Показника ефективності його додаткового залучення. Таким

Показником є гранична ефективність капіталу. Даний показник

Характеризує відношення приросту рівня прибутковості капіталу,

Що залучається додатково, і приросту середньозваженої

Вартості капіталу. Розрахунок граничної ефективності капіталу

здійснюється за формулою:

СВК

ГЕК Рк

де ГЕК – гранична ефективність капіталу;

ΔРк – приріст рівня рентабельності капіталу;

ΔСВК – приріст середньозваженої вартості капіталу.

Дані принципи оцінки дозволяють сформувати систему основних

Показників, які визначають вартість капіталу і межі ефективного його

Використання.

Слід відмітити зауваження П. Фернандеза щодо неприпустимості

Використання балансової вартості власного і позикового капіталу для

Розрахунку середньозваженої ціни капіталу. Автор акцентує на необхідності

Використання ринкової вартості капіталу при розрахунку WACC.

Cьогодні теорія структури капіталу розвивається в напрямі дослідження

Агентських проблем у акціонерних товариствах та їх впливу на структуру

Джерел фінансування. Важливість цих моделей полягає в тому, що вони

Враховують реалії фінансового ринку і можуть бути використані менеджерами

На практиці.

Таким чином, проведене дослідження підтверджує складність і

Важливість розрахунку ставки дисконтування для оцінки. Необхідно

Погодитися з думкою багатьох аналітиків, що використання аналітичних

Моделей розрахунку ставки дисконтування при оцінці вартості

Акціонерного капіталу не завжди коректно відбиває дійсність і вимагає

Експертного коригування.

При цьому слід зазначити, що модифікована модель CAPM є досить

Складною у використанні навіть в умовах США: важко розмежувати величини

ризику, що враховується в β, S1, S2. Потребують суттєвого коригування

Елементи моделі в разі використання для закритих акціонерних товариств.

Застосування моделі в умовах України ще більше ускладнює проблему

Внаслідок відсутності ринкової статистики, наявності значної кількості

Обмежень, а також необхідності додавання компоненту ризику, притаманного

Країні. Тому в Україні найбільш поширеною для практичного застосування є

Модель кумулятивної побудови ставки дисконту.

Одне із головних завдань діяльності підприємства – максимізація рівня

Рентабельності власного капіталу за заданим рівнем фінансового ризику.

Одним із основних механізмів реалізації цього завдання є “фінансовий

Леверидж”.

Фінансовий леверидж характеризує використання запозичених засобів, які

Впливають на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Іншими

Словами, фінансовий леверидж – це об’єктивний фактор, який виникає із

Появою позичених засобів у обсязі капіталу, що використовує підприємство, і

Дозволяє підприємству отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Показник, який відображає рівень отримання додаткового прибутку на

Власний капітал за рахунок різної частини використання позикових засобів,

Називається ефектом фінансового левериджу. Залучення позикового

Капіталу в розумних межах дає змогу одержати ефект фінансового важеля

(фінансового лівериджу), що повинні ураховувати фінансові менеджери,

Регулюючи структуру капіталу підприємства

Фінансовий ліверидж – означає використання боргів для фінансування

Інвестицій.

Показником фінансового лівериджу є відношення довгострокового

Позикового капіталу до власного капіталу.

Фінансовий важіль означає включення у структуру капіталу боргу, який

Дає постійний прибуток.

Ефект фінансового важеля (фінансового лівериджу) розраховується за

формулою:

ВК

ЗК

ЕФЛ С КВР ПК пп а