Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Пробний підручник з програмування в↑ Стр 1 из 5Следующая ⇒ Содержание книги Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Б.В. Ващук
Turbo Pascal 7.0
Пробний підручник з програмування в Середовищі Turbo Pascal 7.0 Для учнів 10 класу середньої загальноосвітньої школи, студентів, вчителів
ВВПК «Коледж – 2008» ББК 33.974я722 В34
Схвалено радою методкабінету (протокол №1 від ______ 2007р.)
За редакцією викладачів комп'ютерних дисциплін Володимир-Волинського Педагогічного коледжу ім. А.Ю. Кримського Р.Й. Цаль-Цалько і М.А.Чуцького Рецензенти: викладачі комп'ютерних дисцилін М.А.Чуцький і Р.Й. Цаль-Цалько (Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського)
Даний посібник може бути використаний Вчителями початківцями, Учнями загальноосвітніх навчальних закладів
Ващук Б.В.
В33 Середовище програмування Turbo Pascal 7.0: Підруч. для учнів 10 кл. серед. загальноосв. шк. – ВВПК: „Коледж”, 2008 – 47с.
ISBN 977-7889-06-7. ББК 33.974я722
ISBN 977-7889-06-7. Б. В. Ващук, 2008
Вступ
Як відомо, для того, щоб комп’ютер міг виконувати потрібні нам задачі, ним повинна керувати програма. Основна відмініть ЕОМ, в тому числі ПК, від інших пристроїв полягає в тому, що ним керує програма. Комп’ютерна програма - це набір інструкцій, які вказують ЕОМ послідовність дій по вирішенню певної поставленої перед ним задачі. Для того, щоб комп’ютер “зрозумів” вказівки програміста, він повинен “спілкуватись” із програмістом на спільній мові, яку називають мовою програмування. На сьогоднішній день у світі існують сотні різних мов програмування, які в загальному можна поділити на мови програмування низького (Asembler) та високого рівня (Pascal, Delphi, C і т.д.). Крім цього мови програмування можна поділити на функціональні, структурні, логічні, процедурні, об’єктно-орієнтовані. Мова Pascal є однією із класичних мов програмування. Найбільшої популярності вона досягла у 80-х - першій половині 90-х років. На її основі розроблено цілий ряд сучасних мов програмування, таких як Borland Delphi. Мову програмування Pascal розроблено в 1968 році на кафедрі інформатики Стенфордського університету швейцарським ученим Ніклаусом Віртом. Ця мова програмування отримала назву на честь відомого французького математика й філософа Блеза Паскаля (1623-1662). Спочатку вона розглядалась як навчальна мова програмування і завдяки простоті використання застосовувалась у навчальних закладах як “перша” мова програмування для студентів. В 1983 році фірма Borland International перевела її на комерційну основу в якості мови програмування для персональних комп’ютерів. Переломним етапом для мови Pascal став 1985 рік, коли появилась її нова версія, яку назвали Turbo Pascal 3.0. Вона містила оболонку для зручного написання та редагування тексту програм та компілятор стандартного Pascal. З цього часу Pascal набув широкого використання в колах як досвідчених програмістів так і початківців. В наступній версії Turbo Pascal 4.0 було усунуто багато обмежень компілятора, що часто піддавались критиці, та підвищено продуктивність системи. Найбільш важливим нововведенням стало застосування модульної концепції (UNIT-концепції), що була запозичена з мови програмування Modula-2. Це дозволило реалізувати в Turbo Pascal розробку великих програмних продуктів. З появою версії 5.0 Turbo Pascal отримала ще більші можливості для використання професійними програмістами. Одним із важливих нововведень стало використання апаратних перекриттів або оверлеїв (overlays). Вони дозволили створювати потужні програмні продукти, які розраховані на використання при малих об’ємах пам’яті. Механізм оверлеїв полягає в поділі програми на частини, що почергово завантажуються в пам’ять (з дискети або жорсткого диска) по мірі необхідності. Крім цього в Turbo Pascal 5.0 розширено можливості відлагодження програм і