ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

З теми: «Укладання документів щодо особового складу».



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Відкритого заняття

З теми: «Укладання документів щодо особового складу».

 

Дисципліна: «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Спеціальність 5.05050401 «Зварювальне виробництво»

 

 

 

Методична розробка відкритого заняття – практичне з української мови (за професійним спрямуванням)

 

 

Підготувала Уріна Н. В. – викладач української мови та літератури Харцизького металургійного технікуму ДВНЗ «Дон НТУ» – 2010.

 

Викладено методику проведення практичного заняття, спрямованого на здо-буття знань щодо особливостей складання й оформлення документів щодо особо-вого складу; дотримання лінгвістичних норм (лексико-стилістичних, орфогра-фічних, морфологічних та синтаксичних) при побудові текстів документів щодо особового складу обраної професії.

 

Для викладачів дисципліни: «Українська мова (за професійним спрямуван-ням)» вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

 

Рецензент: Гученко В.О. – викладач української мови (за професійним спряму-

ванням), спеціаліст вищої категорії, Енакієвського металургійного

технікуму

 

 

Розглянуто та затверджено на засіданні циклової комісії діловодства та філологічних дисциплін

Протокол № 5 від 02.11.2010

Голова ц/к Т.І. Неснова

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ ……………………………………………………………………………… 4

 

Обґрунтування теми ……………………………………………………………… 5

 

Рецензія ……………………………………………………………………………. 6

 

Організаційно-методичні вказівки ………………………………………………. 7

 

План заняття ………………………………………………………………………. 8

 

Структура заняття ………………………………………………………………… 10

 

Хід заняття ………………………………………………………………………… 11

 

Додатки ……………………………………………………………………………. 25

 

ВСТУП

 

Основне завдання навчального процесу – сприяти осмисленому сприйняттю і засвоєнню навчального матеріалу та його трансформації у знаннях.

Призначенням дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуван-ням)» для студентів усіх спеціальностей є формування національно-мовної осо-бистості, ознайомлення студентів з нормами сучасної української мови в профе-сійному спілкуванні, з основними вимогами до складання та оформлення профе-сійних документів, збагачення словника термінологічною, фаховою лексикою; підвищення загальномовного рівня майбутніх фахівців, формування практичних навичок ділового усного і писемного спілкування в колективі, розвиток комуні-кативних здібностей.

Вищевказані відомості передбачають вміння майбутніх спеціалістів ство-рювати оптимальні моделі текстів різних документів щодо особового складу від-повідно до певної комунікативної ситуації та здійснювати їх редагування, вико-ристовуючи при цьому сучасні досягнення лінгвістики тексту. Непорозуміння між комунікатором і реципієнтом – явище досить поширене, тому дуже важливо гра-мотно, кваліфіковано і всебічно обґрунтовано ставитися до питання укладання ділового документа, бо це допомагає орієнтуватися у професійній діяльності та ділових контактах майбутнім фахівцям.

Для ефективного вирішення поточних завдань у ґалузі металургії необхідні кваліфіковані кадри спеціалістів із високим рівнем підготовки, вихованню і нав-чанню яких сприяє Харцизький металургійний технікум ДВНЗ «ДонНТУ».

 

 

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ

 

 

Вивчення визначеної теми в рамках усієї дисципліни сприяє формуванню у студентів вмінь та знань щодо особливостей складання документів в управлін-ській діяльності, використовуючи чинний стандарт, у своїй подальшій фаховій діяльності.

Мета заняття: сформувати уміння застосовувати знання в комплексі під час

оформлення документів щодо особового складу; прищеплювати уміння і навички працювати із зразками документів; дотримуватися лінгвістичних норм (лексико-стилістичних, орфографічних, морфологічних та синтаксичних) при побудові тек-стів документів щодо особового складу. Адже при виданні наказу керівник бере до уваги мотивацію, зазначену в заяві. Заява – документальне підтвердження мо-тивів працівника і підстава для видання наказу.

