Ринок фінансових послуг, його роль у функціонуванні економічної системи

Ринок фінансових послуг як складова фінансового ринку являє собою сферу різноманітних послуг, що надаються суб’єктам фінансових відносин – підприємницьким структурам, державі і громадянам у процесі їх фінансової діяльності.

Фінансові послуги за своєю структурою дуже різні, вони можуть мати риси кредитних операцій, операцій оренди, страхування тощо, проте всі вони раціонально доповнюють мобілізацію й використання фінансових ресурсів в інших підсистемах фінансової системи держави. До фінансових посередників відносять комерційні банки та небанківські кредитні установи, фінансові, факторингові й лізингові компанії, інституційні інвестори, фондові та валютні біржі.

Види фінансових послуг

До найхарактерніших видів фінансових послуг належить лізинг. Суб’єктами лізингових операцій є продавець лізингового майна, тобто його виробник; лізингодавець – організація, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа; лізингоодержувач – підприємство, яке отримує в користування майно за договором лізингу. У межах довгострокової оренди розрізняють дві основні форми лізингових операцій – фінансовий і оперативний лізинг.

Фінансовий лізинг полягає в тому, що під час дії лізингової угоди орендар виплачує орендодавцю всю величину амортизації орендованого майна. Після закінчення такої угоди лізингоодержувач може повернути об’єкт оренди лізингодавцю, викупити його за залишковою вартістю або укласти нову угоду на оренду. Об’єктами фінансового лізингу є переважно виробничі будівлі та споруди.

Оперативний лізинг є таким видом орендних операцій, за якого лізингова угода укладається на термін менший, ніж період амортизації орендованого майна (здебільшого на 2—5 років). Як і за фінансового лізингу, після закінчення терміну угоди вона може бути продовжена на нових умовах. В іншому разі майно повертається власникові або викуповується за договірною ціною. Отже, лізинг дає змогу підприємствам та організаціям отримувати необхідні виробничі фонди без значних одноразових затрат, а також уникнути витрат, пов’язаних із моральним старінням засобів виробництва.

Структура лізингового платежу регулюється законодавством і включає амортизаційні відрахування, плату за кредит, прибуток лізингодавця, страхові платежі та інші витрати лізингодавця. Конкретна величина платежу за надане в лізинг майно встановлюється лізингодавцем.

До фінансових посередницьких послуг належить також факторинг. Головна мета факторингового обслуговування – інкасування дебіторських боргів своїх клієнтів і одержання належних їм платежів. Клієнт (постачальник), продавши дебіторський борг, отримує від банку кошти в розмірі 80-90 % від суми боргу. Решту 10-20 % від суми боргу банк тимчасово стягує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає стягнену суму клієнтові. Банк може оплатити постачальникові платіжні вимоги не тільки у день подання їх на інкасо, а й відправлені у банки платників раніше й акцептовані платниками, але не оплачені через відсутність коштів на рахунках. Отже, отримання факторингової послуги дає змогу підприємствам перетворити продаж із відстрочкою платежу на продаж із негайною оплатою і в результаті прискорити рух свого капіталу.

Серед небанківських кредитних установ, що надають кредитні послуги, особливе місце посідають кредитні спілки. Це громадські неприбуткові організації, головною метою яких є фінансовий та соціальний захист своїх членів через залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування. Одна з найпоширеніших послуг кредитних спілок – надання позичок. З цією метою створюється позичковий фонд, куди, крім внесків членів кредитних спілок, залучаються банківські кредити, державні субсидії, пожертвування юридичних і фізичних осіб.

За одержані позички сплачуються відсотки, які нижчі, ніж відсотки комерційних банків за надані кредити.

Страхування теж можна розглядати як один із сегментів ринку фінансових послуг. При цьому страхові компанії можуть розглядатися і як виробники страхових послуг, і як фінансові посередники. Фінансові послуги у сфері страхування пов’язані із формуванням колективних страхових фондів і фінансовим відшкодуванням різних втрат і збитків. Фінансове посередництво має місце при розміщенні фінансових ресурсів на фінансовому ринку.

