Загальноосвітніх навчальних закладів

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Класи

Орієнтовна сітка розподілу програмового матеріалу в навчальних годинах для уроків фізичної культури

Розділи і теми	Кількість годин
класи
І. Теоретико-методична підготовка
ІІ. Способи фізкультурної діяльності: 1. Школа культури рухів з елементами гімнастики 2. Школа пересувань 3. Школа м’яча 4. Школа стрибків 5. Школа активного відпочинку (рекреації) 6. Школа сприяння розвитку фізичних якостей 7. Школа постави   8. Визначення динаміки змін показників розвитку фізичних якостей   9. Резервний час
У змісті відповідних розділів програми   На всіх уроках
Всього:

Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, в реалізацію змісту базової програми допускається внесення змін і доповнень обсягом не більше 20–30 % від загальної кількості годин.

Регіональні програми з доповненнями та змінами погоджуються з Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями освіти і науки державних адміністрацій і надсилаються для затвердження у відповідному порядку до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Основною формою організації навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітньому навчальному закладі є урок. На уроках фізичної культури здійснюються міжпредметні зв’язки з історією, музикою, хореографією, основами здоров’я та іншими предметами.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

- забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості;

- забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання і виховання та здійснення міжпредметних зв’язків;

- забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної та інструктивної спрямованості;

- формування в учнів умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами.

Важливою умовою здійснення навчально-виховного процесу з фізичної культури є дотримання дидактичних принципів навчання: свідомості й активності; наочності; доступності та індивідуалізації; систематичності та послідовності; міцності та науковості. Творче використання на уроках фізичної культури цих дидактичних принципів вимагає застосування адекватних методів навчання.

Враховуючи психологічні особливості молодших школярів, уроки фізичної культури повинні викликати в учнів позитивні емоції, з цією метою необхідно творчо використовувати ігрові методи, музичний супровід, сучасні комп’ютерні технології тощо.

Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі (узимку в тиху погоду при температурі не нижчій – 12 градусів). У приміщенні, де проводяться уроки фізичної культури, температура повітря має бути не нижча +14 градусів.

У теплу погоду на відкритому повітрі та у спортивному залі форма одягу учнів – спортивні труси, футболка, спортивне взуття, у прохолодну погоду – спортивний костюм.

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвивальні й коригувальні вправи з різним фізичним навантаженням (індивідуальний підхід) та ті, які їм не протипоказані. Крім цього, для учнів спеціальної медичної групи організуються 2 обов’язкові додаткові заняття за спеціальною програмою, які проводить відповідно підготовлений учитель. Оцінювання навчальних досягнень цих учнів здійснюється відповідно до вимог навчальної програми з фізичної культури для учнів, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні взаємини між учасниками навчально-виховного процесу ґрунтуються на принципах педагогіки співробітництва, що передбачає взаємну довіру, взаємоповагу, що сприяють вирішенню завдань фізичного виховання учнів сучасної школи.

Комплексне вирішення завдань фізичного виховання школярів – справа всього педагогічного колективу, що здійснюється відповідно до Положення про організацію фізичного виховання в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах (наказ МОН України від 02.08.05 № 458) і Системи організації фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладах (наказ МОН України від 21.07.03 № 486).

 

Клас

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я. Життєво важливі способи пересування людини. Постава як основа здоров’я. Режим дня. Особиста гігієна. Спортивний одяг і взуття. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури. Міфи і легенди Староданьої Греції про виникнення Олімпійських ігор.   ІІ. Способи рухової діяльності 1. Школа культури рухів з елементами гімнастики: · організовуючі вправи: стійки, команди, шикування, розмикання і змикання;   · загальнорозвивальні вправи; · положення тіла у просторі: - сіди, - упори, - виси, · елементи акробатики:групування;

