Тема:ОСНОВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ НАУКОВОЇ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТІВ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема:ОСНОВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ НАУКОВОЇ ОБРОБКИ ДОКУМЕНТІВ



 

Мета: засвоїти методику створення вторинних документів

Лабораторне і методичне забезпечення:

персональні комп'ютери, роздатковий матеріал.

 

Теоретичні відомості

Інформаційна діяльність — це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Основними видами інформаційної діяльності є створення, пошук, аналітико-синтетична обробка, використан­ня, поширення та зберігання інформації. Інформаційна діяльність — це сукупність процесів збирання, аналізу, пере­творення, зберігання, пошуку і поширення документної інфор­мації. Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб.

Ефективне проведення інформаційної діяльності передба­чає розуміння кінцевого результату діяльності (мети діяль­ності), наявність суб'єкта — того, хто її виконує (суб'єкта інформаційної діяльності), об'єкта — того на кого спрямо­вано виконання завдання (об'єкта інформаційної діяльно­сті); наявність джерел, форм, методів виконання завдання (про­цесів інформаційної діяльності) та результатів інформацій­ної діяльності (інформаційних продуктів).

Визначальною умовою якості наукової обробки документів є досягнення відповідності змісту вихідних документів інфор­маційній потребі споживача. При цьому застосовують методи інформаційного аналізу і синтезу, загальну і спеціальну методику підготовки й оформлення інформаційних доку­ментів. Референт-аналітик має володіти не лише знаннями, вміннями і навичками в галузі аналітико-синтетичної оброб­ки документів, загальною і спеціальною методикою створення інформаційних документів, а й орієнтуватися в проблемах базової діяльності споживача інформації. Тому наукову об­робку документів найчастіше виконують бібліотеки або інфор­маційні служби на конкретне (індивідуальне чи колективне) замовлення користувачів. Таким чином, процеси збирання (виявлення, пошуку), наукового перетворення (аналітико-син­тетичної обробки) документованої інформації є етапами більш загального процесу — інформаційної діяльності.

Інформаційна продукція — це матеріалізований резуль­тат інформаційної діяльності, призначений для задоволення інформаційних потреб громадян, державних органів, підпри­ємств, установ та організацій. Під інформаційною продукцією розуміють сукупність інформаційних документів, баз даних і послуг. Конкретний зміст цього поняття сформульовано та­ким чином: інформаційний продукт (продукція) — це доку­ментована інформація, підготовлена і призначена для задово­лення потреб користувачів. Інформаційні продукти наукової обробки документів — документально зафіксована інформа­ція як результат і засіб аналітико-синтетичної діяльності.

Інформаційний документ (ІД)— це документ система­тизованих або узагальнених відомостей про опубліковані чи неопубліковані дані з першоджерел, виготовлений організаці­ями, які здійснюють науково-інформаційну діяльність. Ін­формаційні документи містять систематизовані знання про первинні опубліковані й неопубліковані документи у формі описів, анотацій, рефератів на окремі документи або у формі оглядів групи документів певної тематики чи виду (статті, книги, нормативно-технічна документація, звіти про науково-дослідні і дослідно-наукові роботи, депоновані рукописи, ди­сертації, ресурси інтернет тощо).

Бібліографічний документ — це інформаційний доку­мент упорядкованої сукупності бібліографічних записів.

Реферативний документ — це інформаційний документ сукупності бібліографічних записів, включно з рефератами. Реферат — це короткий виклад змісту документа чи його частини, що включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом.

Оглядовий документ — це інформаційний документ од­ного чи кількох оглядів, які відображають підсумки аналізу та узагальнення відомостей з різних джерел. Основну скла­дову документа становить огляд — концентрований виклад

10 е.,; 1

змісту сукупності документів з певної теми за певний промі­жок часу.

Аналітичний документ — це інформаційний документ, що є результатом аналізу, синтезу й оцінювання змісту значної кількості первинних документів з певної теми (проблеми) за певний проміжок часу. Часто такі ІД називають оглядово-аналітичними.