Сегмент консалтингових, аудиторських, та інформаційних послуг безпосередньо не пов’язаний з рухом фінансових ресурсів чи формуванням доходів та здійсненням витрат і видатків. Водночас їх призначення полягає у наданні таких послуг, які сприяють указаним процесам.

Консалтингові фірми, проводячи консультаційну роботу, можуть допомогти мінімізувати вартість залучених фінансових ресурсів, оптимізувати їх розміщення, сприяти мінімізації податкового навантаження тощо.

Аудиторські послуги пов’язані із незалежною перевіркою фінансової діяльності і фінансової звітності господарюючих суб’єктів.

Інформаційні послуги полягають у наданні певної фінансової і нефінансової інформації, необхідної суб’єктам господарювання для прийняття рішень у сфері фінансової діяльності. Первинна інформація надається інформаційними агенціями через видання статистичних збірників, періодичних зведень, наприклад біржових, систему інформаційної мережі – Інтернет. Аналітичну інформацію надають рейтингові агенції (аналітичні огляди, рейтингові оцінки, наприклад привабливості цінних паперів).

Сукупність даних послуг є одним із методів хеджування ризиків, що виконує важливу роль у забезпеченні стабільності фінансового ринку і фінансової системи в цілому.

 

Факторинг – це достатньо новий для України фінансовий інструмент, розвиток якого потребує створення інституційних умов, насамперед, податкового законодавства і нормативно-правової бази, що дозволяє стягувати заборгованість за договорами факторингу. Факторингові операції є гнучким інструментом функціонування торгівлі, максимально враховуючи інтереси сторін комерційних угод. До основних переваг факторингу належить:

ü забезпечення фінансової ліквідності;

ü прискорення обігу капіталу;

ü різні терміни погашення заборгованості;

ü зниження рівня заборгованості по кредитах.

Актуальність розвитку факторингових відносин в Україні зумовлена станом розрахунків та наявних боргових зобов’язань.

Конкуренція на товарних ринках і ринках послуг змушує йти на більш гнучкі взаємовідносини між постачальником і покупцем. Зниження рівня ціни, покращання якості товарів та послуг, розширення товарної номенклатури, організація безоплатної доставки, бонуси і т.і. – це лише деякі з послуг, до яких змушений звертатися постачальник. Товарний кредит є вигідним усім учасникам ринку: і виробникові, і дистриб’юторові, і роздрібному продавцеві. Інвестуючи кошти до каналів просування, більшість торгових компаній сьогодні здатна розширити об’єми продажу товарів. Таким чином, товарний кредит сьогодні стає одним із основних інструментів розвитку компаній. Однак стримуючим фактором розвитку товарного кредиту є необхідність інвестування постачальником значних коштів у оборотний капітал, а також організаційні питання побудови продажу в кредит, починаючи з того, кому продавати, як відстежувати прихід платежів, що робити, якщо покупець не платить і т.і. Тому побудова продажу в кредит потребує не тільки інвестицій в оборотний капітал, але також значний об’єм ресурсів витрачається на побудову технологій. Альтернативою самостійному розвитку товарного кредиту і є факторинг.

Факторинг віднесено до фінансової послуги, та державне регулювання факторингових компаній здійснюється Держфінпослуг.

Література:

– основна:

Кремень О. І., Кремень В. М. Фінанси [Текст]: навчальний посібник / О. І. Кремень, В. М. Кремень. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 416 с. – С. 253-282.

Пилявець В. М. Фінанси [Текст]: навч. посібник / В. М. Пилявець, М. Т. Пилявець. – К.: Аграрна освіта, 2010. – 306 с. – С. 198-203.

Фінанси [Текст]: навч. посіб. / О. П. Близнюк, Л. І. Лачкова, В. І. Оспіщев; Ред. В. І. Оспіщев. – К.: Знання, 2006. – 415 с. – С. 296-329.

