Причини типових граматичних помилок у мовленні дітей дошкільного віку

Якісний та кількісний аналіз морфологічних і словотвірних помилок у вживанні й усвідомленні віл прикметникових утворень,

їх припускаються ліги дошкільного віку, уможливив виокремлення типових помилок і причин порушення граматичних норм.

Окреслимо морфологічні помилки в мовленні кожної вікової групи. Так, діти молодшого дошкільного віку мають певні труднощі у практичному використанні лексико-граматичних категорій іменників: назви істот і неістот, речовинні іменники, а також у вживанні роду, числа й відмінка (граматичні категорії). Найбільша кількість помилок фіксується в закінченнях іменників 2 відміни чоловічого ролу родо­ніт відмінка однини, а саме: назви осіб, казкових персонажів, тварин і дерев, предметів, кущових і трав'янистих рослин і сортів плодів дерев, ігор і танців. Діти молодшою віку мають певні трудноті в практичному використанні граматичних категорій прикметника, зокрема категорії відмінка, роду її числа. Причиною цих помилок, на наш погляд, е те, що для прикметника його іменні категорії є похідними; базою для них, яка нівелюється за змістом і виконує синтаксичний зв'язок опорного Іменника і залежною прикметника, служать категорії іменника. Для дитини молодшого віку, яка мас ще багато помилок у вживанні іменника, цей факт є вирішальним під час творення прикметника.

Типові морфологічні помилки під час уживання дієслів: неправильне утворення І. II. III особи множини теперішнього і минулого часу дійсного способу, а також особові форми дієслів майбутнього часу зі зв'язкою бути; неправильне вживання дієслів зі змінами в основі, а також у творенні дієслівних форм, дієвідмінюванні дієслів теперішнього часу множини. Вживання й усвідомлення дітьми дієслів множини минулого часу дійсного способу мають певні труднощі, а також усвідомлення безособових дієслів, а саме: назв явиш природи позначення стану речей.

У дошкільників середнього віку фіксуються певні труднощі в практичному використанні лексико-граматичної категорії іменників: конкретні й абстрактні іменники; а також у правильному вживанні роду числа й відмінка (граматичні категорії). Як і в попередній віковій групі значна кількість помилок фіксується в закінченнях іменників 2 відміни чоловічого роду родового відмінка однини, зокрема у назвах машин і деталей, будівель, споруд, приміщень та їхніх частин; слів зі значенням місця, простору (кузов - ДМ: кузіва; будинок - ДМ': будинки).

Діти иісї вікової категорії неправильно утворюють форму майбутнього часу, форми дієслів дути, м'яти в теперішньому часі і в наказовому способі. Мають місце помилки у вживанні дієслів різких і зі змінами та чергуванням голосних або приголосних в основі слова.

У мовленні дітей середнього і старшого дошкільного віку найбільш поширені морфологічні помилки на вживання повної (стягненої нестягненої) і короткої форми прикметників, а також на творе ступенів порівняння якісних прикметників. Дія дітей усіх вікових категорій мають місце характерні помилки, що пов'язані з категорією посесивносні прикметників.

У мовленні дітей старшого дошкільного віку фіксується вже менше кількість морфологічних поміток, проте те мають місце помилки на вживання одиничних і збірних іменників. Діти мають певні труднощі у виборі закінчень іменників 2 відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини, зокрема у назвах мір довжини, вага, часу, місяців днів тижня; назвах речовини, маси, матеріалу, явища природна назвах почуттів. Зауважимо, якщо у вживанні граматичної категорії відмінка була велика різниця у типах помилок між різними вікові категоріями дітей, то помилки, пов'язані зі зміною роду іменників найчастіше фіксувалися в дітей молодшою і середнього віку; а невідповідність нормі вживання іменників спільною та чоловічого роду в дітей старшою дошкільного віку.

Так, у мовленні дітей шостого року фіксуються помилки під час уживання форм дієслів із чергуванням приголосних в основі.

