Умови проведення діагностичного обстеження мовлення дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку

ЗМІСТ

Розділ перший. Умови проведення діагностичного обстеження мовлення дітей молодшого, середнього і ширшого дошкільного віку 5

- Методи вивчення стану мовленнєвого розвитку дошкільника 5

- Вигідність і надійність вимірювань результатів діагностичного обстеження дітей дошкільного віку........................................... 12

- Математико-статистична обробка матеріалів методичної діяльності 18

1.4. Вимоги до індивідуальної діагностики дитини дошкільного віку.. 46

Розділ другий. Діагностик а мовленнєвого розвитку дітей дошкільною віку.. 51

- Дослідження експресивного мовлення. Блок 1 51

Перша серія........................................................ 51

A) Дослідження артикуляційної моторики....... 51

Б) Дослідження звуковимови............................ 52

B) Дослідження сформованості звукової і складової структури слова 56

Г) Повторення ланцюжків складів.................... 56

Друга серія......................................................... 57

A) Назви дитинчат тварин................................. 57

Б) Творення множини іменників у родовому відмінку 58

B) Творення присвійних прикметників від іменників 58

Г) Творення якісних прикметників................... 59

Г) Творення відносних прикметників............... 59

Третя серія....................................................... 60

A) Складання фраз (речень) за картинками...... 60

Б) Складання фраз (речень) Ь прийменниками за картинками....61

B) Складання фраз (речень) за зразком........... 64

Г) Малювання за пропонованим текстом............ 65

Г) Складання речень із слів у початковій формі 66

Д) Верифікація (процес перевірки точності) речень 67

Четверта серія........................... 67

А) Складання розповіді за допомогою чотирьох сюжетних

картинок....................................................... 68

Б) Переказ тексту............................................... 70

П'ята серія......................................................... 73

А) Назва предметів за картинками...................... 73

Б) Назва дій за картинками............................... 76

2.2. Дослідження імпресивного мовлення. Блок 2 78

Перша серія........................................................ 78

A) Розуміння далеких за звучанням і значенням назв предметів...78

B) Б) Розуміння близьких за звучанням слів.... 80

C) Розуміння далеких за значенням і звучанням назв дій 81

Г) Розуміння близьких за значенням дій.......... 83

Друга серія......................................................... 85

2.3. Рівневі характеристики мовлення дитини дошкільного віку 86

2.4. Якісні характеристики рівнів мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку 87

2.5 Складання індивідуального мовленнєвого профілю дитини 91

Розділ третій. Діагностика мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку 93

3.1. Діагностика мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку 93

3.2. Характеристика рівнів розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників....................................... 107

Розділ четвертий. Діагностика сформованого граматично правильного мовлення в дітей дошкільного віку......................................... 108

4.1. Особливості практичного засвоєння дітьми правил морфології і способів словотворення відприкметникових іменників 108

4.2. Особливості засвоєння дітьми відприкметникових прикметників 109

4.3. Особливості засвоєння дітьми відприкметникових дієслів 111

4.4.Особливості засвоєння дітьми відприкметникових прислівників 112

4.5. Тендерні відмінності у формуванні граматично правильного мовлення дошкільників.................................................................. 114

4.6. Типові граматичні помилки в мовленні дітей дошкільного віку... 122

4.7 Причини типових граматичних помилок у мовленні дітей

дошкільного віку........................................... 129

Розділ п'ятий. Лінгвістичні ігри..................................... 133

5.1.Діагностика рівнів сформованого граматично правильного

мовлення в дітей дошкільного віку............... 133

Блок А............................................................ 133

Перша серія діагностичних залляй»............. 133

Друга серія діагностичних завдань.............. 138

Третя серія діагностичних завдань............... 142

Блок Б............................................................. 144

Перша серія діагностичних завдань............. 144

Друга серія діагностичних завдань.............. 147

Третя серія діагностичних завдань.................... 150

Блок В............................................................. 153

Перша серія діагностичних завдань............. 153

Друга серія діагностичних завдань.............. 156

Третя серія діагностичних завдань............... 158

Блок Г............................................................. 160

Перша серія діагностичних завдань............. 160

5.2. Коригувальний етап роботе з формування граматично

правильного мовлення в дітей дошкільного віку 162

Блок 1 Реалізація словотворчого потенціалу прикметниками

на позначення кольору......................... 162

Блок 2. Реалізація словотворчого потенціалу прикметниками

на позначення смаку............................ 172

Блок 3. Реалізація словотворчого потенціалу параметричними

прикметниками.................................... 183

Блок 4 Реалізація словотворчого потенціалу прикметниками

на позначення просторових ознак....... 193

Блок 5. Реалізація словотворчого потенціалу прикметниками

на позначення внутрішніх якостей людини.... 194

Список використаних джерел............................. 205

 

Розділ перший

Умови проведення діагностичного обстеження мовлення дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку

Протокол №

 

Дошкільний навчальний заклад № місто (село,смт.)

