Гранична схильність до споживання. Гранична схильність до заощаджень



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Гранична схильність до споживання. Гранична схильність до заощаджень



Залежність споживання та заощадження від доходу називається схильністю до споживання та заощадження. Розрізняють середню та граничну схильність до споживання та заощадження. Середньою схильністю до споживання (ССС) називають частку доходу кінцевого використання, що спрямовується на споживання (у відсотках).

У довгостроковій перспективі ССС має тенденцію стабілізуватися.

Середньою схильністю до заощадження (ССЗ) називається частка доходу кінцевого використання, що спрямовується на заощадження (у відсотках).

Оскільки ДКВ = CВ + З, то ССС + ССЗ = 100% або 1

Середня схильність до споживання має перевищувати середню схильність до заощаджень, тобто ССС > ССЗ.

Наприклад, у США ССС = 0,96. Висока середня схильність до споживання означає низьку середню схильність до заощаджень. У США середня схильність до заощаджень становить 0,04.

У деяких інших країнах середня схильність до споживання становить: Канада – 0,9; Велика Британія – 0,89; Франція – 0,88; Нідерланди та Німеччина – 0,87; Японія – 0,86; Італія – 0,84.

Термін «гранична» використовується в економічній теорії в значенні «додаткова». Таким чином, гранична схильність до споживання або заощадження характеризує тенденцію в зміні величини споживання або заощадження в міру того, як змінюється рівень доходу.

Гранична схильність до споживання (ГСС) показує, яка частка додаткового доходу кінцевого використання спрямовується на додаткове споживання.

Основний психологічний закон Дж. Кейнса – закон, згідно з яким у разі збільшення доходу кінцевого використання домашніх господарств їхня гранична схильність до споживання зменшується.

Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) вказує на співвідношення між додатковими заощадженнями та додатковим доходом кінцевого використання, який спричинив ці заощадження.

Сума граничних схильностей до споживання і заощадження за умов будь-якої зміни в доході кінцевого використання завжди дорівнює 100% або одиниці:

ГСС + ГСЗ = 1,0 або 100%

Гранична схильність до споживання набуває значення в інтервалі від 0 до 1, тобто одна додаткова одиниця доходу кінцевого використання збільшує обсяг споживання, але на величину, меншу від одиниці. Кожна грошова одиниця доходу, яка не споживається, заощаджується.

Світова практика свідчить: зі збільшенням доходу зростають також і споживання, і заощадження, але при цьому гранична схильність до споживання має тенденцію до зниження, а гранична схильність до заощадження – до зростання. Проте багато економістів вважають, що для економіки в цілому граничні схильності до споживання та заощадження відносно постійні.

Заощадження певним чином впливають і на споживання. Якщо є заощадження, населення має можливість у поточному періоді споживати більше, ніж отримано доходу. Таку ситуацію називають «ефектом заощадження». За умов стабільної економіки цей ефект незначний. Але за умов нестабільності – посилення інфляції, відсутності захисту вкладів від інфляції – населення починає збільшувати поточне споживання за рахунок минулих заощаджень, що значно посилює «ефект заощадження».

Якщо в економіці діє «ефект заощадження «, то набирають чинності такі нерівності:

ССС>1; ССЗ<0;

ГСС>1; ГСЗ<0.

Тобто за таких умов e економіці виникають чисті від’ємні заощадження.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.99.243 (0.015 с.)