ЗМ 12. Комплексна схема класифікації документів 

 

 

 

 



Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЗМ 12. Комплексна схема класифікації документів



Коло питань: Класифікація документів за інформаційною складовою та змістом^ класифікація документів за ма­теріальною складовою, класифікація документів за обстави­нами існування в зовнішньому середовищі.

Класифікація документів за інформаційною складовою

Основні ознаки класифікації зведені в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 Основні ознаки класифікації документів за інформаційною складовою

 

 

Основні ознаки класифікації
1. Характер знакових засобів фіксації інформації
2. Вимір запису інформації
3. ,Дризначеність для сприймання інформації
4. Канал сприймання інформації і
5.  
Ступінь розповсюдженості інформації
Ь. Рівень обробки часом
  Зміст документа
8. Характер соціальної інформації, що міститься в документі

Розглянемо її більш детально:

/. Класифікація документів за характером знакових за­собів фіксації інформації

Інформація, що міститься у документі, фіксується шля­хом різноманітних знаків. Знаковість — обов'язкова влас­тивість документа, тому що лише в закодованій знаками формі можливо передати інформацію від реципієнта до комуніканта.


За цією ознакою розрізняють текстові, іконічні, ідео­графічні, звукові, матричні, цифрові та комплексні доку­менти.

2. Класифікація документів за виміром запису інформації
За цією ознакою розрізняють одно-, двох- і тривимірні

документи (перфострічка, службовий лист, глобус).

3. Класифікація документів за призначеністю для сприй­
няття інформації

За цією ознакою розрізняють документи, що читають­ся людиною, й ті, що читаються за допомогою технічних за­собів (за допомогою магнітофону, телевізора, електронно-обчислювальної техніки, стільникового телефону тощо).

4. Класифікація документів за каналом сприймання
інформації

Інформація, що міститься в документі, може сприйма­тися за допомогою різних органів чуття. За цією ознакою розрізняють такі види документів: візуальні, тактильні, аудіальні, аудіовізуальні.

5. Класифікація документів за ступенем розповсюдже­
ності інформації

За ступенем розповсюдженості інформації документи поділяються на: опубліковані, неопубліковані, непубліковані та електронні.

6. Класифікація документів за рівнем обробки часом

У даній класифікації виділяють первинні і вторинні до­кументи за часом появи у світі.

7. Класифікація документів за змістом

До змістової класифікації документів відносяться: А. Десятинна класифікація Медвіля Дьюі (ДКД, Dewey Decimal Classification, DDC).

^Універсальна класифікаційна система, розроблена в 1876 р. американським бібліотекарем М. Дьюі (1851— 1931рр.). Призначалася для систематичного розміщення книг у публічних бібліотеках США. У перших виданнях


мала за мету лише перерахування документів, однак із са­мого початку містила елементи схованої типізації. Згодом типові розподіли виділилися в самостійні допоміжні таб­лиці й система придбала комбінаційний характер.

Складається система з основних таблиць (Schedule) і до­поміжних таблиць (Tables). Складовими частинами повно­го видання є також Relative Index (дослівно: «покажчик ро­динних відносин») — АПУ й Manual (Керівництво), у якому подано повний методичний коментар до таблиць (приватна методика систематизації).

ДКД — найпоширеніша у світі класифікаційна система, застосовується в 135 країнах. На своїй батьківщині, у СІЛА, ДКД використовують 95% публічних і шкільних бібліотек, 25% від загального числа бібліотек коледжів й університетів, 20% спеціальних бібліотек. ДКД переведена на 30 мов світу.

1-ше видання ДКД-1876 р. (44 а), 2-ге - 1885 р. (314 с). За життя М. Дьюі було опубліковано 12 видань. У 1896 p. M. Дьюі утворив Forest Press Foundation, якому пе­редав права видання й розвитку ДКД у США (у Європі аналогічні права були передані Міжнародному бібліог­рафічному інституту).

20-те видання опубліковане в 1989 р. в 4-х т. (3378 с), 21-ше — в 1996 р. переведено російською мовою.

У 1980 p. OCLC (Online Computer Library Center, Ohio) придбав Forest Press й утворив видавництво OCLC Forest Press, що випускає видання ДКД. 20-те видання ДКД підго­товлене повністю за допомогою комп'ютерної техніки. У 1993 р. вийшов у світ оптичний диск (CD-ROM) «Electronic Dewey DDC 20», в 1996 p. — оптичний диск Windows DC 21.