район область

Дата обстеження

Прізвище та ім’я дитини

Вік: роки(років) міс. днів.

Вид діяльності дитини під час обстеження мовлення дорослим (гра або будь-яка продуктивна діяльність, описати ситуацію, в якій проводиться реєстрація мовлення)

 

 

Початок спостереження (вказати час, хв.) год. хв.

Час закінчення спостереження год. хв.

Запис нестимульованого мовлення дитини:

 

Підпис педагога (іншої особи), який проводить спостереження

Наведемо експериментальні дані (13). отримані нами під час спостереження за нестимульованим мовленням дітей дошкільного віку (таблиця І).

 

 

Таблиця І

Кількісні показники вживання категорій слів дітьми дошкільного віку (%)

 

Вік/ Категорії слів	Молодший дошкільний вік	Середній дошкільний	Старший дошкільний вік
вік	6 рік	7 рік
іменники	29.75	30,0	39.5	40,7
дієслова	30,05	30,2	21,3	20.42
прикметники	0,7	1.1	1.7	1,77
числівники	0.9	1,3	1.5	1.57
займеники	12,2	12,7	12,9	13,0
дієприкметники	0.08	1.1	1.3	1,37
дієприслівники	не зафіксов.	0,1	0.2	0,23
прислівники	5.25	5,7	5,9	6.1
прийменники	5.12	5.5	5,7	5.77
сполучники	2.6	3.0	3,1	3,17
частки	5.15	5.1	5,2	4,7
вигуки	7,08	3.2	1.1	0,8
зв'язки	0,58	0.4	0.3	0.2
модальні слова	0,54	0.6	0.3	0,2

 

Як видно з таблиці 1. кількісний склад аналізованих категорій слів (іменники, прикметники, дієслова тощо) е достатньо строкатим. Так, якщо іменники та дієслова становлять майже третину вживаних; дітьми частіш мови, то прислівники - тільки 5,7% выд загальної кількості.

Аналіз кількісного складу прикметників під час нестимульованого мовлення довів низький відсоток їхнього вживання дітьми.

Так, дітьми молодшого віку було вжито 0,7% прикметників від загальної кількості вживаних слів піл час нестимульованого мов­лення, тоді як дітьми середнього дошкільного віку - 1,1 % і відповідно дітьми шостого і сьомого року — 1,7% і 1.77%. Зазначимо також різницю за віковими показниками: у молодшому віці вживання прикметників складає 0,7%, у середньому - 1,1%, відповідно шостий і сьомий роки - 1,7% і 1,77%. У відсотковому відношенні приріст прикметників до сьомого року складає 62,15%, тоді як кількість дієслів починає зменшуватися. Для порівняння наведемо дані щодо дієслів: у молодшому віці вживання дієслів в мовленні складає 30,05%, у середньому - 30,2%. Діти шостого і сьомого років життя відповідно- 21,3% і 20,42%.

О Зауважимо, що зроблений аналіз кількості вживаних частин мови в мовленні дпей дошкільного віку, за даними різних авторів (Аркін Ю.Л., Підгорім Н.І., Stern C. und Stern W. тощо) є достатньо розбіжним. Звісно, розбіжності в показниках лише свідчать про відсутність ґрунтовних досліджень мовлення дітей на великій статистичній вибірці, а також про те, що до сукупної вибірки подаються лише дані стану мовлення дітей, охоплених суспільним дошкільним вихованням, тобто тих, із ким проводилася спеціальна робота з розвитку мовлення.

Результат нашою дослідження засвідчили наявність прикмет­ників у мовленні дітей усіх вікових категорій. Однак у мовленні дошкільників зафіксовано лише якісні прикметники на позначення зовнішньої форми предметів (величина, розмір, колір). Молодші дошкільники та діти середнього віку (найчастіше в ситуаціях нестимульованого мовлення) використовували екстралінгвальні засоби (міміку, жести), ігноруючи мовленнєве спілкування (особливо це було помітно в мовленнєво пасивних дітей).

