Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Робоча програма виробничої педагогічної практики
Таблиця відповідності шкали оцінювання ECTS з національною системою оцінювання
Критерії оцінювання знань і умінь студентів
Критерії оцінювання результатів виробничої педагогічної практики студентів V курсу українського відділення факультету філології та журналістики за кредитно-модульною системою Українська мова
Критерії оцінювання результатів виробничої педагогічної практики студентів V курсу українського відділення факультету філології та журналістики за кредитно-модульною системою Українська література
Критерії оцінювання результатів виробничої педагогічної практики студентів V курсу українського відділення факультету філології та журналістики за кредитно-модульною системою Редагування освітніх видань
Схема аналізу уроку з української літератури
1. Чи відповідає методична структура і тип уроку його темі і триєдиній меті? 2. Чи вдалося вчителю на уроці розкрити тему повно, глибоко, всебічно, на високому науковому рівні? 3. Чи був реалізований на уроці виховний потенціал теми? 4. У чому виявилася розвиваюча спрямованість уроку? 5. Чи врахована вчителем специфіка літератури як навчального предмета, що поєднує в собі літературу як вид мистецтва і літературознавчий коментар до виучуваних творів? 6. Які загальнодидактичні принципи реалізував учитель на уроці? 7. Які методи і методичні прийоми використав словесник на уроці? Дайте оцінку їх результативності. 8. Наскільки активно учні співпрацювали з учителем на уроці? Чи виявили вони зацікавленість, самостійність думки, творчий підхід? 9. Як була організована на уроці робота з текстом виучуваного твору? 10. Чи здійснювався аналіз твору в єдності змісту і форми? 11. Дайте оцінку рівню знань учнів, сформованості їх усного зв’язного мовлення. 12. Чи здійснювалася на уроці робота з формування навичок виразного читання в учнів? 13. Чи реалізує вчитель міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки? 14. Чи мала місце на уроці словникова робота? 15. В яких формах проводилася робота з розвитку зв’язного мовлення учнів? 16. Чи мала місце на уроці організація самостійної роботи учнів і в яких формах? 17. Чи знають учні теорію літератури, чи вміють використовувати набуті знання на практиці? 18. Як учитель розвивав розумові сили учнів? 19. Чи раціонально використовувався час на уроці? 20. Наскільки майстерно були використані наочність і ТЗН на уроках літератури? 21. Чи мав місце індивідуальний підхід до учнів в процесі вивчення літератури? 22. Які форми опитування були використані на уроці? Наскільки об’єктивно і аргументовано оцінені знання учнів? 23. Чи була мова вчителя зразково правильною, образною, емоційною? 24. Чи мали місце нетрадиційні форми роботи на уроці? 25. Зробіть загальний висновок про ерудицію вчителя, його загальнопедагогічну, методичну підготовку, виховний вплив його особистості на учнів.
Використана література
1. Бондаренко І.І. Стиль і принципи його аналізу // Укр. мов. та літ. в шк. — 2001. — № 8. — С.30-32. 2. Карпенко-Карий І.К. Драматичні твори. — К., 1977 3. Мамонтов Я. Український театр в ХІХ ст.: (Загальна характеристика) // Укр. мова та літ. в шк.— 1988. — № 11. — С.21-28. 4. Хропко П.П. Індивідуальні стилі українських письменників ХІХ-поч. ХХ ст. — К., 1987. — С.242-284. План уроку 1. Організаційний момент. (2 хв.) 2. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок. (5 хв.) 3. Повідомлення мети і теми уроку. (2 хв.) 4. Опрацювання теми. (26 хв.) 5. Підбиття підсумків уроку. (7 хв.) 6. Підготовка до виконання домашнього завдання. (3 хв.)
Хід уроку
Учитель. На минулому уроці ми з вами почали вивчати творчість видатного українського письменника І.К. Карпенка-Карого. Основні свої твори І.Карпенко-Карий писав у 80-ті роки ХІХ століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові капіталістичні відносини. Як це позначилося на творчості письменника? Учень. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх вияві І.Карпенко-Карий зображує у своїх творах. Усі ці події змальовано дуже переконливо. Не пориваючи з національною театральною традицією (бо ж у центрі так само залишається народне життя й народні типи), він усе ж таки виводить українську драматургію з кола традиційних проблем, головну увагу зосереджуючи на громадських питаннях і настроях, на економічному розвиткові народного життя. Учитель. Але ж новий матеріал вимагав нової жанрової форми. У чому виявилося новаторство письменника-драматурга? Учень. І.Карпенко-Карий звертається до жанру „серйозної комедії”, збагативши не тільки ідейно-тематичну, а й жанрову палітру української драматургії. Учитель. З’являються і нові образи. Охарактеризуйте героїв п’єс І.К. Карпенка-Карого. Учень. Нові соціальні типи зображені драматургом у таких п’єсах, як: „Бурлака”, „Сто тисяч”, „Хазяїн”. Усі вони представляють яскравий образ „хазяїна”. Старшина Михайло Михайлович, Михайло Окунь і сам Пузир — то різні обличчя многоликого глитая, характери господарів, які відповідно до свого капіталу знаходяться на тому чи іншому щаблі соціальної драбини. Але якщо перші два тільки ступили на стежку наживи, а Калитка орудує тисячами, хоч і не вийшов ще з мужицької „лінії”, то Пузир володіє великою капіталістичною машиною із сотнями робітників. Постаті нововиявлених пузирів і калиток змальовані автором у всій оголеності їх „комерчеських” інтересів, життєвих намірів та дій.