Учень, учениця: має уявлення: про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я; про значущість правильної постави; режим дня; називає: життєво важливі способи пересування людини; предмети спортивного одягу та взуття; де і коли зародилися Олімпійські ігри; на честь кого проводили давні Олімпійські ігри; виконує: організовуючі вправи: основну стійку, стійку ноги нарізно, широку стійку; команди «Рівняйсь!», «Струнко!», «Вільно!», «Кроком руш!», «Клас, стій!», «У колону по одному - Ставай!», «В одну шеренгу – Ставай!», «У коло – Ставай!», «Відставити!»; розмикання приставними кроками в колоні, у шерензі, у колі; повороти на місці «Праворуч!», «Ліворуч!», «Кругом!» (стрибком); загальнорозвивальні вправи: без предмета (імітаційного характеру), із гімнастичною палицею, з прапорцями, з м’ячами, із скакалкою; комплекс для формування правильної постави та профілактики плоскостопості; комплекс ранкової гігієнічної гімнастики; комплекс фізкультурної паузи; положення тіла у просторі: сіди (ноги нарізно, на п’ятах, зігнувши ноги); упори (присівши, лежачи, лежачи ззаду, стоячи, стоячи на колінах); виси (стоячи, лежачи); елементи акробатики: групування (сидячи, лежачи), перекати в групування, перекид боком; дотримується: правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури;

 

Орієнтовні навчальні нормативи і вимоги

Зміст навчального матеріалу	Рівень навчальних досягнень учнів
початковий	середній	достатній	високий
Комплекси: а) формування правильної постави;   б) для запобігання плоскостопості.	Не виконує жодного

 

Клас

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

І. Теоретико-методичні знання 1. Теоретико-методичні знання Фізичні вправи – обов’язкова частина побуту стародавніх людей. Фізичні вправи та їх вплив на фізичний розвиток (формування правильної постави). Основні фізичні якості: сила, швидкість, витривалість, гнучкість. Ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультурні хвилинки та фізкультурні паузи, їх значення. Загартування як засіб зміцнення здоров’я. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами. Олімпійські ігри Стародавньої Греції.   ІІ. Способи рухової діяльності Школа культури рухів з елементами гімнастики: · організовуючи вправи; · загальнорозвивальні вправи; · положення тіла у просторі: - сіди;   - упори; - виси; · елементи акробатики

Учень, учениця: має уявлення: про фізичні вправи як обов’язкову частину побуту стародавніх людей; про фізичні вправи та їх вплив на фізичний розвиток (формування правильної постави); про загартування як засіб зміцнення здоров’я; називає: основні фізичні якості: сила, швидкість, витривалість, гнучкість; розповідає: учасників стародавніх Олімпійських ігор; нагородження олімпіоніків; пояснює: значення ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз; застосовує: фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня; дотримується: правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами; виконує: організовуючі вправи: команди “Розійдись!”, “Ширше крок!”; поворот “Кругом!” за розподілом, розподіл на 1-2, по порядку; перешикування з колони (шеренги) по одному в колону (шеренгу) по два і навпаки за розподілом; перешикування із колони по одному в колону по три (чотири) способом послідовних поворотів ліворуч за раніше позначеними орієнтирами; загальнорозвивальні вправи: для формування правильної постави та профілактики плоскостопості; комплекси ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з гімнастичною палицею, прапорцями, м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок; · положення тіла у просторі: сіди (кутом, з нахилом уперед, на правому (лівому стегні); упори (лежачи на стегнах, лежачи на передпліччях); виси (вис на зігнутих руках, вис стоячи позаду, вис зависом однією ногою, вис зависом двома ногами), підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата); елементи акробатики: перекати в групуванні; перекид вперед; стійка на лопатках із зігнутими та прямими ногами

 

Клас

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Теоретико-методичні знання Відродження сучасних Олімпійських ігор. Символи, ритуали і церемонії Олімпійських ігор. Руховий режим молодшого школяра та його вплив на формування правильної постави. Фізичні навантаження та реакція на них серцевих скорочень. Дихання під час виконання фізичних вправ. Основні правила загартування. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами.   ІІ. Способи рухової діяльності Школа культури рухів з елементами гімнастики: · організовуючі вправи · загальнорозвивальні вправи · положення тіла у просторі - сіди - - виси та упори       · елементи акробатики

