Вимоги до індивідуальної діагностики дитини дошкільного віку

Відзначимо деякі особливості діагностування рівня мовленнєвого розвитку конкретної дитини.

На основі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури щодо загальних засад діагностування дітей необхідно застосовувати завдання, як було б розраховано на роботу з дитиною в приміщенні дошкільної закладу. Для чистота отриманих результатів фронтального обстеження дітей не проводять.

Як правило, шанують індивідуальне обстеження, під час якої педагог працює лише з однією дитиною і фіксує її усні відповіді. Індивідуальне обстеження проводиться так, щоб відповіді дитини» могли чути її однолітки.

Зауважимо, що в обстеженні беруть участь лише діти, які самі висловлюють бажання спілкуватися, охоче залишаються з педагогом наодинці. Відповіді фіксуються в спеціальних протоколах, причому записи, які робляться дорослим, не відволікають дитину. Ось чом необхідно ввести скорочену форму запису відповідей дитини або умові позначки, які в подальшому розшифровуються й аналізуються.

Загальна тривалість індивідуального обстеження не перевищує 15-25 хвилин.

Нами розроблено тексти лінгвістичних каюк, що об'єднували різні види завдань. Завдання підпорядковувалися загальній мсті обстеження: за допомогою відносно коротких випробувань визначити рівень мовленнєвого розвитку дитини (обсяг активної і пасивної лексики, оволодіння граматичними категоріями), з'ясувати реальні досягнення дошкільника, які склалися в результаті спеціального навчання, а також мовленнєві потенції (можливості, що знаходяться в прихованому вигляді, але можуть бути виявлені за певних умов). Ці завдання було «груповано за принципом добору парадигм прикметників Основним Показником добору парадигм виступають вікові, психологічні та індивідуально-типологічні особливості дітей дошкільного віку, а також частота вживання цих парадигм у мовленні дорослого під час реалізації завдань чинних програм розвитку, навчання і виховання дошкільників.

З метою з'ясування рівнів сформованості мовлення, а також вивчення можливостей розширення зони найближчого мовленнєвого розвитку можна розробити серії експериментальних завдань, то передбачали б створення ситуацій стимульованого мовленнєвого спілкування під час застосування лінгвістичної казки.

Під лінгвістичною казкою розуміємо складений педагогом текст, зміст якого спрямовано на практичне (дотеоретичне) ознайомлення дітей дошкільного віку з лінгвістичними термінами, на розвиток "мовного чуття" в доступній для дітей формі.

Зміст лінгвістичних казок завжди мусить мати достатню кількість Лексичних або граматичних одиниць, залежно від дидактичної мети.

У нашому дослідженні [13] ми також використовували лінгвістичні ігри з казковим сюжетом, в яких герої є наскрізними. Так, для підвищення мотивації до виконання завдань за казковим сюжетом було використано наскрізних персонажів, які достатньо відомі дітях! пиляки дитячим ігровим журналам "Пізнайко" та "Вулик":

борсучок: Пізнайко та всі його друзі - білочка Проня, хом'ячок

Ласунчик, Стара Ворона, бджілка Жужка, крокодил Крокі, жабка

Жалка, мишенятко Хрум, їжачки Топ і Гоп та інші.

Незвичні ситуації лінгвістичної казки, що мають підвищене мовленнєве навантаження, повинні допомогти дитині зорієнтуватися, вжити необхідну форму, а педагогові з'ясувати наявність в активному мовленні тієї чи іншої категорії.

Для з'ясування місця відприкметникових утворень в активному мовленні дітей перевірялося їхнє вживання за допомогою спеціально створених ситуацій мовленнєвого спілкування (далі — стимульоване мовлення).

Під нестимульованим мовленням розуміємо мовленнєву діяльність дітей у повсякденному житті в невимушених ситуаціях спілкування

Ситуації стимульованого мовлення створювалися з мете реалізації потенційних властивостей елементів мови в мовлені використання їх відповідно до мсти висловлювання й вимог певно мовленнєвої ситуації, створеної педагогом.

 

Для ситуацій стимульованого мовлення слід добирати слова, що відповідають критеріям:

 

- комунікативна доцільність утворення нового слова;

- подальша необхідність утвореного слова для засвоєння зміст уявлень, рекомендованих чинними програмами:

- частотність використання граматичної категорії в мовлення дорослого, із яким спілкується дитина;

- віднесеність слова до загальновживаної лексики, його до ступність за фонетичними, лексичними, граматична особливостями (за складністю граматичних форм);

- врахування рівня овлодіння рідною мовою дітьми певної віко категорії (за даними констатації);

- значущість певної граматичної категорії для подальше усвідомлення дітьми смислу художніх творів, які будуть запропоновані під час експериментальної робот;

- добір слів, які належать до різних частин мови.

