Економічне обґрунтування вибору заходів

Стабілізаційної програми

Реалізація стратегії запобігання банкрутству пов’язана з вибором напрямків фінансування діяльності підприємства (зовнішнього фінансування – фінансування за рахунок короткострокових кредитів банку і кредиторської заборгованості; фінансування за рахунок власних і прирівняних до них засобів, змішаного фінансування – як за рахунок власних, так і за рахунок позикових коштів) і обумовлюється таким:

- забезпеченням поточної ліквідності підприємства;

- рівнем забезпеченості власними оборотними коштами;

- забезпеченням ефективності (рентабельності) фінансування не нижче середньої розрахункової ставки банківського відсотка за усіма видами запозичення.

Виходячи з цього, а також із припущення, що фінансування (Х) на розвиток виробництва може бути спрямоване на технічний розвиток (dХ) і поточне виробництво (1-d)Х, де d – частка відрахувань у необоротні активи, то доцільність і напрямок зовнішнього фінансування і фінансування за рахунок власних коштів може встановлюватися такими схемами його забезпечення і розподілу[23].

Схема 1. Фінансування за рахунок позикових коштів (короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості).

При такій схемі фінансування нетто-баланс має такий вигляд:

 

Необоротні активи	ВА+dХ1	Власний капітал	ВК
Оборотні активи	ОбА+(1-d)Х1	Поточні зобов'язання	ПЗ+Х1

(ВА – необоротні активи; ОбА – оборотні активи, у т.ч. витрати майбутніх періодів; ВК – власний капітал; ПЗ – поточні зобов'язання).

Якщо врахувати умови забезпечення стійкої платоспроможності підприємства, то нижня оцінка граничного запозичення повинна скласти , звідси , або , тобто сума фінансування (Х₁) за рахунок короткострокових кредитів та поточних зобов’язань не повинна перевищити (ОбА-1,5ПЗ) за мінусом суми фінансування на технічний розвиток, або верхня оцінка величини фінансування в технічній розвиток dХ₁ обмежена перевищенням (ОбА-1,5ПЗ) над загальною величиною нових запозичень (Х₁).

Приклад 2.2 Припустимо, що підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн:

Необоротні активи	600	Власний капітал	800
Оборотні активи	400	Поточні зобов'язання	200

та обирає фінансування за рахунок позикових коштів. Необхідно визначити припустимі напрямки політики фінансування.

Коефіцієнт поточної ліквідності буде відповідати платоспроможності підприємства, якщо обсяг фінансування не буде перевищувати , тобто максимальний обсяг фінансування (Х_max) відповідає умові Х_max =(400 – 1,5х200)/ (0,5+d). При можливих значеннях d у діапазоні 0£d£1 припустимі напрямки фінансування за рахунок позикових коштів, наведені у табл. 2.2.1.

Таблиця 2.2.1 – Допустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис.грн

Показник	Варіанти
1	2	3	4
Частка на технічний розвиток (d)	0	0,25	0,5	1
Частка на поточне виробництво (1-d)	1	0,75	0,5	0
Гранична сума фінансування (Х1)	200	133.3	100	66,6
Фінансування поточного розвитку (dХ1)	0	33,3	50	66,6
Фінансування поточного виробництва (1-d)Х1	200	99,9	50	0
Необоротні активи 600+dХ1	600	633,3	650	666,6
Оборотні активи 400+(1-d)Х1	600	499,9	450	400
Власний капітал 800	800	800	800	800
Поточні зобов'язання 200+Х1	400	333,3	300	266,6
Активи 1000+Х1	1200	1133,3	1100	1066,6
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,5	1,49	1,5	1,5
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	0,33	0,33	0,33	0,33

 

Схема 2. Фінансування за рахунок власних і прирівняних до них коштів.

При такій схемі фінансування нетто-баланс має вигляд

 

Необоротні активи	ВА+dХ2	Власний капітал	ВК+Х2
Оборотні активи	ОбА+(1-d)Х2	Поточні зобов'язання	ПЗ

 

Умова збереження поточної ліквідності буде забезпечуватися, якщо , а це означає, що сума фінансування за рахунок власних і прирівняних до них коштів (довгострокових кредитів, амортизаційних відрахувань, прибутку, емісії цінних паперів і т.п.) не повинна бути менше суми фінансування в технічний розвиток за мінусом (ОбА-1,5ПЗ).

Приклад 2.3 Припустимо, що підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн:

Необоротні активи	600	Власний капітал	650
Оборотні активи	400	Поточні зобов'язання	350

 

та обирає фінансування за рахунок власних і прирівняних до них коштів. Необхідно визначити припустимі напрямки політики фінансування.

