Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності.



Дисципліна «Педагогіка» є нормативною дисципліною для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.020302 Історія. Її засвоєння є необхідним для виходу на рівень узагальнення і трансформації знань з предметів професійного спрямування. Читається на третьому курсі в 5 семестрі в обсязі 3 кредитів, в тому числі 50 годин аудиторних занять (50 лекцій): 58 годин самостійної роботи.

Курс педагогіки є провідним у системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів і покликаний сприяти оволодінню майбутніми учителями теоретичними основами педагогічної науки, формувати у них педагогічне мислення, навчити майбутніх фахівців аналізувати педагогічну дійсність, готувати їх до свідомого оволодіння професійно-педагогічними вміннями та навичками.

У програмі подається відповідно до вимог кредитно-модульної системи тематичний план курсу «Педагогіка», основний зміст лекційних занять та завдань для самостійної роботи, наводяться списки рекомендованої обов’язкової та додаткової літератури, зразки модульних контрольних робіт, орієнтовні питання і вимоги до іспиту, критерії оцінювання знань та умінь студентів.

Зміст курсу педагогіки розкривається у двох модулях. У першому модулі висвітлюються теоретико-методологічні основи педагогічної науки, її поняттєво-категоріальний апарат, наукові основи дидактики. У ньому розглядаються питання процесу навчання, змісту освіти, методів, форм організації, засобів навчання, діагностики успішності школярів. У другому модулі розкриваються наукові основи виховання, його сутність, принципи, зміст, методи, засоби та форми організації, аналізуються системи освіти в Україні та зарубіжних країнах, шляхи їх вдосконалення, розкриваються наукові засади управління сучасною школою. Важливе місце в курсі педагогіки відводиться вивченню теорії і практики сучасної зарубіжної школи.

Метою і завданням навчальної дисципліни є:

- формування у майбутніх фахівців знань про місце і роль психолого-педагогічних чинників в індивідуальному та суспільному житті;

- допомогти студентам засвоїти сутність основ педагогіки як галузі науки і соціальної практики, її суспільне значення;

- формування у студентів вміння правильно осмислювати педагогічні факти дійсності, що відбуваються у їх життєдіяльності;

- визначити коло знань та навичок необхідних для успішної діяльності в майбутньому у професійно-визначальних ситуаціях;

- дати знання з організації та проведення емпіричних конкретно-психологічних та педагогічних досліджень, їх аналізу та використання отриманих результатів.

Предмет навчальної дисципліни – протиріччя, закономірності, принципи, форми та методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності особистості в процесі її навчання, виховання та соціального розвитку в загальноосвітній середній школі.

Вимоги до знань та вмінь.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

- об’єкт, предмет, понятійно-категоріальний апарат та методи дослідження педагогічної науки;

- історію розвитку предмета педагогіки;

- протиріччя, закономірності, форми, методи та прийоми психолого-педагогічного впливу на особистість в процесі її навчання, виховання, розвитку та самовдосконалення;

- провідні теорії організації навчання, виховання, та освіти в суспільстві;

- можливості застосування набутих знань у професійно-визначальних ситуаціях.

Вміти:

- здійснювати порівняльний аналіз психолого-педагогічних концепцій, теорій, дослідницьких підходів до вивчення дійсності;

- охарактеризувати психологічні та педагогічні підходи до розуміння педагогічних явищ;

- визначити основні поняття педагогічної науки;

- вміти розв’язувати практичні завдання, застосовувати теоретичні знання, власний досвід та навчальні матеріали при вирішенні конкретних кваліфікаційних завдань в сфері майбутньої діяльності;

- визначати об’єкти педагогічної дійсності в сучасних умовах.

Система контролю знань та умови складання комплексного підсумкового контролю (іспиту).

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з двох змістових модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 – бальною шкалою.