Здавалося б, укласти резюме, автобіографію чи характеристику дуже про-сто. Проте на практиці, справді цікаву інформацію можна знайти дуже рідко. У більшості випадків – це брак фактів, не логічний виклад, граматичні помилки і т.д.

Заняття проводиться як практичне із застосуванням мультимедійних техно-логій і мікроситуацій з метою підвищення інтересу у студентів до вивчення теми «Укладання документів щодо особового складу». Для здійснення зворотного зв’язку на занятті передбачається використання таких етапів роботи: презентації, опрацювання додаткової інформації з метою визначення типових помилок і їх ко-ригування, тести із завданнями закритого типу і відкритого типу з короткою від-повіддю, мікроситуації, із дотриманням лінгвістичних норм (лексико-стилістич-них, орфографічних, морфологічних та синтаксичних) при моделюванні зразків документів щодо особового складу.

Під час заняття заплановано формування таких компетенцій:

- кожний студент ставить перед собою ціль, організовує свою роботу;

- студенти практично застосовують набуті знання щодо правил складання та оформлення документів в управлінській діяльності;

- формуються уміння логічно і послідовно викладати свою думку.

Очікуваний результат: кожний студент повинен уміти працювати з норма-тивною документацією, дотримуватися правил укладання документів щодо осо-бового складу.

Зміст заняття відповідає робочій програмі та розрахований на студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

 

 

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

Робоча програма розроблена на основі проекту навчальної програми з дис-ципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)», стандарту вищої ос-віти спеціальності 5.05050401 «Зварювальне виробництво».

 

Вимоги

 

 

1. Знання теоретичного матеріалу на тему: «Укладання документів щодо

особового складу».

2. Вміння оформлювати документи щодо особового складу на підставі даної

ситуації.

 

 

Вид заняття: практичне.

 

Методи і форми проведення: мультимедійні презентації, мікроситуації, тести із завданнями закритого типу і відкритого типу з короткою відповіддю.

 

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

ГрупаЗВ-10 у Дата «26» листопада 2010 р. 14

Спеціальність:5.05050401 «Зварювальне виробництво»

 

Тема заняття:«Укладання документів щодо особового складу».

 

Мета заняття:

Методична– удосконалити методику організації діяльності студентів на

занятті.

Дидактична сформувати уміння застосовувати знання в комплексі під час

оформлення документів щодо особового складу; прищеплювати уміння і навички працювати із зразками документів; дотриму-ватися лінгвістичних норм (лексико-стилістичних, орфографіч-них, морфологічних та синтаксичних) при побудові текстів до-кументів щодо особового складу.

Виховна –сприяти формуванню шанобливого ставлення до ділової україн-

ської мови; розвивати професійну компетентність, майстерність

майбутніх фахівців.

 

Вид заняття:практичне.

 

Форма та методи

проведення заняття:мультимедійні презентації, мікроситуації.

 

Міжпредметні зв'язки:

Забезпечуючі: українська мова, правознавство.

Забезпечувані: виробнича практика.

 

Методичне забезпечення:методична розробка заняття, зразки документів,

роздатковий матеріал, презентації, ДСТУ 4163 - 2003.

 

Технічні засоби навчання:комп’ютер, мультимедійний проектор.

 

Література:

 

Обов’язкова: 1. Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Навчальний

посібник для вищ. та серед. спец. навч. закладів. – 3-тє

вид., переробл. і допов. – К.: А.С.К., 2000. – С. 65 – 71;

74 – 76; 172 – 175.

2. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навчальний посібник

для учнів проф.-техн. закладів освіти. - 2-ге вид., переробл.

і допов. – К.: Либідь, 2000. – С. 107 – 115.

3. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. –

К.: Літера ЛТД, 2003. – С. 45 – 47; 54 – 61; 66 – 67; 85 – 94.

Додаткова: 1. ДСТУ 4163-2003 Державна уніфікована система докумен-

тації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої до-

кументації. Вимоги до оформлювання документів.

2. ДСТУ 2732 —2004 Діловодство й архівна справа. Термі-

ни та визначення понять.

3. Горбул О.Д. Ділова українська мова: навчальний посібник.

