Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Проблеми формування рівноважної ціниСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
У механізмі саморегулювання ринкової економіки рівноважної результатом взаємодії попиту і пропозиції (див. ціну рівноважною. Тільки в цій точці ціна задовольняє водночас і покупця, і продавця, тому що саме в ній збігається ціна попиту і пропозиції. 1. Виробників настільки багато, що кожен із них має незна-ний вплив на всіх. Саме така ситуація і може виникнути у сільському господарстві; 2. Існує певне запізнювання, більш-менш однакове для всіх товаровиробників, між прийняттям виробничих рішень і відповідними змінами обсягу виробництва. Для землеробних культур це запізнювання становить один рік, для садових (яблуні, груші, вишні тощо) - 5-7 років, у свинарстві - менше ніж рік, у м'ясному скотарстві 1,5-2 роки та ін. 3. Якщо вироблено продукцію, яка швидке псується, то її слід продати найближчим часом. Регулювати пропозицію такої продукції через її складування накладно. Це є основою для циклічності. 4. На прийняття виробничих рішень великий вплив мають робників приймають рішення зменшити виробництво. Падіння пропозиції призводить до нового підвищення ціни і т. д. (див. рис. 11). Як засвідчує рисунок, з часом І ціна Р і обсяг виробництва (2 періодично змінюються в протилежних напрямах. Тривалість цик лу (від одного піку до наступного) становить два виробничих періоди, тобто два роки для зернових культур. На традиційному графіку «ціна - обсяг виробництва» (рис. 12) зростання ціни спочатку зумовлює збільшення обсягу виробництва, далі цей обсяг стає надмірним стосовно попиту - ціна падає. Потім скорочується виробництво та починається новий цикл. Залежно від співвідношення нахилів кривих пропозиції та попиту цикл може сходитися (затухати) (рис. 13) чи розходитися (нарос тати) (рис. 14).
Графіки на (рис. 13, 14) показують залежність: чим більше попит нееластичний стосовно пропозиції, тим ймовірним, що цикл буде розхідним. Схильність до циклічності мають ринки фруктів, овочів, свинини, баранини, м'яса птиці, яєць тощо. Однак явища циклічності не виникають на ринках зерна, молока та ін. Ціни на сільськогосподарську продукцію сільськогосподарських відносно інших цін. Це засвідчують дані зумовлений цей процес? Можлива така аргументація. Під впливом закономірного зростання продуктивності сільськогосподарського виробництва крива пропозиції зміщується вправо. Однак, зростання виробництва стикається з нееластичним (як за ціною, так і за доходом) попитом - і падіння відносних цін на сільськогосподарську продукцію стає неминучим. Розглянемо основні віхи у динаміці світових цін на сільськогосподарську продукцію. Так, у середині XIX ст. ціни на сільськогосподарську продукцію, зокрема на зерно, були стабільними і відносно низькими, внаслідок того, що уряди країн Європи відмінили мита на імпорт. Ймовірно тому, що світова торгівля сільськогосподарською продукцією тоді була ще не дуже значною. З 1870 р. зростає експорт зерна зі США, Росії Канади й Австралії. Як результат - у 1895 р. ціна на зерно в Європі зменшилась у 2 рази. Така ситуація загрожувала національному виробництву і тому в кінці XIX ст. уряди вдалися до відродження протекціонізму в сільському господарстві. Протекціоністські заходи дещо сповільнили падіння цін, але повністю цей процес не припинили. Під час Першої світової війни зріс попит на продовольство. Внаслідок цього зросли ціни на продукти. У післявоєнний період сільськогосподарське виробництво поступово збільшується, а ціни падають. До середини 1929 р. світові запаси пшениці становили 28 млн т, що перевищувало світовий річний експорт. Країни-експортери змушені були позбавлятися від надлишкових запасів за демпінговими цінами, тому 1932 р. ціни на пшеницю зменшилися майже вдвічі. Уряди знову використали протекціонізм і перед другою світовою війною ціни на зерно досягай рівня, який був перед Великою депресією. За останні 50 років ціни на сільськогосподарську продукцію дещо зросли. Однак це є наслідком радше державного, а не ринкового регулювання розвитку аграрного сектора. Суть довгострокової фермерської проблеми вияв- проблема від її продажу. Річ у тому, що в довгостроковому періоді темпи зростання фермерських цін і доходів є нижчими порівняно з темпами зростання цін і доходів у економіці загалом. З'ясуємо причини, які породжують довгострокову фермерську проблему за допомогою економічних інструментів Можна виділити три основні причини цієї проблеми: 1) Цінова нееластичність попиту на сільськогосподарські продукти. Емпіричні дослідження засвідчують, що попит на сільськогосподарські продукти за ціною відносно нееластичний, тобто < 1. Чому? Якщо, наприклад, ціни на продукти харчування зменшилися вдвічі, то це не призведе до того, що людина буде споживати два обіди. Тобто існують біологічні обмеження. По-друге, у багатих суспільствах населення нагодоване й одягнуте, тому зменшення ціни істотно не впливає на зростання величини попиту на продовольство. Якщо ж ціни на сільськогосподарські продукти зростають, всеодно треба харчуватися.