Види навчальної роботи, що підлягають оцінці   Змістовий модуль 1, 2 (60 балів) Комплексний підсумковий модуль (іспит – 40 балів)
Кільк. балів всього всього
Систематичність роботи над курсом:      
Якість знань  
Модульна контрольна робота  
Активність  
Виконання завдань іспиту      
Разом:      

Модульний контроль: дві модульних контрольних роботи

За результатами роботи протягом семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як накопичене оцінок за модулі та оцінки за залік за наступною формулою:

    Змістовий модуль 1 ЗМ1) Змістовий модуль 2 (ЗМ2) Комплексний підсумковий модуль (залік) Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка (бали)        

Розрахунок підсумкової оцінки за семестр (накопиченої):

ПО = ЗМ1 + ЗМ2 = КПМ.

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

 

Підсумковий рейтинговий бал Підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою
90 і вище відмінно
82 – 89 добре
75 – 81
66 – 74 задовільно
60 – 65
50 – 59 незадовільно
49 і нижче

Критерії оцінки якості роботи над вивченням курсу:

Систематичність – як частка, що виконана студентом від обсягів роботи за робочою навчальною програмою помножена на максимально можливу кількість балів (10).

Якість знань – як середній бал за підсумком контрольних заходів (мах. 20).

Модульна контрольна робота – як середній бал за підсумком двох МКР (мах. 20).

Активність – рівень виконання завдань самостійної роботи (перевіряється після закінчення кожного змістового модуля).

Якщо студент не відвідав жодне аудиторне заняття курсу, йому виставляється 0 балів.

Студенти, які мають підсумкову оцінку з дисципліни напередодні екзаменаційної сесії 36 балів і вище можуть бути звільнені від проходження семестрового контролю й автоматично отримують відповідну оцінку. Екзаменаційний бал розраховується при цьому пропорційно кількості набраних балів за вивчення всього курсу.

Студенти, які бажають підвищити свій підсумковий рейтинг, складають іспит.

На іспиті викладач оцінює відповідь студента таким чином:

38 - 40 балів – виставляється за повну, ґрунтовну, безпомилкову відповідь під час іспиту з елементами творчості, вияв власного ставлення до проблеми, повний конспект всіх тем;

35 - 37 балів – виставляється за повну, ґрунтовну, безпомилкову відповідь з елементами творчості, вияв власних суджень, однак у відповіді на основні і додаткові запитання студент припускається незначних помилок, є конспект всіх тем, але не всі теми доопрацьовані;

32 - 34 бали – виставляється за наявності переважно повної і ґрунтовної відповіді, допущені неточності не мають суттєвого значення. Відповіді виявляють репродуктивні знання, а не узагальнення, власні судження тощо, теми не доопрацьовані;

29 - 31 бали – студент знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями, вміє робити висновки, однак припускається помилок у визначеннях, характеристиках, класифікаціях, в конспекті відсутня частина тем;

26 - 28 балів – виставляється за неповну, неточну відповідь, за відповіді на додаткові запитання, які є здебільшого фрагментарними, не містять елементів самостійності, творчості, в конспекті відсутня половина тем;

24 – 25 балів – виставляється за фрагментарну відповідь, за уміння розв’язувати завдання виключно за зразком, в конспекті відсутня більшість тем, наявні теми не доопрацьовані;

23 бали і менше – виставляється за схематичну відповідь з грубими помилками, наявні прогалини у знаннях, відповідь, що демонструє початкові уявлення студента про предмет вивчення.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ

№ п/п Назва теми Загальна кількість годин Лекції (год.) Сам. роб. студ. (год.)
  Модуль 1. Загальні основи педагогіки, дидактика      
1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток      
2. Предмет і завдання педагогічної науки      
3. Логіка та методи науково-педагогічного дослідження      
4. Розвиток, виховання і формування людської особистості      
5. Дидактика – теорія освіти і навчання, її предмет і завдання      
6. Процес навчання, його закономірності та принципи      
7. Зміст освіти в сучасній школі      
8. Методи і засоби навчання      
9. Форми організації навчання      
10. Система контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів      
11. Технології навчання      
  Модульна контрольна робота      
  Разом:      
  Модуль ІІ. Теорія виховання, школознавство      
12. Процес виховання      
  Мета та ідеал виховання      
14. Зміст виховання      
15. Технологія виховання      
16. Організаційні форми виховної роботи      
17. Виховна робота класного керівника      
18. Основи сімейного виховання, взаємодія школи і сім’ї      
19. Система освіти в Україні      
20. Наукові основи управління загальноосвітнім навчальним закладом      
21. Методична робота в школі      
22. Внутрішньошкільне керівництво і контроль      
23. Передовий педагогічний досвід      
  Модульна контрольна робота      
  Разом:      
  Разом з курсу:      

МОДУЛЬ І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ

 

Тема 1. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток

Лекція

Педагогіка – наука про виховання людини. Виховання як суспільно–педагогічне та соціально-особистісне явище. Основні етапи розвитку педагогіки.