4-те вид., випр. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2004. – С. 43 – 53;

56 – 57.

4. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення:

професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк:

ТОВ ВКФ”БАО”, 2004. – С. 53 – 54; 83 – 87; 109 – 110;

142 – 146; 177 – 178.

5. Універсальний довідник з ділових паперів та ділової етики/ -

К.: Довіра, 2003. – С. 24 – 29.

 

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

1. Організаційна частина. 1 хв.

1.1 Привітання студентів.

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

 

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття. 2 хв.

 

3. Актуалізація опорних знань. 8 хв.

3.1. Тест із завданням закритого типу на тему: «Камінь спотикання».

3.2. Тест із завданням відкритого типу з короткою відповіддю на тему:

«Ідентифікація».

3.3. Підведення підсумків актуалізації опорних знань.

 

4. Мотивація навчальної діяльності. 5 хв.

 

5. Викладення та вивчення нового матеріалу 15 хв.

 

6. Закріплення нового матеріалу. 42 хв.

 

7. Підсумок заняття. Оцінка знань студентів, коментар відповідей. 4 хв.

 

8. Видача домашнього завдання. 3 хв.

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

Слово вчителя

Багатогранність самовираження людини в сучасному світі спонукає

особистість оволодіти не лише основними нормами літературної мови, а

й варіантами цих норм, що “працюють” у відповідних стилях і жанрах лі-тературної мови. Серед стилів сучасних літературних мов діловому нале-жить загальносуспільна роль – він обслуговує потреби в документальному оформленні всіх сфер суспільного життя. Тому кожна людина, як член сус-пільства, повинна володіти цим стилем, знати його особливості, норматив-ні принципи.

Для більшості важливим і необхідним є пошук власного місця у складній

реальності (позначеною різноманітними змінами, зумовленими в основно-

му суттєвими трансформаціями і реформами, що відбуваються у політич-

ному, фінансовому та економічному житті нашої держави), віднайдення тієї діяльності, яка б відкрила можливості для духовної самореалізації осо-бистості і забезпечила б її матеріальний добробут особливо актуальним

це є для молоді. Тому дуже важливо знати: як правильно оформити доку-менти, щоб зацікавити роботодавця своєю кандидатурою й одержати за-прошення на особисту співбесіду, висловити прохання або пропозицію, адресовану установі або посадовій особі, правильно подати опис свого життя та діяльності, дати оцінку ділових і моральних якостей робітника, а також який треба документ, щоб здійснити розпорядчу діяльність, опера-тивне керівництво в певній установі, організації, фірмі, на підприємстві.

 

Слово вчителя. 2 хв.

План:

1. Документи щодо особового складу: заява, автобіографія, характе-ристика, резюме, накази щодо особового складу.

2. Реквізити документів та вимоги до їх написання.

 

Документи щодо особового складу створюються з приводу прийняття пра-цівників на роботу, звільнення їх, переведення на іншу роботу, надання відпусток,

а також заохочення, накладання дисциплінарних стягнень і т.д.

До таких документів належать:

· особові картки;

· заяви;

· накази щодо особового складу;

· характеристики;

· автобіографії;

· резюме;

· анкети;

· особові справи;

· трудові книжки.

 

5.2. Представлення підготовленого повідомлення, презентаціі на тему:

«Заява – найпоширеніший кадровий документ». (Додаток В) 3 хв.

Зміст презентації

Одним із найпоширеніших кадрових документів є заява. Вона має декілька стандартних зразків, складається однією особою.

Заяваце документ, який містить прохання особи (особиста заява) або

установи (службова заява) щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів.

Розрізняють два основних види заяв:

Ø особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

Ø службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або

від організації (підприємства, об’єднання), які він репрезентує, до посадової

особи іншої організації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у декількох екземпля-

рах і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер доку-мента тощо).

За походженням заяви бувають

1. Зовнішні:

а) особисті, в яких обов’язково зазначається повна домашня адреса чи дані

документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи

їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

б) службові, в яких подається повна поштова та юридична адреса підприєм-

ства (фірми, установи) з усіма належними реквізитами.

