Загальна характеристика релегійного туризму

Основні центри паломництва християнських конфесій

Центри паломництва світових релігій

Характеристика мотивації паломництва

Особливості організації релігійного туризму

Загальна характеристика релігійного туризму

Необхідно відзначити що, релігійний туризм грає велику роль в системі міжнародного і внутрішнього туризму. Люди відправляються в паломницькі і екскурсійні поїздки по святих місцях і релігійних центрах. Вони прагнуть взяти участь в релігійних церемоніях, помолитися, зробити жертвопринесення. Релігія впливає на формування самосвідомості і стереотипів поведінки людей. Вона виступає елементом суспільної системи і у багатьох випадках - одним з найважливіших.

У результаті багатовікового історичного розвитку Україна нині є багатонаціональною і багатоконфесійною державою, в якій налічується понад 70 різних релігійних течій. Понад 97 відсотків зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими. Приблизно половина з них є православної традиції. Решту майже порівну поділяють католики та протестанти [9]. До категорії «традиційних» (за неофіційною термінологією) Церков належать три основні суб’єкти православної юрисдикції (Українська Православна Церква (в юрисдикції Московського Патріархату) - УПЦ МП, Українська Православна Церква Київського Патріархату - УПЦ КП, Українська Автокефальна Православна Церква - УАПЦ), Українська Греко-Католицька та Римо-Католицька Церкви, вірменські громади, як також такими можна вважати деякі протестантські конфесії лютеран, баптистів, п’ятидесятників.

За даними ЮНВТО, щорічно здійснюють паломництво щонайменше 200 млн. осіб. З кожним роком в Україні також набуває популярності паломництво. Щорічно до лав паломників вливаються сотні тисяч людей.

Паломництво (від лат. Palma - пальма). Виникнення цього поняття пов’язують зі словом «палома» – пальмова гілка, з якою мешканці Єрусалиму зустрічали Ісуса Христа.

В сучасній науковій літературі частіше зустрічаємо таке визначення паломництва. Паломництво - похід віруючих до святих місць (місця паломництва) в надії отримати божественну святість [12, c. 294].

Паломництво – явище духовного життя людства, певна духовна потреба безпосереднього спілкування з святинями. У більшості релігій паломництво відіграє традиційну місіонерську роль, сприяючи утвердженню релігійних істин в суспільстві. Його сутність знаходить відображення через змістовний пласт сакрального.

Сакралізація – надання матеріальним предметам, істотам, діям, нормам поведінки тощо магічних властивостей, святості, а також уведення у сферу релігійного санкціонування соціальних відносин та інститутів [12, c. 297].

Сакральність певних місць визначається їх роллю в становленні релігії. Вона пов’язана з подіями, які впливали на становлення релігії, діяннями святих, певними чудесами тощо. Тобто сакралізація певних місць є невід’ємною часткою кожної релігії.

Паломницька традиція є тим об’єктивним підґрунтям, на якому розвивається зараз і поступово набирає поширення релігійний туризм в Україні. Окремі науковці не розрізняють понять «паломництво» та «релігійний туризм» як тотожних за сутністю але зазначають, що між ними є різниця, яку можна визначити за мотивацією подорожуючих: в першому випадку - це, духовна місія, яка спонукає людину до подорожі, в другому привалює пізнавальна мета, посилена духовною місією [5, с. 26].

У паломницькому відділі Києво-Печерської лаври навпаки підкреслюють, що слід розрізняти відвідування святих місць у туристичних цілях і паломництво. Прочани - це не туристи, а релігійний туризм лише зовні нагадує паломництво. Суть у них різна: для одних це відпочинок, для інших - духовна праця.

Релігійний туризм є складовою частиною сучасної індустрії туризму. У нього є свої різновиди: паломництво і пізнавальні тури релігійної спрямованості.

В XX в. бурхливо розвивалася індустрія туризму, удосконалювалися засоби транспорту і зв'язку. У людей з'явилося більше можливостей відвідувати святі місця своєї релігії. Одночасно виникло бажання залучитися до духовних досягнень народів інших країн, зрозуміти суть їх релігії. Можна припустити, що це частково викликано певною кризою релігій, що наступила у зв'язку з бурхливими змінами всіх сторін життя людства в останні декілька десятиліть.

Паломників цікавить безпосередня участь в релігійних культах. Соціально-психологічна база паломнічеського туризму вужча, ніж релігійного. Паломники в основному сповідають ту релігію, святим місцям якої вони приїхали поклонитися. Екскурсії, відвідини музеїв, виставок для них - вторинне, супутнє завдання або взагалі мало цікаві.

Релігійні туристи і в першу чергу паломники пускаються в подорож, коли у них виникає потреба зробити щось більше, ніж звичайні культові дії в умовах звичайного середовища їх мешкання. Люди відправляються в поїздки по святих місцях з різними мотивами: помолитися, вирішити особисті проблеми, знайти собі відповідну релігію, духовну школу і систему цінностей, познайомитися з культурною спадщиною країни.

Об'єктами залучення релігійних туристів є святі місця і центри релігій. Поїздки туди можуть бути обумовлені культовими актами, святами, фестивалями, що проходять в певну пору року. При міжнародних поїздках туристам слід пройти митні, валютні, візові та інші формальності. На російському ринку туризму вже сформувалися фірми, що займаються практичною організацією поїздок паломників і екскурсантів і що спеціалізуються на наданні послуг у області релігійного туризму.

