Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
Содержание книги
- Вчення про тлумачення нормативно-правових актів як наука і навчальна дисципліна
- Вчення про тлумачення правових актів і теорія права і держави
- Вчення про тлумачення правових актів і галузеві юридичні науки
- Необхідність у тлумаченні актів законодавства
- Стан законодавства і організація суспільства
- Стан юридично-технічної опрацьованості актів законодавства
- Законодавчий вплив на правотлумачну діяльність
- Місце та рівень тлумачення правових актів у правозастосовній діяльності
- Глава III Загальні положення вчення про тлумачення юридичних актів
- Раціональний і інтуїтивний підходи до тлумачення правових актів
- Ідея різноджерельності права. Природне і позитивне право
- Судова практика як джерело права
- Істотне значення для тлумачення правових актів мас синтаксичне тлумачення, що передбачає врахування порядку слів у реченнях, врахування сполучників, які використовуються в нормативних текстах тощо.
- Текстуальне опрацювання положень правових актів і юридичних документів: правові норми, встановлені прямо
- Непряме встановлення (випливання) правових норм
- Пряме випливання правових норм із актів законодавства
- Пряме випливання прав із положень, що встановлюють обов’язки, і навпаки
- Окремі види нормативних формулювань, із яких прямо випливають правові норми
- Колізії між правовими нормами, що прямо встановлені в актах законодавства, і правовими нормами, що прямо випливають із них
- Глава V Логічне тлумачення положень нормативно-правових актів
- Виявлення логічно закріплених правових норм, що випливають із контексту
- Врахування контексту і висновок від протилежного як методологічні інструменти вирішення колізій у законодавстві
- Правові норми, що логічно закріплені в актах законодавства і виявляються при тлумаченні за допомогою висновку a fortiori
- Шляхом врахування контексту виявляється зміст формально недостатньо визначених положень нормативно-правових актів.
- Використання логічного тлумачення для з’ясування змісту нормативних положень, при формулюванні яких правотворчий орган припустився помилки
- Глава VI Системне тлумачення положень актів законодавства. Субординація правових норм
- Місце міжнародних договорів України в ієрархії нормативно-правових актів
- Надання правовим нормам меншої юридичної сили здатності конкурувати з нормами вищої юридичної сили
- Ієрархія правових норм і засада правової визначеності
- Загальний характер правила про ієрархію правових норм і індивідуальних правових приписів
- Глава VII Системне тлумачення актів законодавства. Переважне застосування спеціального закону (спеціальних правових норм)
- Юридичне значення визнання закону спеціальним чи таким, що встановлює особливості правового регулювання
- Позначення певного законодавчого акта як основного чи основоположного
- Здатність до конкуренції правових норм, що встановлюються нормативно-правовим актом, галузева належність якого не співпадає з галузевою належністю зазначених норм
- Спеціальні правові норми і спеціальні правила
- Сутність спеціальної правової норми
- Критерій поділу правових норм на загальні і спеціальні
- Значення звуження гіпотези загальної норми і розширення гіпотези спеціальної правової норми
- Щодо можливості (неможливості) використання широти диспозицій як критерію поділу правових норм на загальні і спеціальні
- Колізії між сумісними загальними і спеціальними нормами, диспозиції яких співвідносяться як рід і вид
- Колізії між загальними і спеціальними сумісними правовими нормами, диспозиції яких є різними і належать до одного роду
- Колізії між принципами та іншими правовими нормами
- Колізії між загальними правовими нормами, при формулюванні яких використано слова «лише», «тільки», «виключно», «не інакше як», і спеціальними правовими нормами
- Глава VIII системне тлумачення актів законодавства. Вирішення хронологічних колізій
- Визначення закону, прийнятого пізніше
- Конкуренція між раніше встановленими спеціальними нормами і пізніше встановленими загальними нормами
- Зазначення В законі на його переважне застосування перед законами, які будуть прийняті пізніше
- Обтяжені хронологічним компонентом колізії між правовими нормами, сфери дії яких частково не співпадають
- Обтяжені хронологічним компонентом колізії між положеннями законодавства, що текстуально закріплюють сумісні правові норми, сфери дії яких частково співпадають
- Застереження про застосування раніше прийнятих законів В частині, В який вони не суперечать новому закону
Науково обґрунтована методологія тлумачення нормативно-правових актів, яка б відповідала практичним потребам правозастосування, може бути створена, може існувати і розвиватись тільки за умови опори на галузеві дослідження проблем тлумачення нормативно-правових актів, на практику застосування норм окремих галузей права, на практику викладання окремих навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах. Звичайно, є і зворотній зв'язок: галузеві дослідження, галузева практика і викладання окремих навчальних дисциплін у вищих юридичних навчальних закладах не можуть не враховувати загального вчення про тлумачення правових актів. Якщо галузь дає для загального вчення емпіричний матеріал і узагальнення першого рівня, то загальне вчення про тлумачення правових актів дає для галузі теоретичні положення більш високого рівня, що можуть використовуватись у галузі як методологічний інструментарій.