2. Внутрішні, де не є обов’язковими викладені вище вимоги.

У зовнішній особистій заяві обов’язково зазначається повна домашня адре-са, а в службовій – повна поштова та юридична адреса установи, підприємства. У

внутрішній заяві не є обов’язковими викладені вище вимоги.

Заяви бувають простими, якщо їх текст стосується одного питання і не су-проводжується додатком, і складними або умотивованими, якщо становить пере-лік документів, що засвідчують чи підтверджують викладені в заяві факти.

Заява найчастіше пишеться від руки на чистому аркуші паперу формату А4. Але організація може мати заздалегідь розроблену і тиражовану трафаретну фор-му, яку заповнює особа, що оформляється на роботу.

Різновидами заяви є: заява-зобов’язання (прохання про надання позики), за-

ява про відкриття рахунка, про прийняття на роботу, позовна заява, про притяг-нення до відповідальності тощо.

 

Р е к в і з и т и:

1. Адресат (назва установи або посада та ініціали керівника, на ім’я яких

подається заява).

2. Адресант (назва установи або посада, ініціали (іноді адреса і паспортні дані)

особи, яка звертається із заявою).

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності.

6. Дата (проставляють дату складання документа переважно цифровим спо­собом).

7. Підпис.

Адресат, відомості про заявника зазначаються на початку робочої площі у правому верхньому куті аркуша (від середини); кожна частина заяви пишеться з окремого рядка.

У заяві не прийнято вживати прийменника від.

Зазначаючи адресу, не слід використовувати підрядний зворот: що мешкає.., яка проживає за адре­сою (порівняйте з російським проживающий по адре­су). На-томість потрібно застосовувати безсполучни­ковий зв’язок, що не порушує форму викладу від пер­шої особи:

Раднику голови правління і питань

корпоративних фінансів АКБ «Надра»

Волоскевичу О. Л.

економіста сектору супроводження

зарплатних та корпоративних проектів

Кондтратюка В. М.,

мешкаю за адресою:

вул. Велика Васильківська, 23, кв. 65

 

Відстань між реквізитами повинна бути приблизно 1,5-2 см, відстань між елементами реквізитів близько 6-7 мм. Дотримання розмірів берегів під час офор-м­лювання такого документа є обов’язковою вимогою.

Етичними нормами ділового спілкування передба­чено написання імені по батькові повністю, а не з до­помогою ініціалу(-ів), як це допускається в локальних документах.

Текстова частина (робоча) заяв найчастіше містить такі логіко-структурні компоненти: прохання і обґрун­тування прохання.

Комплексні одиниці тексту заяв поділяються на предикативні (ключові, ви-значальні) та релятивні (дру­горядні, підпорядковані предикативним). Функцію предиката виконує дієслово «прошу» (просимо), що поєднується з неозначеною формою дієслова (що зроби­ти?). Залежно від виду заяви вживаються такі дієслова неозначеної форми: надати, звільнити, прийняти, зара­хувати, перевести, нарахувати, перерахувати, оплати­ти, виплатити, сплатити тощо.Тексти заяв почина­ють писа-ти з абзацу, дотримуючись розміру абзацного відступу (12,5 мм).

У текстах заяв обов’язково має бути пояснювальна частина. Як уже зазнача-лося вище, пояснюють, на що спрямована дія, вживаючи дієслова неозначеної фор­ми. Після них зазначають суть прохання (заяви):

Ø Прошу надати відпустку з І червня 2010 року;

Ø Прошу звільнити з посади майстра цеху № 5;

Ø Прошу перевести на посаду начальника РМЦ тощо.

Як правило, прохання у заявах мотивують (обґрун­товують) за допомогою при-йменникових конструкцій «у зв’язку з», «з огляду на», «через», «за» та дієприслівни­ками «зважаючи на», «визначаючи» тощо:

Ø за власним бажанням;

Ø у зв’язку зі зміною місця проживання;

Ø через хворобу;

Ø з огляду на потребу пройти курс санаторно-ку­рортного лікування тощо.

