Загальна характеристика юридичної особи як суб'єкта цивільних

Правовідносин

 

Суб'єктом цивільних правовідносин може бути не лише фізична особа, й

юридична особа, тобто організація, створена та зареєстрована у

встановленому законом порядку (ст. 80 ЦК).

Однак для того, щоб певну організацію було визнано юридичною особою, вона

повинна мати такі ознаки:

• організаційна єдність, тобто юридична особа повинна мати певну

структуру, яка характеризується наявністю системи соціальних

взаємозв'язків членів юридичної особи та їх структурною і функціональною

диференціацією (органи управління, структурні підрозділи тощо). Переважно

зазначена організаційна структура закріплюється в установчих документах

організації;

• реєстрація у встановленому законом порядку, тобто юридичну особу має

бути легалізовано державою, шляхом засвідчення факту її створення.

Державна реєстрація юридичної особи здійснюється на підставі Закону

України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців". Дані державної реєстрації вносяться до єдиного

державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення;

• наявність цивільної правоздатності та дієздатності, тобто юридична особа

повинна мати соціально-правову можливість бути визнаною учасником

цивільних правовідносин;

• майнова відокремленість, тобто юридична особа повинна мати в наявності

відокремлене майно. При цьому, вказане майно має бути відокремлено як від

майна колективу, так і від майна держави, Автономної Республіки Крим,

територіальної громади та інших юридичних осіб, в тому числі й вищого

рівня. Це майно може перебувати в особи як на праві власності, так і на

інших речових правах;

• самостійна майнова відповідальність за зобов'язаннями, тобто юридична

особа повинна нести самостійну відповідальність за зобов'язаннями всім

своїм майном. При цьому, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає

за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за

зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених

установчими документами та законом;

• виступ у цивільному обігу та при вирішенні спорів в судах від власного

імені, тобто кожна юридична особа виступає в правовідносинах від свого

імені. При цьому, найменування юридичної особи має містити інформацію про

її організаційно-правову форму (AT, ТзОВ тощо) та характер діяльності.

Крім повного найменування юридична особа може мати скорочене найменування.

Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне

(фірмове) найменування. Найменування юридичної особи вказується в її

установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична

особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи (ст.

90 ЦК).

 

Однак, переважно, юридична особа набуває цивільних прав та бере на себе

цивільні обов'язки через свої органи, які діють відповідно до закону та

установчого документа, формують та виражають зовні волю юридичної особи як

самостійного суб'єкта права. Органи юридичної особи можуть бути

одноособовими (директор, президент, генеральний директор тощо) та

колегіальними (правління, спостережна рада, загальні збори тощо).

Одноособові органи або призначають засновники, або обирають учасники чи

створений ними колективний орган. Колективні органи або обираються всіма

учасниками, або складаються з них. Органи створюються з метою формування

волі юридичної особи та її вираження зовні, щодо всіх третіх осіб. Склад

та компетенція органів визначаються в законодавстві або в установчих

документах.

Важливу роль для участі юридичної особи в цивільних правовідносинах

відіграє її місцезнаходження, яке визначається місцем її державної

реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місце знаходження юридичної

особи вказується в її, установчих документах (ст. 93 ЦК).

Іноді юридичні особи здійснюють певну діяльність і за межами свого місця

знаходження. З цією метою вони створюють відособлені підрозділи —

представництво та філію.

Представництво — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що

розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист

інтересів юридичної особи.

Філія — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза

її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном

юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею

положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою

і діють на підставі виданої нею довіреності.