Слід, однак, визнати, що належна взаємодія загального вчення про тлумачення правових актів з галузевими науками, галузевою практикою і викладанням галузевих навчальних дисциплін, не налагоджена. У наукових дослідженнях Є. В. Васьковський здійснив потужний прорив у розробці загального вчення про тлумачення правових актів одночасно з розробкою галузевих (цивілістичних) проблем тлумачення законів. Але в подальшому ні загальні теоретико-правові, ні галузеві дослідження ніколи не піднімались до того рівня, якого досяг Є. В. Васьковський на початку XX століття: галузеві дослідження нічого не могли дати для дослідження проблем загального вчення про тлумачення правових актів і навпаки. Разом ці дослідження нічого не могли дати для практики.
Особливо слід звернути увагу на навчальний аспект проблеми, Звичайно, вивчення галузевих навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах має на меті отримання знань норм позитивного права. Студент повинен засвоїти певне коло правових норм. Без цього у нього не буде тієї «критичної маси» знань, яка дає йому право називатись фахівцем. Але ж усі правові норми запам'ятати не можна, а тим більше, — у зв'язку з практикою їх застосування. Крім того, не можна не враховувати і того, що законодавство змінюється. Тож при вивченні галузевих навчальних дисциплін студентів необхідно навчати тлумаченню актів відповідної галузі законодавства. Під цим кутом зору має вивчатись усе галузеве законодавство. Правда, уже сьогодні ставити таку вимогу було б нереально. Але ж на перспективу слід мати на увазі необхідність досягнення мети викладання галузевих наукових дисциплін під кутом зору тлумачення відповідних актів законодавства. Для цього поступово створюється наукове підґрунтя. У радянські часи галузеві проблеми правотлумачення досліджували Р. С. Рез, П. С. Елькінд. У роки незалежності України їх досліджували В. Я. Карабань, І. Л. Самсін, О. В. Капліна, В. М. Коваль. А. М. Мірошниченко здійснив дослідження проблеми колізій у земельному законодавстві, що є частиною проблеми правотлумачення.
Але і сьогодні більш реальним для виконання є завдання викладення матеріалу під кутом зору тлумачення правових актів у підручниках і навчальних посібниках з галузевих навчальних дисциплін.
Що стосується теорії держави і права, то ця галузь юридичної науки перш за все повинна діждатись емпіричного матеріалу і узагальнень першого рівня, а потім — спробувати освоїти цей матеріал та сформулювати теоретичні узагальнення більш високого рівня. Видається, однак, що більш прийнятним було б різко розширити обсяг досліджень, поглибити дослідження загальних проблем тлумачення нормативно-правових актів і взяти курс на формування нової галузі юридичної науки, нової навчальної дисципліни — тлумачення правових актів. Це сприяло б значному підвищенню рівня юридичної науки, посиленню її практичної спрямованості, підвищенню якості юридичної освіти, рівня підготовки юристів, практики здійснення правосуддя. У свою чергу це позитивно вплинуло б на професійний рівень правотворчості, підвищення якості національного законодавства, на розвиток правової системи України в цілому.
|