Податковий кодекс України, його значення для формування і функціонування науково обґрунтованої і стабільної податкової системи держави

Важливим кроком в реформуванні податкової системи є введення в дію Податкового кодексу, так званої економічної конституції країни. Податковий кодекс України – це цілісний, гармонійно пов’язаний та комплексний документ, який забезпечить досягнення балансу інтересів держави і платників податків, конкурентоспроможність вітчизняної податкової системи.

Головним завданням Податкового кодексу є побудова сучасної, справедливої фіскальної політики, що забезпечує загальний характер оподаткування, рівність усіх платників податків перед законом, досягнення стратегічних цілей сталого розвитку в оновленій системі державного регулювання економіки відповідно до Програми економічних реформ на 2010- 2014 роки.

Прийняттям Податкового кодексу держава намагається:

ü значно підвищити конкурентоспроможність вітчизняної економіки;

ü забезпечити сталий економічний розвиток, формування людського капіталу на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів;

ü реалізувати збалансовану бюджетну політику на середньо- і довгострокову перспективу;

ü створити сприятливі фіскальні умови для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційно-інноваційної діяльності;

ü забезпечувати раціональне використання природних ресурсів;

ü створити фіскальні умови для детінізації доходів;

ü формувати відповідальне ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов'язань, забезпечувати суттєве зменшення масштабів ухилення від сплати податків.

Одночасно Прийняття Податкового кодексу сприяло подальшому наближенню податкового законодавства України до законодавства ЄС з урахуванням перспективи поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами; демократизації податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами та запровадженні єдиного соціального внеску та покращенні процедури його адміністрування.

Податковий кодекс України замінив близько двох тисяч існуючих нині нормативно-правових актів та дозволить краще орієнтуватись у нормах з оподаткування як органам державної податкової служби, так і платникам податків, забезпечить перехід від фіскальної системи оподаткування до використання його норм як інструменту стимулювання підприємницької активності.

Починаючи з 2011 року поетапно буде знижений ПДВ з 20% до 17% і податок на прибуток з 25% до 17%. Нульову ставку податку на прибуток збереже страховий ринок; ставки для нерезидентів складуть від 0% до 20%.

Введення Податкового кодексу України має важливе значення для впорядкування взаємовідношень між платниками податків і контролюючими органами, побудови між ними чесного діалогу на основі партнерства, довіри, соціальної відповідальності.

В той же час зрозуміло, що значення цього документу не вичерпується вдосконаленням механізмів стягнення податків. Податковий кодекс визначає можливості ефективного економічного зростання країни, її інвестиційно-інноваційної привабливості, формує потенціал реформування, технічного, технологічного переозброєння господарського комплексу, зростання рейтингу конкурентоспроможності країни у світі.

Література:

– основна:

Кремень О. І., Кремень В. М. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / О. І. Кремень, В. М. Кремень. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 416 с. – С. 106-109.

Пилявець В. М. Фінанси [Текст]: навч. посібник / В. М. Пилявець, М. Т. Пилявець. – К.: Аграрна освіта, 2010. – 306 с. – С. 106-108.

Фінанси [Текст]: навч. посіб. / О. П. Близнюк, Л. І. Лачкова, В. І. Оспіщев; Ред. В. І. Оспіщев. – К.: Знання, 2006. – 415 с. – С. 179-184.

Шевчик В. П. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / В. П. Шевчик; Ред. Н. С. Бібік. – Киiв: НМЦ, 2002. – 258 с. – С. 94-143.

– додаткова:

Податковий кодекс України [Електронний ресурс]: Кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI // База даних «Законодавство України»офіційного веб-сайту ВРУ. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/print1325674069183342

Гавриленко Н. В. Податкова система. Практикум [Текст]: навч. посіб. / Н. В. Гавриленко. – Львів: Новий Світ–2000, 2011. – 352 с. – (Вища освіта в Україні).

Ватуля І. Д. Податки, збори, платежі [Електронний ресурс]: навч. посібник/ І. Д. Ватуля. – К.: ЦНЛ, 2009. – ел. опт. диск (CD-ROM). – (Електронні видання)

Андрущенко В.Л. Економічні та позаекономічні аспекти оподаткування / В.Л. Андрущенко, Ю.І. Ляшенко. // Фінанси України. – 2005. – № 1. – С.36-43

Василик О.Д Фiнанси в економiчнiй системi держави // Фiнанси України. – 2009. – № 1. – C. 3-10.

