Робоча навчальна програма з дисципліни «Педагогіка».

Факультет психології

Кафедра педагогіки

 

ПЕДАГОГІКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів напряму підготовки

Історія

 

Погоджено: Голова Науково-методичної комісії факультету психології   доц. Юрчинська Г.К.	Затверджено: на засіданні кафедри педагогіки факультету психології Протокол № 1 від “28” серпня 2012 р.
	Зав. кафедри педагогіки   професор Плахотнік О.В.

 

 

КИЇВ – 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни «Педагогіка».

Укладач: кандидат педагогічних наук, доцент Жиленко Микола Володимирович.

 

Лектори: к. пед. н., доц. Жиленко М.В.

Викладачі: к. пед. н., доц. Жиленко М.В.

 

 

Пояснювальна записка

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п	Назва теми	Загальна кількість годин	Лекції (год.)	Сам. роб. студ. (год.)
	Модуль 1. Загальні основи педагогіки, дидактика
1.	Педагогіка як наука, її становлення і розвиток
2.	Предмет і завдання педагогічної науки
3.	Логіка та методи науково-педагогічного дослідження
4.	Розвиток, виховання і формування людської особистості
5.	Дидактика – теорія освіти і навчання, її предмет і завдання
6.	Процес навчання, його закономірності та принципи
7.	Зміст освіти в сучасній школі
8.	Методи і засоби навчання
9.	Форми організації навчання
10.	Система контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів
11.	Технології навчання
	Модульна контрольна робота
	Разом:
	Модуль ІІ. Теорія виховання, школознавство
12.	Процес виховання
	Мета та ідеал виховання
14.	Зміст виховання
15.	Технологія виховання
16.	Організаційні форми виховної роботи
17.	Виховна робота класного керівника
18.	Основи сімейного виховання, взаємодія школи і сім’ї
19.	Система освіти в Україні
20.	Наукові основи управління загальноосвітнім навчальним закладом
21.	Методична робота в школі
22.	Внутрішньошкільне керівництво і контроль
23.	Передовий педагогічний досвід
	Модульна контрольна робота
	Разом:
	Разом з курсу:

МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ

 

Тема 1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток

Лекція

Педагогіка – наука про виховання людини. Виховання як суспільно–педагогічне та соціально-особистісне явище. Основні етапи розвитку педагогіки.

Основні стадії розвитку педагогіки: народна педагогіка – духовна педагогіка – світська педагогіка.

Українська народна педагогіка. Педагогіка народознавства, родинна педагогіка, педагогічна деонтологія, педагогіка народного календаря, козацька педагогіка.

Джерела педагогіки: педагогічна спадщина минулого, сучасні педагогічні дослідження, педагогічний досвід.

Завдання для самостійної роботи (2 год)

Знайдіть відповіді на запитання

1. Чим обумовлюється виникнення, становлення і розвиток педагогіки як науки?

2. Які стадії і чому пройшла педагогіка у своєму розвитку?

3. Які Вам відомі шляхи і засоби виховання в народній педагогіці?

4. Який внесок у розвиток педагогіки зробили українські просвітителі, письменники і педагоги?

5. Опишіть основні джерела педагогіки.

Творчі завдання

1. Проаналізуйте визначення понять: “педагогіка”, “виховання”, “освіта”, які дані в різних навчальних посібниках з педагогіки. Виберіть ті, які, на Вашу думку, найбільш повно відображають суть цих понять. Обґрунтуйте свою точку зору.

2. Знайдіть у збірниках прислів’їв та приказок ті, що мають виховне значення. Порівняйте близькі за змістом прислів’я та приказки різних народів.

3. Побудуйте графічну модель, яка відображає співвідношення понять: “виховання”, “освіта”, “навчання”. Обґрунтуйте свою позицію.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). –К., 1994.

2. Волков Г.Н. Этнопедагогика чувашского народа. –Чебоксары, 1966.

3. Журавлев В. И. Педагогика в системе наук о человеке. –М., 1990.

4. Загвязинский В.И. Педагогическое предвидение.–М., 1987.

5. Коваль Л.Г., Зверева І.Ю., Хлєбнік С.Р. Соціальна педагогіка. –К., 1977.

6. Кравець В.П. Зарубіжна школа і педагогіка XX століття. –Тернопіль, 1996.

7. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. –Тернопіль, 1994.

8. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З.0. Основи національного виховання. –Умань, 1993.

