Де ефл – ефект фінансового левериджу, який полягає у прирості

коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

Сnn – ставка податку на прибуток, що виражена десятковим дробом;

КВРа – коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового

прибутку до середньої вартості активів), %;

ПК – середній розмір процентів за кредит, що сплачує підприємство за

використання позикового капіталу, %;

ЗК – середня сума позиченого капіталу, що використовується

підприємством;

ВК – середня сума власного капіталу підприємства.

У наведеній формулі можна виділити три основні складові:

Податковий коректор фінансового левериджу (1 – Сnn), що показує,

Якою мірою проявляється ефект фінансового левериджу у зв’язку з різним

Рівнем оподаткування прибутку.

Податковий коректор фінансового левериджу практично не залежить від

Діяльності підприємства, оскільки ставка податку на прибуток установлюється

Законодавством. Разом з тим, у процесі управління фінансовим левериджем

Диференціал податкового коректора може бути використаний у таких

випадках:

Якщо за різними видами діяльності підприємствам установлені

диференційовані ставки оподаткування прибутку;

Якщо за окремими видами діяльності підприємство

використовує податкові пільги на прибуток;

Якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою

Діяльність у вільних економічних зонах своєї країни, де діє пільговий

режим оподаткування на прибуток;

Якщо окремі дочірні фірми підприємства здійснюють свою

Діяльність у державах з більш низьким рівнем оподаткування на

Прибуток.

У цих випадках, впливаючи на галузеву або регіональну структуру

Виробництва (а відповідно, і на склад прибутку за рівнем її оподаткування),

Можна знизити середню ставку оподаткування прибутку, тобто

Підвищити вплив податкового коректора фінансового левериджу на його

Ефект (при інших рівних умовах).

Диференціал фінансового левериджу (КВРа – ПК), що характеризує

Різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів і середнім

Розміром процента за кредит.

Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує

Позитивний ефект фінансового левериджу. Ефект виявляється тільки в тому

Випадку, коли рівень валового прибутку, що створюється активами

Підприємства, перевищує середній розмір процента за кредит, який

Використовує підприємство (включаючи не тільки його пряму ставку, але й

Інші витрати, що пов’язані із його залученням, страхуванням,

Обслуговуванням), тобто якщо диференціал фінансового левериджу є

Позитивною величиною. Чим більше позитивне значення диференціала

Фінансового левериджу, тим кращий буде його ефект.

У зв’язку з високою динамічністю цього показника він потребує постійного

Моніторингу у процесі управління ефектом фінансового левериджу. Цей

Динамізм обумовлений діяльністю деяких факторів.

По-перше, в період погіршення кон’юнктури фінансового ринку вартість

Позикових засобів може різко вирости і перевищити рівень валового прибутку,

Який створюється активами підприємства.

По-друге, зниження фінансової стійкості підприємства позичкового

Капіталу, що використовується підприємством, призводить до збільшення

Ризику його банкрутства, а це змушує кредиторів підвищувати рівень ставки

Процента за кредит, враховуючи в ній премії за додатковий фінансовий ризик.

По-третє, в період погіршення кон’юнктури товарного ринку зменшується

Обсяг реалізації продукції, тобто зменшується і розмір валового прибутку

Підприємства від операційної діяльності. У таких умовах від’ємна величина

Диференціала фінансового левериджу формується навіть при незмінних

Ставках процента за кредит за рахунок зниження коефіцієнта валової

Рентабельності активів.

В усіх цих випадках використання підприємством позиченого капіталу