На наш погляд, обстеження стану мовлення дитини дошкіль­ного віку без урахування обсягу її лексики неможливе. Ось чому кількість запропонованого дитині мовленнєвого матеріалу повинна бути більша, ніж потім обчислюється.

Обстеження мовлення дітей ґрунтується на загальних і лінгводидактичних принципах діагностики.

Основні методологічні принципи які слід використовувати під час діагностики: комплексний підхід і цілісний, системний аналіз.

 

- По-перше. комплексний підхід.

Це вимога всебічного вивчення та оцінки мовленнєвої діяльності дитини дошкільного віку різними спеціалістами (вихователем, психологом, методистом).

Досягнення такого рівня оцінки можливе у структурі спеціально організованого дослідження, яке дозволяє здійснити обмін діагностичною інформацією, відпрацювати оптимальні методи і прийоми професійної взаємодії (як корегування, так і подальшого розвитку мовлення).

- По-друге, взяти до уваги цілісний, системний аналіз. Відомо, що розвиток мовлення дитини дошкільного віку тісно пов'язаний із такими психічними процесами, як сприймання різної модальності, пам'ять, мислення тощо. Залежно від швидкості формування того чи іншого психічного процесу різниться й діапазон індивідуальних відмінностей у мовленнєвому розвитку. Так, у дитини може опізнюватися формування звуковимови, проте випереджати словниковий запас (як активний, так і пасивний), бути наявні аграматизми тощо. Зважаючи на це, діагностичні методики повинні передбачати дослідження різних рівнів мови (фонетичний, лексичний, граматичний, синтаксичний).

- Ще одним принципом, який слід враховувати, є принцип динамічного вивчення. Цей принцип грунтується на сформульованому Л С. Виготським положенні про загальні закономірності розвитку дитини і завданнях актуальної та ближньої зони розвитку. Спираючись на ці положення, нами розроблено методику співвідносного а налічу, завдяки чому можна дійти висновків про ефективність (або навпаки) мовленнєвого вилину.

 

Ми розрізняємо діагностику як загальний підхід і діагностування як процес (складову частину) практичної педагогічної діяльності.

 

 

Діагностика мовлення дитини - не прояснення всіх обставин перебігу дидактичного процесу, достеменне визначення його ре­зультатів. У нашому розумінні діагностування мовленні ваго розвитку дитини дошкільного віку повинно охоплювані контроль, перевірку, оцінювання, накопичення статистичних даних, їхній аналіз, вияв динаміки» тенденцій ї закономірностей та прогнозування подаль­шого мовленнєвого розвитку.

З метою оцінки стану мовлення дітей молодшого, середнього та старшою дошкільного віку використовують кількісний метод обробки даних проведеної діагностики.

 

Висновок.

Теоретичні знання

При порівнянні двох вибіркових середніх арифметичних звичайно перевіряється припущення, що і перша, і друга вибірки належать до однієї генеральної сукупності і, отже, значною мірою не відрізняються одна від одної (порівнюються за одним показником два спортсмени, дві групи). У такому випадку бувають відомі такі статистична характеристики: X, Y,δ_x, δ_y і обсяги вибірок N₁ i N₂

Дія відповіді на питання щодо достовірності і недостовірності різниць досліджуваних вибірок необхідно порівняти і розрахункове постійний граничний розмір (t_rp).

Вибір формули для визначення критерію достовірності (t) для незв'язаних вибірок залежить від рівності і нерівності обсягів вибірок (N) і середніх квадратичних відхилень (δ):

1. У випадку рівних обсягів вибірок і нерівних дисперсій: N_x = N_y; δ_x ≠ δ_y

 

де X, Y - середнє арифметичне значення першої і другої вибірки;

δ_x²,δ_y² - дисперсія першої і другої вибірки;

N — обсяг вибірки.

Число ступенів свободи для визначення розраховується формулою:

K= 2× N -2

2. У випадку нерівних обсягів вибірок і нерівних дисперсій: N_x ≠ N_y; δ_x ≠ δ_y

Число ступенів свободи розраховується за формулою:

 

К= N_x + N_y - 2

 

2. У випадку нерівних обсягів вибірки і рівних дисперсій:

N_x = N_y; δ_x = δ_y = δ

Число ступенів свободи К= N_x + N_y - 2

Після того, як визначене значення і розраховане, його порівнюють її граничним значенням (t_rp).

