Навчальної педагогічної практики у школі

Робоча програма

НАВЧАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ У ШКОЛІ

Інтеграція українського суспільства до Європейського та міжнародного соціально-економічного, культурного, інформаційного простору, ринку праці вимагає вирішення цілої низки проблем у вихованні підростаючого покоління. У суверенній і незалежній Україні відбувається процес створення національної системи навчання й виховання, основу якої становлять гуманізація та диференціація освіти.

Згідно з Концепцією розвитку загальної середньої освіти України навчально-виховний процес ХХІ століття спрямований на людину. Педагог – довірена особа суспільства, якій держава ввіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою націю, своє майбутнє. Тому, навчальна педагогічна практика у школі студентів III-го курсу посідає важливе місце в підготовці майбутнього вчителя і дозволяє послідовно й цілеспрямовано поєднувати оволодіння теорією з практикою у вищих навчальних закладах.

Структура навчальної педагогічної практики у школі включає всі види і форми педагогічної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі та передбачає формування відповідних професійно-педагогічних умінь і навичок. У ході практики студенти повинні з’ясувати і знати:

1. Забезпечення зв’язку теоретичних знань із психолого-педагогічних дисциплін із реальним педагогічним процесом і можливістю їх застосування на практиці.

2. Вивчення особливостей системи виховної роботи як окремого класного керівника, так і загальноосвітнього навчального закладу в цілому.

3. Усвідомлення специфіки взаємодії вчителя з учнями молодшого шкільного чи підліткового віку, її соціально-психологічне і методичне забезпечення.

4. Формування у студентів психологічної готовності до педагогічної праці.

5. Виховання в майбутніх педагогів поваги й любові до обраної професії.

6. Озброєння практикантів уміннями й навичками спостереження та аналізу педагогічних явищ, оформлення відповідних висновків.

7. Відвідування уроків учителя з метою оцінки й узагальнення його педагогічного досвіду.

У ході педагогічної практики студенти повинні навчитися і вміти:

- планувати виховну роботу;

- установлювати доцільні взаємини з адміністрацією, класним керівником, учнями та їхніми батьками;

- організовувати дозвілля учнів на перерві;

- спостерігати за класом і окремими учнями;

- планувати і проводити виховний захід;

- допомагати вчителю в проведенні окремих видів позакласної роботи, виготовленні дидактичних матеріалів, обладнанні кабінету;

- вести поточну і оформляти звітну документацію.

Термін проходження навчальної педагогічної практики – 10 днів.

Студенти щодня працюють під керівництвом класного керівника, групового керівника по 6 годин, відвідують і аналізують по 2 уроки щоденно. Після кожного заняття оформляється письмовий звіт: завдання з психолого-педагогічного спостереження, висновки.Зміст навчальної педагогічної практики у школі включає два модулі: модуль № 1 спрямований на закріплення теоретичних знань та їх практичну перевірку з розділу «Теорія навчання»; модуль № 2 передбачає теоретичну перевірку та закріплення знань студентів із розділу «Теорія виховання».

Складові оцінювання результатів практики за умов КМСОНП

2.1. Загальними складовими оцінювання результатів виконання студентом ПНПУ імені В.Г. Короленка програмових завдань усіх видів навчальної і виробничої практики, передбачених Державними стандартами освіти і навчальними планами, є:

1) рівень теоретичної готовності до виконання програмових завдань практики;

2) якість виконання практичних завдань, передбачених програмою практики;

3) рівень відповідності звітної документації установленим програмою вимогам, захист результатів практики;

4) рівень професійної сформованості особистості студента.

2.2. Показниками рівня професійної сформованості особистості (за вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик до професійно-особистісних якостей фахівців галузі освіти та гуманітарної сфери, підготовку яких здійснює університет) є:

• відповідність вимогам професійної етики і культури поведінки у процесі діяльності за фахом (етика й культура поведінкових проявів, дотримання вимог колегіальності, службового дрескоду тощо);
• дотримання виробничої та навчальної дисципліни (організованість, відповідальність, сумлінність, пунктуальність тощо).

