Утворення держави в Єгипті, її розвиток та падіння. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Утворення держави в Єгипті, її розвиток та падіння.



Єгипет розташований у долині нижньої течії ріки Нілу*, в північно-східному кутку Африки. Захищеність території від ворогів, чудові природні умови, родюча земля сприяли швидкому розвитку продуктивних сил. Тут швидко зароджується приватна власність, майнова нерівність, а в середині IV тис. до н.е. — класове суспільство. В другій половині IV тис. до н.е. виникають перші державні утворення — так звані номи. Між номами постійно точились війни — за територію, рабів. В процесі взаємної боротьби номи почали об'єднуватися у крупніші державні організми. Поступово в долині Нілу наприкінці IV тис. до н.е. склалися дві великі держави — Північне царство по нижньому Нілу і Південне — по верхньому, між якими впродовж тривалого часу точилась боротьба за першість. Перемогло Південне царство, і Єгипет був об'єднаний в одну державу. Це сталося приблизно в 3200 році до н.е. Першим царем об'єднаного Єгипту джерела називають царя Менеса. Історія Єгипту, в тому числі історія держави і права, дослідниками пізніших часів була поділена на три великі періоди: 1) Стародавнє царство; 2) Середнє царство; 3) Нове царство. Далі настає тривалий період занепаду єгипетської держави. Сучасні дослідники до цих трьох періодів додають ще два — Раннього царства і Пізнього царства.

Стародавнє царство (3000-2400 рр. до н.е.). Це був період строго централізовано, бюрократично організованої монархії з необмеженою владою фараона, період зміцнення воєнної могутності Єгипту, численних завойовницьких походів за здобиччю і рабами. Виділяється, багатіє, міцніє духовна і світська знать, вельможі. В період третьої-четвертої династій остаточно приборкують, скасовують автономію місцевих правителів, завершується централізація країни. Майже повністю зникають пережитки первіснообщинних відносин, формується класове суспільство. Після шостої династії починається період політичної роздробленості Єгипту, посилюється роль і значення правителів окремих номів — но-мархів. Почався період розпаду єдиної держави, який тривав понад 200 років. До цього призвели не тільки непосильні нескінченні "царські роботи", а й тягар дедалі зростаючих податків, завершення будівництва іригаційної системи в масштабі всієї долини Нілу. Справа доходила до того, що номи почали вести війни між собою, не підкоряючись центральній владі.

Середнє царство (2160-1750 рр. до н.е.). Єгипет знову стає єдиною централізованою державою. Зміцнюється економічна і політична могутність фараонів. Знову розгортаються великі іригаційні роботи. Удосконалюються знаряддя і засоби виробництва, розвивається ремесло, культура, мистецтво. Водночас поглиблюються соціальні протиріччя. Різке збільшення кількості рабів і жорстока їх експлуатація призвели до частих повстань. Відбувається соціальне розшарування села: з'являються нові багачі — "сильні недзеси", тобто збагатілі общинники, які присвоюють общинні землі. Послабленням Єгипетської держави, хаосом скористалися азіатські кочівники — гіксоси, які захопили країну і протримались на цій землі 150 років. Врешті-решт гіксоси були вигнані єгиптянами, і державна незалежність країни відновлена.

Нове царство (1600-1100 рр. до н.е.). Вигнавши гіксосів, Єгипет знову став великою, могутньою державою з міцною владою фараонів. Створюється розгалужений, міцний, централізований військово-бюрократичний апарат управління. Єгипетська армія набувала нових якостей і сили. З'явилися бойові колісниці, запряжені кіньми, бойові слони та ін. Єгипетська держава охоплює величезні території. З 1206 р. до н.е. у Єгипті настають тяжкі часи. Одні за одними нападають на Єгипет чужоземці. В середині країни повстають раби, біднота. Панує свавілля, корупція, хабарництво серед урядовців. Країна і царська влада поступово слабнуть і занепадають. Від Єгипту відпали володіння в Азії. Наприкінці Нового царства країна розпалася на дві частини.

Настає період Пізнього царства. Це був час повільної загибелі Єгипетської держави — як результат загострення внутрішніх протиріч, так і постійного нашестя завойовників. Однак в VI ст. до н.е. на Єгипет напали перси, завоювали його (525 р. до н.е.), і перський цар Камбіз проголосив себе, фараоном Єгипту, започаткувавши XXVII династію. Отже, Єгипет остаточно втратив незалежність. З 30-х років до н.е. Єгипет став римською провінцією, згодом увійшов до складу Візантії, аж поки в VII ст. був завойований арабами.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 305; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.201.99.133 (0.005 с.)