Запустіть програму MicrosoftWord

 

Створити текстовий документ

3.Скласти таблицю класифікацій анотацій за функціональною ознакою:

А н о т а ц і я
Поділ за функціональною ознакою	Зміст	Приклад
Довідкові
Рекомендаційні

Отримуємо:

Скласти анотацію до навчального підручника

Зберегти результати роботи на зовнішньому носії

 

Оформити звіт.

Індивідуальне завдання.

Виконати відповідне варіанту завдання

 

Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняття анотації? Чим вона відрізняється від реферату?

 

2. Які функції виконує анотація?

 

3.Які види анотацій вам відомі?

 

4.Чому протягом усього розвитку анотування пов'язане з бібліографічною діяльністю?

 

5.Які установи здійснюють анотування документів в Україні?

6. Які етапи проходить процес анотування?

 

Література

1.Библиографическая запись. Библиографическое описа-
ние. Общие требования и правила составления: ГОСТ 7.1-2003.
— Введ. 2004.01.07. — М., 2004.

2.Библиографическая запись. Заголовок. Общие требо­вания и правила составления: межгос. стандарт: ГОСТ 7.80-2000. — Введ. 2001.07.01. — Минск, 2000. — 7 с.

3.Бідбаєр, В. До концепції вітчизняної системи реферу­вання та видання реферативної інформації / В. Бідбаєр, Л. Ко-тенко // Вісн. Кн. палати. — 1998. — № 3. — С. 21—22.

4. Блюменау, Д.И. Проблемы свертывания научной инфор-
мации/ Д.И. Блюменау. — Л., 1982. — С. 11 — 24.

5.Сілкова, Г.В. Інформаційно-аналітичні дослідження як особливий аспект інформаційної діяльності / Г.В. Сілкова // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку: міжвуз. зб. наук. пр. — Рівне, 1997. — С. 188 — 193.

6.Соляник, A.A. Документні потоки та масиви: навч. посіб. / Харк. держ. акад. культури. — X., 2000. — 112 с.

Лабораторна №4

Тема:Методика анотуваннядокументів

Мета: Засвоїти методику анотування документів і набути практичних навиків.

Лабораторне і методичне забезпечення:

персональні комп'ютери, роздатковий матеріал.

Теоретичні відомості

Процес анотування, один з найскладніших і найбільш тру­домістких в обробці документів, потребує не лише відповідних знань і навичок, а й творчого підходу. Загальна методика ано­тування містить основні положення щодо здійснення процесу анотування і головні вимоги до тексту анотації, які слід ура­ховувати, формуючи його. Оскільки загальна методика не може передбачити всіх можливих варіантів, що потребують у кож­ному окремому випадку конкретних рішень, розробляють спеці-а'п.німетодики анотування. Вони розглядають різноманітні мелодичні прийоми, які доцільно використовувати, складаю­ча анотації на документи різних видів, з різних галузей знан­ня, документи, що мають різне громадське й читацьке призна­чання. Проте неможливо передбачити всі можливі й найкращі с; к-обивикладу інформації при анотуванні конкретного до-к;, мента, тому не може бути жорстких однозначних правил, і спеціальна методика здебільшого є рекомендацією щодо та­кихспособів, аналізом накопиченого досвіду.

Тепер в Україні функціонує система центрів, які займа­ються бібліографуванням документів і відповідно їхнім ано­туванням. Це найбільші державні бібліотеки. У межах цієї системи діє певна спеціалізація, яка здійснюється на підставі видових та змістових ознак документів, їхнього цільового й читацького призначення. Так, пропагуванням кращої літера­тури для самоосвіти, розширення світогляду, виховання орієн­тації на загальнолюдські цінності засобами рекомендаційної бібліографії у сфері культури і мистецтва, художньої літера­тури, а також поширенням соціально-економічних і сільсько­господарських знань займається Національна парламентська бібліотека.

Аналізуючи документ, передусім ознайомлюють з його титульним арку­шем, звертаючи увагу на формальні ознаки: автора, назву, ппназву, вихідні дані, потім переглядають видавничу анота­цію, зміст, передмову, вступну статтю, післямову, примітки, ко­ментарі, резюме, побіжно переглядають текст твору. Особливу користь анотатору можуть дати висновки, зроблені автором у кінці твору, в кінці розділів, глав, оскільки в них зосереджено найголовніші його думки, результати роботи. Важливо розуміти, що не всі відомості, одержані на цьому етапі анотування, мо­жуть входити до анотації, адже ці відомості можуть бути по­верховими, недостатніми для глибокого розкриття змісту і значення документа. Навіть назва твору і назви окремих розділів не завжди дають повне уявлення про його зміст. Тому важливо ознайомитися з повним текстом твору, особливо при складанні рекомендаційної анотації. Для цього звертають увагу на необхідні змістові елементи, цитати, осмислюють прочита­не, з'ясовують ідейні позиції автора, головні та побічні теми, логічну структуру твору, його соціальну цінність і значення, типологічні, жанрові та стильові особливості, цільове і читаць­ке призначення, якість поліграфічного оформлення.