Під час з'ясування рівня сформованої мовлення доцільно використовувати стандартизоване інтерв'ю.

Для проведення інтерв'ю готується спеціальний інструментарій - бланки з текстами лінгвістичних казок, у яких у закритій формі пропонуються варіанти запитань.

Фіксування відповіді дитини-респондента проводиться з поміч­ником педагога, а розшифрування запису бесіди - після інтерв'ювання.

Дитина-респондент, яка виступає в ролі об'єкта, повинна знати про спою участь у дослідженні і про необхідність взаємодії з дорослим (попередня вмотивованість казковою ситуацією).

 

У процесі складання лінгвістичних казок слід додержуватись таких вимог

 

 

- початок казки вмотивовано на певний вік дитини; зміст качки повинен бути цікавим і пізнавальним для дитини;

- обсяг казки є компактним (розповідання кожної казки не займає більше часу, ніж нього вимагає вік дитини);

- використання малюнків до казок відповідає дидактичним вимогам (пояснення змісту запитання; зниження монотонності, психологічного навантаження тощо);

- врахування співвідношення відкритих і закритих запитань, прямих і опосередкованих, контрольних і дублюючих;

- завдання, які виконує дитина під час розповідання їй казки, повинні бути інформативні (вирішує щонайбільше 6-7 завдань);

- вихід з ігрової ситуації за бажанням дитини.

Нами враховано особливості сприймання літературних творів дітьми різної статі. Як відомо, інтереси в дошкільників до пізнавальної інформації, яка пропонується дорослим, різні. Загальновідомі факти про більш високий рівень літературного розвитку дівчаток (уміння краще розбиратися в стосунках між героями, мотивах їхніх учинків тощо), ніж хлопчиків. Тому для чистоти сприймання тексту ми обирали загальновідомих позитивних героїв, учинки яких не впливали б на відповіді дітей. Також додержувалися певних вимог до формулювання запитань дитині-респонденту під час діагностування: адекватне усвідомлення дитиною дошкільного віку всіх слів, які пропонуй педагог; врахування вікових, статевих, індивідуально-типологічних особливостей дітей і рівня мислення, орієнтація на соціальну навіюваність (значущість думки дорослого, однолітка, бажання бути "хорошим"). Процедура опитування дітей дошкільного віку також ґрунтується на вимозі достовірності інформації, що отримується.

Так. загальновідомо, що діти-респонденти можуть вибирати деяк варіацій "відходу" від запитань. Цими варіантани ст

- "Соціальна бажаність" стратегія респондента давати відповіді, які йому здаються привабливими для дорослою;

- "конформність" стратегія давати відповіді, які, на думку дитини-респондента, відповідають загальноприйнятим, бажання "бути як всі", не виокремлюватися;

- "негативізм" — стратегія свідомо давати кіл повідь, що протилежна прийнятим соціальним нормам (у дітей дошкільної віку майже не фіксується).

Тому слід дбати про створення нейтральних ситуацій, код інтерв'ю (лінгвістична казка, гра тощо) пропонується незнайомі для дітей дорослим (методистом ДНЗ, вихователем іншої груп в приміщенні, в якому дитина вже перебувала (ігрова кімната Оскільки в дошкільному віці значущим є кожний рік життя дитині необхідно фіксувати можливості виконання завдань дітьми кожної віку, враховуючи рік і місяць на момент опитування. Так. до складу групи молодшого віку фактично входять діти від 3,0 до 3,11 років, дегрупи середнього віку - від 4,0 до 4,11 років тощо. З такою умовність вікових відмінностей слід поголитися, тому що підбиття середньої балу вікової групи принципово стирає цю умовність і особливості індивідуального мовленнєвого розвитку

Зауважимо також, що загальні принципи оцінювання відповідей визначеними балами уможливлюють з'ясування середнього показники успішності виконання певних діагностичних завдань дітьми всіх вікові категорій, проте для кожного завдання цей показник - свій.

 

Розділ другий

Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

Цей розділ має два блоки, що дозволяють виявити рівень сформованості експресивного (це власне, активне мовлення дитини) й імпресивного мовлення (розуміння, сприймання).

Кожний блок, у свою чергу, підрозділяється на серії, серії — на (руни завдань, які об'єднано в конкретні мовленнєві завдання.