Учень, учениця: має уявлення: про фізичні навантаження та реакція на них серцевих скорочень; різновиди фізичних вправ: загальнорозвивальних, підвідних, змагальних; називає: основні правила загартування; офіційні церемонії Олімпійських ігор; олімпійське гасло та символ Олімпійських ігор; розповідає: про ініціатора відродження сучасних Олімпійських ігор П’єра де Кубертена; олімпійську клятву, олімпійський вогонь, естафету олімпійського вогню; дотримується: рухового режиму молодшого школяра; правил дихання під час виконання фізичних вправ; правил щодо послідовності виконання вправ на формування правильної постави; правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури і під час самостійних занять фізичними вправами; виконуєорганізовуючі вправи: перешикування із колони по одному в колону по три (по чотири) способом послідовних поворотів ліворуч; перешикування із одієї шеренги уступами за розрахунком на 9, 6, 3, на місці; загальнорозвивальні вправи: для формування правильної постави з гімнастичними палицями; для профілактики плоскостопості; комплекси ранкової гігієнічної гімнастики з предметами (малі м’ячі, скакалки) та без предмета; складає і виконує комплекси фізкультурних пауз і фізкультурних хвилинок; розрізняє положення тіла у просторі; виконує:сіди – нахили тулуба у сіді з різними положеннями ніг; перехід із сіду на правому стегні у сід на лівому стегні; виси таупори – згинання і розгинання рук в упорі на стегнах, в упорі лежачи; перехід із упору присівши в упор стоячи, із упору лежачи в упор лежачи боком і навпаки; упор на перекладині; із упору на низькій перекладині, обертаючись вперед, перехід у вис присівши; із упору на низькій перекладині зіскок махом назад; підтягування у висі лежачи; розмахування у висі на високій перекладині; підтягування у висі (хлопці); елементи акробатики: перекид назад в упор стоячи на колінах, в упор присівши; два перекиди вперед злитно; “міст” із положення лежачи; дотримується правил безпеки під час занять

 

 

Клас

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Теоретико-методичні знання Символіка Олімпійських ігор. Фізичне виховання в Запорізькій Січі. Роль фізичних вправ для розвитку кістково-м’язової та дихальної систем організму. Характеристика основних способів регулювання фізичного навантаження (швидкість та тривалість виконання вправ). Основні прийоми самоконтролю. Роль фізичних вправ, спрямованих на формування правильної постави, характеристика послідовності їх виконання та запобіганні плоскостопості, захворювань очей. Правила рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури і під час самостійних занять фізичними вправами.   Школа культури рухів з елементами гімнастики: · організовуючі вправи: · загальнорозвивальні вправи; · положення тіла у просторі: - сіди - виси та упори   · елементи акробатики;   · елементи рівноваги;

Учень, учениця: знає про роль фізичних вправ у розвитку кістково-м’язової та дихальної систем організму; пояснює роль фізичних вправ для формування правильної постави та запобіганні плоскостопості, захворювань очей; характеризує символіку Олімпійських ігор, фізичне виховання в Запорізькій Січі, основні способи регулювання фізичного навантаження (швидкість, тривалість та послідовність виконання вправ); основні прийоми самоконтролю; дотримується правил рухливих ігор та безпеки на уроках фізичної культури та під час самостійних занять фізичними вправами;   виконує: організовуючі вправи: перешикування із колони по одному в колону по два (чотири) дробленням і зведенням і, навпаки, із колони по два (чотири) розведенням і злиттям; поняття про частини і точки розмітки гімнастичної зали; загальнорозвивальні вправи в парах, з великими м’ячами, з обручами, з гантелями (вагою 500 г); для формування правильної постави біля гімнастичної стінки, профілактики плоскостопості; складає і виконує комплекси ранкової гігієнічної гімнастики; положення тіла у просторі: сіди – перехід із сіду на п’ятах з нахилом в упор лежачи на стегнах; пружинчасті нахили у положенні сіду з різними положеннями ніг; перехід із сіду в сід зігнувши ноги та в сід кутом; лежачи перехід із сіду в упор ззаду; сід ноги нарізно на паралельних брусах (хлопці); виси та упори – упор на низьких паралельних брусах; махом однієї та поштовхом другої ноги переворот в упор на низькій перекладині (хлопці); махом однієї та поштовхом другої ноги переворот в упор на нижню жердину (дівчата); із упору на низькій перекладині (хлопці) і на нижній жердині (дівчата) зіскок з поворотом на 90 градусів; вис на зігнутих руках; вис кутом; піднімання прямих і зігнутих ніг у положенні вису на гімнастичній стінці; елементи акробатики: “міст” із положення стоячи (з допомогою); стійка на голові і руках із зігнутими ногами (хлопці, з допомогою); комбінація із 4 акробатичних елементів (на вибір вчителя); елементи рівноваги: ходьбу по підвищеній та обмеженій опорі (гімнастична лава, низька колода) у поєднанні з перехресними поворотами, махами ногами, кроками польки з різними положеннями рук; комбінація елементів на 24 рахунки (на вибір вчителя); дотримується правил безпеки під час занять