2) Часові зрушення в кривих фермерських продуктів пропозиція фермерської продукції. Основні фактори цього зростання: електрифікація, хімізація, меліорація, автоматизація, комп'ютеризація та ін. Якщо 1820 р. американський сільськогосподарський робітник забезпечував продукцією харчування тільки четверо людей, то тепер - 100. Продуктивність праці в сільському господарстві різко зросла, а отже, крива пропозиції значно змістилась вправо. Зміщення кривих Попит на сільськогосподарську продукцію також зростає, але не встигає за зростанням пропозиції. Існує дві причини: • нееластичність попиту на сільськогосподарські продукти за доходом; • сповільнення зростання населення через зниження його природного приросту. Крім того, зі зростанням доходів люди відносно менше споживають сільськогосподарської продукції, а більше використовують продукцію промисловості (автомашини, побутова техніка, спортивний інвентар тощо). 3) Слабка мобільність сільськогосподарських виробничих Аналіз довгострокової фермерської проблеми дав знову дійти таких висновків Довгострокова фермерська проблема - результати комбінації чотирьох факторів: • нееластичність попиту на сільськогосподарські продукти; • швидке зростання під впливом НТП; • повільне зростання під впливом нееластичності попиту за доходом і зменшення природного приросту населення; • слабка мобільність сільськогосподарських факторів виробництва (капітал, земля та праця), що сприяє збереженню низьких доходів і цін. Суть цієї проблеми полягає в нестабіль- фермерська проблема на продукцію фермерів та їх доходів. Причини короткострокової фермерської проблеми: а) нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію; б) коливання попиту на сільськогосподарські продукти; в) коливання виробництва сільськогосподарської продукції. нееластичністю попиту. Безумовно, сільськогосподарське виробництво є нестабільним. Насамперед погодні умови, природні стихії (посуха, морози, паводки) ще не підвладні людині. Отже, за умов, коли навіть невеликі зміни у погодних умовах дуже впли- вають на фермерські ціни та доходи. Нехай є нормальний врожай і нормальна ціна на одиницю продукції (рис. 16). Допускаємо, що попит на сільськогосподарську продукцію сталий, змінюється тільки пропозиція. Нехай обсяг врожаю зріс до тоді відносно незначне збільшення призведе до значного зменшення ціни з до Загальний дохід зменшиться, бо Якщо ж обсяг врожаю впаде до тоді ціна на продукти зросте з до Відповідно загальний дохід фермерів також зросте. Рис. 16. Графічна модель впливу Допустимо, ЩО ПОПИТ ЗМІНЮ- зміни обсягу виробництва на ється під впливом ділових циклів, фермерські ціни та доходи доходів і т. д., а пропозиція постійна й, окрім цього, абсолютно нееластична (рис. 17). У випадку невеликої зміни відбувається неістотна зміна ціни і доходу за одного і того самого обсягу
Теоретичні аспекти Відставання в довгостроковому періоді рин- регулювання цін і несільськогосподарські продукти, означає, доходів в аграрному що для досягнення паритету необхідно економіки вищі від рівноважних, або ціни, підтримки Політика підтримання цін Уряд встановлює мінімальну ціну Рь яка вища від рівноважної Р* (рис 19) Приватні покупці зможуть купити ОСЬ продукції, а залишок продукції (надлишок пропозиції) викупляє уряд за ціною Р| і зберігає її на складах Висновки 1 Фермери виграють, бо їх доходи зростають Якби держава не втручалася, то фермери отримали б При державному втручанні 2 Кількість надлишкова, держава несе великі втрати внаслідок й придбанням та утриманням на складах Платники податку змушені платити більше податків, щоб фінансувати цю державну покупку ОР] • - становить додатковий податковий тягар 3 Споживачі сільськогосподарської продукції втрачають, бо змушені платити більшу ціну Р] ніж Р*, і споживати менше продукту - а не У деяких випадках різниця між ринковою ціною ціною підтримки Рі істотна Так, у США ціна на цукор у 4 рази перевищує ціну світового ринку 4 Ціни підтримки, які вищі, ніж ринкові, привабливі для експортерів. Приплив експорту поглиблює національну фермерську проблему. Держава встановлює імпортні бар'єри. Основну проблему політики підтримки цін становлять надлишки продукції, що зберігає держава. Як їх позбутися? Політика компенсації різниці цін. Уряд встановлює гарантовану мінімальну ціну. Однак продукція продається на ринку за ціною попиту. Отже, різницю між ринковою та гарантованою мінімальною ціною уряд виплачує фермерам у вигляді дотацій (рис. 20). Нехай існує мінімальна ціна Рр За цієї ціни виробники пропонуватимуть кількість але покупці можуть купити тільки за ціною Р2. Щоб компенсувати різницю, уряд платить фермерам дотації Р|Р2 за кожну одиницю продукції. Обсяг дотації становить Р і Р2* Отже, можемо дійти висновку: 1. Ця програма ефективніша за попередню, оскільки вся 2. Уряд не несе жодних втрат від зберігання продукції, однак Політика управління пропозицією. Програми обмеження посівних площ і врожаю. Уряд, використовуючи фінансові економічні інструменти, може лімітувати виробництво певної сільськогосподарської продукції та зменшувати її пропозицію на ринку, тобто, проводити певне економічне управління пропозицією. Механізм управління простий: уряд платить певну суму грошей за кожен 1 га землі, яка не використовується для виробництва, або за переорієнтацію вирощування сільськогосподарських культур (наприклад, пшеницю на конюшину). Програми управління пропозицією не містять проблеми надлишку пропозиції та зберігання продукції, (це їх плюс). 2.Фермери можуть вилучати з обороту (консервувати) гірші за родючістю землі. Внаслідок цього спад пропозиції та зростання цін будуть незначними (мінус). 3.Споживач буде змушений купувати продукцію за вищими цінами. У США підтримка цін на більшість основних регулювання 1914 рр. Основний метод підтримки цін аграрних цін становили неповоротні позики. Щоб регулювати обсяг виробництва сільськогосподарської продукції, 1956 р. було створено Земельний банк, який мав два підрозділи: земельний і консерваційний резерви. Земельний резерв цього банку міг укладати річні контракти, згідно з якими фермери отримували компенсації за вилучення земель з обороту. Однак цей інструмент державного втручання виявився неефективним, тому більше не застосовується. Консерваційний резерв стимулював передання сільськогосподарських земель для насадження багаторічних трав, дерев, перетворення їх у заповідники й охоронні зони. Незабаром з'ясувалося, що ця політика також недостатньо ефективна. В 60-х роках фермерам були запропонувані платежі за диверсифікацією сільськогосподарських земель для скорочення посівів кормових зернових культур, пшениці та бавовни. Однак не всі фермери погоджувалися на обов'язковий державний контроль за цим. У 1964 р. почала впроваджуватися програма виплат фермерам, котрі згодилися на добровільне регулювання посівних площ. У 1970 р. була прийнята програма скорочення посівних площ, що розглядала зменшення відсотка площі під зерновими та бавовною як умовне отримання права на підтримку цін. На початку 80-х років доходи фермерів зменшуються. Тому закон про сільське господарство і продовольство, прийнятий 1981 р., встановлює мінімальні цільові ціни. Однак збільшуються запаси продукції, внаслідок чого зростають витрати на підтримку цін. З цієї причини у 1985 р. приймається закон про продовольчу безпеку, згідно з яким цінова підтримка повинна була поступово знижуватися, а скорочення посівних площ ставало умовою для підтримки цін. За такої політики і через посуху витрати на підтримку цін та доходів зменшилися з 26 млрд доларів 1986 р. до 6,5 млрд доларів 1990 р. В цей час витрати на позики підтримки цін були практично зведеними до нуля Програми підтримки цін у США - складні та суперечливі. Основні елементи цих програм: 1. Цільові ціни. У 80-х роках вони були заниженими, а впродовж 1991-1995рр.