9. Погрібний А. Освіта в Україні: час демократизації, час реформ: Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. –К., 1997.

10. Подласый И. П. Педагогика. –М., 1999.

11. Русова С. Нова школа. Вибр. пед. твори. –К., 1996.

12. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996.

13. Сластенин В. А., Исаев И.О., Мищенко А. И., Шиянов Е. Н. Педагогика.–М.,1998.

14. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. –- К.: Видавничий центр «Академія», 2001.

15. Франко І.Я. Найновіші напрямки в народознавстві. Твори: У 50-ти т. –К., 1986. –Т. 45.

Тема 2. Предмет і завдання педагогічної науки

Лекція

Предмет і завдання педагогічної науки. Загальнолюдський, конкретно–історичний і національний характер виховання.

Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, освіта, розвиток, формування особистості.

Педагогіка як наука і мистецтво. К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, Ш.О. Амонашвілі про співвідношення науки і мистецтва в педагогіці. Педагогіка як теоретична і практична наука.

Система педагогічних наук. Історія педагогіки. Загальна педа­гогіка (основні роз­діли: загальні основи педагогіки, дидактика (теорія освіти і навчання), теорія вихо­вання, школознавство). Галузеві педагогічні науки: ясельна, дошкільна педагогіка, сімейна (родинна) педагогіка, педагогіка школи, педагогіка професійно-технічної освіти, педагогіка вищої школи; виробнича, військова, інженерна, спортивна, лікувальна педагогіка тощо. Спеціальні педагогічні науки: сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка. Порівняльна педагогіка. Методики викладання окремих предметів як складові системи педагогічних наук.

Зв’язок педагогіки з іншими науками (філософією, психологією, фізіологією, соціологією, економікою, медичними науками, літературою, історією та ін.).

Завдання для самостійної роботи (2 год)

Опорні поняття: педагогіка, виховання, освіта, навчання, загальні основи педагогіки, дидактика, теорія виховання, школознавство; об’єкт педагогіки, предмет педагогіки; вікова педагогіка, спеціальна педагогіка, галузеві педагогіки, соціальна педагогіка, історія педагогіки, порівняльна педагогіка, методики викладання окремих предметів.

Знайдіть відповіді на запитання:

1. Що складає предмет та об’єкт педагогіки.

2. Які завдання педагогіки, основні її категорії.

3. Структура та галузі педагогіки.

4. Розкрийте взаємозв’язок педагогіки з психологією та іншими науками.

Виконайте практичне завдання:

§ Ваше розуміння вислову: “Психологія без педагогіки безкорисна, педагогіка без психології безсильна”. Назвіть конкретні приклади взаємовпливу цих наук.

§ На основі аналізу праці В.В.Краєвського “Методология педагогіки” дайте відповіді на такі запитання:

§ Чому небезпечним є процес появи десятків нових “педагогік”?

§ Що, на думку автора, є об’єктом і предметом педагогічної науки? А на Ваш погляд?

§ Проаналізуйте підходи авторів різних підручників з педагогіки до визначення її предмета. Що є спільним у цих визначеннях?

§ У чому, на Вашу думку, полягає головна функція освіти в суспільстві?

§ А.С.Макаренко писав: “Узагалі педагогіка є найбільш діалектичною, рухливою, складною і різнобічною наукою. Ось це твердження і є основним символом моєї педагогічної віри”.

§ Чим, на Вашу думку, визначається діалектичність педагогічної науки?

§ Назвіть фактори, що підтверджують складність педагогіки.

5. У чому різниця між поняттями “освічена людина” та “вихована людина”?

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Закон України “Про освіту” / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 27-28.

2. Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – Ст. 23, 52, 53.

3. Краевский В.В. Методология педагогики. – Чебоксары: Изд-во Чуваш. ун-та, 2001. – С. 29-37.

4. Національна доктрина розвитку освіти / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 5-10.

5. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Освіта України. - №94. –2004. – 3 грудня. – С. 6-10.

6. Ушинский К.Д. О пользе педагогической литературы // Пед. соч.: В 6 т. – М.: Педагогика, 1988. – Т.1 – С. 160-177.

Додаткова:

1. Бондар В. Педагогіка і філософія: взаємодія і взаємозв’язок // Вища освіта України. – 2002. - №3. – С. 9-12.

2. Введение в специальность / Под ред. Л.И.Рувинского. – М., 1988. – С. 5-13.

3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – С. 11-18.

4. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе начала ХХІ века. – М.: УЛАО, 1999. – С. 15-25.

5. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища шко­ла, 1995. – С. 3-16.

6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. – 4-е вид., доп. – К., 2003. – С. 11-42.

7. Педагогічний словник / За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 514 с.

8. Пидкасистый П.И. Педагогика. – М.: Пед. общ-во России, 1998. – С. 3-31.

9. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні / За ред. Ярмаченка М.Д. – К.: Рад. школа, 1991. – С. 8-26; 32-44; 74-77; 127-144.

10. Сластенин В.А. и др. Педагогика. – М.: Школа-Пресс, 2000. – С. 72-92.

11. Соловей М.І., Спіцин Є.С. Основи професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів / Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 7-11.

12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2005. – С. 9-23.

13. Харламов И.Ф. Педагогика. – 2-ге изд. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 7-26; 37-40.

Лекція

Місце наукових досліджень у вирішенні завдань педагогіки. Складові елементи дослідження (об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методика, отримання та аналіз наукових фактів, впровадження в практику результатів дослідження). Принципи проведення наукових досліджень (цілісність, комплексне використання методів, об’єктивність, історизм, ефективність тощо).

Основні рівні педагогічних досліджень: методологічний, тео­ре­тичний, емпіричний.

Методи науково-педагогічних досліджень. Теоретичні методи дос­лідження (аналіз і синтез, індукція й дедукція, аналогія, узагальнення тощо). Емпіричні методи дослідження (психолого-педагогічні спосте­ре­ження, констатуючий та перетворюючий експеримент, тестування, анке­тування, інтерв’ю, бесіда, вивчення продукції діяльності учнів, вивчення документації, статистичний аналіз педагогічних явищ тощо).

Етапи наукового дослідження: визначення проблеми, вивчення стану проблеми в літературі, аналіз шкільної практики, формулювання гіпотези, проведення експериментальної роботи, вивчення передового досвіду, узагальнення результатів, оформлення результатів дослідження і впровадження їх у життя.

Джерела педагогічної теорії: твори класиків педагогічної думки, наукові праці вчених у галузі освіти й виховання, передовий педагогічний досвід. Народна педагогіка України як джерело педагогіки.

Завдання для самостійної роботи (2 год)

Опорні поняття: наукове дослідження, об’єкт дослідження, предмет дослідження, мета дослідження, завдання дослідження, гіпотеза дослідження; методи науково-педагогічних досліджень: методи теоретичних досліджень, методи емпіричних досліджень; методика дослідження.

1. Обґрунтуйте необхідність використання педагогом методів науково-педагогічних досліджень.

2. Охарактеризуйте основні групи методів науково-педагогічних досліджень.

3. Визначіть основні етапи наукового дослідження.

Виконайте практичні завдання:

§ Визначте групу методів вивчення певної риси особистості. Обґрунтуйте доцільність і можливу ефективність їх застосування.

§ Виконайте на вибір одне з запропонованих завдань:

§ Розробіть анкету для вивчення інтересів учнів.

§ Складіть план бесіди з батьками з метою вивчення ставлення учнів до домашньої праці.

§ Розробіть план інтерв’ю з учителями-предметниками для вивчення здібностей учнів до учіння.

§ На основі аналізу праці Г.Т.Кловак “Основи педагогічних досліджень”:

§ визначте поняття “педагогічний досвід”. Яке місце він займає у педагогічному дослідженні?

§ охарактеризуйте джерела педагогічного досвіду та методи вивчення його зразків;

§ назвіть прийоми фіксування й опрацювання фактів педагогічного досвіду;

§ згадайте своїх шкільних учителів, класного керівника, спробуйте дати узагальнену характеристику найефективніших прийомів навчання і виховання, які можна, на Вашу думку, вважати зразками педагогічного досвіду.

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Артемчук Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково–дослідної роботи. – К.: Форум, 2000. – 271 с.

2. Кловак Г.Т. Основи педагогічних досліджень: Навчальний посібник для вищих педагогічних навчальних закладів. – Чернігів: Чернігівський державний центр науково-технічної і економічної інформації, 2003. – С. 159-183.

3. Положення про навчально-наукові та кваліфікаційні роботи студентів КДЛУ. – К.: КДЛУ, 1999. – 46 с.

