ТОП 10:

Економічна сутність та види санації



 

Одним із головних питань антикризового менеджменту є питання фінансового оздоровлення підприємств – санації.

Законом[12] визначені два терміни: санація та досудова санація, які відрізняються часом проведення оздоровчих заходів як до порушення провадження у справі про банкрутство, так і під час провадження у справі, і кінцевою метою здійснення заходів (у визначенні санації підкреслюється, що метою проведення санаційних заходів є не тільки запобігання визнанню боржника банкрутом, а також і задоволення вимог кредиторів, а визначення досудової санації не виділяє задоволення вимог кредиторів як окрему мету, а за мету санації ставить запобігання ліквідації підприємства).

 

Досудова санація – система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти май­ном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутс­тву боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

 

Санація – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

 

Розділення санації на досудову і судову дає відповідь щодо узгодженості суб’єктів санації таким чином: підприємство-боржник може запровадити санаційні заходи за своїм бажанням (бажанням власників) як заходи досудової санації.

 
В Законі чітко визначено об'єкт санації: незважаючи на кінцеву мету і суб’єктів, що беруть участь в санації, об'єктом виступає підприємство-боржник, підставою для провадження справи про банкрутство є кредиторська заборгованість боржника сумою не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців. Схематичне зображення взаємозв'язку елементів санації згідно з її трактуванням у Законі зображено на рис. 1.2.

 

 

Рисунок 1.2 – Взаємозв’язок елементів санації

 

 


Підходи до визначення сутності терміна «санація»

 

Термін «санація» походить від латинського «sanare» – оздоровлення, видужання. Економічний словник тлумачить це поняття як систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутств промислових, торговельних, банківських монополій, визначаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.

І. Бланк[13] із санацією ототожнює заходи щодо фінансового оздоровлення підприємства, які реалізуються з допомогою сторонніх юридичних чи фізичних осіб і спрямованих на попередження оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.

М. Титов2 пропонує таке визначення санації: санація – це оздоровлення неспроможного боржника, надання йому фінансової допомоги з боку власника майна, кредиторів та інших юридичних і фізичних осіб (у тому числі зарубіжних), спрямованих на підтримку діяльності боржника і запобігання його банкрутству.

Зарубіжні економісти Н. Здравомислов, Б. Бекенферде, М. Гелінг – провідні фахівці у питаннях виведення підприємств із фінансової кризи – дають таке визначення: «санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-право­вих та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості і конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Тобто санація – це сукупність усіх можливих заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення».

 

 

Санація підприємства проводиться у зв’язку із:

- забезпеченням подальшого розвитку пріоритетних галузей народного господарства;

- галузевою або міжгалузевою переорієнтацією діяльності підприємства;

- здійсненням антимонопольних заходів;

- в інших випадках з ініціативи органу, уповноваженого управляти державним майном.

Санація підприємства здійснюється шляхом:

- погашення боргів підприємства;

- злиття збиткових підприємств з фінансово міцними підприємствами;

- переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові;

- випуску і розміщення цінних паперів для мобілізації фінансових ресурсів;

- продажу майна підприємства-боржника або передачі його в оренду;

- перетворення підприємства-боржника в інше підприємство, у тому числі, засноване на колективній та інших формах власності.

Виходячи із правової сутності, класифікувати санацію слід за такими критеріями:

- за критерієм специфіки правового стану чи специфіки діяльності боржника: загальні і спеціальні процедури санації;

- за критерієм порядку входження в судові процедури: добровільні і примусові процедури санації;

- за критерієм формалізації порядку здійснення процедур: досудові і судові процедури;

- за критерієм заходів, що застосовуються для поновлення платоспроможності боржника: організаційні (заміна керівництва, форми власності, організаційно-правової форми тощо), виробничо-технічні (перепрофілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв тощо) та заходи, які не узагальнюються автором, але, на нашу думку, їх можна назвати фінансовими (переведення боргу, продаж майна тощо);

- за критерієм термінів здійснення судові процедури розподіляються на: процедури, що здійснюються у рамках чинного законодавства та процедури, термін яких може бути продовжено згідно із законодавством.

Виходячи з економічної сутності санації, можна також запропонувати класифікацію її видів за такими ознаками:

- залучення додаткових фінансових ресурсів;

- джерело фінансування санації;

- взаємозалежність із процедурою банкрутства;

- ініціатор санації;

- масштаб і методи санації;

- повнота виконання обов'язків по закінченні санації;

- наявність державної підтримки (табл. 1.2).