Учитель. Сьогодні детальніше зупинимося на одному з творів І.К. Карпенка-Карого „Сто тисяч”. Саме ця п’єса відкрила новий етап у творчому розвитку драматурга. Ви прочитали цей твір удома. Скажіть, хто є центральною постаттю п’єси? Учень. Дія комедії розгортається навколо центрального персонажа — Герасима Калитки. Калитка — типовий український „чумазий”, що вже придбав до своїх рук двісті десятин землі — „шматочок кругленький”. Земля — це джерело його багатства, це його гроші. Учитель. Власницькі прагнення Герасима сягають далеко. Знайдіть у тексті слова, що ілюструють наміри героя. Учень. Сам Калитка так висловлює свою мрію: „Всю землю навкруги скуплю, їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Калитчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає...” Учитель. Але яким шляхом досягає Калитка своєї мети? Учень. Калитка ніколи сам не доспить і своїм рідним та наймитам не дасть змарнувати час, бо праця — то гроші, багатство. Йому все здається, що наймити мало роблять і багато їдять: „Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”. Учитель. Як ви вважаєте, невже працьовитість людини — це негативна риса? Учень. На мою думку, праця красить людину, робить її впевненішою у собі, в своїх силах, допомагає їй знаходити вихід з багатьох проблем. Але уданому випадку йде мова не просто про працьовитість. Людина стала рабом свого багатства. Калитка втратив міру. Гроші стали єдиною цінністю його життя. Збираючись одружити сина, Калитка шукає „невістку з приданим, з грішми”. А коли віддав дочку заміж, то не сплатив за неї обіцяного посагу, навіть не знітився тим, що в бійці йому зуби повибивали, адже гроші лишилися при ньому. Учитель. Саме у ХІХ сторіччі з’являються нові прошарки суспільства. Подібна ситуація спостерігається і у наші дні. Які поради ви знайдете у творі, які б знадобились сучасному приватному підприємцю? Що ви думаєте з цього приводу? Учень. Ось порада Бонавентури Калитці: „Хазяйственний мужик — велике діло! Ворушіться, ворушіться! Крутіть головою: купили у Борща, купуйте у Смоквинова, а там у Щербини. Пани горять, а мужички з пожару таскають... Це не пусток. Вони привикли омари там, шампанське — от грошики й ухнули, а там і іменія ахнули! А ви — галушечники, картопельку, кулешик, чехоньку, та й то не щодня, а воно жирок і наростає...” Читати ці слова смішно ще й тому, що вони ніби написані про наші дні. Хоча у пораді Бонавентури і є сенс, та п’єса підтверджує, що для того, щоб досягти багатства у житті, потрібно мати спеціальну освіту, сучасним „бізнесменам” було б корисно прочитати цей твір. Учитель. Як же сталося так, що такий працьовитий, „хазяйнуватий” господар Калитка втратив своє багатство? Учень. Заради грошей Калитка був ладен чортові душу запродати. Тому він і зважується на аферу — вигідно купити у Невідомого фальшивих сто тисяч. Калитка навіть спробував обдурити при цьому досвідченого шахрая: заплатив йому на дві тисячі менше, аніж домовлялися. Та замість фальшивих грошей Калитці підсунули мішок різаного паперу. Це доводить Калитку до відчаю, він кидається вішатись; „Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря! „ Цікаво ще й те, що поки Калитка жив „чесно”, просто отруював життя собі й своїй родині, цього не сталося. А саме не легальний шлях призводить його до втрати грошей.