Поточна ліквідність забезпечується, якщо мінімальний обсяг фінансування відповідає умові Х_2min=(1,5х350 – 400)/ (1-d). При можливих значеннях d у діапазоні 0£d£1 припустимі напрямки фінансування наведені у табл. 2.3.1.

Таблиця 2.3.1 – Припустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис.грн

Показник	Варіанти
1	2	3	4
Частка на технічний розвиток (d)	0	0,25	0,5	1
Частка на поточне виробництво (1-d)	1	0,75	0,5	0
Гранична сума фінансування (Х2)	125	166,6	250	0
Фінансування поточного розвитку (dХ2)	0	41,65	125	0
Фінансування поточного виробництва (1-d)Х2	120	124,95	125	0
Необоротні активи 600+dХ2	600	641,65	725	600
Оборотні активи 400+(1-d)Х2	525	524,95	525	400
Власний капітал 650+Х2	775	816,6	800	650
Поточні зобов'язання 350	350	350	350	350
Активи 1000+Х2	1125	1166,6	1250	1000
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,5	1,51	1,5	1,14
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами	0,33	0,33	0,14	0,125

 

Схема 3. Фінансування як за рахунок позикових коштів, так і за рахунок власних (змішане фінансування).

При такій схемі фінансування нетто-баланс має вигляд

 

Необоротні активи	ВА+d(Х1+Х2)	Власний капітал	ВК+Х1
Оборотні активи	ОбА+(1-d)(Х1+Х2)	Поточні зобов'язання	ПЗ+Х2

 

За рахунок усіх джерел фінансування, крім вимоги збереження поточної ліквідності, враховується умова забезпечення ефективності (рентабельності) фінансування не нижче середньої розрахункової ставки банківського відсотка за усіма видами запозичення (l). Тоді забезпечення ефективності фінансування і поточної ліквідності можна записати такими формулами: , , звідси .

Виходить, що сума фінансування за рахунок усіх джерел (Х) не повинна бути менше суми позикових і власних засобів на технічний розвиток за мінусом (ОбА-1,5ПЗ). З урахуванням умови ефективності або , якщо допустити, що l=0,8, то Х₂£0,25Х₁, тоді мінімальна сума фінансування за рахунок власних коштів (довгострокових кредитів) визначається за формулою

 

. (2.19)

Приклад 2.4 Припустимо, що підприємство має таку структуру нетто-балансу, тис.грн:

Необоротні активи	600	Власний капітал	650
Оборотні активи	400	Поточні зобов'язання	350

та обирає фінансування за рахунок позикових і власних коштів. Необхідно визначити припустимі напрямки політики фінансування.

При можливих значеннях d у діапазоні 0£d£0,5 припустимі напрямки фінансування наведені у табл. 2.4.1.

Таблиця 2.4.1 – Допустимі варіанти фінансування за рахунок позикових засобів, тис.грн

Показник	Варіант
1	2	3
Частка на технічний розвиток (d)	0	0,25	0,5
Частка на поточне виробництво (1-d)	1	0,75	0,5
Гранична сума фінансування (Х1)	142,8	222	500
Гранична сума фінансування (Х2)	35,6	55,5	125
Фінансування поточного розвитку d(Х1 + Х2)	0	69,4	312,5
Фінансування поточного виробництва (1-d)(Х1+Х2)	178,4	208,1	312,5
Необоротні активи 600+d(Х1 + Х2)	600	669,4	912,5
Оборотні активи 400+(1-d)(Х1+Х2)	578,4	608,1	712,5
Власний капітал 650+Х1	792,8	872	1150
Поточні зобов'язання 350+Х2	385,6	405,5	475
Активи 1000+Х1+Х2	1178,4	1277,5	1625
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,5	1,49	1,5
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	0,3	0,3	0,3

 

Обґрунтованість вибору тієї чи іншої схеми залучення фінансування може бути більш повною, якщо врахувати ряд додаткових умов, що забезпечують фінансову стійкість, зокрема:

- автономність діяльності;

- забезпечення ефекту зростання фінансового важеля;

- співвідношення між коефіцієнтами чутливості мобілізації-іммобілізації коштів.

У результаті обґрунтування фінансування за запропонованими схемами можна рекомендувати варіанти реструктуризації (відновлення) структури балансу і фінансових потоків, що задовольняють вимоги ліквідності і рентабельності діяльності.

Розглянуті вище схеми фінансування спрямовані на створення задовільної структури балансу, яку можна забезпечити цілеспрямованим, обґрунтованим відповідними розрахунками, впливом припустимих реорганізаційних політик, які приводять до зміни в необхідному напрямку насамперед обсягів джерел фінансування і ефективності їх використання.