Іноді текст починають саме з обґрунтування прохан­ня для логічного наголошен-ня мотивів подання заяв.

Увага! Не рекомендовано в заявах вживати надмір­ну кількість особових займен-ників типу: Ви, мене, Вас. Обов’язковою вимогою побудови тексту заяви є дотриман-ня логічної послідовності викладу.

 

Заява про прийняття на роботу. Згідно із законодав­ством про працю, при-ступаючи до роботи, громадяни подають письмову заяву, де викладають прохання про прийняття на певну посаду до певного структурного підрозділу (організації).

Для поліпшення організації роботи рекомендується розробити типову форму заяви (бланк). Такий підхід є своєрідним «психологічним кроком», адже автору за­яви не доведеться запитувати прізвище та ініціали керівника, офіційну назву установи тощо. Розробляю­чи бланк заяви про прийняття на роботу, слід врахува­ти, що в текстовій її частині мають міститися такі відомості:

Ø на яку посаду (спеціальність, кваліфікація), до якого структурного підрозділу (місця роботи) або на виконання якої роботи приймається працівник;

Ø який строк (у разі потреби);

Ø додаткові умови прийняття (у разі потреби).

Після розгляду цей вид заяви разом з іншими не­обхідними документами є під-ставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу.

 

Заява про переведення на іншу посаду (роботу) за скла­дом реквізитів та офор-мленням подібна до заяви про прийняття на роботу.

У текстовій частині заяви висловлюється прохання перевести «на посаду». Як і в заяві про прийняття на ро­боту, автор у заяві про переведення зазначає посаду, яку він обійматиме, назву структурного підрозділу, дату, у разі потреби, форму працевлашту-вання і додаткові умови працевлаштування, мотивацію. Мотивацією у цьому разі може бути здобуття необхідної освіти, підвищення кваліфікації, подання керівника тощо.

У відомостях про себе автор заяви зазначає посаду, яку він обіймає (роботу, яку виконує), своє прізвище та ініціали (домашню адресу й телефон у такій заяві зазна­чати не потрібно).

 

У заяві про звільнення слово «прошу» супрово­джується словом «звільнити». Додатковими елементами прохання є вказівка «з посади» і термін, упродовж якого має чинитися дія.

Заява про звільнення констатує бажання працівни­ка розірвати трудові право-відносини. Звільнення має настати у визначений законодавством термін або за зго-дою сторін. Смисловий акцент переміщається на мо­тивацію (має відповідати законо-давству): за власним бажанням, за угодою сторін, у зв’язку із виходом на пенсію, переїздом на нове місце проживання, всту­пом до вищого навчального закладу, пе-реведенням чо­ловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, прий­няттям на іншу роботу на конкурсній основі та ін.

Іноді для логічного наголошення мотивів текст заяви може розпочинатися із зазначення причин звільнення.

 

У тексті заяви про надання відпустки обов’язково зазначають: вид відпустки, а також дату початку та закінчення відпустки, її тривалість (з... по... терміном на...), мотивацію (у разі потреби).

Увага! Помилковим є формулювання відпустки без збереження заробітної пла-ти як відпустки «за власний ра­хунок» (такого визначення в українському законодав-стві про відпустки нема).

Заява про надання відпустки без збереження заробітної плати має бути вмо-тивованою. Рішення щодо такої заяви приймає керівник і пише резолюцію.

Підставою для заяв про надання працівникові основ­ної відпустки насамперед виступає графік відпусток, із урахуванням якого керівництво реалізує права грома­дян на відпустки. Мотивування прохання є надзвичай­но важливою змістовою скла-довою заяв про надання додаткових відпусток, а тому заявникові слід подба­ти про правильність формулювання та вмотивування.

