Право власності-право інтелект власності спів-ня??????

Право власності Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).

Право інтелектуальної власності належить кожному, воно закріплене на конституційному рівні "Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної дальності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством." (ст. 54 Конституції України)

Інтелектуальна власність - це результат творчої діяльності людини

Права субєктів права інтелектуальної власності

Суб'єктами права інтелектуальної власності є:

- творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо);

- інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.

Розрізняють:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності, які належать творцеві, не можуть відчужуватися (передаватися), крім випадків передбачених законом. Такими правами є:

- право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

- право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

Суб’єктами права інтелектуальної власності можуть бути також спадкоємці, інші фізичні й юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить в силу закону чи договору, держава.

Спадкоємці можуть стати суб’єктами права інтелектуальної власності в силу закону або заповіту. Лише Закон України “Про авторське право і суміжні права” (єдиний) містить статтю про спадкування авторських і суміжних прав у спадщину. Стаття 29 цього Закону “Перехід авторського права у спадщину” проголошує: “Майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину.

Поняття та характеристика авторського права

Право інтелектуальної власності регулює право на літературний, художній та інший твір (авторське право). Твором є об'єкти авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності, а також способу чи форми їх вираження.

Авторське право закріплюється:

1) публікаційним способом:

твір -> публікація -> право власності

2) реєстраційним способом:

заява автора на реєстрацію -> державне агентство по авторських правах -> сертифікат про авторські права. Не є об'єктами авторського права:

- акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

- державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;

- повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

- інші твори, встановлені законом.

Об єкти авторського права

ЗУ ПРО АВТОРСЬКЕ право:

Стаття 8. Об'єкти авторського права

1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки,

літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного,

публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру

(книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп'ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми,

хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх

постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового

мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані

способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори

декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з

художнього скла, ювелірні вироби тощо; (Пункт 11 частини першої

статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV

(850-15) від 22.05.2003)

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні

твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки,

архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї

частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії

та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за

умови, що вони є результатом творчої праці за добором,

координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських

прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення,

субтитрування українською та іншими мовами іноземних

аудіовізуальних творів;

17) інші твори.

2. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у

частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені,

як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення,

жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда,

розваги тощо).

3. Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки

на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї,

теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи,

концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані,

пояснені, проілюстровані у творі.

Суб єкти авторського права

Стаття 7. Суб'єкти авторського права

Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у

частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким

автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Суб’єктами авторського права можуть бути фізичні та юридичні особи.

Серед фізичних осіб слід насамперед виділити авторів, тобто творців об’єктів авторського права. Автор твору є первинним суб’єктом авторського права. Суб’єктами авторського права є також спадкоємці автора; особи, яким автор чи його спадкоємці передали свої авторські майнові права. Вони не є творцями певного твору, а набувають авторських прав за договором чи законом.

Суб’єктами авторського права можуть бути також юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Здебільшого автором твору науки, літератури, мистецтва є одна особа. Відповідно до ст. 11 Закону “Про авторське право і суміжні права” автор є первинним суб’єктом, якому належить авторське право. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

В окремих випадках у творчому процесі беруть участь кілька осіб. їх називають співавторами. Важливою умовою співавторства є те, що вклад співавторів в твір повинен мати творчий характер. Тобто не можна говорити про співавторство, якщо одна особа диктує роман, а інша записує його, домовляється з видавництвом, дістає папір для видання тощо. Цивільно-правова теорія встановлює два види співавторства: роздільне і нероздільне. При нероздільному співавторстві неможливо виокремити творчу працю кожного співавтора. При роздільному співавторстві складові частини твору чітко визначені і відомо, хто конкретно із співавторів написав ту чи іншу його частину.