 

Додаток 1

ВИКОРИСТАННЯ БАЛЬНОЇ ОЦІНКИ В СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ

(за Круцевич Т.Ю.)

Контроль за абсолютними показниками передбачає вимір результатів тестування у природних величинах (метрах, сантиметрах, секундах, ударів за хвилину і т.д.), порівняння з оціночними шкалами, поділеними на функціональні класи, якісні рівні (низький, середній, високий), констатацію рівня фізичної підготовленості учня, в кінці циклу занять (чверті, семестру). У навчальних програмах з фізичної культури констатація рівня фізичної підготовленості передбачає оцінку з фізичного культури. Отже, динаміка результатів визначається переходом з одного рівня, обмеженого середньовіковим діапазоном, на інший. Якщо діапазони меж, які відокремлюють один рівень від іншого протягом двох місяців занять (одна чверть у школі), великі, то учню дуже важко поліпшити свій результат до якісно вищого рівня. Так у нормативах фізичної підготовленості системи державних тестів України (1995) діапазони між балами з бігу на 1500 м становлять 30-40 с.

Поточний контроль за відносними показниками передбачає облік й оцінку приросту показників, переведених у відносні одиниці порівняно з вихідними (%). Це може бути виражене у відсотковому прирості показників тестування індивідуально для кожного учня протягом певного циклу занять, а також визначення його рейтингу серед однолітків. Результати всієї вікової групи учнів, ранжуються від мінімального до максимального за відсотковою шкалою від 1 до 100. Просування за цією шкалою вгору показує учневі, про те, наскільки він збільшив свій результат, який рейтинг він має серед однолітків і який відсоток однолітків йому вдалося обійти за цей період занять.

Загальну оцінку фізичної підготовленості з урахуванням індивідуальних показників фізичного розвитку можна одержати, використовуючи бальну систему наведену в таблиці індексів фізичної підготовленості. Для цього, маючи результати у таких рухових тестах, як на 30 м бігу, на 1000 м бігу, стрибок у довжину з місця, а також додатково вимірюючи силу кисті (ручний динамометр) і фізичну працездатність (проба Руф’є) розраховують рухові індекси.

Розраховуючи індекси фізичної підготовленості молодших школярів можуть й батьки, для яких розроблено листок контролю фізичної підготовленості їх дітей (додаток 5) та “Система оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років” (додаток 6).

Враховуючи те, що темпи приросту залежать від вихідного рівня фізичної підготовленості, можна рекомендувати диференційовану систему оцінювання прогресу досягнень учнів. Ця шкала підходить для використання міри активності учнів, які відвідували 3 уроки фізичної культури на тиждень і самостійно виконували домашні завдання з фізкультури (табл. 1).

Усі види педагогічного контролю дають потрібну інформацію, яку використовують у процесі управління фізичним вихованням і яка дозволяє встановити вихідний рівень фізичного стану учня та контролювати динаміку результатів показників тренувальних дій у процесі занять.