Учитель. Сформулюйте тему твору. Учень. Тема п’єси — духовна потворність людини, єдиний зміст життя якої — гроші. Учитель. Назвіть ідею п’єси. Учень. Ідея твору: ненаситна жадоба наживи завжди призводить до втрати. Учитель. На сьогоднішньому уроці ми з вами закінчили знайомство з творчістю І.Карпенка-Карого — одного з найвидатніших українських письменників і діячів театру. Саме з його ім’ям пов’язане піднесення українського драматичного мистецтва в другій половині ХІХ і на початку ХХ століття. У піднесенні суспільної ролі українського театру мистецька діяльність І.Карпенка-Карого відіграла особливо важливу роль тому, що він був не тільки талановитим актором, режисером, організатором і керівником трупи, а й видатним драматургом, рівного якому, за справедливим визначенням І.Франка, не мала тогочасна українська література.
Напишіть, яке враження справили на вас твори автора, як перегукуються проблеми, порушені І.Карпенком-Карим у ХІХ сторіччі, з сьогоденням.
Рекомендована література Українська література Планування уроків української літератури 22. Горик Н. Розробки уроків з української літератури за календарно-тематичним плануванням / 9клас, ІІ семестр / // Дивослово. — 2001. — № 12. — С. 33-40. 23. Горик Н. Розробки уроків з української літератури за календарно-тематичним плануванням // Дивослово. — 2002. — № 3. — С.23-29. 24. Ковбасенко Ю.І. Інтегроване тематичне планування уроків української та зарубіжної літератури. 7 клас 25. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською і російською мовами навчання. Українська література 5-11 класи. — К.: Шкільний світ, 2001. — 160 с. 26. Українська література. Орієнтоване календарно-тематичне планування уроків у 5-11 класах ІІ семестр
РОБОЧА ПРОГРАМА виробничої педагогічної практики
напрям підготовки_____________________________________________________ (шифр і назва напряму підготовки) спеціальність _7. 02030301 Українська мова і література (шифр і назва спеціальності) спеціалізація_______Редагування освітніх видань_____________________________ (назва спеціалізації) факультет філології та журналістики
Полтава – 2012 рік
Робоча програма виробничої педагогічної практики для студентів спеціальності 7. 02030301 Українська мова і література спеціалізація: редагування освітніх видань „___” ________, 20__ року- 16 с. Розробники: доцент кафедри української мови Л.О. Сологуб старший викладач кафедри української літератури А.О. Виговська старший викладач кафедри української літератури Г. М. Білик
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української літератури Протокол від “____”________________20__ року № ___ Завідувач кафедри _________________________ (__________________) (підпис) “_____”___________________ 20___ року
Схвалено методичною комісією ПНПУ імені В.Г. Короленка за напрямом підготовки спеціальність 7. 02030301 Українська мова і література спеціалізація: редагування освітніх видань Протокол від “____”________________20___ року № ___ “____”____________20__ року Голова __________(___________________) (підпис) (прізвище та ініціали)
Ó__________, 20__ рік Ó __________, 20__ рік
Мета й завдання практики
Виробничу педагогічну практику на V курсі студенти-випускники проходять у першому семестрі навчального року в 9-11 класах протягом 6 тижнів. Мета педагогічної виробничої практики полягає в підготовці студентів-філологів до професійної діяльності вчителя-словесника у загальноосвітніх навчальних закладах і школах нового типу. Основні завдання практики: 1) актуалізувати й привести в систему набуті у вузі знання з історії, теорії літератури та методики її викладання; 2) сформувати у п’ятикурсників уміння творчо реалізувати набуті під час навчання в університеті знання й уміння в процесі планування й проведення уроків та позакласних заходів з предмета; 3) домогтися того, щоб студенти-практиканти з’ясували й усвідомили особливості організації навчально-виховного процесу з учнями старших класів (особливості шкільних програм, підручників, підбору методів і прийомів роботи, оцінювання знань, умінь і навичок, перевірки творчих і контрольних робіт.) 4) стимулювати креативне ставлення практикантів до роботи в школі, усіляко заохочувати проведення цікавих і корисних нетрадиційних уроків і позакласних заходів з літератури; 5) організувати роботу студентів з виготовлення й використання на уроках і позакласних заходах з літератури навчальних дидактичних матеріалів та новітніх аудіо- та відеоматеріалів; 6) сформувати уміння максимально ефективно реалізовувати виховний потенціал навчального матеріалу для національного, морально-етичного виховання молодого покоління; 7) прилучити студентів-практикантів до передового педагогічного досвіду вчителів – майстрів своєї справи, навчити п’ятикурсників об’єктивно оцінювати результати своєї педагогічної діяльності і визначати перспективи роботи з самовдосконалення.
Студенти повинні знати:
- зміст шкільних програм, підручників, наукову й методичну літературу з курсів, які вони викладатимуть під час практики; - норми оцінювання знань, умінь та навичок учнів з літератури; - рекомендації Міністерства освіти й науки України з викладання літератури в певному навчальному році.