4. Соловей М.І., Спіцин Є.С., Потапенко К.К., Шалік З.М. Організація та методика проведення науково-педагогічних досліджень студентами вищих навчальних закладів. – К.: Ленвіт, 2004. – 143 с.

5. Спіцин Є.С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. – 120 с.

Додаткова:

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. – М.: Педагогика, 1982. – С. 69-106.

2. Богословский В.И., Извозчиков В.А., Потемкин М.Н. Наука в педагогическом университете: Вопросы методологии, теории и практики / Под ред. В.И.Богословского. – СПб: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2000. – 202 с.

3. Введение в научное исследование по педагогике / Под ред. В.И.Журавлева. – М.: Просвещение, 1988. – С. 17-33.

4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – С. 18-34.

5. Дубасенюк О.А. Практикум з педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. – Житомир, 2002. – 483 с.

6. Изучение личности учащегося и ученического коллектива / Под ред. Л.М.Фридмана. – М.: Просвещение, 1988. – С. 3-20.

7. Пидкасистый П.И. Педагогика. – М.: Пед. общ-во России, 1998. – С. 32-61.

8. Сластенин В.А. и др. Педагогика. – М.: Школа-Пресс, 2000. – С. 93-110.

9. Тараненко І.Г. Методи порівняльно-педагогічних досліджень // Шлях освіти. – 2001. - №2. – С. 17-21.

10. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2005. – С. 24-39.

Тема 4. Розвиток, виховання і формування людської особистості

Лекція

Поняття розвитку особистості. Людина як організм, індивід, особистість та індивідуальність. Розвиток людини, формування її особистості. Боротьба суперечностей як рушійна сила розвитку. Закономірності розвитку особистості.

Спадковість і розвиток. Детермінована та перемінна частини спадкової програми розвитку людини. Проблема успадкування спеціальних задатків, інтелектуальних і моральних якостей.

Вплив середовища на розвиток людини. Види середовища. Макро-, мезо-, мікросередовище.

Розвиток і виховання. Умови ефективного впливу виховання на роз­виток особистості. Зона актуального розвитку та зона най­ближ­чого роз­витку людини. Шляхи розвитку особистості школяра.

Діяльність та спілкування як фактори розвитку та формування особистості.

Діагностика розвитку. Діагностика фізичного, духовного та соці­аль­ного розвитку особистості. Врахування вікових та індивідуальних особ­ливостей учнів у процесі навчання і виховання.

Завдання для самостійної роботи (2 год)

Опорні поняття: розвиток, види розвитку, особистість, індивідуальність; формування особистості, соціалізація особистості; спадковість, задатки, здібності, акселерація, ретрадація; макросередовище, мезосередовище, мікросередивище; рушійна сила розвитку; зона актуального розвитку, зона найближчого розвитку.

1. Як відбувається вплив основних факторів на розвиток і формування особистості.

2. На основі аналізу праці Л.С.Виготського “Проблема обучения и умственного развития в школьном возрасте” дайте відповіді на такі запитання:

§ які умови впливу виховання на розвиток особистості вчений визначав як ефективні?

§ яку роль у формуванні зони найближчого розвитку дитини Л.С.Виготський відводив навчанню?

Практичні завдання:

§ У чому відмінність понять “розвиток” та “формування особистості”, “особистість” та “індивідуальність”? Яке значення цих понять для педагогіки?

§ На основі вивчення літературних джерел дайте аналіз зарубіжних теорій розвитку і формування особистості (прагматизм, неопозитивізм, екзистенціалізм, неотомізм, біхевіоризм).

§ Проаналізуйте пораду 51 з книги В.О.Сухомлинського “Сто порад учителеві”. Визначте умови, за яких виховання стає вирішальним фактором розвитку дитини.

§ На прикладі свого життя покажіть залежність виховання від взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів.

§ У чому відмінність між поняттями “всебічний розвиток” та “гармонійний розвиток” особистості?

§ Яким чином педагоги мають враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів у процесі їх навчання й виховання?

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Выготский Л.С. Проблема обучения и умственного развития в школьном возрасте / Педагогическая психология. – М.: Педагогика, 1991. – С. 374-390.

2. Закон України “Про освіту” / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 11-14.

3. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 107-128.

4. Костюк Г.С. Про роль спадковості, середовища і виховання в пси­хічному розвит­ку дитини. Розвиток і виховання // Навчально-ви­ховний процес і психічний роз­виток особистості. – К., 1989. – С.98-184.

5. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві (порада 51) // Вибр. твори: В 5-ти т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 2. – С. 523-535.

Додаткова:

1. Амонашвілі Ш.О. До школи – у шість років // Педагогічний пошук. – К.: Рад. школа, 1989. – С. 3-46.

2. Бех І. Спадкові передумови розвитку особистості // Рідна школа. – 1996. – №7. – С. 2-5.

3. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – С. 34-88.

5. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. – 4-е вид., доп. – К., 2003. – С. 53-87.

6. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Абрис, 1997. – С.137-148.

7. Савченко О.Я. Розвивай свої здібності. – К., 1995.

8. Соловей М.І., Спіцин Є.С. Основи професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів / Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 17-22.

9. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 41-48.

10. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання (Передмова) // Вибр. пед. твори: У 2-х т. – К.: Рад. школа, 1983. – Т. 1. – С.192-221.

11. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2005. – С. 39-54.

12. Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога. – М.: Просвещение, 1987. – С. 28-34.

Лекція

Поняття про дидактику як галузь педагогічної науки. Поняття про дидактику: суть, функції, зв’язок з іншими предметами, завдання. Методологічна основа дидактики. Основні категорії дидактики. Навчання, викладання, учіння, навчальна діяльність, контроль, перевірка, оцінювання, компетентності, основні (базові) компетентнтності, уміння, навички, мотивація.

Компоненти теорії навчання та їх зміст: цілі і завдання освіти, процес навчання, принципи навчання, зміст освіти, методи навчання, форми організації навчання, результати навчальної роботи

Лекція

Поняття про процес навчання. Структурні компоненти процесу навчання: цільовий, стимулюючо-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно–регулюючий і оціночно-результативний. Двосторонній характер процесу навчання. Викладання як діяльність вчителя, його структура: планування роботи, організація навчальної діяльності учнів, врахування темпів індивідуального психічного розвитку учнів, їхніх пізнавальних можливостей, стимулювання навчальної діяльності, контроль за виконанням навчальних дій, аналіз результатів. Учіння: пізнавальний процес, що здійснюється учнями під керівництвом учителя. Психологічний та педагогічний аспекти засвоєння учнями знань.

Основні функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна та їх взаємозв’язок.

Суперечності та рушійні сили процесу навчання. Їх вплив на динаміку, діалектику, характер оволодіння знаннями, інтенсифікацію процесу навчання.

Основні закономірності процесу навчання: обумовленість навчання суспільними потребами, залежність від умов, в яких воно відбувається, взаємозалежність процесів навчання, освіти, виховання, розвитку особистості; взаємозв’язок навчальних і реальних пізнавальних можливостей учня; єдність процесів викладання й учіння; взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання.

Принципи навчання: вихідні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до цілей і закономірностей навчання. Характеристика принципів навчання: принцип спрямованості навчання на вирішення завдань освіти, розвитку й виховання; принципи науковості, систематичності і послідовності, доступності, свідомості й активності, наочності, міцності знань, умінь і навичок, індивідуального підходу до учнів та інші. Умови застосування принципів навчання, їх взаємозв’язок.

Основні етапи оволодіння знаннями (ланки процесу навчання): сприймання, усвідомлення, осмислення, запам’ятовування, закріплення, застосування знань і умінь в практичній діяльності.

Потреби та інтереси як основа мотивації учіння. Мотивація учіння школярів: види мотивів, їх формування та розвиток, вивчення їх учителем; формування навчальних інтересів; пізнавальні інтереси у навчанні; пізнавальна активність, самостійність і творча ініціатива учнів.

Завдання для самостійної роботи (2 год)

Опорні поняття: дидактика, процес навчання, функції навчання, рушійні сили навчального процесу, закономірності навчального процесу; принципи навчання; структурні компоненти процесу навчання; викладання; учіння; основні етапи оволодіння знаннями; мотивація учіння школярів.

1. Дайте визначення поняттю процесу навчання, його структури, функції та рушійних сил.

2. Характеристика закономірностей та принципів процесу навчання, їх взаємозв’язок.

3. Етапи засвоєння знань учнями. Основні етапи оволодіння знаннями.

4. Мотивація учіння школярів. Види мотивів.

Практичні завдання:

· Ознайомтесь із Національною доктриною розвитку освіти і визначте провідні завдання реформування навчального процесу в середній загальноосвітній школі.

· Визначте та обґрунтуйте суттєві ознаки навчання як виду пізнавальної діяльності людини.