Основні стадії розвитку педагогіки: народна педагогіка – духовна педагогіка – світська педагогіка.

Українська народна педагогіка. Педагогіка народознавства, родинна педагогіка, педагогічна деонтологія, педагогіка народного календаря, козацька педагогіка.

Джерела педагогіки: педагогічна спадщина минулого, сучасні педагогічні дослідження, педагогічний досвід.

Завдання для самостійної роботи (2 год)

Знайдіть відповіді на запитання

1. Чим обумовлюється виникнення, становлення і розвиток педагогіки як науки?

2. Які стадії і чому пройшла педагогіка у своєму розвитку?

3. Які Вам відомі шляхи і засоби виховання в народній педагогіці?

4. Який внесок у розвиток педагогіки зробили українські просвітителі, письменники і педагоги?

5. Опишіть основні джерела педагогіки.

Творчі завдання

1. Проаналізуйте визначення понять: “педагогіка”, “виховання”, “освіта”, які дані в різних навчальних посібниках з педагогіки. Виберіть ті, які, на Вашу думку, найбільш повно відображають суть цих понять. Обґрунтуйте свою точку зору.

2. Знайдіть у збірниках прислів’їв та приказок ті, що мають виховне значення. Порівняйте близькі за змістом прислів’я та приказки різних народів.

3. Побудуйте графічну модель, яка відображає співвідношення понять: “виховання”, “освіта”, “навчання”. Обґрунтуйте свою позицію.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»). –К., 1994.

2. Волков Г.Н. Этнопедагогика чувашского народа. –Чебоксары, 1966.

3. Журавлев В. И. Педагогика в системе наук о человеке. –М., 1990.

4. Загвязинский В.И. Педагогическое предвидение.–М., 1987.

5. Коваль Л.Г., Зверева І.Ю., Хлєбнік С.Р. Соціальна педагогіка. –К., 1977.

6. Кравець В.П. Зарубіжна школа і педагогіка XX століття. –Тернопіль, 1996.

7. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. –Тернопіль, 1994.

8. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З.0. Основи національного виховання. –Умань, 1993.

9. Погрібний А. Освіта в Україні: час демократизації, час реформ: Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. –К., 1997.

10. Подласый И. П. Педагогика. –М., 1999.

11. Русова С. Нова школа. Вибр. пед. твори. –К., 1996.

12. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996.

13. Сластенин В. А., Исаев И.О., Мищенко А. И., Шиянов Е. Н. Педагогика.–М.,1998.

14. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. –- К.: Видавничий центр «Академія», 2001.

15. Франко І.Я. Найновіші напрямки в народознавстві. Твори: У 50-ти т. –К., 1986. –Т. 45.

Тема 2. Предмет і завдання педагогічної науки

Лекція

Предмет і завдання педагогічної науки. Загальнолюдський, конкретно–історичний і національний характер виховання.

Основні категорії педагогіки: виховання, навчання, освіта, розвиток, формування особистості.

Педагогіка як наука і мистецтво. К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, Ш.О. Амонашвілі про співвідношення науки і мистецтва в педагогіці. Педагогіка як теоретична і практична наука.

Система педагогічних наук. Історія педагогіки. Загальна педа­гогіка (основні роз­діли: загальні основи педагогіки, дидактика (теорія освіти і навчання), теорія вихо­вання, школознавство). Галузеві педагогічні науки: ясельна, дошкільна педагогіка, сімейна (родинна) педагогіка, педагогіка школи, педагогіка професійно-технічної освіти, педагогіка вищої школи; виробнича, військова, інженерна, спортивна, лікувальна педагогіка тощо. Спеціальні педагогічні науки: сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка. Порівняльна педагогіка. Методики викладання окремих предметів як складові системи педагогічних наук.