Шестилітки припускаються помилок у творенні форм дієслів майбутнього часу за допомогою префіксів, а також форм типу лягаю у ляжу. Більшість помилок зафіксовано у творенні дієслівних форм із префіксами про-,нй-, минулого часу із суфіксом -ну-. У дітей сьомого року життя набагато менше морфологічних помилок у нестимульованому мовленні, проте є свої специфічні особливості в мовотворенні. Так, зафіксовано помилки в поєднанні дієслів типу х отіти, могти, намагатись з інфінітивом. При вживанні каузативних дієслів діти дошкільного віку реалізують глибинні потенції мови. Найчастіше фіксується каузування певних дій дітьми молодшого віку. Причиною поширення цього явища в дитячому мовленні є активне вживання інфінітива зі спонукальною інтонацією.

Самостійна мовленнєва діяльність дитини в таких випадках є вимушеною, тому що зумовлена відсутністю в нормативній мові еквівалентів і може бути проявом принципу мовної економії. Аналіз отриманих нами результатів довів необхідність розробки стрункої системи роботи щодо формування граматично правильною мовлення в дітей усіх вікових категорій.

Передусім цей висновок пов'язано з результатами вивчення стану методичної роботи з педагогічними кадрами. Результати дослідження засвідчують бідність лексики дорослих, які працюють із дітьми. Більш активне використання вихователями дошкільних навчальних укладів у своєму мовленні відприкметникових утворень, порівняно і учителями початкової школи, на нашу думку, свідчить лише про врахування вікових особливостей мовлення дітей, з якими працюють ці категорії педагогів.

Отже, кількісний аналіз уживаюся дітьми всіх вікових категорій відприкметникових іменників виявив певні труднощі у творенні деад'єктивів із певними суфіксами. На підставі отриманих результатів визначимо уніфіковані критерії:

- засвоєння дітьми відприкметникових іменників: уживання та усві­домлення форм слів, утворених під час словозміни; форм родового,

вального, знахідного, орудного відмінків, утворених під час фор­мотворення; вживання та усвідомлення дитиною деад'ективних прикметників різної семантики, утворених за допомогою суфіксів і префіксів під час словотворення;

засвоєння діткни відприкметникових прикметників: уживання ні усвідомлення форм однини та множини прикметників, утворених під має словозміни; форм родового, давальною, знахідного, орудного відмінків, утворених під час формотворення; вживання та усвідомлення дитиною деад'ективних прикметників різної семантики, утворення за допомогою суфіксів і префіксів під час словотворення;

- засвоєння дітьми відприкметникових дієслів: уживання та усвідомлення граматичних форм способу. часу; виду, особи (або роду дієслів та способів словотворення відприкметникових дієслів різне семантики дітьми молодшого, середнього і старшого дошкільного віку

- засвоєння дітьми відприкметникових прислівників: уживанні та усвідомлення ступенів порівняння якісно-означальних прислівників які утворюють форми у той же спосіб і за допомогою тих самих засобів що й прикметники; вживання та усвідомлення дитиною деад'єктивних прислівників, утворених за допомогою суфіксів і конфіксів під час словотворення.

Причинами порушення граматичних норм мови, на наш погляд є: тиск мовної системи, яку дитина дошкільного віку поки що елементарно усвідомлює й засвоює на практичному рівні, іноді занадто прямолінійно (системні помилки); нерозвиненість граматичного чуття мови; вплив мовленнєвого середовища, у якому виховується дитина (помилки норми).

Об'єктивним чинником, який впливає на появу граматичних помилок в мовленні дитини дошкільного віку, можна визнати складність механізму породження мовлення.

До суб'єктивних чинників можна віднести слабке первинне орієнтування дітей молодшого й середнього дошкільного віку мовному матеріалі (фонеми, морфеми, слова), а в дітей старик дошкільного віку - неоволодіння цілісним і диференційованих способом сприймання слова (фрази, дискурсу).

Зовнішніми причинами, що вимикають граматичні помилок в дітей на початковому етапі засвоєння граматично правильного мовлення, є такі фактори: неврахування педагогом мовленнєвого досвіду дітей під час пояснення мовного матеріалу; відсутність чітких і зрозумілих інструкцій під час формулювання завдання до вправа гри; брак часу для прослуховування зразка; порушення процес послідовного, поетапного формування граматичних умінь і навичок недостатнє урахування вікових особливостей пам'яті дітей; швидкий темп мовлення дорослого: недостатня теоретична база і методичного забезпечення процесу навчання з урахуванням індивідуальних особливостей мовлення дітей дошкільного віку.

 

Розділ п’ятий

Лінґвістичні ігри