ЗМ 22. Періодичні та продовжувані видання

Коло пишань: Класифікація видань за періодичністю, особ­ливості періодичних видань, газета як джерело оперативної інформації, журнал як вид періодичного видання, бюлетені, періодичні збірники, календарі та експрес-інформація.

Класифікація видань за періодичністю

Класифікацію видань за періодичністю показано на схемі 5.7.

\~хема j. /. виои виоань за періодичністю

Кожен із зазначених видів видань має відповідне чи­тацьке спрямування виходить з визначеною метою. На­приклад, допомагає у вивченні конкретного питання, інформує про результати проведених наукових досліджень^ пояснює у доступній формі основи наукових знань тощо.

Цільове призначення — головна ознака, що визначає відмінні особливості конкретного видання. Від цільового призначення залежить обсяг, характер викладу матеріалу, структура та оформлення того чи іншого видання.

Особливості періодичних видань

«Періодика» — грецьке слово, що означає «той, що зно­ву приходить, наступає або повертається».

Періодичне видання виходить через визначені проміж­ки часу постійним для кожного року числом випусків (но­мерів), що не повторюються змістом, типово (однотипно) оформлені, нумерованими та/або датованими випусками, які мають загальну назву.

Характерні риси періодичних видань наведено на схемі 5.8.

Періодичне видання є одним із основних засобів- сис­темі масової комунікації. Класифікацію періодичних ви­дань за регулярністю виходу у світ, місцем випуску та сфе­рою розповсюдження показано на схемі 5.9.

Газета як джерело оперативної інформації.

Газета*- основний вид періодичного видання, що ви­ходить через невеликі проміжки часу, яке містить офіційні матеріали, оперативну інформацію та статті з актуальних суспільно-політичних, наукових, виробничих та інших пи­тань, а також літературні твори та рекламу [4].

Замовником першої газети був французький лікар і філантроп Гефраст Ренодо (1586—1653 pp.)

Традиційно газетне видання випускається у вигляді од­ного або декількох аркушів друкованого матеріалу визна-

ченого формату, видавничо пристосоване до певної спе­цифіки.

Обсяг газети може складати від 2 до 100 і більше сторінок.

Класифікацію газетних періодичних видань показано в таблиці 5.25.

Таблиця 5.25 Класифікація газетних періодичних видань

 

№	Ознака	Вид	Різновид
1.	За функціо­нальністю	Загальнополітичні Спеціалізовані Спеціальні випуски	Професіональна, профспілкова, партійна тощо. 3 питань культури, літератури, мистецтва, релігійна. Рекламна, для відпочинку, для дітей та юнацтва
2.	За видавцем (засновником)	Державні, партійні, профспілкові, кооперативні, комерційні, творчої спілки, товариства та ін.
3.	За часом випуску	Ранішні, вечірні
4.	За періодичністю	Щоденні, щотижневі, щомісячні
5.	За місцем видання	Загальнонаціональні, регіональні, місцеві, корпоративні
6.	За матеріальною конструкцією	Окремі одиничні номери (випуски), комплекти

Види газет за функціональними ознаками наведено в таблиці 5.26.

Таблиця 5.26 Види газет за функціональними ознаками

 

№	Вид	Характерні ознаки
1.	Громадсько-	Систематично висвітлює питання внутрішньої
	політична	та зовнішньої політики країни, міжнародне життя ("Голос України", "Демократична Україна")
І.	Спеціалізована	Систематично висвітлює окремі проблеми
		суспільного життя, науки, техніки, культури та
		інших галузей діяльності та направлена
		визначеним категоріям читачів ("Освіта України", "Директор школи", "Спортивна газета" тощо).
		За читацьким призначенням спеціалізовані
		газети поділяють на професіональні;
		профспілкові; партійні тощо. За тематикою, цільовим призначенням
		спеціалізовані газети розрізняють: з питань культури, літератури, мистецтва; релігійні; рекламні; для дозвілля; для дітей та юнацтва, для жінок
3.	Спеціальний	Газетне видання, підготовлене виїзною
	газетний	редакцією на суспільних засадах від основної
	випуск	газети з метою оперативного доведення необхідної інформації до читача. Має поточний та валовий номер, рік та дату видання; виходить
		протягом обмеженого терміну