Усі передплатники видань ДКД безкоштовно одержу­ють повний комплект доповнень, що випускаються, і ви-


правлень — «Dewey Decimal Classification, Additions, Notes and Decisions» (DC&).

Б. Універсальна десятинна класифікація (УДК)

УДК являє собою ієрархічну комбіновану систему на ос­нові «Десятинної класифікації» й складається з трьох час­тин — основних таблиць, визначальних таблиць та абетко­во-предметного покажчика. Розроблена в 1895—1905 pp. в Міжнародному бібліографічному інституті в Брюсселі під керівництвом бельгійських вчених П.Отле та АЛафонтена.

У 1956 р. в СРСР було створено Всесоюзний інститут наукової й технічної інформації, який стає членом Міжна­родної федерації по документації, одержує еталон таблиць УДК. Фахівці знайомляться із таблицями УДК, в удоско­наленні яких відповідно до Правил УДК можуть брати участь багато країн світу — члени Міжнародної федерації. Якщо зауважену або заперечень не надходило протягом чотирьох місяців, проект автоматично приймався й входив у черговий випуск «Extensions and corrections to the UDC» (Доповнення й виправлення до УДК, публікуються з 1950 року).

На початку с70-х років XX ст. у країні формується ме­режа органів науково-технічної інформації (НТІ). Від­повідно до рекомендацій Всеросійської наради праців­ників НТІ, Рада Міністрів СРСР 14 травня 1962р. видає Постанову (№ 445) «Про заходи щодо поліпшення ор­ганізації науково-технічної інформації в країні», у п.5 яко­го зазначається: «Увести з 1963 року в науково-технічних видавництвах, редакціях науково-технічних журналів, в організаціях науково-технічної інформації, науково-технічних бібліотеках обов'язкову класифікацію всіх публікацій по універсальній десятковій системі».

Кордони застосування УДК були розширені за рахунок медичних і сільськогосподарських бібліотек і всієї мережі органів інформації без обмежень за галузевою ознакою.


У 1963-1966 pp. централізованими зусиллями бібліотек й органів НТІ здійснюється перше видання УДК російською мовою. Переклад виявляється в ряді місць неадекватним, окремі випуски видані в різному поліграфічному виконанні із численними пропусками. Приймається рішення публіку­вати галузеві таблиці УДК (виходять у світ з 1964р.).

У 1966 р. Комітету стандартів, видавництву стандартів і знову організованому Всесоюзному інституту науково-технічної інформації (по стандартизації), класифікації й кодуванню доручена підготовка другого видання таблиць УДІС російською мовою. Видання випущене в 1969-1970рр. з авторизованим номером Міжнародної федерації № 447 в 6-ти томах 9-ти книгах.

У 1982-1987рр. публікується третє видання УДК росій­ською мовою (№ 572) в 7-ми вип. 11-ти книгах. Одночас­но виходять у світ продовжувані випуски «Нове в УДК», що містять сторінки з доповненнями й виправленнями. У 1969 р. випущено видання УДК в одному томі.

З 1997р. НТЦ «Ректор», що одержав право перекладу, видання й поширення таблиць УДК у Росії й СНД, видає повний переклад еталону УДК російською мовою. Нові таблиці публікуються за назвою «Універсальна десятинна класифікація. Четверте повне видання».

До кінця 2000 р. вийшло у світ 3 томи, усього передба­чається 10 томів, у двох додаткових томах буде опублікова­ний алфавітно-предметний покажчик.

В. Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББЮ

В основу ББК покладена ієрархічна комбінована систе­ма бібліотечно-бібліографічної класифікації, що скла­дається з основних таблиць, таблиць типових ділень та ал­фавітно-предметного покажчика ББК (загальні типові ділення, територіальні типові ділення в двох таблицях — для природничих наук і для соціально-економічних та гу­манітарних наук; спеціальні типові ділення тощо).


Перше видання ББК на теренах СРСР для наукових бібліотек (1960-1968 pp.) в 25 випусках мало чітку струк­туру. Універсум знань був розділений на три комплекси: природничі науки — Б/Е (випуски 3-6), прикладні науки — Ж/Р (випуски 7-13), суспільні й гуманітарні на­уки — 3/Ю (випуски 14-23).

