженнями і роздумами. У науковій психології до цих методів додається експеримент. Суть експериментального методу полягає в тому, що дослідник не чекає збігу обставин, в результаті якого виникає явище, що цікавить його, а викликає це явище сам, створюючи відповідні умови. Потім він цілеспрямовано варіює ці умови, щоб виявити закономірності, яким це явище підкоряється.

5. Наукова психологія має в розпорядженні великий, різноманітний і унікальний фактичний матеріал, недоступний в усьому своєму об'ємі жодному носію життєвої психології. Матеріал цей накопичується та осмислюється, у тому числі в спеціальних галузях психологічної науки, таких, як вікова психологія, педагогічна психологія, пато- і нейропсихологія, психологія праці і інженерна психологія, соціальна психологія, зоопсихологія та ін. У цих областях, маючи справу з різними стадіями і рівнями психічного розвитку тварин і людини, з дефектами і хворобами психіки, з незвичайними умовами праці – умовами стресу, інформаційних перевантажень або, навпаки, монотонії і інформаційного голоду та ін., - психологи не лише розширюють круг своїх дослідницьких завдань, але і стикається з новими несподіваними явищами.

 

Усі розділи науково обґрунтованої психології діляться на три види: теоретичну, прикладну і практичну психологію.

Завданням теоретичної психології є розробка теорії, визначення загальних закономірностей.

Прикладна психологія займається застосуванням цих закономірностей в практиці різних сфер життя.

Практична психологія займається безпосереднім наданням психологічної допомоги конкретній людині, індивідуально або груповим методом, за допомогою очного або заочного консультування (телефон довіри).

Людина, що звернулася по психологічну допомогу називається клієнтом. (У медичній практиці – це пацієнт). Фахівець, що займається наданням психологічної допомоги, – практичний психолог.

У практичній психології чотири напрями: психодіагностика, психологічна корекція, психологічна профілактика і психологічне консультування.