Структура, реквізити та допоміжний апарат видань

Структура видання як виду документа залежить від йо­го типу, принципів побудови, читацького й цільового призначення.

RtfT UK

Схема 5.2 Основні ознаки видань

Так, принцип розміщення текстових документів у ко­лективних збірниках буде таким: історична послідовність; алфавітна послідовність; жанрова ознака.

Принцип розміщення текстових документів у авторсь­ких збірниках та зібранні творів: авторська воля; жанрова ознака; хронологічна послідовність.

Основні реквізити традиційних видань:

 

— Автор — творець документа, їм може бути окрема особа або колектив.

— Заголовок — назва видання, що виступає в.якості по­шукового образу.

— Надзаголовкові дані — найменування організації, від імені якої виходить видання, заголовок серії.

 

— Підзаголовкові дані — тематика, читацька адреса і цільове призначеня, порядковий номер, нумерація томів, випусків, частин, книг тощо.

— Класифікаційний індекс — УДК, ББК та авторський знак.

— Комплексний книготорговельний індекс — розміщу­ється на виданнях з означеною ціною.

— Знак охорони авторського права — розміщується в нижньому правому куті титулу.

— Міжнародний стандартний номер — ISBN або ISSN — код реєстраційного характеру. Присвоюється міжнарод­ною і національною агенцією за єдиною методикою.

— Анотація — коротка характеристка видання з точки зору змісту, призначення, форми.

— Реферат — скорочений виклад змісту видання.

— Випускні дані — дата передачі оригіналу в набір, дата підпису видання до друку, формат паперу і доля аркушу, гарнітура шрифту, спосіб друку, обсяг видання, наклад, номер замовлення, назва і адреса видавництва.

іВИЇй Si МНІ

Допоміжний апарат літературно-художнього видання, як

правило, складається з матеріалів, що додають до текстів
документів, а саме: вступної статті; післямови; різних
варіантів і редакцій текстів автора; приміток; додатків
інформаційно-довідкового характеру.:їіц

іс) N кин

ЗМ 19. Класифікаційна схема видань

Коло питань: Загальна класифікаційна характеристика видань. Класифікація видань за цільовим призначенням, аналітико-синтетичним переробленням інформації, знаковою природою, матеріальною конструкцією, обсягом, складом ос­новного тексту, періодичністю, структурою, інформаційни­ми ознаками, видами періодичних і продовжуваних видань.

Загальна класифікаційна характеристика видань

Типологізація й класифікація видань розробляється в рамках книгознавства — науки про книгу й книжкову справу. Значний внесок у розробку питань класифікації традиційних видань зробили А.І. Барсук, І.Є. Баренбаум, А.А. Гречихін, Г.М. Швецова-Водка та ін.

Будучи одним із видів документів, видання можуть кла­сифікуватися за певними їх ознаками: змістом, матеріаль­ною конструкцією, періодичністю, знаковою природою фіксації інформації й т.п.

Типологічне різноманіття видань базується на сукуп­ності ознак, головними з яких є цільове й читацьке при­значення, а також характер шформації, що міститься в них. Це служить підставою для всебічної характеристики видань, дозволяє здійснити їх внутрішньовидову кла­сифікацію, визначити різновиди й типологічну розмаїтість.

Відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види, терміни та визначен­ня. «Традиційні» видання класифікують за наступними оз­наками:

1) за цільовим призначенням;

2) за аналітико-синтетичним переробленням шформа­ції;

3) за інформаційними знаками (знаковою природою);

4) за матеріальною конструкцією;

 

5) за обсягом;

6) за складом основного тексту;

7) за періодичністю;

8) за структурою;

9) за інформаційними ознаками;

 

10) за видами періодичних і продовжуваних видань;

11) за статусом [4].

Сукупність видів і типів традиційних видань деталізова­на в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 Класифікаційна таблиця традиційних видань

 

 

№	Ознаки класифікації	Види видань
		Офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, виробничо-
	За цільовим	практичне, виробничо-практичне для
	призначенням	аматорів, навчальне, громадсько-політичне, довідкове, для організації дозвілля, рекламне, літературно-художнє
	За аналітико-
2.	синтетичним	Інформативне, реферативне,
переробленням	бібліографічне, оглядове, дайджест
	інформації
	За знаковою	Текстове, нотне, картографічне,
3.	природою	образотворче
		Книжкове, журнальне, аркушеве, газетне,
4.	За матеріальною	буклет, карткове, плакат, поштова картка,
	конструкцією	комплектне, книжка-іграшка
5.	За обсягом	Книга, брошура, листівка (аркушівка)
6.	За складом основного тексту	Моновидання, збірники (полівидання)
		Неперіодичне, серіальне (періодичне),
7.	За періодичністю	продовжуване (видання, що продовжується)
		Серія, однотомник (однотомне), багато -
8.	За структурою	томне, зібрання творів, твори вибрані

 

 

 

		Монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей конференції, матеріали конференції (з'їзду), збірник
		наукових праць, статут, інструкція, стандарт, прейскурант, паспорт, посібник
		(наочний, практичний, навчальний,
	навчальний наочний, навчально -мето-
		дичний), порадник практичний,
9.	За інформаційними	підручник, хрестоматія, рекомендації
	ознаками	методичні, курс лекцій, текст лекцій, конспект лекцій, програма навчальна, практикум, словник, енциклопедія, словник енциклопедичний, словник мовний, словник тлумачний, словник термінологічний, розмовник, довідник, путівник, проспект, каталог, альбом, атлас,
		оголошення, листок інформаційний, до куме нтно-художнє, науково-художнє видання, альманах, антологія
	За видами
10.	періодичних і продовжуваних видань	Газета, журнал (часопис), бюлетень,
	календар, експрес-інформація
		Оригінали, традиційні версії електронних
11.	За статусом	видань, електронні аналоги традиційних
	видань, електронні відтворення, зокрема
		копії друкованих документів, тривимірних об'єктів, тощо

Наведена класифікація видань є за своєю характеристи­кою багатоаспектною, паралельною. Тобто кожний на­прям цієї класифікації (фасет) є незалежним від інших: ви­користовується лише одна ознака класифікування, будь-яке видання може бути класифікованим за кожною з цих ознак.