Перелік основних розподілів починався розділом А Марк-сизм-ленінізм (випуск 1), завершувався розділом Я Літерату­ра універсального змісту (випуск 25). Таким чином, основні таблиці класифікації займали 23 випуски видання, що почи­нався випуском 1 Введення й закінчувався випуском 25 Ти­пові розподіли. Прикладні науки: Ж/Об Техніка. Технічні на­уки (випуски 7-11), П Сільське й лісове господарство. Сільськогосподарські й лісогосподарські науки (випуск 12) і Р Охорона здоров'я. Медичні науки (випуск 13).

Гуманітарні науки починалися з випуску 19 Ч Культура. Наука. Освіта. Три випуски очолювали відповідні галузеві комплекси: випуск З Е. Природничі науки в цілому, випуск 7, частина 1 Ж. Техніка. Технічні науки в цілому й випуск 14, частина 1 С. Суспільні науки в цілому. Незважаючи на г:1©, що загальний план системи припускав випуск 16 Ф Політика. Політичні партії, розбіжності в групі розроблю-вачів не дозволили випустити у світло таблиці по політич­них науках у повному обсязі. Випуск 16 першого видання ББК був названий Ф5/6 Політичні партії. Суспільно-політичні організації.

У науці в цілому не було у той час вирішене питання про правомірність соціології, генетики й багатьох інших наук. Творцям ББК вдалося залишити в структурі таблиць резервні індекси на своєму логічному місці (наприклад, для соціології — 35) для багатьох «невизнаних» або забо­ронених з тих або інших міркувань наук, дисциплін і проблем.


Г. Єдина класифікація літератури Складається з основних таблиць та алфавітно-предмет­ного покажчика й призначена для систематизації творів друку у виданнях бібліографії та для комплектування ката­ложних картотек за підписними серіями. На її основі скла­даються спеціальні таблиці, що використовуються відділа­ми статистики друку книжкових палат при систематизації книжок за змістом.

Існують також класифікації для окремих видів доку­ментів, наприклад, класифікатор державних стандартів, Міжнародна класифікація винаходів тощо.

У будь-якому випадку в змістових класифікаціях поділ на види відбувається за семантичним показником, тобто за змістом (галузями знань, темами, предметом викладу, висвітленим проблемам, родами, жанрами творів тощо).

8. Класифікація документів за характером соціальної інформації

За характером соціальної інформації, що міститься в до­кументі, розрізняють такі їх види: масові, спеціальні та осо­бисті.

При цьому одна частина документів відноситься до сфе­ри регулювання життєдіяльності особистості, суспільства і держави (документація офіційного походження).

Друга — відображає духовне життя суспільства (доку­менти, що виникають в особистому житті та творчості -літературні твори, мемуари, листи, щоденники, записні книжки тощо).

Розглянуті вище основні характеристики видів доку­ментів за їх інформаційною складовою для більшої наоч­ності зведено в таблицю 3.4.


Таблиця 3.4. Класифікація документів за інформаційною складовою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Блок-фасет Вид документа Основні ознаки
       
1. За характером 1.1 Текстовий Документ, зміст якого
  знакових —йч^оцфм зафіксовано за
  засобів ІЯНЗЖіХ}»   допомогою письмових знаків
  1.2 Нетекстовий Документ, який містить
    рв>Щ --•к-гуг, 5 Щ інформацію у вигляді зображення об'єкта (реальне або умовне), звуку чи матричної мови
1.2.1 Іконо- Документ, у якому знак
    графічний подібний до відобра-
      женого об'єкта (рисунок,
  ГЩ І   фотографія, кінофільм, діафільм, тощо)
1.2.2 Ідеогра- Документ, у якому знаком
    фічний є умовне позначення,
      котре не відображає реальних предметів або
      явищ (карти, ноти, креслення)
1.2.3 Звуковий Документ, що передає
  0 іЯЇ) ffKJ 38M 0.ItfSK* інформацію звуками. Це фонодокумент (грам­платівка, магнітний
      запис, музичний
      компакт-диск)
1.2.4 Матрич- Документ, що виконаний
    ний засобами "матричної мови"; тобто складається
  гріш йш "■ ioh   з кодованих отворів-
    матриць, за допомогою
    шщїіо яких відображається кодування інформації у