- замороженими. 2. Заставні ціни, тобто такі, за якими виробники можуть передавати свою продукцію Корпорації товарного кредиту, отримуючи незворотні позики з правом викупу цієї продукції пізніше, коли ціни зростуть. Отже, заставні ціни виконують роль нижньої межі цін. Вони щорічно визначаються на основі 85% середніх ринкових цін за попередні п'ять років (у тому числі, найнижчі та найвищі ціни). 3. Збутові позики - це незворотні позики Вони можуть повертатися за світовими цінами, якщо нижчі від цін внутрішнього ринку. По суті, це експортні дотації. 4. Роздрібні або компенсаційні платежі. Це платежі, що виплачуються фермерам для покриття різниці між ринковою та цільовою цінами. Вони стали основною статтею витрат із підтримки цін (табл. 1). Ці платежі доступні лише тим фермерам, котрі погоджу- ються на скорочення посівних площ у встановлених розмірах. Ділянки землі, на яких перестають сіяти ту чи іншу культуру, не можуть бути використаними для вирощування інших культур. З більшості видів продукції уряд Канади основну увагу приділяє стабілізації цін і доходів для максимального наближення до ринкових. Законом про стабілізацію сільського господарства (1958р.) встановлена нижня межа цін для виробників м'ясної худоби, свиней, овець, молока, вовни, кукурудзи, сої тощо - на рівні, не нижчому ніж 90% середніх ринкових цін за попередні п'ять років. Якщо середньорічні ринкові ціни нижчі від встановлених граничних цін, то ця різниця повертається у формі компенсаційних платежів. Канадський уряд виплачує виробникам зерна спеціальні дотації в засушливі роки або в роки, коли ціни на їх продукцію низькі. Значні кошти федеральний уряд витрачає для виконання його довгострокових зобов'язань - дотувати збереження з транспортування зерна і насіння олійних культур зі степових провінцій у пункти експорту, що, по суті, є дотуванням експорту. Державне втручання відбувається також і на ринку молока, виробництво якого зосереджено переважно на дрібних фермах у східних провінціях (Онтаріо та Квебек). Все рідке молоко має проходити через збутові управління на рівні провінцій. Ці управління визначають ціну на нього на основі повних виробничих витрат. На молоко, яке йде на переробку, призначають цільові ціни, що забезпечуються через державні дотації. Крім того, уряд Канади заборонив імпорт рідкого молока зі США Щодо імпорту масла та сиру, то діють квоти, сухого молока - тарифи. Австралія володіє такими ресурсами, які дають їй змогу виробляти з низькими витратами й експортувати зерно, яловичину, баранину, вовну. В аграрній політиці перше місце посідає проблема стабілізації цін на сільськогосподарську продукцію. На ринку пшениці доходи фермерам гарантуються через урядові позики. Виробництво молока та цукру обмежується квотами, а на їх імпорт встановлені тарифи. У Новій Зеландії сільське господарство є великомасштабним і високоефективним. М'ясо, молоко та вовна - головні аграрні продукти експорту цієї країни. Однак розміри державної допомоги аграрному сектору обмежені. Спроби доплачувати фермерам, відповідно до мінімальних цін, призводили до зростання бюджетного дефіциту, тому програми підтримки згорталися. Японія залежить від імпорту продовольства. Однак уряд не забуває про підтримку власного виробника. Прикладом може бути ринок рису. Його імпорт суворо контролюється і практично становить декілька відсотків від загального споживання. Внутрішній ринок також контролюється: виробникам платять ціну, яка у 8 разів перевищує світову. Потім рис продається споживачам за нижчою ціною, що