Якщо t≥t_rp - різниця між двома вибірковими середніми арифметичними достовірна (не випадкова), а якщо t < t_rp - не дос­товірна (випадкова).

Приклад: В 2-х групах дітей середнього дошкільного віку X_i і Y_i обмірювана різниця ЧСС, уд./хв

Обмірювана ЧСС після виконання 10 присідань. Установити, чи достовірні різниці за показником ЧСС у дослі­джуваних групах дітей середнього дошкільного віку і чому:

Хід роботи:

1. Визначаємо середнє арифметичне значення 2-х вибірок:

2. Визначаємо диспресії 2-х вибірок:

 

 

Для подальшої роботи будуємо таблиці:

а) Для показників першої вибірки.

 

б) Для показників другої вибірки.

3. Визначаємо середнє квадратичне відхилення 2-х вибірок:

4. Визначаємо t_{розрахункове}:

t=

 

5. Визначаємо число ступенів свободи (К)

 

6. Порівнюємо t_{розрахункове} і t_{граничне}:

t>t_rp (7,59>2,03) – різниці між двома досліджуваними групами плавців достовірна (не випадкова)

Висновок:

t>t_rp (7,59>2,03) – різниці між двома групами дітей середнього дошкільного віку за показником ЧСС достовірні (не випадкові) і пояснюються кращим рівнем підготовленості дітей середнього дошкільного віку першої групи, тому що X<Y(96<102)

 

Розділ другий

Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку

Цей розділ має два блоки, що дозволяють виявити рівень сформованості експресивного (це власне, активне мовлення дитини) й імпресивного мовлення (розуміння, сприймання).

Кожний блок, у свою чергу, підрозділяється на серії, серії — на (руни завдань, які об'єднано в конкретні мовленнєві завдання.

БЛОК 1

Мета: дослідження експресивного мовлення (складається з п'ята серій).

Перша серія

Мета: обстежити звуковимову, стан рівня моторної реалізації; перевірити артикуляційну моторику (10 завдань), ступінь сформованості складової структури слова (10 завдань), можливість перемикання при вимовлянні ланцюжків складів (10 завдань). Оцінюється рівень моторної реалізації вислову.

А) Дослідження артикуляційної моторики

Інструкція для дитини:

Роби, будь ласка, так, як я скажу.

1. Надуй щоки.

2. Одну шоку.

3. Іншу.

4. Витягни губи вперед "трубочкою".

5. Упри язик у праву шоку.

6. Помісти язик між верхніми зубами і верхньою губою (Увага! Якщо рух за інструкцією дитина не виконує, то пропонується зразок. Всі подальші завдання виконуються за показом дорослого).

Повторюй за мною рухи.

7. Язик "лопаткою* — широкий розпластаний язик лежить на нижній губі, рот є відкритий.

 

8. Вправа "маятник" — рот відкритий, язик висунутий назовні рівномірно пересувається від одного куга рота до іншого.

9. Вправа "гойдалки" — рот відкритий, язик торкається верхньої, то нижньої губи.

10. Чергування рухів губами: "усмішка* — "трубочка".

Оцінка виконаних завдань:

5 - точне і правильне виконання;

4 - уповільнене і напружене виконання;

3 - виконання за зразком;

2 - тривалий пошук пози або неповний обсяг руху (або відхи­лення) в конфігурації;

1 - наявність грубих помилок під час виконання завдань; 0 - невиконання завдань.

Увага! Якщо дитина отримала балів, це може свідчити про наявність синкінезій (додаткові рухи, що неусвідомлено додаються до усвідомлених), гіперкінезій (посилення рухової функції певного внутрішнього органу), тремору (ритмічні коливальні дії кінцівок, голови, язика тощо). Дитину негайно слід показати фахівцю дефектологу. Максимальна оцінка — 50 балів.

Б) Дослідження звуковимови

Вважаємо за доцільне навести вікові етапи засвоєння дітм звуків рідної мови, які становлять певні труднощі дія вимови [14].

Твердий звук [с] з'являється в дітей у віці 1 2,5 роки. Можуть бути заміни [с]-[с`], міжзубна або призубна вимова До чотирьох років діти засвоюють вимову твердого звука [с] (однак можливі заміни пропускання). До п'яти років, як правило, закріплюється вимова зву |с). Іноді спостерігається змішування звуків [с]-[з], [с]-[ц], [с]-[ш] інші. У старшому дошкільному віці потрібно продовжувати роба над чіткою вимовою звука.