Така заява підтверджується оригіналами чи копіями до­кументів, які є підста-вою для її надання. Наприклад, за­ява про надання відпустки на навчання містить поси­лання на довідку-виклик з місця навчання. Останню додають до заяви. Належ-

ним чином слід умотивовувати прохання у за­явах про надання матеріальної допомоги, санаторно-ку­рортної путівки, додаткової відпустки у зв’язку з на­явністю двох дітей, що не досягли 14-річного віку, тощо

Одночасно із заявою особа пред’являє паспорт, як документ, що засвідчує особу громадянина, військовий квиток (для військовозобов’язаних) і трудову книжку (якщо особа зараховується на роботу вперше — довідку з останнього міс-ця заняття). Трудова книжка пред’являється як основний документ, який характе-ризує трудову діяльність особи. Особи віком до 18 років зобов’язані при оформ-ленні на роботу пред’явити свідоцтво про народження.

5.3. Закріплення знань студентів. 3 хв.

1. Чи є різниця між простою і умотивованою заявами. Обґрунтуйте свою

відповідь.

2. Розташуйте реквізити заяви відповідно до правил її оформлення.

1. Дата.

2. Текст.

3. Додатки.

4. Адресат.

5. Підпис.

6. Адресант.

7. Назва виду документа.

 

5.4. Підведення підсумків.

5.5. Представлення підготовленого повідомлення, презентаціі на тему:

«Автобіографія – це обов’язковий документ особової справи». 3 хв.

(Додаток Г)

 

Автобіографіяце документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії.

Незважаючи на довільний виклад тексту, обов’язково зазначаються від імені

першої особи всі відомості про себе і таким чином, щоб можна було скласти уявлення про життєвий шлях, кваліфікацію та громадську діяльність автора.

Є такі види автобіографій:

а) автобіографія-розповідь (котру складають в описовій формі);

б) автобіографія-документ (в якій точно викладають факти);

в) автобіографія-документ (за спеціальним призначенням).

Р е к в і з и т и:

1. Назва виду документа.

2. Текст, в якому зазначається:

Ø прізвище, ім’я, по батькові;

Ø дата народження;

Ø місце народження;

Ø відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, в яких

довелося навчатися);

Ø відомості про трудову діяльність (коротко, у хронологічній послідовності

назви місць роботи й посад);

Ø короткі відомості про склад сім’ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти).

3. Дата написання.

4. Підпис.

Документ пишеться власною рукою на чистому паперовому аркуші. Іноді

підприємство чи установа, яка приймає осіб на роботу або навчання, укладає

спеціальний бланк. Характер тексту автобіографії розповідний, виклад відомос-

тей – за хронологією. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу.

Основна вимога до такого документа – досягти вичерпності потрібних відо-

мостей і лаконізму викладу.

Автобіографія зберігається в особовій справі.

 

5.6. Представлення підготовленого повідомлення, презентаціі на тему:

«Характеристика – це інформація про професійну компетенцію особи,

її індивідуальні якості». (Додаток Ґ) 3 хв.

 

Характеристикаце документ, в якому в офіційній формі висловлено гро-

мадську думку про працівника як члена колективу і який складається на його ви-могу або письмовий запит іншої установи для подання до цієї установи.

Характеристика пред’являється при вступі до середніх і вищих навчальних

закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на ро-боту за конкурсом до науково-дослідних інститутів тощо.

Р е к в і з и т и:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок (прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається характеристика;

рік або повна дата народження; посада; якщо треба – місце проживання).

3. Текст, який містить такі відомості:

Ø трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);

Ø ставлення до службових обов’язків та трудової дисципліни (вказуються

найбільш значущі досягнення, заохочення та покарання);

Ø моральні якості (риси характеру, ставлення до інших членів колективу);

Ø висновки;

Ø призначення характеристики (при потребі).

4. Дата складання.

5. Підпис керівника установи (при потребі – інших відповідальних осіб).

6. Печатка.

Характеристика оформляється на стандартному аркуші паперу у двох при-

мірниках: перший видають особі, а другий (копію) підшивають до особової спра-ви. Текст характеристики викладається від 3-ї особи на прохання працівника. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.

Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі (службові), характеристики-відгуки, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні.

Правильно складена характеристика об’єднує чотири частини, логічно по-в’язаних між собою.