Анотація має бути стислою, її обсяг становить приблизно 500 знаків, це 70 слів. Проте обсяг рекомендаційних анотацій не регламентується, вони більш розгорнуті. Лаконічність не може ставати на заваді розкриттю змісту.

Текст анотації прагнуть зробити доступним, щоб його лег­ко і правильно сприймали користувачі. Тому в анотації уни­кають надмірних подробиць і деталей, відомостей, які є в бібліо­графічному описі, використовують узагальнені формулюван­ня. Мова анотації точна, конкретна і зрозуміла, образні вира­зи, епітети, стилізовані та специфічні слова, які надають тек­сту суб'єктивного характеру, вживати не рекомендується. Син­таксис анотації має бути простим, доцільно використовувати короткі прості речення, які складаються з 6—17 слів.

Хід роботи

Запустіть програму MicrosoftWord

 

Створити текстовий документ

3.Скластидовідковуанотацію на зразок:

Горліс-Горський, Ю. Холодний Яр: роман / Ю. Горліс-Гор-ський. — Л.: Червона калина, 1992. — 341 с. — (Іст. б-ка).

Основу роману становлять події 1918—1922 pp. у Холодному Яру на Чигиринщині.

Кулешов, С.Г. Концепції документа як засобу соціальних комунікацій / С.Г. Кулешов // Бібліотекознавство. Докумен-тознавство. Інформатика: зб. наук, праць. — X., 1999. — С. 81— 88. — (Вісн. Харк. держ. акад. культури; вип. 1).

Відомий український фахівець у галузі документознавства викладає свій погляд на проблему відмінності документа й книги із застосуванням комунікативного підходу. Визначено поняття "динамічний" і "статичний" документи.

 

4.Скласти рекомендаційнуанотацію на зразок:

 

Дашкієв, М.О. Страчена пісня: роман / М.О. Дашкієв; ху-дож. оформл. В.І. Харченка. — К.: Дніпро, 1997. — 501 с.

Історичний роман Миколи Дашкієва (1921—1976) присвя­чено життю і творчості талановитого українського композитора XVIII ст. Максима Березовського, який лишив яскравий слід в історії вітчизняної музики. Перед читачем проходять роки його перебування і навчання в Україні, у Петербурзі, в Італії, зокре­ма в Болонській філармонічній академії, де йому присвоїли зван­ня академіка-композитора. З великою любов'ю автор вивів ціка­ву постать митця, якого зламала рутина.

 

5.Скластивидавничу й книготорговельнуанотацію на зразок:

 

Яценко, О.С. Діаграми Гротріана однократних іонів / О.С. Яценко. — К., 1995. — 148 с.

У монографії зібрано й систематизовано схеми енергетич­них рівнів та радіаційних переходів (діаграми Гротріана) одно­кратних іонів усіх хімічних елементів періодичної системи Мен­делєєва.

Для фізиків, інженерів та студентів, що займаються питан­нями атомної спектроскопії, плазми, квантової електоніки й астрофізики.

 

 

6 .Зберегти результати роботи на зовнішньому носії

 

Оформити звіт.

Індивідуальне завдання.

Виконати відповідне варіанту завдання

 

Контрольні питання:

1. Які етапи проходить процес анотування?

 

2.Які методи надання інформації застосовують в ано-
таціях?

 

3.Які вимоги ставляться до тексту анотації?

 

4.Назвіть особливості складання видавничих та кни-
готорговельних анотацій?

 

5. Назвіть особливості складання анотацій різних типів?

Література

1.Библиографическая запись. Библиографическое описа-
ние. Общие требования и правила составления: ГОСТ 7.1-2003.
— Введ. 2004.01.07. — М., 2004.

2.Библиографическая запись. Заголовок. Общие требо­вания и правила составления: межгос. стандарт: ГОСТ 7.80-2000. — Введ. 2001.07.01. — Минск, 2000. — 7 с.

3.Бідбаєр, В. До концепції вітчизняної системи реферу­вання та видання реферативної інформації / В. Бідбаєр, Л. Ко-тенко // Вісн. Кн. палати. — 1998. — № 3. — С. 21—22.

4. Блюменау, Д.И. Проблемы свертывания научной инфор-
мации/ Д.И. Блюменау. — Л., 1982. — С. 11 — 24.

5.Сілкова, Г.В. Інформаційно-аналітичні дослідження як особливий аспект інформаційної діяльності / Г.В. Сілкова // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку: міжвуз. зб. наук. пр. — Рівне, 1997. — С. 188 — 193.

6.Соляник, A.A. Документні потоки та масиви: навч. посіб. / Харк. держ. акад. культури. — X., 2000. — 112 с.

 

 

Лабораторна №5