З'являється звук [з] на другому році життя. Переважно дитина замінює твердий звук [з] на м'який [з']. Наприкінці третього рої у дитини з'являється твердий звук [з], однак може бути змішувані артикуляційно близьких звуків. До кінця четвертого року життя більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють звук.

Засвоєння звука [ц] проходить через такі проміжні звуки: [т']-[с']- [c]-[тс]-[тц]. Така система замінників не? обов'язковою для всіх дітей На третьому році життя в дитини може ще не бути твердого звука [ц], він замінюється в деяких дітей, а до чотирьох років диференціюється і вимовляється правильно більшістю дітей.

Шиплячий звук [ш] з'являється звичайно на третьому році життя. Але він досить нестійкий. Багато дітей змішують його зі свистячим [с]. У деяких дітей у чотири-п'ять років може спостерігатися неправильне формування звука. Не завжди цей звук чітко диференціюється в мовленні. Може замінюватися не тільки свистячими, але й звуками [к] і [Ф] До п'яти-шести років вимова дитини досягає досить високого рівня.

Звук (ж) з'являється у 2 роки 3 місяці. Деякі діти вимовляють його відрізу правильно, але більшість замінюють свистячими. У три - чотири роки більшість дітей засвоюють правильну вимову цього звука. До чотирьох-шести років звук звичайно чистий, але іноді діти зазнають труднощів при вимовлянні слів, насичених свистячими і киплячими звуками.

З'являється звук [ч] у 2 роки 3 місяці. Проте деякі малюки замінюють його твердим свистячим звуком (ц). У чотири роки більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють звук [ч]. Виникають труднощі при вимовлянні слів, насичених одночасно шкодячими і свистячими звуками. У п'ять-шість років звук вимовляється чітко, але може спостерігатися змішування (ч)-(ц).

Поява м'якого звука (л') припадає па другий рік життя. У три роки діти замінюють м'яким (я') звуки [л]. [р']. [р]. яких бракує. До чотирьох років з'являється звук але іноді діти замінюють його на (й) або [л']. У п'ять-шість років покращується вимова, але можуть бути труднощі у вживанні слів, насичених одночасно звуками (л) і (р).

Твердий звук [р] з'являється в дітей у 2-2,5 роки. Процес засвоєння щука відбувається через таку систему замінників [й]-(л')-[д]-[р']-(р). Ця система замінників не є обов'язковою для всіх дітей. У більшості дітей у чотири роки може спостерігатися заміна сонорного звука (р) на (й] або (л). До кінця п'ятого року життя більшість дітей засвоюють і правильно вимовляють [р] як гортанний або ґрасований звук.

Найбільш характерною для багатьох дітей трьох років є загальна пом'якшеність вимови. Більшість дітей не вимовляють шиплячі й сонорні звуки. Хоча до трьох-чотирьох років у дитини переважно вже сформована артикуляційна база майже всіх звуків, робота над ними триває у плані усвідомлення звукового боку мовлення. У середньому дошкільному віці, до чотирьох-п'яти років, майже зникає залиш картина пом'якшення мовлення. У більшості з'являються шиплячі й сонорні звуки, та володіти ними діти ще добре не вміють. Досить характерною для цього віку є нестійкість вимови.

На шостому році життя в дітей зміцнюються м'язи мовленнєва апарату, дитина може правильно вимовляти практично всі звуки рідної мови. Вона починає регулювати силу голосу, встановлюєш переважно помірний темп мовлення, знає і може промовляти в різному темпі скоромовки, вірші, користується питальною та окличне інтонацією, вміє передавати різні емоційні стани людини. Діти оволодівають змішаним типом мовленнєвого дихання, оволодіваю наголосом як у словах, так і фразовим та логічним.