Перша частина — анкетні дані, що йдуть за назвою документа, де зазнача-ється звання, прізвище, ім’я по батькові (у родовому відмінку), рік народження, посада, національність, освіта, служба в органах, які прийнято писати у стовпчик від середини — праворуч.

Друга частина — дані про трудову діяльність (для курсантів — зазначають з якого часу навчаються, за якою спеціальністю, відомості про навчання), (для пра-цівників — з якого часу працюють в органах, відомості про переміщення по служ-бі, рівень професійної майстерності).

Третя частина — власне характеристика, де розглядається ставлення до ро-боти, підвищення професійного рівня, участь у громадському житті колективу, сто-сунки у трудовому колективі, з товаришами по службі, громадянами, заохочення (стягнення), відомості про урядові нагороди, участь у заходах тощо).

Четверта частина — висновки та призначення характеристики.

Якщо характеристика складається на особу, яка звільнилася з роботи, то текст викладається в минулому часі, а якщо в момент складання характеристики робітник навчається чи працівник працює — то в теперішньому часі.

Як правило, характеристику підписують керівник установи чи керівник структурного підрозділу, на підпис якого ставиться гербова печатка.

Рекомендації – поради щодо складання тексту

1. Укладаючи текст, формулюйте головну думку кожного абзацу, арґументуйте.

2. Вибирайте влучні і точні слова (із вище зазначеного словника).

3. Речення повинні бути короткими, а інформація глибокою і вагомою.

4. Текст у характеристиці викладається від третьої особи.

 

5.7. Закріплення знань студентів. 5 хв.

1. «Знавець теорії».

Порівняльна характеристика на тему: «Автобіографія – характери-

тика».

 

2. «Коректор».

Відредагуйте речення.

1. Характеристика на студента ІІІ курсу зварювального

відділення Петренка Владлена Михайловича, українця.

2. До навчання відноситься сумлінно. Він постійно працює над

підвищенням свого інтелектуального рівня.

3. Приймає активну участь у громадській роботі.

 

5.8. Підведення підсумків.

 

Домашнє завдання: 3 хв.

[1] С. 65 – 71, 74 – 76, 172 – 175;

[2] С. 107 – 94, 115;

[3] С. 45 – 47, 54 – 61, 66 – 67; 85 – 94.

 

9.1. Заповніть таблицю, визначивши класифікаційні ознаки документів.

 

За найменуван-ням За похо-дженням За місцем виникнення За стадіями створення За носієм інформації Опорні слова та етикетні норми
Заява Особиста, службова Внутрішня, зовнішня Оригінал На папері Прошу надати, зарахувати, дозволити, допустити
Автобіограф-фія          
Характеристик-ка          
Резюме          
Наказ          

 

9.2. Відредагувати наказ.

НАКАЗ.

 

№ 14 26 л-ду 2010 року.

 

Харцизськ

 

Призначити

1. Літвак Я.Г. майстром по цеху с окладом 3500 грн. за місяць.

Підстава:

Власноручна заява Літвак Яківа Генадієвича.

 

Звільнити

1. Пилипенко В.С. інженера по технікі безпеки за порушення ним статута

завода – службове розгільдяйство.

Підстава:

Докладна записка начальника цеха.

 

Зас. директора завода

(підпис) Рассвітаєв Л.К.

 

 

Додаток В

 

Повідомлення на тему: «Заява – найпоширеніший кадровий документ».

 

З А Я В А

 

Одним із найпоширеніших кадрових документів є заява. Вона має декілька стандартних зразків, складається однією особою.

Заяваце документ, який містить прохання особи (особиста заява) або

установи (службова заява) щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів.

Розрізняють два основних види заяв:

Ø особиста заява, яка містить прохання (звертання) до керівної посадової особи, пишеться власноручно в одному примірнику;

Ø службова заява, що укладається посадовою особою від власного імені або

від організації (підприємства, об’єднання), які він репрезентує, до посадової

особи іншої організації, структури тощо.

Остання може бути відтворена механічним способом у декількох екземпля-

рах і мати відповідні реквізити (назву та адресу організації, вихідний номер доку-мента тощо).