 

Таблиця 1.2 – Класифікація видів санації, виходячи з економічної сутності

Класифікаційна ознака Види санації
1. Залучення додаткових фінансових ресурсів Із залученням додаткових фінансових ресурсів: - збільшення статутного капіталу; - безповоротна фінансова допомога; - отримання кредитів; - залучення інвестицій; - випуск облігацій. Без залучення додаткових фінансових ресурсів: - конверсія боргу у власність; - пролонгація строків виконання фінансових зобов'язань; - прощення боргів чи їх частини
2. Джерело фінансування санації За рахунок коштів підприємства і його власників (автономна санація): - додатковий випуск акцій; - збільшення номінальної вартості акцій; - обмін облігацій на акції; - заморожування виплати дивідендів; - резервні, страхові й інші цільові фонди; - надання власниками безповоротної фінансової допомоги; - фінансові кошти працівників підприємства; - продаж частини активів; - скорочення поточних витрат; - заморожування інвестиційних програм; - використання поворотного лізингу; - надання в оренду майна підприємства; - продаж запасів ТМЦ; - рефінансування дебіторської заборгованості; - продаж фінансових інвестицій; - зростання виручки від реалізації продукції;

Продовження табл. 1.2

  - кредитування; - інвестування; - змішане фінансування
3. Взаємозв’язок із процедурою банкрутства - досудова санація - здійснюється до початку провадження справи про банкрутство підприємства з метою фінансового оздоровлення підприємства, своєчасного виконання ним своїх обов'язків і попередження ініціювання процедури банкрутства; - судова санація - здійснюється під час провадження у справі про банкрутство з метою попередження визнання боржника банкрутом і його ліквідації
4. Ініціатор санації - у випадку нестійкого фінансового становища з метою його покращання: 1)саме підприємство; - у випадку провадження справи про банкрутство за заявою кредитора: 2) потенційні санатори, що мають бажання і можливості за певних умов виконати зобов'язання підприємства-боржника перед кредиторами; 3) державний орган з питань банкрутства щодо підприємств, частка у статутному капіталі яких перевищує 25%; 4) НБУ щодо комерційних банків
5. Масштаби і методи санації 1) Реструктуризація боржника: - зміна форми власності (приватизація, корпоратизація, реприватизація); - зміна структури власності; - реорганізація виробничо-господарської діяльності (диверсифікація діяльності, згортання збиткових підприємств, зміна цінової політики, впровадження програм і зниження витрат тощо); - реорганізація підприємства (злиття, поглинання, поділ, виділення, перетворення); - реструктуризація управління 2) Реструктуризація боргу: - зміна строків погашення зобов'язань; - погашення боргу підприємства за рахунок бюджетних коштів; - погашення боргу підприємства за рахунок цільового банківського кредиту; - конверсія боргу у власність; - переведення боргу на іншу юридичну особу; - випуск облігацій чи інших боргових зобов'язань; - продаж підприємства як цілісного майнового комплексу; - продаж частини майна боржника
6. Повнота виконання зобов’язань підприємства по закінченні санації - передбачене повне виконання зобов'язань перед усіма кредиторами; - передбачено часткове виконання зобов'язань боржника; - можливе прощення боргів

 


Продовження табл. 1.2

7. Наявність державної підтримки 1) передбачена державна підтримка: - пряме бюджетне фінансування; - надання державного кредиту; - повний чи частковий викуп акцій підприємства державою; - надання державних гарантій; - надання пільг, у т.ч. податкових; 2) державна підтримка не передбачена

 

На підставі поданих класифікацій підприємство може обрати ті з них, які максимально відповідають глибині його кризового стану, можливості пошуку власниками фінансових ресурсів, відносин із кредиторами, ймовірності порушення справи про банкрутство тощо. При цьому якщо санація є автономною, то власники і менеджери підприємства мають повне право у виборі методів її проведення. Якщо ж санація є зовнішньою, але здійснюється до початку порушення провадження у справі про банкрутство, то свобода дій підприємства, що є об’єктом санації, певною мірою обмежується намірами зовнішнього санатора.

 

 


Структурно-логічні схеми

 

 

 

 

 

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.200.226.179 (0.008 с.)