До семи років дитина оволодіває всіма звуками рідної мови правильно вживає їх у мовленні. З такими дітьми проводиться робо щодо порівняння звуків, виокремлення їхніх характерних ознак місця звука у слові. Іноді в дитини зі швидким темпом мовлені спостерігається нечіткість вимови, змішування звуків. Такі діти вимагають індивідуального підходу в роботі над звуковою культурою мовлення. Особливу увагу треба приділяти закріпленню навичок правильної вимови свистячих і шиплячих звуків, їхній диференціації На цьому етапі життя дитина відповідно до ситуації регулює сил голосу та темп мовлення. У дитини змішаний тин мовленнєво дихання, вона дотримується пауз, логічних наголосів, інтонаційних засобів виразності. Доречно користується інтонацією. До семи років завершується процес фонематичного розвитку дитини. формуються досить тонкі, диференційовані звукові образи слів і окремих звуків. Діти оволодівають прийомами звукового та складового аналізу слів

Інструкція для дитини:

Повторюй за мною слова. Український варіант. Свистячі:

- (с) — суниці, гусак, ананас:

- (с') - сім'я, листя, порося;

- (з) - замок, бузок, гарбуз;

- (ц) - цибуля, цуценя, палац.

Російський варіант.

1. |с| — собака, сосиска, насос;

2. |с'| — семья, поросенок, гусь;

3. (з) - замок, вазон, арбуз;

4. |ц| - цапля, сисна, палец.

Український варіант. Шиплячі:

1. |ш| шпак, кашкет, комиш;

2. (ж) - жук, кожух, ніж;

3. (шч) — щука, горщик, куш.

Російський варіант:

1. (ш) — шляпа, башмак, камыш:

2. (ж) - хук, пирожок, нож;

3. (щ) - щука, щетка, лсін.

Український варіант. Сонорні:

1. (л) - лимон, слина, козел;

2. (р) - рак, чорнило, кухар;

3. (р) - ріпа, горіх, кріт.

Російський варіант.

1. (л) - лампа, слон, козел;

2. (р) - рак, карандаш, забор;

3. (р') — репа, берёза, заря.

Оцінка виконаних завдань:

Усі звуки умовно розподілено на три групи: свистячі; шиплячі; сонорні. Кожна з груп оцінюється окремо, отримані бали підсумовуються.

5 - нормативне вимовляння всіх звуків групи;

4 - усі звуки вимовляються правильно, але н нестимульованому мовленні один звук піддасться заміні;

З - спотворюється або замінюється у всіх мовленнєвих ситуа­ціях (стимульоване і нестимульоване мовлення) тільки один звук групи;

2 - 2-3 звуки групи піддаються спотворенню або заміні (тобто

є недостатньо автоматизованими);

1 - спотворюються або замінюються декілька звуків групи;

0 - спотворюються або замінюються всі звуки.

В) Дослідження сформованості звукової і складової

Структури слова

Інструкція для дитини:

Повторюй за мною слова:

Для дітей молодшого віку:

арахіс, базилік, виварка, гайворон, заглушка, казкар, клейстер, мигдаль, перехрестя, сковорода. Для дітей середнього дошкільного віку:

аквалангіст, баскетбол, велосипед, кінотеатр, космонавт, міліціонер, норматив, скакалка, танкіст, термометр.

Для дітей старшого дошкільного віку:

бамбук, водопровідник, дзеленчати, зашморг, кукурудзиння, міжряддя, нафтопровід, обжинковий, пролісковий, скрекотіти

Оцінка виконаних заклань:

5 - чітке і правильне відтворення слова;

4 - напружене або уповільнене відтворення;

3 - складове відтворення, але без порушення структури;

2 - порушення звукової структури слова (пропуски, переста­новки, уподібнення звуків усередині слова);

1 - порушення звукової і складової структури слова (про­пуски, перестановки, уподібнення складів):

0 невиконання завдання.

Г) Повторення ланцюжків складів

1нструкція для дитини:

Повторюй за мною склади:

1) би-ба-бо - бо-ба-би

2) ба-па - па-ба

3) са-ша — ша-са

4) ча-тя — тя-ча

5) ма-на, мя-ня

6) жа-ша, шу-жу

7) ла-ра, ля-ря

8) ма-на-ма — на-на-ма

9) жа-ша-ша - ша-жа-ша

10) ла-ра-ра - ра-ра-ла

 

Оцінка виконаних завдань:

5 - точне і правильне відтворення в темпі пред'явлення;

4 - напружене відтворення;

3 - уповільнене відтворення;

2 - уподібнення складів із самокорекцією;

1 - уподібнення, спотворення, скорочення кількості складів;

0 - відмова від виконання завдання.

Друга серія

Мета: перевірите сформованість словотвірних і словотворчих навичок.