За походженням заяви бувають

1. Зовнішні:

а) особисті, в яких обов’язково зазначається повна домашня адреса чи дані

документа (паспорта, військового білета, посвідчення та ін.). Подаючи

їх, слід уникати абревіатур та скорочень (окрім загальноприйнятих);

б) службові, в яких подається повна поштова та юридична адреса підприєм-

ства (фірми, установи) з усіма належними реквізитами.

2. Внутрішні, де не є обов’язковими викладені вище вимоги.

У зовнішній особистій заяві обов’язково зазначається повна домашня адре-са, а в службовій – повна поштова та юридична адреса установи, підприємства. У

внутрішній заяві не є обов’язковими викладені вище вимоги.

Заяви бувають простими, якщо їх текст стосується одного питання і не су-проводжується додатком, і складними або умотивованими, якщо становить пере-лік документів, що засвідчують чи підтверджують викладені в заяві факти.

Заява найчастіше пишеться від руки на чистому аркуші паперу формату А4. Але організація може мати заздалегідь розроблену і тиражовану трафаретну фор-му, яку заповнює особа, що оформляється на роботу.

Різновидами заяви є: заява-зобов’язання (прохання про надання позики), за-

ява про відкриття рахунка, про прийняття на роботу, позовна заява, про притяг-нення до відповідальності тощо.

Р е к в і з и т и:

1. Адресат (назва установи або посада та ініціали керівника, на ім’я яких

подається заява).

2. Адресант (назва установи або посада, ініціали (іноді адреса і паспортні дані)

особи, яка звертається із заявою).

3. Назва виду документа.

4. Текст.

5. Підстава (додаток): перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності.

6. Дата (проставляють дату складання документа переважно цифровим спо­собом).

7. Підпис.

Адресат, відомості про заявника зазначаються на початку робочої площі у правому верхньому куті аркуша (від середини); кожна частина заяви пишеться з окремого рядка.

У заяві не прийнято вживати прийменника від.

Зазначаючи адресу, не слід використовувати підрядний зворот: що мешкає.., яка проживає за адре­сою (порівняйте з російським проживающий по адре­су). На-томість потрібно застосовувати безсполучни­ковий зв’язок, що не порушує форму викладу від пер­шої особи:

Раднику голови правління і питань

корпоративних фінансів АКБ «Надра»

Волоскевичу О. Л.

економіста сектору супроводження

зарплатних та корпоративних проектів

Кондтратюка В. М.,

мешкаю за адресою:

вул. Велика Васильківська, 23, кв. 65

 

Відстань між реквізитами повинна бути приблизно 1,5-2 см, відстань між елементами реквізитів близько 6-7 мм. Дотримання розмірів берегів під час офор-м­лювання такого документа є обов’язковою вимогою.

Етичними нормами ділового спілкування передба­чено написання імені по батькові повністю, а не з до­помогою ініціалу(-ів), як це допускається в локальних документах.

Текстова частина (робоча) заяв найчастіше містить такі логіко-структурні компоненти: прохання і обґрун­тування прохання.

Комплексні одиниці тексту заяв поділяються на предикативні (ключові, ви-значальні) та релятивні (дру­горядні, підпорядковані предикативним). Функцію предиката виконує дієслово «прошу» (просимо), що поєднується з неозначеною формою дієслова (що зроби­ти?). Залежно від виду заяви вживаються такі дієслова неозначеної форми: надати, звільнити, прийняти, зара­хувати, перевести, нарахувати, перерахувати, оплати­ти, виплатити, сплатити тощо.Тексти заяв почина­ють писа-ти з абзацу, дотримуючись розміру абзацного відступу (12,5 мм).

У текстах заяв обов’язково має бути пояснювальна частина. Як уже зазнача-лося вище, пояснюють, на що спрямована дія, вживаючи дієслова неозначеної фор­ми. Після них зазначають суть прохання (заяви):

Ø Прошу надати відпустку з І червня 2010 року;





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.247.17 (0.065 с.)