Зв’язок педагогіки з іншими науками (філософією, психологією, фізіологією, соціологією, економікою, медичними науками, літературою, історією та ін.).

Завдання для самостійної роботи (2 год)

Опорні поняття: педагогіка, виховання, освіта, навчання, загальні основи педагогіки, дидактика, теорія виховання, школознавство; об’єкт педагогіки, предмет педагогіки; вікова педагогіка, спеціальна педагогіка, галузеві педагогіки, соціальна педагогіка, історія педагогіки, порівняльна педагогіка, методики викладання окремих предметів.

Знайдіть відповіді на запитання:

1. Що складає предмет та об’єкт педагогіки.

2. Які завдання педагогіки, основні її категорії.

3. Структура та галузі педагогіки.

4. Розкрийте взаємозв’язок педагогіки з психологією та іншими науками.

Виконайте практичне завдання:

§ Ваше розуміння вислову: “Психологія без педагогіки безкорисна, педагогіка без психології безсильна”. Назвіть конкретні приклади взаємовпливу цих наук.

§ На основі аналізу праці В.В.Краєвського “Методология педагогіки” дайте відповіді на такі запитання:

§ Чому небезпечним є процес появи десятків нових “педагогік”?

§ Що, на думку автора, є об’єктом і предметом педагогічної науки? А на Ваш погляд?

§ Проаналізуйте підходи авторів різних підручників з педагогіки до визначення її предмета. Що є спільним у цих визначеннях?

§ У чому, на Вашу думку, полягає головна функція освіти в суспільстві?

§ А.С.Макаренко писав: “Узагалі педагогіка є найбільш діалектичною, рухливою, складною і різнобічною наукою. Ось це твердження і є основним символом моєї педагогічної віри”.

§ Чим, на Вашу думку, визначається діалектичність педагогічної науки?

§ Назвіть фактори, що підтверджують складність педагогіки.

5. У чому різниця між поняттями “освічена людина” та “вихована людина”?

ЛІТЕРАТУРА

Обов’язкова:

1. Закон України “Про освіту” / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 27-28.

2. Конституція України. – К.: Преса України, 1997. – Ст. 23, 52, 53.

3. Краевский В.В. Методология педагогики. – Чебоксары: Изд-во Чуваш. ун-та, 2001. – С. 29-37.

4. Національна доктрина розвитку освіти / Нормативно-правове забезпечення освіти: У 4 ч. – Харків: Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 5-10.

5. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Освіта України. - №94. –2004. – 3 грудня. – С. 6-10.

6. Ушинский К.Д. О пользе педагогической литературы // Пед. соч.: В 6 т. – М.: Педагогика, 1988. – Т.1 – С. 160-177.

Додаткова:

1. Бондар В. Педагогіка і філософія: взаємодія і взаємозв’язок // Вища освіта України. – 2002. - №3. – С. 9-12.

2. Введение в специальность / Под ред. Л.И.Рувинского. – М., 1988. – С. 5-13.

3. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – С. 11-18.

4. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе начала ХХІ века. – М.: УЛАО, 1999. – С. 15-25.

5. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – К.: Вища шко­ла, 1995. – С. 3-16.

6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. – 4-е вид., доп. – К., 2003. – С. 11-42.

7. Педагогічний словник / За ред. М.Д.Ярмаченка. – К.: Педагогічна думка, 2001. – 514 с.

8. Пидкасистый П.И. Педагогика. – М.: Пед. общ-во России, 1998. – С. 3-31.

9. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні / За ред. Ярмаченка М.Д. – К.: Рад. школа, 1991. – С. 8-26; 32-44; 74-77; 127-144.

10. Сластенин В.А. и др. Педагогика. – М.: Школа-Пресс, 2000. – С. 72-92.

11. Соловей М.І., Спіцин Є.С. Основи професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів / Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2002. – С. 7-11.

12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, випр., доп. – К.: Академвидав, 2005. – С. 9-23.

13. Харламов И.Ф. Педагогика. – 2-ге изд. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 7-26; 37-40.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-28; просмотров: 374; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.134.104.173 (0.077 с.)