Серія складається із завдань, об'єднаних в чотири групи (А. Б, В, Г).

А) Назви дитинчат тварин

Інструкція для дитини:

Назви, будь ласка, якщо у кішки - кошенята, то хто у:

кози —... собаки -...

вовка-... курки-...

качки -... свині -...

лисиці -... корови -...

лева —... вівці -...?

Примітка. У другому стовпчику подані тварини, назви дитинчат яких не можна отримати шляхом словотворення.

Оцінка виконаних завдань:

5 правильна форма;

4 - самостійна корекція;

3 - корекція після допомоги дорослого;

2- неправильна форма ("лисички", "овечки" замість Лисе­нята", "ягнята" тощо);

1 - неправильна форма слова;

0 - відмова від виконання завдання.

Б) Творення множини іменників у родовому відмінку

Інструкція для дитини:

Добери до слова пару, наприклад: будинок - будинку.

1) Стіл -...

2) Стілець -...

3) Вікно -...

4) Зірка – …

5) Вухо -...

Добери до слова відповідні слова, наприклад: будинок - ба будинків.

5. Стіл -...

6. Стілець -...

7. Зірка -...

8. Вікно -...

9. Вухо -...

Оцінка виконаних завдань:

5 - правильна форма;

4 - самостійна корекція;

3 - корекція після допомоги дорослого;

2- 1-2 неправильні форми;

1 - неправильна форма 3-4 слів;

0 - відмова вії виконання завдання.

В) Творення присвійних прикметників від іменників

Інструкція для дитини:

Скажи, будь ласка, якщо в собаки — лапа собача, то у вовка — чия?

Український варіант:

1. У ведмедя?

2. У лева?

3. Дзьоб у качки?

4. Пір'я у гуся?

5. Гніздо в орла?

6. Пух у лебедя?

7. Молоко у коропи?

8. Хвіст у риби?

9. Вухо у ведмедя?

10. Голки у їжака?

Російський варіант:

1. Шляпка у мамы?

2. Хвосту мышки?

3. Рога у лося?

4. Лапи у кошки?

5. Шерсть у овцы?

6. Клюв у орла?

7. Вой волка?

8. Мех белки?

9. Глаз птицы?

10. Визг поросенка?

 

Оціни виконаних завдань:

5 - правильна форма;

4 - самостійна корекція;

3 - корекція після допомоги дорослого;

2 - 2-3 неправильні форми;

1 - неправильна форма слова;

0 — відмова від виконання завдання.

Г) Творення якісних прикметників

Інструкція для дитини:

Скажи, будь ласка, за хитрість називають хитрим, а за жадність?

1.	За боязкість?
2.	За брехню?
	За доброту?
4.	За терпіння?
5.	За чесність?
6.	За примхливість?
7.	Якщо вдень мороз, то день який?
8.	Якщо дощ?
9.	Якщо вітер?
10.	Якщо сонце?

Оцінка виконаних завдань:

5 - правильна форма;

4 - самостійна корекція;

3 - корекція після допомоги дорослого;

2 - 2-3 неправильні форми слова;

1 - неправильна форма слово;

0 - відмова від виконання завдання.

Український варіант

1) Пиріг із груш?

2) Кисіль із журавлини?

3) Варення з яблук?

4) Салат із моркви?

5) Варення із сливи?

6) Суп із грибів?

7) Лялька із соломи?

8) Рукавички зі шкіри?

9) Гора з льоду?

10) Сережка з осики?

Російський варіант

1. Халат из шёлка?

2. Сок из одуванчиков?

3. Шарлотка из яблок?

4. Пирог из груш?

5. Стакан из стекла?

6. Дом из кирпичей?

7. Шляпа из соломы?

8. Одеяло из вата?

9. Костюм из шерсти?

10. Ватрушки из творога?

Оцінка виконаних завдань:

5 правильна форма;

4 - самостійна корекція;

3 - корекція після допомоги дорослого;

2 - 2-3 неправильні форми слова;

1 - неправильна форма слова;

0 - відмова від виконання завдання.

Третя серія

Мета: Перевіриш можливості граматичної структури за ції.

А) Складання фраз (речень) за картинками

Картинки дібрані таким чином, що фрази можуть значно різи тиси за довжиною, граматичною і лексичною складністю. Пер п'ять картинок передбачають застосування конструкцій "підмет присудок - просте доповнення".

Інструкція для дитини:

Скажи, будь ласка, що намальовано?