забезпечено можливість підтримки розширеної пам’яті. Ще одним важливим етапом для Turbo Pascal була поява версії 5.5. Саме в цій версії з’явилась концепція об’єктно-орієнтованого програмування (ООП). фактично моваPascal стала засновником цього напрямку розвитку мов програмування. ООП полягає у використанні спеціального типу даних - об’єктів (Object), які спрощують процес програмування, роблячи тексти програм значно компактнішими. В результаті чого з’явився термін Object Pascal. Паралельно з цим, об’єктно-орієнтоване програмування розвивається і в іншій популярній мові програмування C, в результаті чого з’являється C++. На основі Object Pascal корпорація Borland розробила нову мову програмування Delphi, яка набула великої популярності в другій половині 90-х років. Популярність цієї мови пояснюється ще й тим, що вона належить до мов візуального програмування. Мови візуального програмування значно полегшують процес програмування інтерфейсу створюваних програм. Адже зовнішній вигляд вікон та інших об’єктів програміст створює лише з допомогою миші та панелей об’єктів-заготовок. Серед поширених мов візуального програмування можна також відмітити Visual Basic - це мова, на якій створюють макроси для документів дуже популярного офісного пакета Microsoft Office. В даному посібнику розглянуто основні можливості програмування на стандартній мові програмування Turbo Pascal версії 7.0. Цей посібник розрахований перш за все на початківців, які тільки знайомляться із світом програмування. Знання Pascal допоможуть їм набути базових навичок програмування та стануть основою для подальшого вивчення більш потужних мов, таких як Delphi. Транслятор — програма, що перетворює програму, написану мовою асемблеру або МВР, в машинні коди. Транслятори поділяються на дві категорії: інтерпретатори і компілятори. Інтерпретатор перетворює невеликий фрагмент вихідної програми в машинні коди і, лише дочекавшись, коли процесор їх виконає, переходить до обробки наступного фрагмента. Turbo Pascal 7.0, залишаючись сумісним із попередніми версіями Turbo Pascal та Turbo Pascal for Windows, надає нам ряд нових можливостей. Найважливішою з них є наявність значно швидшого компілятора програм, який став своєрідним світовим стандартом для компіляторів. Компілятор - це спеціальна програма (програмний модуль), яка здійснює перетворення тексту програми, написаного на відповідній мові програмування, у програмний код, зрозумілий комп’ютеру. Сам процес перетворення тексту програми, у програмний код називається компіляцією. Потрібно відмітити, що при компіляції відбувається автоматичний пошук компілятором помилок у тексті програми. Алгоритм – це чітка послідовність дій, напрямлена на досягнення мети або на розв'язання поставленого завдання. Програма — це алгоритм, записаний мовою програмування. Мова програмування — це система позначень, за допомогою яких можна точно описати алгоритм для виконання його комп'ютером. Мови програмування поділяються: машинні коди, мови асемблеру ( Asembler ), мови високого рівня ( Turbo Pascal ), візуальне програмування (Delphi). Класифікація мов високого рівня: Алгоритмічні (процедурні) мови програмування, дескриптивні (непроцедурні) мови програмування. Стандартні типи даних За допомогою програм МВР вирішуються найрізноманітніші завдання, тому необхідно мати можливість створювати й обробляти різні типи даних. Основна одиниця інформації — окремий елемент даних, наприклад число або символ. Тип даних визначає обсяг пам'яті, необхідний для зберігання даного об'єкта, і операції, що можна над цим об'єктом виконувати.
Операції відношень Результатом операції відношень є значення логічного типу:
Операції над стандартними Типами даних Операції над цілими числами:
Операції над дійсними числами:
Зауваження. Операції над дійсними числами завжди дадуть дійсний результат, навіть якщо обидва аргументи цілі!