Класифікація електронних видань відповідно до ГОСТ 7.83-2001 [6] наведена в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 Класифікаційна таблиця електронних видань

 

№	Ознаки класифікації	види видань
1.	За цільовим призначенням	Офіційне, наукове, науково-популярне, виробничо-практичне (зокрема нормативне), навчальне,
		масово-політичне, довідкове,
		видання для дозвілля, рекламне, художнє
2.	За періодичністю	Неперіодичне, серіальне, періо­дичне, видання, що продов­жується; видання, що оновлю -ється (кожний наступний випуск
		містить актуальну інформацію
		попереднього випуску, але повністю замінює вміст)
3.	За структурою	Однотомне, багатотомне, електронна серія
4.	За наявністю друкованого	Самостійне електронне видання
	еквівалента	(не має друкованого аналогу);
		електронний аналог друко ваного
		документа (відтворює відповідний друкований документ, зберігаючи
		розташування тексту на сторінках, ілюстрації, посилання,
		примітки);
	?".№»	електронна версія (аналог
		друкованого видання, який має
		рівний із оригіналом правовий статус і який створювався практично одночасно з самостій -ним друкованим або електронним виданням у відповідному форматі з метою подання в мережевому доступі або на окремому носії)

Насамперед розглянемо ознаки, що використовуються для класифікування всіх без винятку видань (як тра­диційних, так і електронних), а також види видань, що за ними виокремлюються.

Класифікація видань за цільовим призначенням

За цільовим призначенням виділяють такі види видань: офіційне, наукове, науково-популярне, науково-виробниче, ви­робничо-практичне, нормативне, виробничо-практичне ви­дання для аматорів, навчальне, громадсько-політичне, довідкове, видання для організації дозвілля, рекламне, літера­турно-художнє, видання твору художньої літератури.

Загальна характеристика цих видань подана в таб­лиці 5.5.

Таблиця 5.5 Класифікаційна характеристика видань за цільовим призначенням

 

№	Вид	Загальна характеристика
1.	Офіційне	Видання матеріалів інформаційного, нормативного чи директивного характеру, що публікується від імені державних органів, відомств, установ чи громадських організацій
2.	Наукове	Видання результатів теоретичних і (чи) експерименттальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів та літературних текстів
3.	Науково-популярне	Видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень у галузі науки, культури й техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям
4.	Науково-виробниче	Видання відомостей результатів теоретичних та (чи) експериментальних досліджень, а також конкретних рекомендацій щодо їх упровадження в практику
Ь.	Виробничо-практичне	Видання відомостей з технології, техніки й організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики, призначене фахівцям певного профілю та відповідної кваліфікації

 

6.	Нормативне виробничо-практичне	Видання норм, правил і вимог з конкретних сфер виробничо-практичної діяльності
7.	Виробничо-практичне видання для аматорів	Видання відомостей з технології, техніки та організації виробництва, окремих його галузей, а також інших сфер суспільної практики, викладених у формі, зрозумілій читачам- нефахівцям
8.	Навчальне	Видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зустрічній для навчання й викладання формі
9.	Громадсько -політичне	Видання твору громадсько-політичної тематики
10.	Видання ДЛЯ організації дозвілля	Видання популярно викладених загальнодоступних відомостей щодо організації побуту, дозвілля, різноманітних форм самодіяльності, різних захоплень
11.	Рекламне	Видання відомостей щодо виробів, послуг, заходів, культурно-історичних об'єктів, творчих колективів тощо, у формі, яка привертає увагу, сприяє реалізації товарів і послуг, запрошує до ознайомлення чи відвідування
12.	Літератур­но-художнє	Видання твору художньої літератури
13.	Довідкове	Видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для швидкого пошуку, не ппизначене лля суспільного читання

Класифікація видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації

За аналітико-синтетичним переробленням інформації видання поділяються на інформаційні, бібліографічні, рефе­ративні, оглядові, дайджести.

Загальна характеристика видань за вищеназваною озна­кою подана в таблиці 5.6.

Таблиця 5.6 Класифікаційна характеристика видань за аналітико-синтетичним переробленням інформації

 

\т	Вид	Загальна характеристика
і.	Інформаційне	Видання систематизованих чи узагальнених відомостей відносно опублікованих чи неопублікованих даних із першоджерел, випущене друком організаціями, які здійснюють науково-інформаційну діяльність
2.	Бібліографічне	Інформаційне видання упорядкованої сукупності бібліографічних записів
3.	Реферативне	Інформаційне видання сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами
4.	Оглядове	Інформаційне видання публікації одного чи декількох оглядів, що відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей із різних джерел
5.	Дайджест	Видання публікації у вигляді добірки витягів із конкретного тексту, відібраних і згрупованих таким чином, щоб дати про нього загальне уявлення, чи добірки найцікавіших матеріалів,
		передрукованих із інших видань

Зазначену класифікацію, на думку фахівців, краще було б назвати «за ступенем аналітико-синтетичної переробки інформації». Термін «інформаційне видання», як зазначає проф. Г.М.Швецова-Водка, також наведений з погляду йо­го семантики. Якщо враховувати багатозначність поняття «інформація», то виникає можливість розгляду кожного видання як каналу передавання інформації або як джере­ла інформації [32].