Таблиця 1

Диференційована система оцінювання прогресу (Р – за 12-ти бальною шкалою) фізичної підготовленості протягом навчального року

залежно від вихідного рівня

 

Вихідний рівень фізичної підготовленості	Оцінка прогресу
відмінно	добре	задовільно	незадовільно
Низький   Середній   Достатній   Високий	4,6 і вище     3,6 і вище   2,6 і вище   утримання досягнутого рівня	4,5 – 3,6     3,5 – 2,6   2,5 – 1,6   зниження на один бал	3,5 – 1,6     2,5 – 1,6   1,5 –0,6   зниження на два бали	1,5 і нижче     1,5 і нижче   0,5 і нижче   перехід на нижчий рівень

Контроль за темпами приросту результатів, які визначаються в різних тестах й уніфіковані системою в балах, може бути зображений графічно, що дає уявлення про індивідуальний профіль фізичної підготовленості і допомагає корегувати управлінські дії.

Загальний позитивний оздоровчий ефект у процесі фізичного виховання оцінюється підвищенням рівня індивідуального здоров’я, критеріями якого можуть бути:

• зменшення кількості гострих повторних захворювань, загострень хронічних захворювань; прискорення процесу відновлення після хвороби і т.д.;

• зниження факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (нормалізація ваги тіла або зменшення зайвої, нормалізація або зниження артеріального тиску, нормалізація ліпідного обміну, відмова від шкідливих звичок, підвищення рухової активності);

• зниження ЧСС у стані спокою, після сну і під час стандартних фізичних навантаженнях;

• поліпшення результатів у рухових тестах;

• підвищення рівня фізичного стану;

• підвищення мотивації до занять.

Підвищення рівня фізичного стану стає основою для внесення коректив до параметрів оздоровчих програм відповідно до вікового рівня фізичного стану.

Використання індексів фізичної підготовленості відповідно до індивідуальних показників фізичного розвитку дає можливість організовувати змагання учнів різних вікових груп, хлопчиків і дівчаток під назвою “Здолай себе”. Ця назва відповідає загальній концепції розрахунку індексів, тому що фактично учень змагається зі своїми фізичними можливостями, які він має від природи (фізичний розвиток) і тільки за допомогою систематичних занять фізичними вправами може поліпшити їх. Змагання проводяться не за абсолютними результатами, а за відносними (індексами), тому першокласник може змагатися з п’ятикласником, шестикласник з десятикласником тощо. Дуже наочно може виглядати п’єдестал пошани, коли переможцем стає хлопчик або дівчинка невисокі на зріст, молодші за віком, ніж той, хто посів друге і третє місце. Показовим маже бути список учнів, які увійшли у десятку або двадцятку найкращих за одним тестом і загальною оцінкою фізичної підготовленості.

Для стимулювання мотивації до систематичних занять фізичною культурою і спортом в кінці навчального року в класі на стенді вивішується якісна оцінка в балах прогресу досягнень у фізичній підготовленості учнів, розмальована для наочності різними кольорами. “Відмінно” – зелений колір, “добре” – жовтий колір, “задовільно” – жовтогарячий, “незадовільно” – червоний.

 

Додаток 2

Тести для учнів 2-х класів

Орієнтовний перелік

Спринтерський біг до 30 м

Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди; відміряна дистанція; стартовий пістолет (або прапорець); фінішна стрічка.

Опис проведення тестування. За командою "На старт!" учасники тестування стають за стартову лінію в положенні високого старту (низький старт не використовується) і зберігають нерухомий стан. За сигналом стартера вони повинні якнайшвидше подолати задану дистанцію, не знижуючи темпу перед фінішем.

Результатом тестування є час подолання дистанції з точністю до десятої частки секунди.

Загальні вказівки і зауваження. Дозволяється тільки одна спроба.

У разі відсутності стартового пістолета подається команда "Руш!" з одночасним сигналом прапорцем для хронометристів.

У забігу можуть брати участь два і більше учасників, але час кожного фіксується окремо.

Бігова доріжка має бути прямою, в належному стані, розділена на окремі доріжки.

Тестування має здійснюватись у сприятливих для учасників умовах.

Стрибки у довжину з місця

Обладнання. Неслизька поверхня з лінією і розміткою в сантиметрах.

Опис тестування. Учасник тестування стає носками до лінії, робить замах руками назад, потім різко виносить їх уперед, відштовхуючись ногами, стрибає якомога далі.

Результатом тестування є дальність стрибка в сантиметрах у найкращій з двох спроб.