 

 

 

 

 

 

 

       
      вигляді, доступному для
  М'ДОї   "прочитання" машиною (перфокарти, перфострічки)
1.3 Цифровий Документ, у якому знаки й зображення подані в цифровому
    машиночитаному вигляді
1.4 Комплек­сний Документ, що поєднує два або більше засобів
      фіксації інформації (наприклад, фонетико-
    рОЗМовний курс іноземної
      мови, що складається з
      підручника, газети та компакт-диску з
      поєднанням звукового тексту й зображення)
2. За виміром 2.1 Однови- Документ, запис інфор-
  запису інформації мірний мації на якому здійсню­ється азбукою Морзе "у
      стрічку" або в лінійній
      послідовності

 

2.2 Двови­мірний Документ, що має розмір (формат) та обсяг (кількість сторінок).
2.3 Триви­мірний Документ, що має розмір, обсяг та об'єм (об'ємне зображення)
3. За 3.1 Той, що Документ, зміст якого
  призначенням '.'.' читається зрозумілий для людини
  сприйняття людиною  
3.2 Той, що чи- Документ, що подано в
    тається за допо­могою техніч- цифровому вигляді для сприйняття
    них засобів комп'ютерною технікою

 

 

 

 

 

 

       
4. За каналом 4J Візуальний Документ, зміст якого
  сприйняття   сприймається зором
  людиною   (тексти, графіки,
      малюнки, креслення,
  іяооквн'ф Дині;   фотокартки, репродукції)
  4.2 Тактильний Документ, що
      сприймається шляхом
  ujUfiMq іфиі «THaf.   дотику
  4.3 Аудіальний Звуковий документ, зміст
  sTdnytat} (мо   якого може бути
    сприйнятий тільки
      органами чуття (слухом)
  4.4Адаіовізуаль Документ, зміст якого
  тіїури; moi;,tj ний сприймається одночасно зором та слухом (звукова
    Ато\ кінострічка, діафільм,
      відеофільм, відеодиск, "мультимедіа" тощо)
5. За ступенем 5.1 Опублі- Документ, що
  розповсюджен ості (окрім кований призначений для
    багаторазового
  електронних)   використання та має
      певний наклад (тираж) і
      вихідні дані
  5.2 Неопублі- Документ, що містить
    кований інформацію, не
      призначену для
    розповсюдження (не
      тиражується й існує в
  півансрп) V/ *щШ обмеженій кількості
      машинописних
      екземплярів). Це
      дисертації, інформаційні
      карти, депоновані рукописи тощо


 

 

 

 

       
    5.3 Непублі- Документ, що має одно-
    кований разове використання, необхідне для прийняття
      управлінського рішення (господарські, планово-
      економічні, фінансово-
  ІОД іяоіі облікові, комерційні тощо)
6. За рівнем 6.1 Первинний Документ, інформація на
  обробки часом   якому є викладенням (описом) результатів опрацювання, дослі-
      дження
  6.2 Вторинний Документ, який є
      результатом аналітико-
      синтетичної переробки одного чи декількох документів
7. За змістом   Критерії поділу: зміст
      галузь знань, тема, предмет, проблема
8. За характером 8.1 Масовий Документ, який містить
  соціальної   естетичну, релігійну чи
  інформації   побутову інформації© j
  8.2 Спеці- Документ, який містить
    альний «ід? соціально-політичну,
      науково-технічну чи економічно-фінансову інформацію
  8.3 Особистий Документ особистого
      характеру (приватні листи, щоденники)

Зведена класифікація документів за інформаційною складовою подана на схемі 3.2.


Класифікація документів за матеріальною складовою документа

Основними ознаками даної класифікації є матеріал носія та форма носія.

Відповідно до цих ознак розрізняють такі види кла­сифікацій:

— за матеріалом носія інформації;

— за матеріальною конструкцією чи формаою носія
інформації.

Розглянемо їх детальніше.

/. Класифікація документів за матеріалом носія інфор­мації

Розрізняють групи документів на штучній та природній основі.

Серед найрозповсюдженіших різновидів штучних носіїв розрізняють паперові, полімерні (полімерно-плівкові, полімерно-платівкові), металеві та напівпровідникові.