Методика оцінювання результатів практики за умов КМСОНП

3.1. Оцінювання результатів практик здійснюється за 100-бальною шкалою з обов’язковим переведенням у національну шкалу та шкалу ECTS.

3.2. Орієнтовна схема розподілу балів при оцінюванні результатів навчальної практики (за 100-бальною шкалою зі встановленням відповідності національній шкалі та шкалі ECTS):

№ п/п	Складові оцінювання	Розподіл балів (за 100-баль­ною шкалою)	Критерії оцінювання
Оцінка за шкалою ECTS та її зміст	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
1.	Рівень теоретичної готовності до вико­нання завдань практики	20*	A – Високий рівень теоре­тичних знань з не­значними не­до­ліками, які не мають принци­по­вого значення	20 балів	Відмінно
B – високий рівень знань з деякими недолі­ками	18 балів	Добре
C – добрий рівень знань	15балів	Добре
D – посередній рівень знань із недолі­ками, до­ста­т­ній для виконання прак­тичних завдань	14 балів	Задовільно
E – достатньо–міні­ма­ль­ний рі­вень знань, допус­ти­мий для виконання прак­тичних завдань	12 балів	Задовільно
FХ– низький рі­вень, наявні лише окремі еле­мен­ти знань, недостатні для виконан­няпрак­тик­них завдань	7 балів	Незадовільно
F – відсутні елементи знань, низький рівень, недопустимий для виконання практич­них завдань	0 балів	Незадовільно
2.	Якість виконання практичних зав­дань за програмою практики	50 *	Використовується накопичувальний підхід з урахуванням кількості та обсягу практичних завдань, за умов якого студент отримує:
За шкалою ECTS:	За 100-бальною шкалою:	За національною шкалою:
А	46-50 балів	відмінно
В	42-45 балів	добре
С	38-41 бал	добре
D	35-37 балів	задовільно
E	18-34 бали	задовільно
F	1-17 балів	незадовільно
FX	0 балів	незадовільно
3.	Рівень відповідності звітної документації вимогам про­грами, захист результатів практики	30**	Критерії оцінювання визначаються програмою кожного конкретного виду практики, за приведеною до 30-бальної 100-бальною шкалою
4.	Рівень професійної сформованості особистості		Нараховуються бали зі знаком “ – ”
	РАЗОМ:	100 балів

 

Методист

Директор школи

Класний керівник

Адреса школи

Телефон

 

 

Розклад дзвінків у школі

Розклад уроків.

Список учнів класу

День перший

ЗНАЙОМСТВО ЗІ ШКОЛОЮ, КЛАСОМ, УЧИТЕЛЕМ

Мета: вивчення особливостей функціонування даного типу загальноосвітнього навчального закладу, шкільної документації; розподіл за класами, знайомство з учнями і класним керівником; розвиток мотивації студентів до набуття педагогічної професії.

 

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА (робота з методистом, учителем).

1. Знайомство з загальноосвітнім навчальним закладом, адміністрацією.

2. Вивчення особливостей функціонування даного типу загальноосвітнього навчального закладу, аналіз шкільної документації (алфавітна книга, особові справи учнів, вимоги до заповнення класного журналу тощо).

3. Екскурсія по кабінетах школи, розподіл за класами.

4. Бесіда з класним керівником, який характеризує учнівський колектив, індивідуальні особливості дітей (стан здоров'я, склад сім'ї, рівень підготовленості до навчання, успішність, поведінка, захоплення тощо).

 

II. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА(робота з методистом, самостійна робота).

1. Оформлення щоденника психолого-педагогічних спостережень за поданим зразком.

 

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ:

Основна:

1. “Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад” // Інформ. збірник Міністерства освіти України. – 1992. – № 15/16.

2. “Положення про гімназію”// Освіта. – 1991. – 28 червня.

3. “Положення про ліцей”// Освіта. – 1991. – 27 серпня.

4. “ Про загальну середню освіту”: Закон України // Освіта України. – 1999. – 23 червня. (Конспект)

 

 

День другий

ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ. ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ І ОСОБИСТІСТЬ УЧИТЕЛЯ.