Василик, О. Д. Державні фінанси України: Підручник / О. Д. Василик, К. В. Павлюк; МОН України, КНУ ім.Т. Шевченка. – 3-ге вид., перероб.та доп. – К.: ЦУЛ, 2008.

Висновок на проект Податкового кодексу України (N 6509 від 15.06.2010) від 16 червня 2010 року: [Електронний ресурс] Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2010_06_16/NT0011.html

Квасовський О.Р. Ефективне оподаткування малого бізнесу в умовах ринкової трансформації // Регіональна економіка – 2009. – №. 4. – С. 191‑197.

Кириленко, О. П. Модернізація механізму справляння податку на прибуток малих підприємств [Текст] / О.П. Кириленко, О.Р. Квасовський // Фінанси України: Науково-теоретичний та інформаційно-практичний журнал Міністерства фінансів України. – 2004. – №4. – С. 52-62

Левошко Л.В. Податок на прибуток як інструмент регулювання підприємницької діяльності: [Електронний ресурс] Сьома Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Сучасний соціокультурний простір 2010». – Режим доступу: http://intkonf.org/levoshko-lv-podatok-na-pributok-yak-instrument-regulyuvannya-pidpriemnitskoyi-diyalnosti/

Онисько С. М. Податкова система. Підручник / За заг. ред. С. М. Онисько [І. М. Тофан, Грицина О. В.]. – Львів: „Магнолія Плюс”, 2008. – 312 с.

Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України поточна редакція вiд 01.07.2010 на пiдставi 2275-17// Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №4. – ст. 28.

Саєнко О.С. Розроблення проекту Податкового кодексу України / О.С. Саєнко // Юридична газета. – 2006. – №20 (80). – С. 78-82.

Основні терміни і поняття:податкова політика, бюджетно-податкова політика, фіскальна політика, принципи оподаткування, законодавство з питань оподаткування (законодавчо встановлені податки, збори), податкове право, податкові органи, податкова система, податкові правовідносини, податковий кодекс України, платники податків, об'єкт оподаткування, Програма економічних реформ на 2010- 2014 роки, об’єкт податку, податкова база, суб’єкт (платник) податку, джерело податку, одиниця оподаткування, ставка податку, податкова квота. тверда, процентна ставка податку, пропорційна, прогресивна, регресивна, змішана ставка податку, основна ставка податку, непрямий податок, універсальний акциз, специфічні акцизи, місцеві податки, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок.

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте поняття та напрями податкової політики.

2. Доведіть або спростуйте вислів французького економіста Леруа Больє: «Найкращий податок – то найменший податок».

3. Охарактеризуйте складові елементи податкової політики.

4. Визначте критерії ефективної податкової політики.

5. Охарактеризуйте сутність податкового права.

6. Визначте джерела податкового права.

7. Охарактеризуйте податкові правовідносини, їх суб’єктів та об’єкти.

8. Охарактеризуйте значення Податкового кодексу України для формування та функціонування науково обґрунтованої і стабільної податкової системи держави.

9. Визначте цілі впровадження Податкового кодексу України.

10. Охарактеризуйте найзначніші зміни у оподаткуванні, що передбачаються Податковим Кодексом України.

Теми рефератів:

1. Податкова політика України.

2. Податкове право України.

3. Податковий кодекс України. Загальна характеристика як джерела податкового права.

4. Значення Податкового кодексу для формування та функціонування науково обґрунтованої і стабільної податкової системи держави.

5. Порівняльна характеристика податкової системи України до та після введення в дії норм Податкового кодексу України.

6. Порівняльна характеристика механізму справляння основних видів податків до та після введення в дії норм Податкового кодексу України.

Форми контролю самостійної роботи студента: фронтальне опитування,модульний контроль № 3, підсумкова контрольна робота з перевірки самостійної роботи, комплексна контрольна робота, іспит.

 

Тема 5: податки

Методичне забезпечення самостійної роботи № 13

«Державна податкова служба»

Обсяг – 2 години

План:

1. Державна податкова служба.

2. Склад податкової служби України.

3. Законодавство про податкову службу в Україні.

4. Організаційна структура державної податкової адміністрації.

5. Функції державної податкової адміністрації.

Державна податкова служба

Державна податкова служба України – центральний орган виконавчої влади, що очолює систему органів державної податкової служби України.

Податкова служба України утворена 1 липня 1990 року Постановою Ради Міністрів України від 12 квітня 1990 року №74 «Про створення державної податкової служби в Українській РСР» у складі Міністерства фінансів.