призводить до дефіциту державного бюджету. Так, в Австрії діють виробничі квоти на молоко, цукровий буряк, пшеницю, дотується експорт. Особливі дотації надаються гірським фермам. У Швейцарії застосовуються обмеження на імпорт і дотації експорту окремих видів продукції. Діють також заходи контролю за обсягом виробництва молока, рапсу, цукру. Для підвищення фермерських доходів використовуються прямі платежі. їх розмір визначається посівною площею ферми і не пов'язується з поточним обсягом виробництва. У Фінляндії для підтримки цін широко застосовуються експортні дотації, податки на імпорт і ліцензування імпорту. Крім цього, для контролю за обсягом виробництва використовують програми вилучення земель з обороту та квоти на виробництво молока. У Норвегії ціни часто підтримуються у формі компенсації їх різниці. Крім цього, встановлено жорсткі кількісні обмеження. Виробництво молока обмежено квотами. ПІДСУМКИ 1. Аграрний ринок - це система економічних відносин між суб'єктами ринку в сфері обігу сільськогосподарських і продовольчих товарів, факторів сільськогосподарського виробництва та послуг. Аграрний ринок охоплює в себе всі галузі, які забезпечують рух сільськогосподарської продукції від поля (ферми) до споживача. 2. Для існування аграрного ринку необхідні такі умови: а) приватна власність; б) децентралізована система ціноутворення. На ціни впли в) використання механізму конкуренції; г) економічна свобода; д) ефективна роль держави в аграрному ринку. 3. Аграрний ринок поділяється на три сфери: сфери мате- а) Ринок сировинних продовольчих товарів (борошномельна, б) Ринок продовольчих товарів, характерний високим ступе в) Ринок однорідної продукції з низьким ступенем пере г) Ринок підприємств сфери громадського харчування (під 4. Особливості аграрного ринку залежить від особливостей а) визначальна роль природно-біологічного фактору; б) сезонність сільськогосподарського виробництва; в) залежність від погодних умов; г) ринок аграрної пропозиції вважається ринком досконалої д) домінування дрібних товаровиробників; є) поєднання висококонкурентного сільськогосподарського виробництва з олігополізмом ресурсозабезпечувальних для нього галузей. 5. Продовольча безпека - важлива складова безпеки націо а) політичний; б) економічний; в) соціальний. 6. В ринковій економіці частина потреб набуває специфічної а) попит на сільськогосподарські продукти зазвичай визна б) попит на сільськогосподарську продукцію зростає по в) якщо попит на сільськогосподарські продукти еластичний г) якщо попит на сільськогосподарський продукт неелас- д) в умовах відсутності інфляції попит на значну кількість 7. Поряд із ціною як визначальним чинником на величину попиту впливають і нецінові чинники (їх називають ще факторами, або детермінантами). Це доходи споживачів, ціни споріднених товарів, смаки й уподобанням, чисельність населення і його структура, розподіл доходів між споживачами, очікування споживачів на майбутні доходи і ціни. 8. На еластичність попиту впливають такі наступні чинники: а) взаємозамінність товарів; б) ступінь корисності продукту; в) питома вага витрат на продукти в доходах споживачів. 9. Пропозиція - це бажання і здатність продавців надати виробники бажають виробляти і продавати більшу кількість свого продукту, коли є вищі ціни. До нецінових чинників пропозиції що діють в умовах аграрного ринку, належать: тривалість часового періоду, технології виробництва, ціни взаємозамінюваних товарів, ціни на фактори виробництва, організація ринку, кількість господарств, які виробляють певний продукт. Специфічний чинник, який діє у аграрному виробництві, - залежність від погоди. 