Загальні вказівки і зауваження. Тестування здійснюється відповідно до правил змагань зі стрибків у довжину з розбігу. Місце відштовхування і приземлення повинне бути на одному рівні.

Човниковий» біг (4 х 9 м)

Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди, рівна бігова доріжка завдовжки 9 метрів, обмежена двома паралельними лініями, за кожною лінією – 2 півкола радіусом 50 сантиметрів з центром на лінії, 2 дерев'яних кубики (5x5 сантиметрів).

Опис проведення тестування. За командою "На старт!" учасник займає положення високого старту за стартовою лінією. За командою "Руш!" він пробігає 9 метрів до другої лінії, бере один з двох дерев'яних кубиків, що лежать у колі, повертається бігом назад і кладе його в стартове коло. Потім біжить за другим кубиком і, взявши його, повертається назад та кладе в стартове коло.

Результатом тестування є час від старту до моменту, коли учасник тестування поклав другий кубик у стартове коло.

Загальні вказівки і зауваження. Результат учасника визначається за найкращою із двох спроб. Кубик слід класти в півколо, а не кидати. Якщо кубик кидається, спроба не зараховується. Бігова доріжка має бути рівною, неслизькою.

Підтягування

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Класи

загальноосвітніх навчальних закладів

 

 

Авторський колектив:

Круцевич Т.Ю., керівник творчого колективу; завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання, рекреації та оздоровчої фізичної культури Національного університету фізичного виховання і спорту України, доктор педагогічних наук, професор;

Єрмолова Валентина Михайлівна, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України, Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, відмінник освіти України; кандидат наук з фізичного виховання і спорту;

Іванова Любов Іванівна, доцент кафедри реабілітації Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; кандидат педагогічних наук;

Кривчикова Олена Дмитрівна, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України; кандидат педагогічних наук;

Смоліус Галина Григорівна, старший викладач кафедри теорії і методики фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України

 

Пояснювальна записка

 

 

Навчальна дисципліна «Фізична культура» – самостійна галузь діяльності у соціокультурному просторі й викладається у загальноосвітніх навчальних закладах як окремий предмет.

Інваріантна частина Типових навчальних планів, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на державному рівні, і є однаковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.

Основна мета предмета «Фізична культура» – набуття учнями досвіду діяльності: навчально-пізнавальної, практичної, соціальної; формування в учнів стійкої мотивації і потреби у збереженні й зміцненні свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості, комплексного розвитку природних здібностей та моральних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

Мета предмету «Фізична культура» реалізується шляхом застосування комплексного підходу до вирішення навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

· розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх в повсякденній та ігровій діяльності;

· розширення функціональних можливостей систем організму шляхом цілеспрямованого розвитку основних фізичних якостей і природних здібностей;

· збереження та зміцнення здоров’я школярів;

· формування загальних уявлень про:

- фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я, фізичного розвитку;

- історію та сьогодення Олімпійських ігор та олімпійського руху;

· забезпечення оптимального для кожного учня рівня фізичної підготовленості;

· формування інтересу до використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;

· формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

· реалізація комунікативної функції фізичного виховання;

· формування морально-вольових якостей та позитивного відношення до оточуючої дійсності.

 

Змістом предмету “Фізична культура” у початковій школі є рухова активність із загальнорозвивальною спрямованістю. Він спрямований на формування в учнів ключових компетентностей: соціальних (здатність до співробітництва, взаєморозуміння, соціальної активності, формування фізичної культури особистості, основ здорового способу життя), мотиваційних (формування особистісних уявлень про престижність високого рівня здоров’я та фізичної підготовленості, здатність до навчання, творчий підхід до застосування рухових дій у різних умовах) та функціональних (здатність до оперування знаннями про рухову активність, знаннями з історії фізичної культури та спорту, розширення рухового досвіду з метою розвитку фізичних якостей і природних здібностей відповідно до вікових особливостей, засвоєння термінологічних та методичних компетентностей), які відображають низку вимог до фізкультурної діяльності, що поступово розширюється й удосконалюється.

У даній програмі ключові компетентності виступають індикаторами – результатами навчальних досягнень. Тому державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів являють собою сукупність ключових компетентностей і відображають базовий зміст програми.