Фінанси [Текст]: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. / О. Р. Романенко, С. Я. Огород­ник, М. С. Зязюн, А. А. Славкова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 387 с. – С. 227-253.

Фінанси [Текст]: підручник / за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова; Мін-во освіти і науки України. – К.: Знання, 2008. – 611с. – С. 392-409.

Про банки та банківську діяльність [Електронний ресурс]: закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ // База даних "Законодавство України"офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14&p=1324830502254568.

Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні [Електронний ресурс]: закон України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР // База даних "Законодавство України"офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80/print1325674069183342

Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]: Положення затверджене Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 // База даних "Законодавство України"офіційного веб-сайту ВРУ. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1063/2011/print1328221035385428

Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]: Положення затверджене Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011 // База даних "Законодавство України"офіційного веб-сайту ВРУ. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1070/2011/print1328221035385428

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг [Електронний ресурс]: закон України від 12 липня 2001 року № 2664-ІII // База даних "Законодавство України"офіційного веб-сайту Верховної Ради України. – Режим доступу до бази: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/print1325674069183342

– додаткова:

Еш С. М. Фінансовий ринок [Текст]: Навч. посібник/ С. М. Еш; Нац. ун-т харч. технологій. –К.: Центр учбової літератури,2011. –528с.

Науменкова, Світлана Валентинівна. Ринок фінансових послуг [Текст]: навч. посіб. / С. В. Науменкова, С. В. Міщенко. – К.: Знання, 2010. – 532 с.

Основи фінансового моніторингу фінансових послуг [Текст]: навч. посібник/ ред.: Н. М. Внукова. – К.: КНТ, 2009. – 136 с.

Смагін В. Л. Формування та розвиток фінансового ринку в умовах трансформаційної економіки [Текст]: монографія / В. Л. Смагін. – К.: КНЕУ, 2008. – 232 с.

Унинець-Ходаківська В. П. Ринок фінансових послуг [Електронний ресурс]: навч. посібник / В. П. Унинець-Ходаківська. – К.: ЦНЛ, 2009. – ел. опт. диск (CD-ROM). – (Електронні видання)

Унинець-Ходаківська В. П. Ринок фінансових послуг: теорія і практика [Текст]: навч. посібник / В. П. Унинець-Ходаківська, О. І. Костюкевич, О. А. Лятамбор. – К.: ЦУЛ, 2009. – 392 с.

Черкасова С. В. Ринок фінансових послуг [Текст]: навч. посібник/ С. В. Черкасова. – Львів: Магнолія 2006, 2009. – 496 с. – (Вища освіта в Україні)

Основні терміни і поняття:ринок грошей; ринок фінансових послуг; кредитний ринок; ринок цінних паперів; акція; проста акція; привілейована акція; іменна акція; акція на пред’явника; паперова акція; електронна акція; номінальна акція; акція без номіналу; преміальна акція; облігація; державна облігація; інституційна облігація; процентна облігація; дисконтна облігація; конвертована облігація; забезпечена облігація; незабезпечена облігація; казначейський вексель; депозитний сертифікат; інвестиційний сертифікат; комерційні папери; емітент; інвестор; фінансовий посередник; фондова біржа; інвестиційний фонд; інвестиційний керуючий; депозитарій; реєстратор; первинний ринок цінних паперів; вторинний ринок цінних паперів; біржовий обіг цінних паперів; позабіржовий обіг цінних паперів.

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте економічні передумови функціонування фінансового ринку в Україні.

2. Визначте перспективи розвитку фінансового ринку в Україні.

3. Охарактеризуйте ринок позик, його структуру, суб’єктів, об’єкти, механізм функціонування.

4.Охарактеризуйте стан та перспективи розвитку ринку позикових капіталів в Україні.

5. Охарактеризуйте фондовий ринок, його структуру, суб’єктів, об’єкти, механізм функціонування.

6. Охарактеризуйте стан та перспективи розвитку ринку цінних паперів в Україні.