Рівень згортання первинної інформації, характер вторин­ної інформації як відображення інформаційних потреб (за­питів) споживачів є провідними ознаками вторинних доку­ментів. За цими критеріями відрізняють бібліографічні, рефе­ративні, оглядові й аналітичні вторинні документи, що мають як загальні, так і специфічні ознаки видового розмаїття.

Бібліографічні документи класифікують за різними озна­ками: за цільовим призначенням — державні, науково-до­поміжні, рекомендаційні, професійно-виробничі; за об'єктом бібліографування — універсальні, багатогалузеві, галузеві, те­матичні, персональні, бібліографічні, краєзнавчі; за методом бібліографування — вибіркові, реєстраційні, сигнальні, аното­вані, реферовані, оглядові; за часом виходу в світ — поточні, ретроспективні, перспективні; за ознакою приналежності — видавничі, книготорговельні, бібліотечні; за формою організації матеріалу — бібліографічний покажчик, бібліографічний спи­сок, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень, бібліо­графічний журнал, допоміжний покажчик до видання.

Реферативні документи поділяють на різновиди за таки­ми ознаками: за цільовим призначенням — загальні і спеціалі­зовані; за належністю до певної галузі знання — реферати із суспільних, гуманітарних, природничих, точних, технічних і прикладних наук, з економіки; за способом характеристики первинного документа — реферати-конспекти, в яких послідов­но викладають в узагальненому вигляді зміст усього первин­ного документа, а також проблемно-орієнтовані реферати, що акцентують увагу споживача на окремих темах або пробле­мах первинного документа; за обсягом та глибиною згортан­ня — короткі, обсяг яких обмежений 850 друкованими зна­ками, і розширені, обсяг яких може становити 10—15 % обся­гу первинного документа; за кількістю джерел реферування — монографічні, складені на один первинний документ, реферати-фрагменти, складені на окрему частину первинного документа, його розділ, підрозділ, параграф, оглядові або зве­дені, групові реферати; за формою викладу — текстові, ан­кетні (позиційні), табличні, телеграфного стилю, схематичні, ілюстровані, змішані; за методом викладу — реферати-екст-ракти, перефразовані, аспектні, які створюють на основі фор­малізованих методик; за способом підготовки — інтелекту­альні, складені на основі інтуїтивних уявлень про значимість змісту первинного документа, а також автоматизовані; за авторським виконанням — авторські або автореферати і не-авторські або ті, які склала інша особа (референт-аналітик).

Оглядово-аналітичні документи за ознакою глибини ана­лізу змісту першоджерел поділяють на бібліографічні, рефера­тивні й аналітичні огляди, об'єднуючи в одну групу інформа­ційних оглядів. Є класифікації, за якими огляди поділяють на огляд літератури (першоджерел) як джерело бібліографічної інформації та огляд стану розробки проблеми (теми, питання). Виділяють також орієнтаційні (бібліографічні) і пізнавальні огляди і т. ін. Тобто нині немає єдиної класифікації оглядів.

Кожний з видів бібліографічних, реферативних, оглядово-аналітичних документів має свої специфічні характеристики і методику створення.

 

 

Хід роботи

1.Запустіть програму OpenOffice.

Відкриється порожня книжка(в іншому випадку створіть нову книжку).

2.Створити Таблицю№1 класифікації бібліографічних документівза різними озна­ками:

за цільовим призначенням ;

за об'єктом бібліографування;

за методомбібліографуванняі;

за часом виходу в світ ;

за ознакою приналежності;

за формою організації матеріалу

3.Створити Таблицю №2 поділу реферативних документів на різновиди за ознаками:

за цільовим призначенням ;

за належністю до певної галузі знання ;

за способом характеристики первинного документа ;

за обсягом та глибиною згортан­ня ;

за кількістю джерел реферування ;

за формою викладу;

за методом викладу ;

за способом підготовки ;

за авторським виконанням

4.Знайти представленняУРЖ "Джерело" в мережі Internet

 

1. Здійснити пошук документа за автором, назвою (чи за словами з назви) видання, на­звою журналу, тематичними розділами, роком видання, а також за будь-яким терміном з тексту (крім службових слів).

5.Результати пошуку записати у файл або ж роздрукувати у вигляді тексту.

Оформити звіт.

Індивідуальне завдання.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.186.43 (0.011 с.)