Природною основою документа можуть бути такі пер­винні носії інформації: глина, дерево, очерет, шкіра та інші носії, створені природою.

2. Класифікація за матеріальною конструкцією чи фор­мою носія інформації

Кожен документ має відповідну зовнішню форму ма­теріального носія. Саме за формою (конструкцією) доку­мента відрізняють книгу від газети, грамплатівку від дис­кети тощо.

Отже, за матеріальною конструкцією носія інформації розрізняють: аркушевий, кодексовий картковий, стрічко­вий, дисковий, флеш-картковий та комбінований вид «до­кументів.

Класифікаційний аналіз документів за матеріальною складовою відображено в таблиці 3.5.


Таблиця 3.5 Основні види документів за матеріальною складовою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Блок-фасет Вид документа Характерні ознаки
       
1. За матеріалом 1.1 Папе- Паперова основа носія
  носія інформації ровий інформації (різні види видань, службові доку­менти, ноти,карти
  МІЇГТКфІ ЇН тощо)
1.2 Плів- Плівкова основа носія
    ковий інформації (діапозитив,
      мікрофіша, діафільм
      тощо)
І.ЗПласти- Пластикова основа носія
    ковий інформації (грамплатів-
  ■І.   ки, вінілові диски*
      тощо)
1.4 Метале- Металева основа носія
    вий інформації
1.5 Напівпро- Напівпровідниковий
    відниковий пристрій
2. За матеріальною 2.1 Арку- Носій інформації у
  конструкцією шевий вигляді одного чи
      декількох аркушів будь-якого формату без скріп-
      лення (листівка, газета,
      плакат, географічна карта, афіша, етикетка).
    2.2 Кодек- Документ у формі блока-
    совий кодекса, тобто скріплених між собою по одному краю аркушів-сторінок (журнал, альбом тощо)

 
 


 

 

 

 

 

 

 

 

       
    2.3 Карт- Носій інформації, що
    ковий являє собою перфокарту відповідного формату,
      магнітну карту, каталог,
  '* ІСЙЙiRJ*UO   гральні карти
2.4 Стріч- Носій інформації, що
    ковий являє собою неперервну
      стрічку (дріт) з феромаг­нітним покриттям
2.5 Дисковий Носій інформації у
      вигляді диску
2.6 Флеш- Покрита захисним
    карта шаром мікросхема,
      здатна запам'ятовувати і
      видавати інформацію в
      цифровому вигляді для сприйняття комп'ютерною технікою
2.7 Комбі- Дві або більше форми
    нований носія інформації
    ftnaoaNHj (комплект із журнала та відеокасети тощо)
      —г— '

*Вініловий диск — диск, який виробляється з синтетич­них матеріалів і на поверхні якого по спіралі розташовані заглиблення (доріжки) із записом звуку.

Зведена класифікація документів за матеріальною скла­довою наведена на схемі 3.3


і—і «вачп

І ІГОЯІ

і я

І

.3 КЧШЛ-'

g fk>o< I

r|

І - ■'■"'". ^

В І

і і 11 11 і ^

ігЩИІІІІ {

—І & § х 5

І " 11.11____ J,2

—і І І [

: J J | I | j | U:. ^L,,,,:;,,.(

І І І $ S В

S-1 LJ L_J L_J LJ L_


Класифікація документів за способом документування

Основними ознаками даної класифікації є спосіб ство­рення документа (документування).

За способом створення розрізняють такі види доку­ментів: рукописний, графічний, механічний друкований, електромагнітний, цифровий та хімічний.

Класифікаційний аналіз документів за способом доку­ментування відображено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 Класифікація документів за способом документування

 

 

 

 

 