Б) Складення фраз (речень) із прийменниками за картинками

Наступні п'ять картинок набагато складніші, оскільки вимагають використання прийменників як простих (в, під), так і складних (через, з-під).

Інструкція для дитини:

Будь ласка, подивись уважно на картонку і склади речення.

Для дітей молодшого віку:

Для дітей середнього дошкільного віку:

Для дітей старшого дошкільного віку:

Г) Складання речень із слів у початковій формі

Я назву слова, а ти спробуй скласти з них речення.

1) Доктор,лікувати,діти.

2) Сидіти, синиця, на, гілка.

3) Груша, бабуся, внучка, давати.

4) Андрійко, собака, невелика, дати, кісточка.

5) Орися, купити, куля, мама, червоний.

Оцінка виконаних завдань:

5 - правильне виконання;

4 - пропуск одного члена речення;

3 - пропуск членів речення, смислова неточність, незначне

спотворення ситуації;

2 - неправильний порядок слів, смислова неповнота,

1 - грубі аграматизми, смислова неадекватність;

0 - поєднання декількох помилок із попередніх пунктів.

А) Верифікація (процес перевірки точності) речень

Інструкція для дитини:

Я чіпатиму речення, а та, якщо помітиш помилку, виправ її.

1. Собака вийшов у будку (Увага! В українській мові "собака " — іменник чоловічого роду).

2. По морю пливуть човен.

3. Будинок намальований дівчинка.

4. Добре спиться ведмідь під снігом.

5. Над великим деревом була глибока яма.

Оцінка виконаних завдань:

5- правильне виконання;

4 - смислова неповнота;

З - використання допомоги при виявленні або виправленні помилки;

2 - неможливість подолати смислову помилку, не дивлячись;

на її виявлення і незначні смислові спотворення;

1 - ігнорування смислової помилки, допущення грубих

спотворень смислу в відповідях;

0 - помилка не виявлена.

Четверта серія

Мета: обстежити стан зв'язного мовлення.

Примітка. Дітям пропонуються два завдання:

а) скласти розповідь за допомогою серії сюжетних картинок (побудова програми висловлювання опосередковано зовнішніми опорами, що полегшує виконання завдання);

б) переказати наведений далі текст (це завдання складніше за поперед­нє. воно провокує множинні лексичні, фанатичні і семантичні помилки).

Завдання на зв'язне мовлення мають комплексний характер. Для того щоб можна було визначити природу труднощів, обидва завдання оцінюються за чотирма критеріями: смислова адекватність, можливість програмування тексту, граматичного і лексичного оформлення.

За сукупністю оцінок обчислюється загальний бал виконаного завдання.

А) Складання розповіді за допомогою чотирьох сюжетних картинок

Інструкція для дитини:

Розклади ці картинки за порядком і склади розповідь.

Увага! Добір картинок для обстеження повинен відповідати віковим особливостям дітей. Наводимо приклад можливих варіанти картинок для дітей усіх вікових груп (4).

 

 

Оцінка виконаних завдань:

Б) Переказ тексту

Послухай уважно розповідь і приготуйся переказувати. Дія дітей молодшого віку

ОЦЕ ТАК НАВЧИЛАСЯ!

Іринка прийшла з дитячого садка й розповідає:

- Мамо, Пінна Іванівна казала, що ми повинні бути ввічливими.

- Увесь вечір Іринка намагалася до всіх бути уважною, не забувала

казати "чарівні" слова.

А другого дня її як підмінили.

- Що з тобою, донечко? питає мама. Хіба ти забула про ввічливість?

- А сьогодні нам вихователька нічого не казала.

Після закінчення переказу дитині пропонують запитання, що дозволяють судити про те, наскільки вона зрозуміла смисл ситуації:

- Чому Іринка була ввічлива ввечері?

- Чи зрозуміла дівчинка, що таке "ввічливість"?

Для дітей середнього дошкільного віку

В.Сухомлинськии

ВТРАЧЕНИЙ ДЕНЬ

В одною батька було трос синів - маленьких хлоп'ят. Якось увечері батько питає хлопчиків:

Розкажіть, як ви сьогодні прожили день. Юрко відповів:

- Я сьогодні посадив дерево.

Батько сказав:

- Ти сьогодні добре прожив день. І Микола відповів:, Я сьогодні зайчика намалював.

Ти теж непогано прожив день. - сказав батько. П