Вирази Приклади Правила використання виразів: 1. Вираз записується в один рядок. Наприклад, вираз: мовою Паскаль має бути записаний так: (a*x+b*sqr(x)+c*sqr(x)*x)/(14*x-x). 2. У виразах використовуються тільки круглі дужки, причому кількість дужок, що відкриваються, повинна відповідати кількості дужок, що закриваються. З. Не можна записувати підряд два знаки арифметичних операцій. Обчислення виконуються зліва направо відповідно пріорітету операцій: 1) операція обчислення функцій; 2) Операції піднесення до степення; 3) операції множення, ділення, mod і div; 4) операції додавання і віднімання. Структура програми мовою Turbo pascal 7.0 В першому розділі програми програміст повідомляє компілятору, якими ідентифікаторами він позначає дані (константи, змінні), а також встановлює власні типи даних, які надалі він сподівається використовувати в програмі. При цьому необхідно слідкувати, щоб імена змінних, констант, назви типів не повторювались для різних даних. Розглянемо більш детально всі підрозділи, що можуть використовуватись в програмі. Program - це заголовок програми, що вказує її ім'я. Для Turbo Pascal 6.0 і більш новіших версій цей підрозділ вказувати необов’язково, хоча рекомендовано вказувати заголовок програми, щоб уже при першому знайомстві з її текстом можна було отримати інформацію про її призначення. Потрібно відмітити, що заголовок програми, що слідує, за словом PROGRAM є ідентифікатором і володіє всіма його властивостями. Крім цього, заголовок програми обов’язково повинен починатись з латинської літери, а далі можуть знаходитись символи, допустимі для алфавіту Turbo Pascal. Uses - цей підрозділ вказує назви модулів та бібліотек, що потрібно підключити до програми. Поняття “модуль”, “бібліотека”, “блок” складають основу термінології програмування на Pascal. Модуль представляє собою замкнутий блок, що має своє ім’я, компілюється окремо і підключається до вашої програми, як ніби “чорна скринька” із набором певних (описаних у ньому) процедур, функцій, типів даних, констант і т.д. Бібліотека представляє собою набір таких модулів. Якщо модулі в програмі не потрібно використовувати (не використовується процедури, функції і т.д., що описані в модулі), то цей підрозділ не вказуємо. Потрібно відмітити, що оператор USES може використовуватись в програмі лише один раз, при цьому в нього є чітко визначене місце (він знаходиться поперед усіх операторів та підрозділів (крім заголовка програми та директив компілятора)). Label - підрозділ, в якому вказується список усіх міток, що використовуються в програмі. Якщо міток у програмі немає, то підрозділ LABEL не вказуємо. Вважається неофіційним правилом: не використовувати в Pascal-програмі міток, оскільки це суперечить принципам програмування в Pascal. Якщо в програмі використано мітки, то така програма вважається написаною дуже безграмотно. Const - підрозділ опису констант. Якщо в програмі будуть застосовуватись константи, то їх імена та значення (після знаку рівності) вводять в розділі Const В інших випадках цей підрозділ не вказується. Слід відмітити, що стандартні константи, прийняті в Pascal, не потрібно описувати в даному розділі. Type - підрозділ опису користувацьких типів даних. В цьому підрозділі переважно вказують складні та нестандартні типи даних. Якщо такі типи в програмі не використовують, то даний підрозділ не вказується. Var - підрозділ опису всіх змінних, що використовуються в програмі. Потрібно відмітити, що всі змінні, що використовуються в програмі, обов'язково повинні бути описані в підрозділі var. Це єдиний підрозділ розділу описів та узгоджень, який обов’язково повинен бути представлений у кожній Pascal-програмі. Розділ текстів процедур та функцій вказується лише у випадку, якщо в програмі використовуються нестандартні процедури та функції, що створені самим користувачем (якщо вони не описані в одному з модулів вказаних у розділі USES). Потрібно відмітити, що процедури та функції - це спеціальним чином оформлені послідовності команд (у вигляді підпрограми). Доступ до цієї підпрограми може здійснюватись з будь-якого місця основної програми, а також з будь-якої процедури та функції, що описані нижче по тексту програми. Більш детально про використання процедур та функцій буде описано далі. Третій розділ програми - це розділ основного блоку програми. В цьому розділі знаходиться основний текст програми. Починається цей розділ словом begin і закінчується словом end, після якого слідує крапка. Оператори Оператори — це команди програми. Нижче наводяться основні оператори, за допомогою яких можна створювати првсті програми.
