Опіка і піклування. Представництво інтересів діездатної фізичної особи

Важливу роль для забезпечення рівності в можливості набуття та здійснення

цивільних прав фізичної особи та створення і виконання її цивільних

обов'язків відіграє інститут опіки та піклування.

Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського

піклування, та фізичними особами, яких визнано недієздатними (ст. 58 ЦК).

Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені

батьківського піклування, та фізичними особами, цивільну дієздатність яких

обмежено (ст. 59 ЦК).

Першим етапом є встановлення опіки чи піклування. Опіка чи піклування

встановлюється судом або органом опіки та піклування. Суд встановлює опіку

або піклування у разі:

1) визнання фізичної особи недієздатною;

2) обмеження фізичної особи в цивільній дієздатності;

3) якщо малолітній чи неповнолітній позбавлений батьківського піклування.

У решті випадків опіка чи піклування над фізичною особою встановлюється

органами опіки та піклування.

Наступним етапом є призначення опікунів чи піклувальників. Призначення

опікуна або піклувальника, за їх згодою, здійснює орган опіки та

піклування.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у

сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих

стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи

піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та

піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного

(ст. 64 ЦК). Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, а)

яку позбавлено батьківських прав, якщо ці права не було поновлено; б)

поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка

потребує опіки або піклування.

Особа, яку призначено опікуном, зобов'язана дбати про підопічного, про

створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та

лікуванням, вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів

підопічного, а у разі, якщо підопічним є малолітня особа, то ще й дбати

про її виховання, навчання та розвиток.

В той же час, опікун наділений правами:

1) вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без

законної підстави;

2) вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного, окрім

договорів, а) за якими контрагентами є сам опікун, його дружина, чоловік

та близькі родичі, наприклад, батьки, діти, брати, сестри (за винятком

передання майна підопічному у власність за договором дарування або у

безвідплатне користування за договором позички); б) дарування від імені

підопічного; в) поруки від імені підопічного. При цьому, опікун не має

права без дозволу органу опіки та піклування: а) відмовитися від майнових

прав підопічного; б) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;

в) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або)

державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну

житлового будинку, квартири; г) укладати договори щодо іншого цінного

майна;

3) дбати про збереження та використання майна підопічного в його

інтересах. Якщо підопічним є малолітня особа, яка може самостійно

визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її

майном, повинен враховувати її бажання. Опікун самостійно здійснює

витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії,

аліментів, доходів від майна підопічного тощо.

Піклувальник наділений щодо підопічного такими обов'язками:

1) вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного;

2) щодо неповнолітньої особи дбати про створення для неї необхідних

побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток;

3) щодо фізичної особи, цивільну дієздатність якої обмежено, — дбати про

її лікування, створення необхідних побутових умов.

Окрім цього, для виконання своїх обов'язків піклувальник має право давати

дозвіл на вчинення правочинів, що їх не мають право вчиняти підопічні без

відповідного погодження. Однак піклувальник не може давати згоду на

укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або

своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за

договором дарування або у безвідплатне користування на підставі договору

позички.

Піклувальник має право дати згоду на вчинення окремих правочинів, лише з

дозволу органу опіки та піклування, якщо вони:

1) стосуються відмови від майнових прав підопічного;

2) стосуються видання письмових зобов'язань від імені підопічного;

3) підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в

тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

4) стосуються іншого цінного майна.

Особу, яку призначено опікуном чи піклувальником, може бути звільнено від

виконання нею своїх повноважень за заявою:

• опікуна чи піклувальника;

• особи, над якою встановлено піклування;

• органу опіки та піклування у разі невиконання нею своїх обов'язків, а

також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони

здоров'я або закладу соціального захисту.

Від звільнення опікуна чи піклувальника слід відмежовувати припинення

опіки та піклування. При звільненні опікуна чи піклувальника

правовідносини з опіки та піклування не припиняються, лише відбувається

призначення на місце опікуна чи піклувальника іншої особи, що виконуватиме

вказані повноваження. У разі припинення опіки та піклування припиняються

не лише повноваження відповідних осіб, а й відповідні відносини.

З огляду на це, опіка припиняється у випадках:

• передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

• досягнення підопічним 14 років;

• поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яку було визнано

недієздатною.

Своєю чергою, піклування припиняється у разі:

• досягнення фізичною особою повноліття;

• реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;

• надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

• поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільну дієздатність

якої було обмежено.