Впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу (тобто, на

рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства), встановлює

Систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності (тобто, рівень

основних фінансових ризиків) і в підсумку формує співвідношення ступеню

Прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства.

Управління структурою капіталу зводиться до таких основних

напрямів:

а) встановлення оптимальних для даного підприємства пропорцій

використання власного та позикового капіталу;

б) забезпечити залучення на підприємство необхідних видів і обсягів

Капіталу для формування розрахункових показників його структури.

Найважливішим питанням в управлінні фінансами корпорації є визначення

Оптимальної структури капіталу. Кожна фірма прагне досягти оптимального

Співвідношення між джерелами фінансування, тому що структура капіталу

Впливає на її вартість. При розробці політики в галузі структури капіталу

Менеджери фірми ставлять перед собою певну мету. Вона полягає у збільшенні

Частини боргу, якщо необхідні кошти вигідніше придбати в кредит. В іншому

Випадку фірма надасть перевагу фінансуванню розширення своєї діяльності

Шляхом випуску нових акцій. У зв’язку з цим важливе значення має показник,

Який називається фінансовий леверидж, тобто використання позичок або

Привілейованих акцій для формування фондів фірми.

Отже, основна мета політики корпорації в галузі структури капіталу

Полягає в досягненні оптимальності: за найнижчої вартості капіталу

Досягти стабілізації дивідендів і доходів, підтримуючи ліквідність на високому

рівні. Визначення структури капіталу пов’язане з питанням: в яких формах

Залучати зовнішні джерела? У зв’язку з цим інтерес представляє розвиток

Історичних тенденцій. Слід підкреслити, що протягом 60–80-х років структура

Джерел неодноразово змінювалася. Частка зовнішніх джерел мала тенденцію до

Зростання за рахунок внутрішніх. Американські дослідники пояснюють це

Становище зниженням прибутковості корпорацій.

Доходність, наприклад, американських фірм (прибуток до сплати податків у

% до доходу за мінусом платежів по факторах виробництва) знизилася за

Останні десятиріччя. Ця обставина визначила головне завдання фінансової

Політики фірм, а саме підтримка певного рівня частки акціонерів у прибутку.

Тому питання структури капіталу, а також структури боргу за строками

Набувають особливо важливого значення.

Слід звернути увагу на зростання короткострокового боргу в структурі

Заборгованості – фактор, який постійно мають враховувати менеджери

Компаній під час розгляду питань ліквідності. Відношення

Короткострокового боргу до загальної суми пасивів американських

Нефінансових корпорацій значно зросло. Переважний вибір короткострокового

Боргу припадає на фази економічного циклу з високими ставками відсотків на

довгостроковий борг, коли постає питання про вибір між боргом і випуском

Нових акцій. Зростання короткострокової заборгованості пов’язане також з

Інфляцією, коли кредитори вважають за краще не ризикувати знеціненням

Позики, що повертається.

Фінансування за рахунок збільшення заборгованості під впливом інфляції й

Очікування подальшого зростання цін, невпевненості в стабільності

Одержуваних доходів призводить до підвищення ціни капіталу. Ставки

Відсотків по боргах зростають.

З іншого боку, як стверджує Є.Ф. Брігхем, вдале використання боргових

Зобов’язань призводить до значних поточних прибутків, а в перспективі до

Росту вартості акцій. Податкова політика також впливає на визначення

Структури капіталу. Введення в дію податкових пільг, зокрема вилучення з

Оподаткування відсотків по боргах, робить привабливим використання боргів.

Контрольні питання