Тема 7: Державний кредит та державний борг
Содержание книги
- Використання важелів для активізації економічного зростання й підвищення суспільного добробуту
- Тема 3: фінансова система україни
- Оперативне управління фінансовою системою
- Кошторисне фінансування бюджетних організацій
- Позабюджетні кошти бюджетних установ, їх види і порядок використання
- Фінанси громадських організацій і благодійних фондів
- Тема 4: фінанси суб’єктів господарювання
- Фактори, що впливають на рівень доходів населення
- Витрати населення України за іii квартал 2011 року
- Споживання і заощадження, їх функції
- Гранична схильність до споживання. Гранична схильність до заощаджень
- Заощадження населення як джерело інвестиційних ресурсів у країні
- Класифікація заощаджень населення. Мотиви утворення заощаджень населення, їх класифікація
- Фактори, що впливають на поділ доходу на споживання та заощадження
- Фактори, що сприяють перетворенню заощаджень в інвестиції
- Основні види податків і механізм їх обчислення
- Мета податкового менеджменту, його об'єкт та суб'єкти
- Податковий кодекс України, його значення для формування і функціонування науково обґрунтованої і стабільної податкової системи держави
- Склад податкової служби України
- Функції державної податкової адміністрації
- Бюджетна політика, її стратегія та тактика
- Підсистеми бюджетного механізму
- Місцеві бюджети України. Функції місцевих бюджетів
- Склад ланок бюджетної системи України та їх взаємозв'язок
- Причини виникнення бюджетного дефіциту та профіциту, допустимі межі
- Тема 7: Державний кредит та державний борг
- Форми зовнішнього державного кредиту
- Міжурядові позики, зовнішні банківські кредити, їх значення у фінансовій підтримці України
- Зміцнення фінансової незалежності місцевого самоврядування в Україні
- Фінансування адміністративного апарату місцевих органів влади
- Фінансування місцевого господарства
- Соціальна спрямованість видаткової частини місцевих бюджетів
- Фонд загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань: призначення, порядок формування та використання
- Тема 10: страховий ринок України
- Ризик у підприємництві та необхідність його страхування. Види підприємницьких ризиків
- Законодавче регулювання страхової діяльності
- Ліцензування страхової діяльності
- Основні умови щодо діяльності компаній на страховому ринку
- Комітет з нагляду за страховою діяльністю: основні функції та повноваження
- Економічні передумови функціонування фінансового ринку в Україні
- Перспективи розвитку фінансового ринку в Україні
- Учасники ринку цінних паперів: емітенти, інвестори та фінансові посередники
- Правове регулювання фондового ринку
- Державний контроль за випуском і обігом цінних паперів
- Порядок реєстрації та обігу цінних паперів
- Ринок фінансових послуг, його роль у функціонуванні економічної системи
- Фінанси Організації Об'єднаних Націй і Європейського Союзу
- Міжнародна фінансова корпорація
- Лондонський та Паризький клуби кредиторів
- Проблеми гармонізації фінансів України відповідно до критеріїв і стандартів Європейського співтовариства
Методичне забезпечення самостійної роботи № 17
«Види державного кредиту»
Обсяг – 6 годин
План:
1. Форми внутрішнього державного кредиту
2. Державні позики, їх види. Класифікація державних внутрішніх позик
3. Обернення частини вкладів населення у державний кредит
4. Залучення коштів загальнодержавного позикового фонду
5. Казначейські позики
6. Гарантовані позики як форма умовного державного кредиту
7. Форми зовнішнього державного кредиту
8. Державні зовнішні позики
9. Позики міжнародних фінансових організацій
10. Міжурядові позики, зовнішні банківські кредити, їх значення у фінансовій підтримці України
Форми внутрішнього державного кредиту
Внутрішній державний кредит виступає в таких формах:
ü державні позики,
ü перетворення частини вкладів населення в державні позики,
ü запозичення коштів загальнодержавного позикового фонду,
ü казначейські позики,
ü гарантовані позики.
Державні позики, їх види. Класифікація державних внутрішніх позик
Державні позики як основна форма внутрішнього державного кредиту характеризуються тим, що тимчасово вільні кошти населення, підприємств і організацій залучаються на фінансування суспільних потреб через випуск і реалізацію облігацій, казначейських зобов’язань та інших видів державних цінних паперів.
Облігація – найбільш поширений вид державних цінних паперів. Вона символізує державне боргове зобов’язання і надає право її власникові після закінчення певного терміну одержати назад суму боргу і проценти. Продаючи облігацію, держава зобов’язується повернути суму боргу у визначений термін із процентами або виплачувати проценти протягом усього терміну користування позиковими засобами, а після закінчення цього терміну повернути і суму боргу.
Держава встановлює номінальну вартість (номінальну ціну) облігацій. Номінальна вартість зазначається на облігації і виражає грошову суму, надану власником облігації державі в тимчасове користування. Саме ця сума виплачується власникові облігації в момент погашення і на неї нараховуються проценти.
Проте реальна прибутковість облігацій для їхніх власників може бути вищою або нижчою установленого номінального процента. Це зумовлено тим, що облігації продаються за курсовою ціною, що відхиляється від номінальної вартості. Відхилення називається курсовою різницею, і залежить воно від цілого ряду чинників. До їх числа, зокрема, відносять величину номінального процента за облігацією, насиченість ринку державними цінними паперами, стан господарчої кон’юнктури, рівень довіри населення до уряду.
За своєю сутністю облігації державної позики є особливою формою фіктивного капіталу. Справді, якщо джерелом доходу за цінними паперами підприємств є новостворена вартість, то відсотки за державними паперами виплачуються за рахунок доходів бюджету, оскільки кошти, отримані за державними позиками, як правило, не інвестуються у виробництво, а йдуть на фінансування бюджетного дефіциту. Інвестори в державні цінні папери стають власниками частини майбутніх податкових і неподаткових надходжень до бюджету держави. У цьому і полягає специфічність державного фіктивного капіталу, яка призводить, у кінцевому підсумку, до збільшення податкового тягаря. Тому сутність державної позики можна визначити як податок, взятий наперед (антиципований податок).
Казначейські зобов’язання (векселі) мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Виплата доходу здійснюється у формі процентів. Казначейськими зобов’язаннями, як правло, оформляються короткострокові позики (іноді середньострокові – казначейські ноти).
|