· Дайте порівняльну характеристику структури процесів викладання та учіння, вказавши на їх спільні риси і відмінності.

· Сформулюйте освітню, виховну та розвиваючу мету на прикладі одного з уроків історії (клас, тема уроку - на вибір студента).

· На основі аналізу праці Ш.О.Амонашвілі «Как живёте, дети?»:

§ визначте, на які принципи навчання спирається вчитель, проводячи урок;

§ сформулюйте для себе як майбутнього вчителя 6-8 правил організації навчального процесу на основі досвіду педагога-новатора.

· На основі власних спостережень назвіть найголовніші мотиви учіння сучасних старшокласників.

· Сформулюйте аргументовані судження на користь вивчення учнями історії

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Амонашвили Ш.А. Как живёте, дети? – М.: Просвещение, 1991. – 175 с.

2. Загвязинский В.И. Теория обучения: современная интерпретация: Учеб. пособие. – 2-ге изд., испр. – М.: 2004. – 192 с.

3. Закон України “Про загальну середню освіту” / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 60-65; 66-69 (статті 3-10; 12-16).

4. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (розділ І). – С. 108-112.

5. Національна доктрина розвитку освіти / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 7-8.

6. Положення про загальноосвітній навчальний заклад / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (статті 13-40). – С. 91-96.

7. Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо запровадження семестрової структури 2000/2001 навчального року // Інф. зб. Міносвіти України. – 2000. – №22. – С. 21-22.

Додаткова:

1. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века. – М.: Изд-во УРАО, 1999. – С. 58-73.

2. Даниленко М.В., Даниленко Л.І. Педагогічні задачі. – К.: Вища шко­ла, 1991. – С. 143-158.

3. Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире. – М.: ВЛАДОС, 1999. – С. 7-28; 44-88.

4. Дидактика современной школы: Пособ. для учителя / Под ред. В.А.Онищука. – К.: Рад. школа, 1987. – С. 34-61.

5. Дьяченко В.К. Новая дидактика. – М.: Народное образование, 2001. – 496 с.

6. Левченко Т.И. Современные дидактические концепции в образовании: Монография. – К.: МАУП, 1995. – 168 с.

7. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. – Харків, 1997. – С. 160-201.

8. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 4-е, випр., доп. – К., 2003. – С. 186-241.

9. Педагогика / Под ред. Ю.К.Бабанского. – М.: Просвещение, 1988. – С. 71-90.

10. Педагогічний словник / За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 514 с.

11. Підласий І.П. Закономірності навчання і підвищення якості знань уч­нів. – К.: Знання, 1981. – 48 с.

12. Соловей М.І., Спіцин Є.С. Основи професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів / Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 23-29.

13. Соловей М.І., Хей Т.А. Середня освіта США: історичний розвиток та сучасні проблеми. – Суми: Наука, 1998. – 44 с.

14. Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибр. твори: В 5-ти т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т. 3. – С. 382-423.

15. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2005. – С. 78-98.

16. Фурман А.В. Системна диференціація навчання: Концепція, теорія, технологія // Освіта і управління. – 1997. – №2. – С. 37-66.

Лекція

Поняття змісту освіти. Історичний характер змісту освіти. Пріоритетні напрями реформування змісту освіти в сучасній школі України відповідно до Концепції загальної середньої освіти. Джерела і фактори формування змісту освіти. Критерії відбору змісту загальної середньої освіти. Профільне навчання в старшій школі.

Стандарти освіти, проблеми їх розробки. Структура державного стандарту загальної середньої освіти в Україні. Інваріантна та варіативна складові змісту загальної середньої освіти. Базовий навчальний план для різних типів шкіл; навчальні програми, принципи їх побудови, вимоги до їх структури. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Підручники і навчальні посібники. Педагогічні, психологічні, методичні, художні та інші вимоги до них. Навчально-методичні комплекси з історії для середньої школи. Зростаюча роль навчальної літератури в організації самостійної роботи учнів.

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інф. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2004. – №1-2.

2. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав, 2004. – С. 177-190.

3. Закон України “Про освіту” / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (статті 15, 35, 42). – С. 33-34; 40; 43-44.

4. Закон України “Про загальну середню освіту” / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (розділ V). – С. 75-77.

5. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (розділи ІІІ, ІV). – С. 115-123.

6. Концепція профільного навчання в старшій школі / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 130-143.