Релігійний туризм - це самостійний вид туризму. У нього, як і у інших його видів, є свої різновиди: паломнічеській туризм, релігійний туризм екскурсійної спрямованості. В деяких випадках виділяють спеціалізовані тури, в яких об'єднуються паломники і екскурсанти. Спеціалізовані тури розраховані як мінімум на три дні з відвідинами релігійних святинь і архітектурних пам'ятників минулого. Іноді для організації таких турів необхідний дозвіл (благословення).

Релігійний туризм і його різновиди представлені різними формами.

Туристичне паломництво.

У дев'яності роки двадцятого століття до суспільного лексикону увійшло забуте слово паломництво. Зв'язки з падінням залізної завіси і відкриттям меж багато наших співвітчизників спрямувалися за рубіж. Ці поїздки не мали однієї мети. Проте значною мірою людьми рухало бажання подивитися інші країни, доторкнутися до досвіду життя інших народів. Частина цих поїздок здійснювалося в країни, що представляють інтерес і для релігійної людини. Наприклад, в Святу Землю, до Греції, до Єгипту. Орієнтуючись на пробудження релігійної свідомості в Україні та Росії, туристські агентства для залучення клієнтів почали активно вживати по відношенню до своїх турів малознайоме слово паломництво. У зв'язку з чим виникла необхідність визначити шукане поняття.

Паломництво pilgrimage - ходіння або подорож до святих місць з чітко певною культовою метою.

Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні:

- бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;

- помолитися за рідних і близьких;

- знайти благодать;

- виконати богоугодну роботу;

- відмолити гріхи;

- виразити подяку за блага послані зверху;

- проявити відданість вірі;

- прагнення до подвижництва в ім'я віри;

- знайти сенс життя.

Можна виділити різні види паломництва.

За числом учасників і ознаці сімейної приналежності розрізняють індивідуальні, сімейні і групові паломництва.

За тривалістю можна позначити паломництва тривалі і короткі. Раніше по російським православним канонам паломництвом вважалася поїздка тривалістю більше 10 днів. Залежно від того, в якій країні знаходяться об'єкти, що відвідуються паломниками, існують поїздки внутрішні і зарубіжні.

Паломники звичайно висувають значно менше вимог до рівня і якості обслуговування, живлення, розміщення, чим інші мандрівники. Вони зупиняються на ночівлю в келіях монастирів, на території ашрамов, в палаткових містечках (під час хаджу, наприклад), можуть ночувати в храмах на підлозі або прямо на вулиці. Вибір їжі звичайно невеликий і вона скромніша. У християнських країнах під час постів їжа пісна, в Індії - вегетаріанська.

Паломництва пов'язані з відвідинами певних місць, що є святими. Це можуть бути монастирі, храми, природні об'єкти - гори, річки, озера, гаї, печери. Часто паломництва бувають приуроченими до певних свят. Скажімо, в християнстві паломництво в той або інший храм або монастир може бути приурочено до дня святкування місцевочтимого святого. До Ватикану збирається багато паломників послухати пасхальну проповідь Папи Римського.

Паломництво на Русі можна розділити на дві самостійні гілки, визначені самою історією християнської релігії: власне паломництво на Святу Землю і паломництво по святих місцях на території Русі, як в центрі світового Православ'я.

У паломництво звичайно відправлялися в теплу пору року. Це пояснюється тим, що справжнім паломникам належало йти до святих місць пішки. Православні паломники не мали спеціального костюма (на відміну від західних пілігримів, які носили плащ і широкополий капелюх), але їх обов'язковою приналежністю була палиця, торбинка з сухарями (у спроможніших - із змінним одягом) і судина для води.

Сьогодні відродилася традиція паломництва. По благословенню Святейшего Патріарха Московського і вся Русь Алексия II, при Відділі зовнішніх церковних стосунків Московського Патріархату організована Паломнічеськая служба, що відає питаннями паломництва в Святу Землю. Та і майже кожен храм має свій досвід проведення паломнічеськіх поїздок або походів по російських святинях.

Важко знайти статистичні дані про чисельність православних паломників в Росії. По наявної інформації, в рік внутрішнє паломництво здійснюють близько 300 тис. людей. Можливо, ці дані вимагають уточнення. Середній вік паломників - 45 - 50 років. У поїздках помітно участь молоді, хоча її процентна частка невелика.

Одним з можливих шляхів розвитку сучасного паломництва є молодіжні мобільні табори паломнічеськой спрямованості. Ця форма паломництва добре вписується в процес виховання і духовного розвитку молоді.

Учасники мобільних паломнічеськіх таборів мають можливість познайомитися з різними життєвими устроями, переконатися, що православні віруючі люди є чи на півночі, на Кавказі, в Центральній Росії і за кордоном і, що він є членом єдиної Церкви.

В даний час паломництво до святих місць є для багатьох наших співвітчизників шляхом до отримання віри, дорогою в Церкву. Паломництво - це частина релігії. Його сенс полягає в поклонінні святим місцям, здійсненні релігійного обряду або участь в такому, в духовному вдосконаленні, отриманні благодаті, в зціленні духовному або фізичному.