Студенти повинні вміти:
- планувати роботу вчителя-словесника (календарно-тематичні й поурочні плани-конспекти уроків); - досконало володіти методикою проведення всіх типів уроків літератури відповідно до сучасних вимог; - об’єктивно оцінювати результати навчальної діяльності старшокласників, керуючись чинними нормами; - аналізувати тексти художніх творів у єдності форми й змісту; - виховувати в учнів інтерес і любов до літератури, формувати естетичні вподобання кваліфікованих читачів на уроках і в позакласній роботі; - для актуалізації навчально-виховного процесу майстерно використовувати різні види наочності й сучасні аудіо- та відео матеріали; - здійснювати диференційований підхід до учнів, приділяючи особливу увагу роботі з творчо обдарованими дітьми; - об’єктивно, кваліфіковано аналізувати результати своєї роботи в школі й діяльності своїх колег, досвідчених викладачів-словесників для підвищення своєї професійної майстерності; - активно впроваджувати новітні педагогічні технології (особистісно-зорієнтоване навчання, блокова система, інтерактивні методи як засіб розвитку креативної особистості); - методично грамотно організовувати роботу учнів на уроках і в позакласній діяльності з предмета, формуючи бажання й уміння поповнювати знання з літератури під час навчання в школі й у подальшому житті; - засобами художнього слова виховувати національно свідомих, високоморальних громадян незалежної України; - формувати в учнів уміння послідовно, грамотно, аргументовано висловлювати свою думку, обстоювати свою громадську позицію.
Виробнича практика має предметно-фахове спрямування, яке передбачає тісну співпрацю студентів-практикантів з досвідченими вчителями-словесниками і викладачами кафедри української літератури університету. Педагогічна практика включає спостереження за роботою вчителя-словесника у визначеному класі, самостійне поурочне планування, планування позакласних заходів з літератури, перевірку робочих зошитів і творчих робіт, виготовлення наочності й роздаткового матеріалу, експериментальну роботу з теми курсового дослідження. Виробнича педагогічна практика забезпечує ґрунтовну фахову та методичну підготовку майбутніх спеціалістів, поглиблюючи та інтегруючи набуті знання з курсів історії, теорії літератури та методики її викладання.
Організація проведення практики
Педагогічна практика на V курсі проводиться в 9-11 класах протягом 6 тижнів. Навчально-виробнича практика передбачає три обов’язкові організаційні моменти: настановчу конференцію, власне практику, захист результатів практики. Настановча конференція організовується факультетським керівником практики, на неї запрошуються декан, заступник декана з педагогічної практики університету, студенти, працівники бібліотеки. На настановній конференції п’ятикурсники отримують інформацію про мету, завдання й специфіку проходження виробничої практики в старших класах середніх навчальних закладів різного типу, занотовують завдання й програмні нормативи практики, вимоги до звітної документації, переглядають виставку науково-методичної літератури на допомогу вчителеві-словеснику. Здійснюється розподіл студентів на практику, призначаються старости мікрогруп, наголошуються конкретні настанови щодо поведінки на робочому місці вчителя, з’ясовуються всі незрозумілі моменти щодо проходження виробничої практики й оцінювання її результатів. Окрім проведення настановної конференції, підготовчий етап включає в себе також проведення колоквіуму на знання шкільної програми та підручників того класу, в якому буде проходити практику студент. Основний етап роботи передбачає загальне ознайомлення студентів з організацією навчально-виховного процесу в школі, знайомство з адміністрацією школи, вчителями-словесниками, класними керівниками, матеріальною базою навчання літератури. За час проходження практики студент-практикант відвідує й аналізує уроки досвідчених учителів-словесників та студентів-практикантів, знайомиться з календарно-тематичними планами з літератури, плануванням уроків різних типів (стандартних і нестандартних), планами роботи гуртків, факультативів, плануванням роботи класного керівника, складає розгорнуті плани-конспекти і реалізує їх на уроках, проводить виховну роботу як класний керівник, готує і проводить позакласний захід з літератури (літературний вечір), виготовляє і використовує на уроці різні види наочності, бере участь у роботі методичного об΄єднання учителів-словесників, перевіряє і оцінює домашні, контрольні, творчі роботи учнів з літератури, виконує індивідуальне завдання з методики літератури, проводить експеримент з теми курсової чи дипломної роботи. На заключному етапі практики проводиться підсумкова конференція у школі, оформлення і захист звітної документації у вузі, на якому студенти доповідають про проходження практики, набуті знання та навички, обговорюють проблеми, недоліки, виголошують розмисли та побажання щодо організації роботи в школі, демонструють власні здобутки, представлені на виставці виготовлених ними наочних посібників.
1.2. Опис предмету виробничого навчання
Назва змістових модулів з дисципліни
|