Основними компонентами змісту предмету “Фізична культура” є:

· інформаційний, що поєднує в собі знання про наукові засади фізичного виховання, які відображають спрямованість навчального предмету на пріоритетний розвиток фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я, основні умови і способи його збереження та зміцнення;

· операційний, що поєднує в собі підходи до засвоєння учнями цінностей фізичної культури, визначає орієнтацію практичних методик на розвиток пізнавальної і творчої активності школярів та реалізацію диференційованого підходу;

· мотиваційний, що поєднує в собі знання основ збереження й зміцнення здоров’я, створення умов для формування в учнів індивідуальних ціннісних орієнтацій на заняття фізичними вправами, задоволення соціально-значущих і особистісно орієнтованих потреб.

 

Базуючись на Державному стандарті, навчальна програма виконує одночасно дві функції: є критеріями для планування навчання, і в той же час, критеріями для оцінки навчальних досягнень учнів.

У програмі вимоги викладені у певній послідовності з урахуванням ускладнення видів діяльності учнів (репродуктивна, продуктивна, творча); особливостей психічних процесів; особливостей діяльності учня залежно від характеру знань, які засвоюються. Зважаючи на це, державні вимоги задекларовані за мірою ускладнення: «називає», «розпізнає», «пояснює», «характеризує», «виконує», «використовує», «володіє», «дотримується».

Програма розроблена за моделлю “на базі стандартів” відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановую Кабінету Міністрів України № 462 від 20.04.2011 р. Вона робить акцент на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин, творчої співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу і покликана сприяти системним реформам національної освіти, процесам її інтеграції до європейського та всесвітнього освітнього простору.

При розробці навчальної програми «Фізична культура» враховані основні вимоги до складання навчальних програм:

· узгодженість зі стандартами галузі:

- відповідність мети, завдань і змісту;

- відповідність загальним дидактичним принципам;

- відповідність вибору методів навчання структурним компонентам змісту навчання (розуміння притаманних предмету основних понять, закономірностей тощо; значимість засвоєного у розвитку особистості);

· придатність для всіх учнів:

- врахування вікових особливостей;

- врахування статевих особливостей;

- врахування регіональних (місцевих) особливостей;

- врахування рівня здатності учнів;

· наступність і прогрес:

- наступність змісту (для 1-4 і 5-9 класів);

- наступність досягнень (для 1-4 і 5-9 класів);

· зручність використання:

- ступінь деталізації;

- доступність розуміння підходу до побудови програми;

- доступність термінів, що використовуються;

- доступна для непрофесіоналів мова написання.

 

Предметом навчання у початковій школі в галузі физичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Програма предмету “Фізична культура” складається з пояснювальної записки і таких розділів:

І. Теоретико-методичні знання.

ІІ. Способи рухової діяльності:

· школа культури рухів з елементами гімнастики;

· школа пересувань;

· школа м’яча;

· школа стрибків;

· школа активного відпочинку (рекреації);

· школа розвитку фізичних якостей;

· школа постави.

ІІІ. Додатки:

· Використання бальної оцінки в системі педагогічного контролю фізичної підготовленості школярів.

· Система оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років.

· Лист контролю фізичної підготовленості учня.

· Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура».

· Тестові завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів.

· Орієнтовний перелік типових навчально-наочних посібників та обладнання з фізичної культури для загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.

· Умови виконання вправ для визначення резервних можливостей учнів.

· Інформація для вчителя фізкультури щодо олімпійської тематики.

 

На відмінність від попередніх, у цій програмі навчальний матеріал розподілений не за видами спорту, а за «школами», до яких увійшли вправи, об’єднані за способами рухової діяльності.

До школи культури рухів увійшли вправи основної гімнастики, стройові вправи і команди, елементи акробатики, вправи корегувальної спрямованості та ті, що пов’язані із незвичним положенням тіла у просторі.

До школи пересувань увійшли життєзабезпечуючі способи пересувань: ходьба, біг, танцювальні кроки, лазіння та перелізання, пересування на лижах та ковзанах, плавання. У разі відсутності умов для проведення лижної, ковзанярської підготовки або плавання, навчальні години використовуються для вивчення інших складових програми