10. У механізмі саморегулювання ринкової економіки особли а) виробників настільки багато, що кожен із них має б) існує певне запізнювання, більш-менш однакове для всіх в) Якщо вироблено продукцію, яка швидке псується, то її г) на прийняття виробничих рішень великий вплив мають 11. Ціни на сільськогосподарську продукцію проявляють тенденцію до зниження відносно інших цін. Під впливом закономірного зростання продуктивності сільськогосподарського виробництва крива пропозиції зміщується вправо. Однак, зростання виробництва стикається з нееластичним (як за ціною, так і за доходом) попитом - і падіння відносних цін на сільськогосподарську продукцію стає неминучим. 12. Суть довгострокової фермерської проблеми виявляється у несприятливій для фермерів довгостроковій динаміці цін на їхню продукцію і доходів від її продажу. Річ у тому, що в довгостроковому періоді темпи зростання фермерських цін і доходів є нижчими порівняно з темпами зростання цін і доходів у економіці загалом.
Причинами, які породжують довгострокову фермерську проблему є: а) цінова нееластичність попиту на сільськогосподарські б) часові зрушення в кривих фермерських продуктів; в) слабка мобільність сільськогосподарських виробничих Суть короткострокової фермерської проблеми полягає в нестабільності або у значних річних коливаннях цін на продукцію фермерів та їх доходів. Причини короткострокової фермерської проблеми: а) нееластичність попиту на сільськогосподарську продук б) коливання попиту на сільськогосподарські продукти; в) коливання виробництва сільськогосподарської продукції. 13. Відставання в довгостроковому періоді ринкових цін на а) політику підтримання цін; б) політику управління пропозицією. 14. Основними елементами програм підтримання цін на а) цільові ціни; б) заставні ціни; в) збутові позики; г) роздрібні або компенсаційні платежі. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ Аграрний ринок. Сфери аграрного ринку. Ринок продовольчих товарів. Ринок сировинних товарів. Ринок однорідної продукції. Ринок підприємств сфери громадського харчування. Досконала конкуренція аграрного виробництва. Олігополія ресурсозабезпечувальних галузей АПК. Політичні аспекти продовольчої безпеки України. Економічні аспекти продовольчої безпеки України. Соціальні аспекти продовольчої безпеки України. Показники міжнародної продовольчої безпеки. Реальні доходи населення. Купівельна спроможність населення. Попит на сільськогосподарську продукцію. Чинники попиту на сільськогосподарську продукцію. Еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію. Пропозиція на аграрному ринку. Чинники пропозиції на аграрному ринку. Еластичність пропозиції на сільськогосподарському ринку. Рівноважна ціна на аграрному ринку. Циклічні коливання аграрного ринку. Довгострокова фермерська проблема. Короткострокова фермерська проблема. Моделі зміни попиту на ціни і доходи фермерських господарств. Державне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію. Політика підтримка цін. Політика компенсації різниці цін. Політика управління пропозицією. Збутові позики. ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1. Які умови необхідні для функціонування аграрного ринку? 2. Охарактеризуйте структуру аграрного ринку України. 3. Які особливості аграрного ринку Ви знаєте і як вони впливають на процес аграрного виробництва? 4. Назвіть та проаналізуйте основні положення урядової доктрини розвитку аграрного ринку до 2010 року. 5. Розкрийте зміст поняття "продовольча безпека держави". Які аспекти продовольчої безпеки досліджуються і якими показниками вона відображається? 6. Які особливості попиту на сільськогосподарську продукцію? 7. Проаналізуйте еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію та чинники, які впливають на еластичність попиту. 8. Як нецінові чинники пропозиції діють в умовах аграрного ринку? 9. В чому проявляються особливості пропозиції багатогалузевих аграрних підприємств?