 

Мета: засвоєння студентами основних понять – “зміст освіти”, “навчальні плани”, “навчальні програми”, “підручники”; вироблення вмінь та навичок аналізу навчальних планів, програм та підручників; розвиток у майбутніх педагогів аналітичних здібностей,

усвідомлення ролі педагогічної майстерності учителя та уміння доцільно розв’язувати педагогічні ситуації на уроці.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:

І.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА(робота з методистом).

1. Розкрити поняття “зміст освіти”.

2. Спираючись на державні документи про освіту, довести необхідність її реформування в умовах незалежності України.

3. Поняття педагогічної майстерності. А.С.Макаренко про сутність педагогічної майстерності та про співвідношення таланту і майстерності. Педагогічна задача та педагогічна ситуація як фрагмент педагогічної діяльності.

4. Майстерність вчителя як уміння доцільно розв’язувати педагогічні задачі.

5. Відповісти на такі питання теми:

- Що необхідно вивчати школярам у загальноосвітній школі?

- Які основні елементи змісту освіти?

- Яким вимогам мусить відповідати зміст освіти?

- У яких шкільних документах відбито зміст освіти?

- Підібрати педагогічну ситуацію і проаналізувати її за наступним планом:

1) Ким була створена ситуація – педагогом чи учнями?

2) Яку педагогічну задачу розв’язував учитель?

3) В яких умовах відбувалася педагогічна дія (мотиви поведінки учня, його особистісні характеристики, особливості стосунків з дитячим колективом і педагогом)?

4) В яку діяльність був включений вихованець (чи вихованці) для розв’язання педагогічної задачі?

5) Довести, що педагог, ситуація з діяльності якого була

проаналізована,є педагогом-майстром. Які елементи педагогічної

майстерності представлені в особистості педагога?

 

П. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (робота з учителем, методистом, самостійна робота).

1. Вивчити рекомендовану літературу згідно поставлених теоретичних питань.

2. Законспектувати одну з поданих нижче у списку додаткових джерел статтю (за вибором студента):

3. Відвідати уроки вчителя, зробивши відповідні записи в щоденнику психолого-педагогічних спостережень за поданим зразком.

4. Проаналізувати, наскільки ефективно вчитель передає зміст навчального матеріалу відповідно діючих навчальних програм і шкільних підручників, уміло розв’язує педагогічні ситуації

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ:

Основна:

1. Державна національна програма “Освіта. Україна XXI століття”. – Розділ “Зміст освіти”. – К., 1994. – С.11-14.

2. Закон України „Про освіту”. Розділ ІІ.

3. Бондар В. Дидактика. – К.: Либідь, 2005. – С. 44-61.

4. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.; Академія, 2001. – С. 240-260.

5. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. – Вінниця, 2003. – С. 93-137.

6. Кузьминський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. – К.: Знання-Прес, 2003. – С. 64-109.

7. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків: ОВС, 2002. – С. 250-274.

8. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І.А.Зязюна. – К.: Вища школа, 1997. – С.192 – 222, 222 – 264.

Додаткова:

1. Корсакова О.К. Склад і структура змісту сучасної шкільної освіти // Гуманітарні науки. – 2003. – № 1. – С. 14-19.

2. Савченко О.Я. Зміст шкільної освіти на рубежі століть // Шлях освіти. – 2000. – № 3. – С. 2-6.

3. Сухомлинська О.В. До питання про розвиток змісту загальної середньої освіти // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 39-43.

 

 

День третій

МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВИХОВАННЯ

Мета: усвідомлення студентами значення понять “методи”, “прийоми” та “засоби” виховання, їх взаємозв’язку; вироблення в майбутніх учителів уміння добирати методи виховання з урахуванням конкретних умов педагогічної діяльності.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА (робота з методистом). Обговорення основних питань теми:

- Обґрунтуйте на конкретних прикладах взаємообумовленість різних методів виховання.

- Чому прийоми виховання вважають складовою частиною методів виховання?

- Назвіть відомі Вам засоби виховання.

- У чому виявляються основні риси творчого підходу до вибору і використання методів виховання?

 

П. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (робота з учителем, методистом, самостійна робота).

1. Опрацювати літературу відповідно до поставлених питань.