Блок-фасет Виддокумента Характерні ознаки
       
1. За ручним способом документу- 1.1 Рукописний Письмовий документ, знаки змісту якого особа написала власноруч (рукописна книга, листи, заяви,
  вання   пояснення тощо)
1.2 Графічний Зображувальний документ, зміст
  (руко­творний)   якого зафіксовано у вигляді малюнка або кресленика лініями,
  j Е!"~   штрихами, світлотінню (карти, креслення, твори образотворчого мистецтва)
2. За техніч- 2.1 Механічний Письмовий документ, знаки змісту
  ним спо­собом документ-тування (техно­тронні документи) друкований якого зафіксовано друкувальними пристроями (книги, журнали)
2.2 Електро­магнітний ,1. j Магнітний Документ, у котрому інформація фіксується шляхом змін магнітного
        стану поверхні носія під впливом магнітного поля (магнітні стрічки, диски, дискети)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         
        Оптичний Документ, на якому відтворення*
            інформації здійснюється сфокусованим
          пучком електро-
    і     магнітного поля
      оптичного випро-
        і мінювання
          (компакт-диск,
        CD-ROM,
            фотодокументи з
              оптичним записом,
            постійний
        запам'ятовуючий
          пристрій Щ$П),
        голограма)
2.3 Цифр звий Документ, у якому інформація
        подана у цифровому йашино чита-
        ному вигляді (гнучкі та жорсткі диски), мікросхеми, побудовані на метало -оксидо - напівпровідникових
        елементах (карти флеш-пам'яті — різновид твердотілої напівпро -відникової є нерго незалежної пам'яті з можливістю перезапису)
2.4 Хімічю Документ, інформація на якому
        фіксується за допомогою хімічних процесів (кінострічка, фотографія)

*Відтворення — запис інформації для тимчасового та постійного зберігання електромагнітним способом, який може зчитувати машина.

Зведена класифікація документів за способом докумен­тування наведена у схемі 3.5.


1 I

a a

І *

і—і -і Г1 §

■is і

а я S>

s |

^n. пRun*

s §"

о ____ -s

Й t

g ______________________ S

_ I I 3

I; Ф


Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі

Основними ознаками даної класифікації є:

— регулярність видання;

— час виходу у світ;

— місце виникнення документа в навколишньому сере­довищі тощо.

A. Класифікація документів за регулярністю видання
Розрізняють за даною класифікацією такі види доку­
ментів: періодичні та неперіодичні.

Б. Класифікація документів за часом виходу у світ За часом появи документа у світ розрізняють оригінал та копію.

B. Класифікація документів за місцем виникнення

За місцем виникнення розрізняють місцевий, регіональ­ний, національний (загальнодержавний), закордонний (іно­земний) та міжнародний документ.

Класифікаційний аналіз відповідних видів документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі наве­дено в таблиці 3.7.

ТаблицяЗ. 7 Класифікація документів за обставинами існування в зовнішньому середовищі

 

 

 

Блок-фасет Вид документа Характерні ознаки
       
1. За регуляр­ністю видання 1.1 Періодичний Документ, що виходить через визначений проміжок часу нумерованим та датованим
1.2 Неперіо­дичний Документ, що вийшов одним екземпляром і не має продовження

       
 
   
 


 

 

 

 

 

 

 

 

  2    
і. За часом виходу 2.1 Оригінал Справжній' -
  у світ   автентичний документ, перший
  )| ^МСШШНПОЯІ   примірник документа
2.2 Копія Документ, що є
      точним відтворенням оригіналу
і. За місцем 3.1 Місцевий Документ, що виник
  виникнення   для потреб одного чи
      декількох районів,
      підприємства, установи,
  Rtttt'   господарства чи навчального закладу, міста, області тощо
  3.2 Регіональний Документ, що виник у
      межах декількох
  J rirusHi областей чи автоном­ної республіки
  3,3 Націо- Документ, що виник і
    нальний призначений для
    (загальнодержав використання в межах
    ний) країни
  3.4 Закордонний Документ, що вийшов
    (іноземний) або надрукувався за
  tawYXOj І   кордоном
  3.5 Міжна- Документ,
  родний підготовлений
      представниками двох
    або декількох країн

Зведена класифікація документів за обставинами існу­вання в зовнішньому середовищі подана на схемі 3.5.


Типологічна класифікація документів

Типологія документа — це віднесення його за су­купністю ознак до відповідного типу, Критерії поділу до­кументів на види в типологічній класифікації та їх харак­теристика показані на схемі 3.6 та в таблиці 3.8.

Схема 3.6 Критерії поділу документів на види в типологічній класифікації

Таблиця 3.8 Характеристика критеріїв документів типологічної класифікації

 



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2016-09-19; просмотров: 476; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.222.163.31 (0.164 с.)