Дослідження експресивного мовлення 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дослідження експресивного мовлення



БЛОК 1

Мета: дослідження експресивного мовлення (складається з п'ята серій).

Перша серія

Мета: обстежити звуковимову, стан рівня моторної реалізації; перевірити артикуляційну моторику (10 завдань), ступінь сформованості складової структури слова (10 завдань), можливість перемикання при вимовлянні ланцюжків складів (10 завдань). Оцінюється рівень моторної реалізації вислову.

А) Дослідження артикуляційної моторики

Інструкція для дитини:

Роби, будь ласка, так, як я скажу.

1. Надуй щоки.

2. Одну шоку.

3. Іншу.

4. Витягни губи вперед "трубочкою".

5. Упри язик у праву шоку.

6. Помісти язик між верхніми зубами і верхньою губою (Увага! Якщо рух за інструкцією дитина не виконує, то пропонується зразок. Всі подальші завдання виконуються за показом дорослого).

Повторюй за мною рухи.

7. Язик "лопаткою* — широкий розпластаний язик лежить на нижній губі, рот є відкритий.

 

8. Вправа "маятник" — рот відкритий, язик висунутий назовні рівномірно пересувається від одного куга рота до іншого.

9. Вправа "гойдалки" — рот відкритий, язик торкається верхньої, то нижньої губи.

10. Чергування рухів губами: "усмішка* — "трубочка".

Оцінка виконаних завдань:

5 - точне і правильне виконання;

4 - уповільнене і напружене виконання;

3 - виконання за зразком;

2 - тривалий пошук пози або неповний обсяг руху (або відхи­лення) в конфігурації;

1 - наявність грубих помилок під час виконання завдань; 0 - невиконання завдань.

Увага! Якщо дитина отримала балів, це може свідчити про наявність синкінезій (додаткові рухи, що неусвідомлено додаються до усвідомлених), гіперкінезій (посилення рухової функції певного внутрішнього органу), тремору (ритмічні коливальні дії кінцівок, голови, язика тощо). Дитину негайно слід показати фахівцю дефектологу. Максимальна оцінка — 50 балів.

Б) Дослідження звуковимови

Вважаємо за доцільне навести вікові етапи засвоєння дітм звуків рідної мови, які становлять певні труднощі дія вимови [14].

Твердий звук [с] з'являється в дітей у віці 1 2,5 роки. Можуть бути заміни [с]-[с`], міжзубна або призубна вимова До чотирьох років діти засвоюють вимову твердого звука [с] (однак можливі заміни пропускання). До п'яти років, як правило, закріплюється вимова зву |с). Іноді спостерігається змішування звуків [с]-[з], [с]-[ц], [с]-[ш] інші. У старшому дошкільному віці потрібно продовжувати роба над чіткою вимовою звука.

З'являється звук [з] на другому році життя. Переважно дитина замінює твердий звук [з] на м'який [з']. Наприкінці третього рої у дитини з'являється твердий звук [з], однак може бути змішувані артикуляційно близьких звуків. До кінця четвертого року життя більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють звук.

Засвоєння звука [ц] проходить через такі проміжні звуки: [т']-[с']- [c]-[тс]-[тц]. Така система замінників не? обов'язковою для всіх дітей На третьому році життя в дитини може ще не бути твердого звука [ц], він замінюється в деяких дітей, а до чотирьох років диференціюється і вимовляється правильно більшістю дітей.

Шиплячий звук [ш] з'являється звичайно на третьому році життя. Але він досить нестійкий. Багато дітей змішують його зі свистячим [с]. У деяких дітей у чотири-п'ять років може спостерігатися неправильне формування звука. Не завжди цей звук чітко диференціюється в мовленні. Може замінюватися не тільки свистячими, але й звуками [к] і [Ф] До п'яти-шести років вимова дитини досягає досить високого рівня.

Звук (ж) з'являється у 2 роки 3 місяці. Деякі діти вимовляють його відрізу правильно, але більшість замінюють свистячими. У три - чотири роки більшість дітей засвоюють правильну вимову цього звука. До чотирьох-шести років звук звичайно чистий, але іноді діти зазнають труднощів при вимовлянні слів, насичених свистячими і киплячими звуками.

З'являється звук [ч] у 2 роки 3 місяці. Проте деякі малюки замінюють його твердим свистячим звуком (ц). У чотири роки більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють звук [ч]. Виникають труднощі при вимовлянні слів, насичених одночасно шкодячими і свистячими звуками. У п'ять-шість років звук вимовляється чітко, але може спостерігатися змішування (ч)-(ц).