Зауваження. Після кожного оператора в програмі ставиться символ «;» (крапка з комою). У кінці програми ставиться «.» (крапка). Turbo Pascal 7.0 Основний екран інтегрованого середовища програмування Turbo Pascal 7.0 виглядає таким чином:
По функціональному призначенню виділяється три області екрану:
Рядок меню активізується натисненням клавіші F10. У меню містяться наступні розділи:
Всі пункти меню доступні через гарячі клавіші. Для цього треба натиснути клавішу Alt і ту букву, яка виділена червоною в назві пункту меню. Меню також дозволяє працювати з мишею. В робочої області є можливість відкривати різні вікна програми - вікна редагованого тексту, вікна допомоги, відладки і настройки. У вищенаведеному прикладі відкрито тільки одне вікно - вікно тексту програми. У заголовку вікна написано ім'я файлу - початкового тексту програми. Рядок стану демонструє деякі доступні і важливі в даний момент операції і відповідні ним комбінації клавіш. Лінійна структура Лінійна структура передбачає, що тіло програми являє собою послідовність операторів, що виконуються підряд один за одним. Блок-схема лінійного алгоритму наведена на рисунку ліворуч (рис.1)
Лінійна програма, яка підраховує суму двох чисел праворуч (рис. 2) Лінійні алгоритми (інша назва – прості) – це алгоритми, що складаються з команд присвоєння, введення-виведення даних та викликів процедур. Рис. 1 Рис. 2
Умова (розгалуження) – це вид управляючої структури, що передбачає можливість вибору з декількох варіантів, для кожного з яких в залежності від певної умови виконується своя послідовність операторів. Цикл (повторення) – це вид управляючої структури, що дозволяє кілька разів повторити задану кількість операторів. BEGIN Suma:=Suma+Cina; N:=N+1 END; Оператор переходу. Оператор переходу – це оператор, що реалізує розгалуження і передає керування у потрібне місце.
Оператор переходу має таку структуру: Позначку заздалегідь оголошують в розділі оголошення позначок:
Якщо позначка (ціле число) оголошена, то в програмі повинен бути такий фрагмент:
Зауваження 1. Оператор GOTO використовують зрідка. Зауваження 2. У середовищі програмування Turbo (Borland) Pascal 7.0 службове слово PROGRAM можна не писати. Але це тільки у версії 7.0 і вище. Begin Write( 'Введіть порядковий номер місяця (від 1 до 12): ' ); readln(MONTH); Case MONTH of 3,4,5:writeln('Becнa'); 6,7,8: writeln ('Літо'); 9,10,11:writeln('Ociнь'); 12,1,2:writeln('Зимa') end; End. ВКАЗІВКИ ПОВТОРЕННЯ (ЦИКЛУ) 5. Вказівка повторення з параметром FOR Цикл – це вид управляючої структури, що дозволяє кілька разів повторити задану кількість операторів. Цикли - основний засіб у програмуванні, що дозволяє коротко записувати алгоритм, який здійснює велику кількість дій. Для реалізації циклічних алгоритмів у мові Паскаль використовуються оператори повторення (цикли): * оператор циклу з параметром (For); * оператор циклу з передумовою (While); * оператор циклу з післяумовою (Repeat). Оператор циклу з параметром передбачає повторне виконання деякого оператора з одночасною зміною значення, що присвоюється керуючою змінною (параметру цього циклу). Він має вид: а) зі значенням 1 кроку зміни параметра:
Дія оператора: Параметрові циклу присвоюється значення виразу 1. Якщо це значення менше-рівне, ніж значення виразу 2, то виконується оператор. Після виконання оператора значення параметра автоматично збільшується на 1 і знову порівнюється зі значенням виразу 2 і т.д. Коли значення параметра стане більшим, ніж значення виразу 2, то виконується наступний після циклу оператор. або б) зі значенням -1 кроку зміни параметра:
Дія оператора: Ця команда діє як попередня, але крок зміни параметра є –1. Оператор - тіло циклу. Параметр циклу, вираз1 і вираз2 повинні бути одного й того ж скалярного типу (крім дійсного). Вираз1 і вираз2 обчислюється лише один раз - при вході в цикл, і, отже, повинні бути визначені до входу в цикл і не можуть бути змінені в тілі циклу. Якщо вираз1 і вираз2 розділяє службове слово to, то після виконання оператора (тіла циклу) параметр циклу v приймає значення Succ(v), якщо ж дільником виразу1 і виразу2 служить слово downto, то параметр циклу v після виконання тіла циклу приймає значення Pred(v). Приклад: Піднести будь-яке дійсне число а до будь-якого цілого степення n. Розв'язок: program Stepin; Var a,p:real; i,n:integer; Begin write('введіть a - основу степеня, а='); readln(a); write('введіть ціле n - показник степеня, n='); readln(n); p:=1; for i:=1 to n do p:= p * a; writeln('p=',p) End. 6. Вказівка повторення WHILE Оператор For використовується лише у випадку, коли заздалегідь відома кількість повторень тіла циклу. У більш загальному випадку, коли кількість повторень заздалегідь невідома, а задана деяка умова закінчення (або продовження) циклу, у мові Pascal використовують інші оператори повторення: оператор циклу з передумовою While і оператор циклу з післяумовою Repeat. Вказівка циклу з передумовою:
Дія оператора: Оператор (тіло циклу) виконується до тих пір, поки умова істинна. Якщо при першій перевірці умова виявилась хибною, оператор не виконується. Зазначений оператор виконується нуль, один або декілька разів, поки умова справджується. Тіло циклу WHILE виконується до тих пір, поки умова приймає значення True. Дії, що містяться в тілі циклу, будуть виконані у крайньому випадку один раз. Таким чином, не виконання умови є умовою закінчення циклу.
7. Вказівка повторення REPEAT
Оператор For використовується лише у випадку, коли заздалегідь відома кількість повторень тіла циклу. У більш загальному випадку, коли кількість повторень заздалегідь невідома, а задана деяка умова закінчення (або продовження) циклу, у мові Pascal використовують інші оператори повторення: оператор циклу з передумовою While і оператор циклу з післяумовою Repeat. Оператор циклу з післяумовою визначений діаграмою:
Оператор циклу з післяумовою передбачає повторне виконання деякого оператора(ів) до тих пір, поки не виконається умова.. Він має вид:
Дія оператора: Спочатку виконуються зазначені оператори, а пізніше перевіряється умова. Якщо умова справджується (істинна), то виконання циклу завершується, якщо ні, то оператори виконуються ще раз, і так далі. Тіло циклу Repeat виконується до тих пір, поки умова приймає значення False. Дії, що містяться в тілі циклу, будуть виконані у крайньому випадку один раз. Таким чином, виконання умови є умовою закінчення циклу.
Зауваження: Repeat Until KeyPressed – умова, чи натиснена клавіша (пауза);
Підпрограми Підпрограми призначені для реалізації алгоритмів опрацювання окремих частин деякої складної задачі. Вони дають змогу реалізовувати концепцію структурного програмування, суть якого полягає в розкладанні складної задачі на послідовність простих підзадач і в складанні для алгоритмів розв’язування кожної підзадачі відповідних підпрограм. Розрізняють два види підпрограм — підпрограми-процедури та підпрограми-функції. Підпрограми поділяються на: стандартні та підпрограми користувача. Стандартні підпрограми створювати не потрібно — вони містяться у стандартних модулях System, Crt, Dos, Graph тощо. Підпрограма користувача — це пойменована група команд, яку створюють і описують в основній програмі в розділах procedure або function і до якої звертаються з будь-якого місця програми потрібну кількість разів. 1. Процедури (procedure). Загальний опис процедури:
У списку формальних параметрів перераховують змінні разом із зазначенням їхніх типів. Розрізняють параметри-аргументи (інший термін: параметри-значення) — вхідні дані для процедури, і параметри-результати (інший термін: параметри-змінні), через які можна повертати результати роботи процедури в основну програму. Перед списками параметрів-результатів кожного типу записують слово var. Зауважимо, що масиви фіксованих розмірів у списках формальних параметрів не можна описувати за допомогою слова array (див. зразки програм). Розділи описів і оголошень у підпрограмах мають таку саму структуру як і в основній програмі. Приклад1. Розглянемо процедуру з назвою Cina, яка визначає с — вартість k хвилин телефонної розмови з похвилинною оплатою 0.6 грн. + 20% ПДВ. procedure Cina(k:integer; var c:real); Begin c:=k*0.6; c:=c+0.2*c; end; У наведеному прикладі k є формальним параметром-аргументом, с — формальним параметром-результатом. До процедури звертаються з розділу команд основної програми або іншої підпрограми. Звернення до процедури:
Параметри, які записують у команді виклику процедури, називаються фактичними. Фактичними параметрами-аргументами можуть бути сталі, змінні, вирази, а параметрами-результатами — лише змінні. Типи даних тут не зазначають. Між фактичними і формальними параметрами має бути відповідність за кількістю й типами. Зверніть увагу, відповідні фактичні та формальні параметри можуть мати різні імена. Команда виклику функціонує так: значення фактичних параметрів присвоюються відповідним формальним параметрам процедури, виконується процедура, визначаються параметри-результати, значення яких надаються (повертаються) відповідним фактичним параметрам у команді виклику. Змінні, описані в розділі описів основної програми, називаються глобальними. Вони діють у всіх підпрограмах, з яких складається програма. Змінні, описані в розділі описів конкретної процедури, називаються локальними. Вони діють тільки в межах даної процедури. Процедури можуть отримувати і повертати значення не тільки через параметри-результати, але й через глобальні змінні. Тому списків параметрів у процедурі може і не бути.
2. Функції (function). Функція, на відміну від процедури, може повертати в місце виклику лише один результат простого стандартного типу. Загальний опис функції:
У розділі команд функції має бути команда присвоєння значення деякого виразу назві функції. Результат функції повертається в основну програму через її назву (як і випадку використання стандартних функцій, таких як sin, cos). Звернення до функції:
Приклад1. Створимо функцію для обчислення tg(x) та обчислимо значення виразу tg(x)+ctg(x)+tg2(x). program Myfunc; uses Crt; var x,y:real; function tg(x:real):real; Begin tg:=sin(x)/cos(x) end; begin clrscr; writeln ('Введіть х'); readln (x); y:=tg(x)+1/tg(x)+sqr(tg(x)); writeln ('y=', y:5:2); readln End. 3. Рекурсивні функції. Рекурсією називається алгоритмічна конструкція, де підпрограма викликає сама себе. Рекурсія дає змогу записувати циклічний алгоритм, не використовуючи команду циклу. Розглянемо спочатку поняття стеку. Стек — це структура даних в оперативної пам’яті, де дані запам’ятовуються і зберігаються за принципом «перший прийшов — останнім пішов». Аналогом у військовій справі є ріжок для набоїв до автомата. Приклад1. Рекурсивна функція обчислення суми цілих чисел від a до b має вигляд: function Suma(a,b:integer):integer; Begin if a=b then Suma:= a {Це стоп-умова рекурсії} else Suma:= b + Suma(a, b–1) {Це неявний цикл} end;
Приклад2. Скласти рекурсивну функцiю Factorial для обчислення факторіала числа n! = 1·2·3·...·n, (0! = 1, 1! = 1), яка грунтується на багаторазовому (рекурсивному) застосуваннi формули n! = n·(n – 1)!. function Factorial(n: integer): integer; Begin if n = 0 then Factorial:= 1 {Це стоп-умова} else Factorial:= n * Factorial(n–1) end; Зауваження. Застосовуючи рекурсію, потрібно правильно складати стоп-умови, які забезпечують закінчення циклічних обчислень. Масиви Масив (array) — це скінчений набір елементів одного (базового) типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам’яті і мають спільну назву. У математиці поняттю мaсив відповідають поняття вектора та матриці. Розрізняють одно (рядки, стрічки, вектори)- та багатовимірні масиви. Двовимірний масив даних — це таблиця, що складається з декількох рядків. 1. Одновимірні масиви (рядки, вектори): Загальний виг |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 758; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.113.44 (0.016 с.) |