Тактичний механізм фінансової стабілізації - система заходів, спрямованих на досягнення фінансової рівноваги підприємства в майбутньому періоді.

Модель фінансової рівноваги підприємства в кризовій ситуації може бути представлена у такому вигляді:

 

Ог_вфр =ОП_вфр, (2.17)

де ОГ_вфр – обсяг генерування власних фінансових ресурсів;

ОП_вфр – обсяг споживання власних фінансових ресурсів.

 

Обсяг генерування (надходження) власних фінансових ресурсів може бути представлений джерелами формування власних фінансових ресурсів підприємства, а саме:

- чистим прибутком (ЧП);

- амортизаційними відрахуваннями (А);

- додатковою емісією акцій (АК);

- емісійним доходом (ДК);

- іншими джерелами (ДІ).

Обсяг споживання (витрат) власних фінансових ресурсів характеризує всі напрямки використання цих ресурсів, а саме:

- плановий приріст необоротних активів, тобто планові інвестиції в необоротні активи (DПва);

- плановий приріст власних оборотних активів, тобто планові інвестиції в приріст оборотних активів (DПОбА);

- виплати по соціальних, екологічних та інших програмах, що фінансуються із прибутку (ВП);

- інші виплати і відрахування з прибутку (дивіденди, резервний капітал і т.д. (ДВП).

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо підприємство вийшло за межі фінансової рівноваги, тобто ОГ_вфр>ОП_вфр, а це можливо досягти за рахунок збільшення обсягу генерування власних фінансових ресурсів і скорочення обсягу споживання власних фінансових ресурсів, тобто міри повинні бути спрямовані на забезпечення приросту власних фінансових ресурсів. Чим більшою буде різниця між грошовими потоками, що забезпечують цю нерівність, тим швидше підприємство досягне фінансової стабільності.

До грошових потоків, що забезпечують цю нерівність, можна віднести грошові потоки, спрямовані на збільшення джерел формування власних фінансових ресурсів (позитивні грошові потоки), і грошові потоки, спрямовані на зниження споживання власних фінансових ресурсів (негативні грошові потоки).

Позитивні грошові потоки, спрямовані на збільшення джерел формування власних фінансових ресурсів:

- збільшення операційного доходу від реалізації продукції за рахунок оптимізації цінової політики, скорочення постійних і змінних витрат, здійснення ефективної податкової політики, застосування системи знижок та інше;

- збільшення іншого операційного доходу за рахунок здачі в оренду устаткування, приміщень та інше;

- збільшення іншого доходу за рахунок реалізації устаткування, що замортизоване або не використовується;

- залучення додаткового капіталу за рахунок ефективної емісійної політики та інше.

Негативний грошовий потік, спрямований на зниження споживання власних фінансових ресурсів:

- скорочення розмірів відрахувань і виплат, що здійснюються за рахунок прибутку;

- відмова від соціальних та інших програм, що фінансуються за рахунок прибутку;

- відновлення виробничих основних засобів за рахунок оренди або за рахунок власних джерел (наприклад, прибутку у разі відмови від дивідендів або скорочення соціальних виплат; за рахунок амортизаційного фонду у разі застосування прискореної амортизації і т.д.).

У фінансовій практиці підприємств одним із важливих питань є оцінка грошових потоків.

Ефективне управління грошовими потоками підприємства дозволить забезпечити його фінансову рівновагу і високі темпи розвитку.

Управління грошовими потоками – система принципів та методів розроблення та реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу та використання грошових коштів, організації їх обороту, що спрямовані на забезпечення фінансової рівноваги підприємства.

Варіанти моделей фінансової рівноваги з урахуванням можливих обсягів генерування та витрачання власних фінансових ресурсів можуть бути представлені матрицями фінансової стратегії, які запропоновані французькими дослідниками Ж. Франшоном та І. Романе[22].

 

	Результат фінансової діяльності РФД < 0	Результат фінансової діяльності РФД = 0	Результат фінансової діяльності РФД > 0
Результат виробничої діяльності РВД > 0	1 Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД=0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД > 0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД>0
Результат виробничої діяльності РВД = 0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД < 0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД = 0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД >0
Результат виробничої діяльності РВД < 0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД < 0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД < 0	Результат фінансово-виробничої діяльності РФВД = 0

 

Рисунок 2.1 – Варіанти моделей фінансової рівноваги підприємства в довгостроковому періоді

 

Із схеми бачимо, що лінія фінансової рівноваги проходить через квадранти 1, 5, 9 – економічний розвиток підприємства забезпечується на принципах самофінансування. В умовах кризи відновлення фінансової стійкості можливо лише при находжені підприємства у квадрантах 2, 3, 6, тоді буде виконуватися нерівність ОГ_вфр>ОП_вфр. Якщо підприємство буде знаходиться у квадрантах 4, 7, 8, то криза буде поглиблюватися.

Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді досягається на третьому етапі фінансової стабілізації. Даному етапу відповідає стратегічний механізм фінансової стабілізації.