Статус, функції та правові основи діяльності податкової служби в Україні визначені Законами України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та від 24 грудня 1993 року №3813-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

На підставі цих законодавчих актів основне місце в системі податкових органів відводилось державним податковим інспекціям, які були утворені на базі відділів державних доходів фінансових органів, підпорядкованих Міністерству фінансів.

Новостворена державна податкова служба складалась з Головної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

З розвитком підприємництва в Україні податкові органи налагоджували механізм нарахування і стягнення податків, вдосконалювали свою структуру та методи контролю.

У такому вигляді податкова служба в Україні проіснувала майже до кінця 1996 року. У країні почав спостерігатися значний ріст заборгованості у частині платежів до бюджету, неконтрольований вивіз капіталу за кордон, розростання неофіційного сектора економіки. Виникла ситуація, коли податкова служба уже не мала змоги повною мірою виконувати функції, покладені на неї державою.

Крім того, необхідність реформування податкової служби була обумовлена значним ростом кількості суб’єктів господарювання; залученням в економіку країни іноземних інвестицій та створенням підприємств іноземних держав, що вимагало переходу до світових стандартів в оподаткуванні; збільшенням концентрації оподатковуваних оборотів у фізичних осіб; необхідністю створення інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовими потоками з країни, а також високим рівнем тінізації економіки; умовами оплати працівників податкової служби, що призвели до відтоку висококваліфікованих кадрів.

З метою впровадження принципово нових підходів для вирішення вказаних проблем Президентом України 22 серпня 1996 року видано Указ № 760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій», яким встановлено, що ДПА України є центральним органом виконавчої влади, а податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах – самостійними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій, та Указ від 30 жовтня № 1013/96 «Питання державних податкових адміністрацій».

В жовтні 1996 року, згідно з зазначеними указами, у складі Державної податкової адміністрації України було утворено податкову поліцію, що з лютого 1998 року почала називатися податковою міліцією, на основі підрозділів з боротьби із кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування Міністерства внутрішніх справ України та працівників підрозділів податкових розслідувань.

За період свого існування податкова міліція підтвердила не лише доцільність утворення її у структурі Державної податкової адміністрації України, але і необхідність подальшого розвитку.

У лютому 1998 року Верховна Рада України схвалила нову редакцію Законів України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням податкової міліції». Після прийняття зазначених Законів державна податкова служба в Україні стала повністю легітимною.

За останні роки в державній податковій адміністрації України зроблені значні кроки з її перетворення в сучасний орган державного управління.

За ініціативою керівництва ДПА України з метою забезпечення відповідності діяльності податкової служби реаліям становлення сучасної ринкової економіки, трансформування державної податкової служби у провідний орган європейського рівня було прийнято рішення щодо підготовки та впровадження Програми модернізації державної податкової служби. Для забезпечення ефективного управління процесами підготовки і впровадження Програми постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2000 року №1454 у складі Державної податкової служби утворено Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби.

Для реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, підвищення ефективності контролю в цій сфері, збільшення надходжень до бюджету та на виконання Указу Президента України від 11 липня 2001 року №510/2001 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» у складі Державної податкової адміністрації України постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 2001 року №940 утворено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів як самостійний функціональний підрозділ, який у січні 2007 року реорганізований у Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв. У складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі утворені регіональні управління цього департаменту.

З метою вдосконалення роботи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, створення комплексної системи державного контролю за сумнівними операціями, що здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності та на виконання Указу Президента України від 19 липня 2001 року №532/2001 «Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом» у складі ДПА України з 2001 року функціонує Департамент боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Для покращання обслуговування платників податків з використанням сучасних технологій постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року №1049 у складі ДПА України утворено Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби. Було створено єдину базу податкових знань, яка охоплює уніфіковані й офіційно затверджені відповіді на всі питання, що виникають при нарахуванні й сплаті податків.

З метою виконання завдань і функцій щодо запобігання, виявлення, припинення корупційних правопорушень з боку працівників органів державної податкової служби України, забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби та їх захист від протиправних посягань під час виконання службових обов’язків на базі Управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби утворено Управління внутрішньої безпеки.

На виконання Указу Президента України від 09.12.10 №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» розпочато реорганізацію Державної податкової адміністрації України у Державну податкову службу України.

З метою забезпечення виконання вимог зазначеного указу та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.12.10 №2219-р «Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади» в ДПА України 21 грудня 2010 року затверджено склад комісії з проведення реорганізації Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до пункту 7 статті 5 Закону України від 17 березня 2011 року №3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Президента України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.