7. Національна доктрина розвитку освіти / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 6-7.

8. Положення про загальноосвітній навчальний зак­лад / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (статті 13-17). – С. 91-92.

Додаткова:

1. Буркова Л. Технології в освіті // Рідна школа. – 2000. - №10. – С. 18-20.

2. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХІ века. – М.: Изд–во УРАО, 1999. – С. 130-175.

3. Гончаренко С.У., Мальований Ю.І. Гуманітаризація загальної середньої освіти // Початкова школа. – 1995. – № 4. – С. 9-14.

4. Джуринский А.Н. Развитие образования в современном мире. – М.: ВЛАДОС, 1999. – С. 55-87.

5. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Ук­раїні. – К.: Школяр, 1997. – С. 36-40.

6. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. – Харків, 1997. – С. 201-225.

7. Мойсеюк Н.Е. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 4-е, випр., доп. – К., 2003. – С. 242-261.

8. Огнев’юк В.О. Середня освіта в Україні: проблеми, пошуки та перспективи розвитку // Освіта та управління. – 1997. – №4. – С.7-11.

9. Соловей М.І., Спіцин Є.С. Основи професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів / Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 29-40.

10. Соловей М.І., Хей Т.А. Середня освіта США: історичний розвиток та сучасні проблеми. – Суми: Наука, 1998. – 44 с.

11. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2005. – С. 98-120.

12. Форбек М. Європейський стандарт шкільної освіти // Шлях освіти. – 1996. – №1. – С. 28-33.

13. Эксперимент: совершенствование структуры и содержания общего образования. Профильное обучение / Под ред. А.Ф.Киселева. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 512 с.

Лекція

Поняття про загальні методи навчання. Сутність, основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу навчання і як самостійна дидактична категорія.

Класифікація методів навчання. Різні підходи до класифікації методів та прийомів навчання: відповідно до логіки суспільно–історичного пізнання (чуттєве сприйняття, абстрактне мислення, практика); за джерелами знань; за характером пізнавальної діяльності учнів; за особливостями діяльності учителя і учнів; логічно-структурний підхід тощо.

Характеристика окремих груп методів:

а) Методи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: словесні, наочні, практичні; індуктивні та дедуктивні; репродуктивні; проблемно-пошукові; методи роботи під керівництвом вчителя та методи самостійної роботи учнів.

б) Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів: пізнавальні ігри, навчальні дискусії, емоційний вплив педагога, заохочення, покарання.

в) Методи контролю та самоконтролю у навчанні: опитування, письмові, контрольні, лабораторні роботи, тестова, графічна перевірка знань, програмований контроль, самоконтроль і самооцінка.

Поняття про засоби навчання: їх характеристика та застосування у навчальному процесі.

Умови оптимального вибору методів і засобів навчання: врахування навчально-виховної мети, завдань, змісту навчального матеріалу, рівня підготовленості учнів, сформованості навчальних умінь і навичок, віку учнів, рівня підготовки вчителя тощо.

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Закон України “Про освіту” / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (стаття 55). – С. 50.

2. Ильин Е.И. Путь к ученику. – М.: Просвещение, 1988.

3. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (розділ ІV). – С. 120-124.

4. Педагогічний пошук / Упор. І.М.Баженова. – К.: Рад. школа, 1988. – С. 3-89, 127-250.

5. Положення про загальноосвітній навчальний зак­лад / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. (статті 15-16; 23-33). – С. 92-95.

6. Шаталов В.Ф. Эксперимент продолжается. – М.: Педагогика, 1989.

Додаткова:

1. Автомонов П.П., Автомонова О.О. Оптимальна технологія навчання. – К., 1996. – 72 с.

2. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – 2-ге вид. – К.: Рад. школа, 1981. – С. 31-47; 197-234.

3. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. – Вид. 1-е. – К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. – 441 с.

4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – С. 275-313.

5. Выбор методов обучения в средней школе / Под ред. Ю.К.Бабанского. – М.: Пе­да­гогика, 1981. – С. 35-36.

6. Громовий В. Реформування школи: погляд з позиції учня // Шлях освіти. – 1997. – №3. – С. 25-29.

7. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М., 1986. – С. 53-70; 113-177; 123-127; 217; 220.

8. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. – М., 1983. – Гл. У. – С. 131.

9. Кравченя Э.М. Технические средства обучения: Учеб. пособ. – Минск: Вышейшая школа, 2005. – 304 с.