Заняття з розділу «Художня література»

№ п\п	Вид	Тип
1.	Читання та розповідання казок	Фронтальне (з усією групою)
2.	Читання оповідань морально-етичної та гумористичної спрямованості	Фронтальне, групове
3.	Заучування віршів	Індивідуальне
4.	Розігрування забавлянок, утішок, пісень	Групове, індивідуально-групове
5.	Ігри-драматизації	Групове, індивідуально-групове. фронтальне
6.	Етичні бесіди	Індивідуальне, фронтальне
7.	Узагальнюючі бесіди (про письменників, улюблених героїв тощо)	Фронтальне
8.	Показ різних видів театрів: театр іграшок, тіньовий, картонажний, байовий, магнітний, ляльковий, живих тіней	Групове, фронтальне
9.	Показ діафільмів	Групове, фронтальне
10.	Перегляд телепередач	Групове, фронтальне
11.	Театралізовані ігри	Індивідуально-групове, групове
12.	Ігри за сюжетами художніх творів	Індивідуально-групове, групове
13.	Інсценування художніх творів	Групове
14.	Прослуховування платівок	Фронтальне

Щоб сформувати художньо-мовленнєву компетенцію та виконати завдання щодо роботи з художньою літературою, радимо використовувати різноманітні методи та прийоми.

Після читання та розповідання художніх творів у всіх вікових групах проводять бесіди за змістом цих творів. Види бесід:

а) бесіда як відтворення прочитаного;

б) бесіда за запитанням автора твору;

в) бесіда у зв'язку з прочитаним;

г) бесіди морально-оцінювального змісту;

д) бесіда, спрямована на з'ясування розуміння дітьми засобів художньої виразності твору;

е) бесіди на розуміння дітьми жанрів твору.

У старшій та підготовчій групах проводять також етичні бесіди, бесіди за творами одного письменника, узагальнюючі бесіди «Мої улюблені книги», «Мої улюблені казки», «Мій улюблений дитячий письменник», тематичні бесіди про письменників, бесіди, спрямовані на з'ясування композиційної структури твору, літературні вікторини; бесіди порівнювального характеру за кількома творами як одного, так і різних жанрів. На одному занятті рекомендується поєднувати декілька видів бесід за кількома творами. Так, у старшій групі можна прочитати на одному занятті вірш Т.Шевченка «Встала весна» і віршоване оповідання Н.Забіли «Ластівки» (уривок про весну). Запитання до дітей: Що є схожого у творах? Про яку пору року в них розповідається? А чим відрізняються твори? Вихователька знайомить дітей з новим жанром творів Н.Забіли — віршоване оповідання. Запитання: Якими словами починається віршоване оповідання Н.Забіли? Про яких птахів згадується у вірші Т.Шевченка? Якими словами про них говорить поет? Про яких птахів говориться у віршованому оповіданні Н.Забіли? (зачитує ще раз речення «Метушаться за віконцем клопітливі ластівки»). Як ви розумієте слово «метушаться»? Яким словом Н.Забіла називає ластівок? Як ви розумієте слово «клопітливі»? Що ще роблять ластівки? Якими словами про це сказано у віршованому оповіданні? (Летять, підлетіли, відлетіли). Які ще слова можна сказати про ластівок?

Для активізації дітей на заняттях з художньої літератури використовують різноманітні прийоми, які органічно поєднуються з бесідою. Серед них — уявний діалог дітей з літературним героєм. Дитині пропонують звернутися з запитаннями до героя, продумати його відповідь на запитання, тобто дитина сама повинна була сформулювати запитання і дати відповідь на нього від імені героя. Наприклад, після читання оповідання М.Коцюбинського «Івасик та Тарасик» можна запропонувати діалог з Тарасиком: «Що б ти сказав Тарасику, якби побачив, що він хоче витягти рибку в Івасика? А що б він відповів?». Потім такий діалог діти будують, розмовляючи з Івасиком: Що б ти порадив сказати Івасикові, Тарасику? А що б йому віддав Тарасик?

У таких уявних діалогах з літературними героями діти висловлюють своє ставлення до героїв, змінюють хід подій по-своєму, дають оцінку окремим вчинкам, діям, подіям, взаємовідносинам, у них розвивається діалогічне мовлення.

Написання листа літературному герою. Кожна дитина розповідає, що б вона написала герою, що б йому запропонувала. Вихователь записує, а потім зачитує лист. Доцільно вже до заняття мати текст такого листа з урахуванням знань дітей. Так, можна написати лист Максиму, герою твору В.О.Сухомлинського «Пшеничний колосок», Сашку, герою оповідання Д.Ткача «Хоробрий Сашко», Оленці з оповідання Б.Вовк «Лінива Оленка» та М.Стеценка «Апельсинка» тощо.