7. Охарактеризуйте емітентів цінних паперів, як учасників фондового ринку.

8. Охарактеризуйте інвесторів як учасників фондового ринку, визначте основні види інвесторів.

9. Охарактеризуйте фінансових посередників, як учасників фондового ринку.

10. Охарактеризуйте основні засади діяльності із випуску та організації обігу цінних паперів.

11. Охарактеризуйте сутність, призначення та засади функціонування первинного і вторинного ринку цінних паперів.

12. Охарактеризуйте правове регулювання ринку цінних паперів.

13. Охарактеризуйте державний контроль за випуском і обігом цінних паперів.

14. Визначте порядок реєстрації та обігу цінних паперів.

15. Охарактеризуйте ринок фінансових послуг, його структуру, суб’єктів, об’єкти, механізм функціонування.

16. Охарактеризуйте стан та перспективи розвитку ринку фінансових послуг в Україні.

17. Охарактеризуйте основні види фінансових послуг.

Теми рефератів:

1. Суть фінансового ринку, його роль у мобілізації та перероз­поділі фінансових ресурсів.

2. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку фінансового ринку України.

3. Фінансовий ринок України: організаційно-інституційні засади функціонування.

4. Державне регулювання фінансового ринку України.

5. Зарубіжний досвід функціонування фінансового ринку.

6. Становлення ринку позикових капіталів України.

7. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку позикових капіталів України.

8. Ринок позикових капіталів України: організаційно-інституційні засади функціонування.

9. Державне регулювання ринку позикових капіталів України.

10. Зарубіжний досвід функціонування ринку позикових капіталів.

11. Становлення фондового ринку України.

12. Сучасний стан та перспективи розвитку фондового ринку України.

13. Фондовий ринок України: організаційно-інституційні засади функціонування.

14. Державне регулювання фондового ринку України.

15. Зарубіжний досвід функціонування фондового ринку.

16. Становлення ринку фінансових послуг України.

17. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку фінансових послуг України.

18. Ринок фінансових послуг в Україні: організаційно-інституційні засади функціонування.

19. Державне регулювання ринку фінансових послуг України.

20. Зарубіжний досвід функціонування ринку фінансових послуг.

21. Фінансові компанії в Україні.

22. Кредитні спілки в Україні.

23. Недержавне пенсійне забезпечення в Україні.

24. Страхові компанії як учасники ринку фінансових послуг.

25. Фондова біржа: правове становище, організація і порядок роботи.

26. Історія виникнення фондової біржі.

27. Найзначніші фондові біржі світу.

28. Цінні папери як форма фіктивного капіталу.

29. Види цінних папе­рів та їх характеристика.

30. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

31. Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

32. Українська фондова біржа.

33. Фінансові піраміди: сутність ті історія поняття.

34. Технічний аналіз фінансових ринків.

35. МММ-2011 (творче дослідження)

Форми контролю самостійної роботи студента: фронтальне опитування,модульний контроль № 6, підсумкова контрольна робота з перевірки самостійної роботи, комплексна контрольна робота, іспит.

Тема 12: міжнародні фінанси

Методичне забезпечення самостійної роботи № 24

«Міжнародні валютно-фінансові та кредитні організації»

Обсяг – 8 годин

План:

1. Фінансова діяльність міжнародних організацій.

2. Фінанси Організації Об'єднаних Націй і Європейського Союзу.

3. Міжнародні фінансові інституції.

4. Міжнародний валютний фонд.

5. Група Світового банку.

6. Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

7. Міжнародна асоціація розвитку.

8. Міжнародна фінансова корпорація.

9. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій.

10. Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів

11. Банк міжнародних розрахунків.

12. Європейський Центральний банк.

13. Європейський Інвестиційний банк.

14. Європейський банк реконструкції та розвитку.

15. Лондонський та Паризький клуби кредиторів.

16. Співпраця України з міжнародними фінансовими інститу­ціями.

17. Проблеми гармонізації фінансів України відповідно до критеріїв і стандартів Європейського співтовариства.