Газета може мати додаток чи додатки у вигляді окремих газетних випусків і у вигляді газетно-журнальних видань, які мають самостійну назву, а також платівок, дискет, магнітофонних плівок або інших матеріальних носіїв аудіовізуальної інформації.

Структура та реквізити газети.

Кожен номер газети має сукупність визначених постій­них елементів: L_iL

— заголовок газети;

— сторінки номера;

— текстові, матеріали, їх заголовки;

— ілюстрації тощо.

На вигляд газети суттєво впливає її формат, обсяг, кількість сторінок.

Формат газети визначається розмірами паперу, на яко­му вона друкується. Для газет з великим накладом викори­стовується аркушевий папір. Загальноприйнятими для га­зет є такі формати А2, A3, А4.

Основні реквізити газети наведені в таблиці 5.27.

Таблиця 5.27 Основні реквізити газети

 

№	Найменування реквізиту
1.	Зображення нагород(якщо є)
2.	Назва організації вищого рівня (якщо є)
3.	Назва виду документа(газета)
4.	Довідкові дані про організацію видавця
5.	Реєстраційний індекс
б.	Місце складання або видання
7.	Заголовок газети
8.	Дата та/або номер видання
9.	Текст, що поділяється на рубрики тощо.

Журнал як вид періодичного видання

Журнал — періодичне журнальне видання, що містить статті або реферати з різноманітних суспільно-політичних, наукових, виробничих та ін. питань, а також літературно-художні твори, що мають постійну рубрикацію, яка офі­ційно затверджена в даному виданні [4].

Перші журнальні видання (від французького слова «jor-nal» — щоденник) з'явилися в Західній Європі (у Відні та у Франкфурті- на-Майні) в 1615р.

Ідея створення першого літературного журналу належа­ла знову ж таки французу Теофрасту Ренодо, який опублікував у своєму «Bureau d'Adresse» реферати з літера­турних і наукових тем. Хронологічно першою організувала видання журналу родина паризького парламенту Дені де

Салло (1626-1669 p.p.), який випустив у світ «Journal des Savants» (1672 p.), першим юридичним часописом був «Journal du Polais», медичним — «Nouveless Deconvertes dans toutes les perties de la Medecine» (1679 p.), історико-літературний — «La Clet du Cabinet des Princes de J Europe» (1704-1706 pp.).

За майже 400 років свого існування періодичний жур­нальний друк значно виріс. Від ізольованих поодиноких органів він виріс до тисяч видань, що стали невід'ємною частиною сучасної культури. Навколо журнальних видань почали концентруватися політичні, літературні та наукові сили, посилювався їх вплив на громадське життя.

Традиційно журнальне видання виходить у вигляді бло­ку скріплених палітуркою аркушів друкованого матеріалу визначеного формату в обкладинці та з палітуркою. Спе­цифічні риси журналу як періодичного видання наведено нижче (схема 5.10).

Класифікація журнальних видань

Видова класифікація журналів базується на двох принци­пах:

1) читацькій адресі;

2) функціональному призначенні видань (таблиця 5.28).

Таблиця Ш Видова класифікація журналів

 

 

 

 

 

 

 

 

№	Ознака	Вид	Різновид
1.	За читацькою адресою	Для читачів-спеціалістів
	Для читачів -неспеціалістів
2.	За функціональним призначенням Иіивіозієм ст.	Суспільно-політичний
	Науковий	Науково-теоретичний науково-практичний науково-методичний
	Науково-популярний
	Виробничо-практичний
	Популярний
	Літературно-мистецький