Наприклад, лист до Оленки (оповідання Б.Вовк «Лінива Оленка»). Дорога Оленко! Пишуть тобі діти старшої групи дошкільного закладу причесані, умиті, чисті, з носовими хусточками, начищеними черевиками. Наші діти не лінуються мити руки, прибирати за собою іграшки. Оксана, Катруся, Іринка вміють самі пришити ґудзики. Олекса та Орест прибили цвяшки на стільчиках, Тарасик та Орися навчилися в'язати шкарпетки, а Рута та Софійка навіть вишивати. Наші діти працьовиті. Люба Оленкої Ми просимо тебе не лінуватись і завжди пам'ятати наш наказ.

Уранці сама вмивайся та причісуйся!

Увечері мий взуття та чисть черевики!

Сама вчись прати свої носові хусточки!

Учись вишивати та пришивати ґудзики!

Не забувай скласти після гри іграшки та мити руки перед тим, як сісти за стіл! Не лінуйся! Пам'ятай, як в народі кажуть: «Праця людину годує, а лінь — марнує!».

Елемент драматизації як прийом активізації дітей використовується в усіх вікових групах. Він буде доцільним під час читання творів М.Коцюбинського «Івасик та Тарасик», В.О.Сухомлинського «Ледача подушка» та ін.

Так. почитавши оповідання М.Коцюбинського «Івасик та Тарасик», вихователь говорить: «А зараз ми подивимось, як Тарасик хотів витягти рибу з кошика у Івасика». Діти драматизують, вихователька дає кошик з рибою, раком. Або: «Зараз ми подивимось, як Яринка провчила ледачу подушку». Пропонує дітям по черзі розіграти сценку з подушкою. Після читання оповідання Н.Забіли «Ясоччин садок» дітям пропонують пограти з іграшками, як Яся. Прийом словесної гри допомагає дітям «увійти» в образ, в «обстановку», в якій відбувалась подія, висловити словами свої уявлення, те, що вони «побачили», «почули», «пережили». Після бесіди за змістом оповідання Д.Ткача «Хоробрий Сашко» вихователь пропонує дітям уявити, що вони опинились під час штурму з Сашком, що б вони «почули», «побачили», чи злякались би. Діти висловлюють уявлення, відчуття, настрій, свій емоційний стан.

Словесний малюнок допомагає дітям краще уявити образи героїв, передати словами риси характеру героя, його зовнішній вигляд, одяг, вираз очей. Після бесіди вихователь говорить дітям: «А якби вам запропонували намалювати Вереду, яким би ви його намалювали?» (Г.Бойко «Вереда»). Діти сло0есно описують ріст, волосся, емоційний стан, одяг, поведінку Вереди, розповідають, якими б фарбами його намалювали, пояснюють чому. Доцільно запропонувати паралельно намалювати образи позитивного та негативного героїв.

Дітям старшого дошкільного віку доступний і такий прийом, як психологічний аналіз рис характеру та особливостей героя.

Наприклад:

Дай і мені покуштувати, — нерішуче попросив хлопчик.

Вона гірка і кисла...

То нічого, дай хоч одну скибочку.

Кажу тобі, що вона погана, — відказала Оленка і скочила з перелазу. (За оповіданням М.Стеценко «Апельсинка»),

Про які риси характеру Оленки говорять ці слова?

Один раз у квартал проводять літературні ранки з дітьми старших груп, на які запрошують молодших дошкільників, батьків. Обов'язковим є проведення тематичних занять та літературних ранків, присвячених Т.Г.Шевченку. Доцільно присвятити такі ранки Лесі Українці, І.Франку, П.Тичині, П.Вороньку, Н.Забілі тощо [2].

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти. —К.:Дошк. вих., 1998.

2. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Програма та методичні рекомендації. — Одеса: Маяк,1999.

3. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика. — Запоріжжя: Просвіта, 2000.

4. Богуш АМ. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. — Одеса, 2004.

5. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. — М.:Изд-воАПНРСФСР. 1960.

6. Запорожец А.В. Избр. психологические труди в 2-х т. — т. 1 — М.: Педагогика, 1986.

7.ЛеоктьевАА.Основьіпсихолингвистики. —М.: Смисл, 1997.

8. Леонтьев АА. Психология общения. — М.: Смысл, 1997.

9. Львов М.Р. Речь младших школьников й пути ее развития. — М.: Просвещение, 1975.

10. Піроженко Т.О. Методика розвитку мовного спілкування. — К.,1994.

11. Психология личности й деятельности дошкольники, /Под ред. А.В.Запорожца й Д.Б.Эльконина— М.: Просвещение, 1965.

12. Сохин Ф.О. Психолого-педагогические основи развития речи дошкольников. — М., 2002.

13. Таллер ЛА. Здравствуй, книга. — Минск: Народная аскета, 1987.

14. Тихеева Е-И. Развитие речи детей. —М.: Просвещение, 1968.

15. Усова А.П. Обучение в детском саду. — М.: Просвещение, 1970.

16. Ушинский КД. Избран. пед. произведения. — М.: Просвещение. 1968.

 

РОЗДІЛ IV