2. Скласти психолого-педагогічну характеристику на одного з учнів класу (Див. додаток 3).

3. Діагностувати в учнів сформованість моральних понять за однією з запропонованих методик:

1) методика «Недописане оповідання» (продовжити оповідання усно або письмово), наприклад: «Ми побачили кумедного малюка. На ньому була дуже велика шапка. Малюка під нею майже не було видно. Сергійко сказав: «Подивимось, що там під шапкою!» - зірвав її з голови малюка і кинув угору…».

2) методика «Незакінчене речення» (закінчити вислів):

· добра людина та, яка…

· зла людина та, яка…

· коли я бачу, що мій товариш робить щось погане, то я…

· ввічлива людина завжди…

· образити людину означає…

 

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ

Основна:

1. Концепція національного виховання //Освіта. – 1994. – 26 травня.

2. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001. – С. 127-164.

3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка. – К.: Знання-Прес, 2003. – С. 238-247.

4.Критерії моральної вихованості молодших школярів / За ред. І.Д. Беха. – К.: Радянська школа, 1989. – 96 с.

 

 

День дев’ятий

СХЕМА

Робоча програма

НАВЧАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ У ШКОЛІ

Інтеграція українського суспільства до Європейського та міжнародного соціально-економічного, культурного, інформаційного простору, ринку праці вимагає вирішення цілої низки проблем у вихованні підростаючого покоління. У суверенній і незалежній Україні відбувається процес створення національної системи навчання й виховання, основу якої становлять гуманізація та диференціація освіти.

Згідно з Концепцією розвитку загальної середньої освіти України навчально-виховний процес ХХІ століття спрямований на людину. Педагог – довірена особа суспільства, якій держава ввіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою націю, своє майбутнє. Тому, навчальна педагогічна практика у школі студентів III-го курсу посідає важливе місце в підготовці майбутнього вчителя і дозволяє послідовно й цілеспрямовано поєднувати оволодіння теорією з практикою у вищих навчальних закладах.

Структура навчальної педагогічної практики у школі включає всі види і форми педагогічної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі та передбачає формування відповідних професійно-педагогічних умінь і навичок. У ході практики студенти повинні з’ясувати і знати:

1. Забезпечення зв’язку теоретичних знань із психолого-педагогічних дисциплін із реальним педагогічним процесом і можливістю їх застосування на практиці.

2. Вивчення особливостей системи виховної роботи як окремого класного керівника, так і загальноосвітнього навчального закладу в цілому.

3. Усвідомлення специфіки взаємодії вчителя з учнями молодшого шкільного чи підліткового віку, її соціально-психологічне і методичне забезпечення.

4. Формування у студентів психологічної готовності до педагогічної праці.

5. Виховання в майбутніх педагогів поваги й любові до обраної професії.

6. Озброєння практикантів уміннями й навичками спостереження та аналізу педагогічних явищ, оформлення відповідних висновків.

7. Відвідування уроків учителя з метою оцінки й узагальнення його педагогічного досвіду.

У ході педагогічної практики студенти повинні навчитися і вміти:

- планувати виховну роботу;

- установлювати доцільні взаємини з адміністрацією, класним керівником, учнями та їхніми батьками;

- організовувати дозвілля учнів на перерві;

- спостерігати за класом і окремими учнями;

- планувати і проводити виховний захід;

- допомагати вчителю в проведенні окремих видів позакласної роботи, виготовленні дидактичних матеріалів, обладнанні кабінету;

- вести поточну і оформляти звітну документацію.

Термін проходження навчальної педагогічної практики – 10 днів.

Студенти щодня працюють під керівництвом класного керівника, групового керівника по 6 годин, відвідують і аналізують по 2 уроки щоденно. Після кожного заняття оформляється письмовий звіт: завдання з психолого-педагогічного спостереження, висновки.Зміст навчальної педагогічної практики у школі включає два модулі: модуль № 1 спрямований на закріплення теоретичних знань та їх практичну перевірку з розділу «Теорія навчання»; модуль № 2 передбачає теоретичну перевірку та закріплення знань студентів із розділу «Теорія виховання».