Поява м'якого звука (л') припадає па другий рік життя. У три роки діти замінюють м'яким (я') звуки [л]. [р']. [р]. яких бракує. До чотирьох років з'являється звук але іноді діти замінюють його на (й) або [л']. У п'ять-шість років покращується вимова, але можуть бути труднощі у вживанні слів, насичених одночасно звуками (л) і (р).

Твердий звук [р] з'являється в дітей у 2-2,5 роки. Процес засвоєння щука відбувається через таку систему замінників [й]-(л')-[д]-[р']-(р). Ця система замінників не є обов'язковою для всіх дітей. У більшості дітей у чотири роки може спостерігатися заміна сонорного звука (р) на (й] або (л). До кінця п'ятого року життя більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють [р] як гортанний або ґрасований звук.

Найбільш характерною для багатьох дітей трьох років є загальна пом'якшеність вимови. Більшість дітей не вимовляють шиплячі й сонорні звуки. Хоча до трьох-чотирьох років у дитини переважно вже сформована артикуляційна база майже всіх звуків, робота над ними триває у плані усвідомлення звукового боку мовлення. У середньому дошкільному віці, до чотирьох-п'яти років, майже зникає залиш картина пом'якшення мовлення. У більшості з'являються шиплячі й сонорні звуки, та володіти ними діти ще добре не вміють. Досить характерною для цього віку є нестійкість вимови.

На шостому році життя в дітей зміцнюються м'язи мовленнєва апарату, дитина може правильно вимовляти практично всі звуки рідної мови. Вона починає регулювати силу голосу, встановлюєш переважно помірний темп мовлення, знає і може промовляти в різному темпі скоромовки, вірші, користується питальною та окличне інтонацією, вміє передавати різні емоційні стани людини. Діти оволодівають змішаним типом мовленнєвого дихання, оволодіваю наголосом як у словах, так і фразовим та логічним.

До семи років дитина оволодіває всіма звуками рідної мови правильно вживає їх у мовленні. З такими дітьми проводиться робо щодо порівняння звуків, виокремлення їхніх характерних ознак місця звука у слові. Іноді в дитини зі швидким темпом мовлені спостерігається нечіткість вимови, змішування звуків. Такі діти вимагають індивідуального підходу в роботі над звуковою культурою мовлення. Особливу увагу треба приділяти закріпленню навичок правильної вимови свистячих і шиплячих звуків, їхній диференціації На цьому етапі життя дитина відповідно до ситуації регулює сил голосу та темп мовлення. У дитини змішаний тин мовленнєво дихання, вона дотримується пауз, логічних наголосів, інтонаційних засобів виразності. Доречно користується інтонацією. До семи років завершується процес фонематичного розвитку дитини. формуються досить тонкі, диференційовані звукові образи слів і окремих звуків. Діти оволодівають прийомами звукового та складового аналізу слів

Інструкція для дитини:

Повторюй за мною слова. Український варіант. Свистячі:

- (с) — суниці, гусак, ананас:

- (с') - сім'я, листя, порося;

- (з) - замок, бузок, гарбуз;

- (ц) - цибуля, цуценя, палац.

Російський варіант.

1. |с| — собака, сосиска, насос;

2. |с'| — семья, поросенок, гусь;

3. (з) - замок, вазон, арбуз;

4. |ц| - цапля, сисна, палец.

Український варіант. Шиплячі:

1. |ш| шпак, кашкет, комиш;

2. (ж) - жук, кожух, ніж;

3. (шч) — щука, горщик, куш.

Російський варіант:

1. (ш) — шляпа, башмак, камыш:

2. (ж) - хук, пирожок, нож;

3. (щ) - щука, щетка, лсін.

Український варіант. Сонорні:

1. (л) - лимон, слина, козел;

2. (р) - рак, чорнило, кухар;

3. (р) - ріпа, горіх, кріт.

Російський варіант.

1. (л) - лампа, слон, козел;

2. (р) - рак, карандаш, забор;

3. (р') — репа, берёза, заря.

Оцінка виконаних завдань:

Усі звуки умовно розподілено на три групи: свистячі; шиплячі; сонорні. Кожна з груп оцінюється окремо, отримані бали підсумовуються.

5 - нормативне вимовляння всіх звуків групи;

4 - усі звуки вимовляються правильно, але н нестимульованому мовленні один звук піддасться заміні;

З - спотворюється або замінюється у всіх мовленнєвих ситуа­ціях (стимульоване і нестимульоване мовлення) тільки один звук групи;

2 - 2-3 звуки групи піддаються спотворенню або заміні (тобто

є недостатньо автоматизованими);

1 - спотворюються або замінюються декілька звуків групи;

0 - спотворюються або замінюються всі звуки.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; просмотров: 486; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.25.74 (0.014 с.)