10. Чим обумовлена низька еластичність пропозиції в сільському господарстві, які тенденції її розвитку в перспективі? 11. Які причини циклічних коливань навколо точки ринкової рівноваги, характерні на деякі продукти? Проаналізуйте моделі таких циклічних коливань. 12. В чому суть довгострокової фермерської проблеми та її причини? 13. Які причини короткострокової фермерської проблеми та їх дія в аграрному секторі України? 14. Чому аграрний ринок потребує державного регулювання? Через який механізм здійснюється державне регулювання аграрного виробництва? 15. Чи потрібний Україні ринок землі? 16. Які позитивні аспекти зарубіжного досвіду державного регулювання аграрних відносин можна використати в Україні? ЛІТЕРАТУРА 1. Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки" // Урядовий кур'єр. - 2001.-18 січня. 2. Земельний кодекс України. Законодавство України про землю. - К.: Юрінком, Інтер, 2002. 3. Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення формування аграрного ринку" від 6 червня 2000 року // Урядовий кур'єр. - 2000. - 8 червня. 4. Аграрная реформа: опит и проблеми // АПК: Зкономика, управление. 2003.- №2 - С. 3-12. 5. Бізнес. - 2002. - №17. - 29 квітня. 6. Болоболов А. Проблеми развития, регулирования агробиз-несса // Зкономика и управление, 2003. - №3. - С. 40-46. 7. Гарасим А. Передумова добробуту - цивілізований ринок // Сільський час. - 2003. - 14 травня. - С. 4. 8. Економічна теорія: макро- та мікроекономіка // За ред. 3. Ватаманюка, С. Панчишина. - К.: Альтернативи, 2001. 9. Зкономическая теория / Под ред. Добрьшина А. Н., Тарасевича Л. С. - СП б: Питер, 2001. - С. 226-227.
10. Кваша С, Оленко В. Стан агропромислового ринку та продовольча безпека країни // Економіст. - 2000. - №7. -С. 72-73. 11. Маркетинг в отраслях и сферах деятельности / Под ред. Алексунина В. А. - М.: Изд.-книготорговий центр «Маркетинг», 2001. - С. 83-85. 12. Марченко Є. В. Реформування АПК. До питання аграрних реформ в Україні // Агро світ. - 2002. - №13, 14. 13. Поддержка аграрного сектора Чехии // Зкономика сельского хозяйства России. - 2002. - №3. 14. Почта В., Вьісоцки Ф. Ценовьіе отношения на рьшке сельскохозяйственной продукции в Польше и странах Евросоюза // Зкономика и управление. - 2003. - №4. - С. 46-52. 15. Приміряє селянин шапку Мономаха // Урядовий кур'єр. -2003. -24 квітня. - С. 15. 16. Про стратегію трансформування АПК і забезпечення продовольчої безпеки України // Економіка України. -2000. - №9.-С. 64-65. 17. Сельскохозяйственньїе рьшки / В. В. Шайкин, Р. Г. Ах-метов, Н. Я. Коваленко и др. - М.: Колос, 2001. - С. 14-15. 18. Статистический бюллетень за 1999 р. - К.: Держкомстат, 2000. -С.З. 19. США: економіка, політика, ідеологія. - 1998. - №12. -С. 84.
МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧИХ РИНКІВ Дослідження проблем аграрного маркетингу не отримало в Україні належної уваги. Це пояснюється тим, що сільськогосподарської продукції вироблялося недостатньо і у багатьох виробників склалася думка про незначну роль маркетингу в умовах дефіциту. Ринкові перетворення приводять до продовольчого насичення і це обумовлює перехід від виробничо-збутової до маркетингової орієнтації. Враховуючи це ми поставили за мету дослідити суть аграрного маркетингу, розкрити його функції та напрями підвищення ефективності. Значна увага приділяється проблемам впровадження в життя комплексу аграрного маркетингу - активної товарної, цінової, стиму-лювальної і комунік
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 776; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.35.234 (0.015 с.) |