Теоретико-методологічні засади дисципліни «Спеціалізований туризм»

Уперше термін спеціалізований туризм з'являється в роботі М.П. Крачила, у якій автор ототожнює його з пізнавально-діловим. Пізнавально-діловий, або спеціалізований, туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або професійними інтерсами. Це можуть бути інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства та інші особи, котрі здійснюють туристичні подорожі за спеціальними програмами та маршрутами. До них можна віднести туристів, які налагоджують ділові контакти, вчених, спеціалістів, які беруть участь у роботі конференцій, конгресів, асамблей, симпозіумів, семінарів, а також осіб, які приїхали до рідних на відпочинок.

Проаналізувавши вище наведене визначення, враховуючи зміни та вимоги теперішнього часу – ставлення до туризму як до галузі економіки, С.В. Дутчак та М.В. Дутчак запропонували таке визначення поняття: «спеціалізований туризм» - це система окремих сегментів туризму, в основу виділення яких поставлена певна мета подорожі.

Але щоб більше конкретизувати поняття, варто сказати, що спеціалізовані види туризму відрізняються від традиційних більшими вимогами до організації турів, потребою в наявності певних туристичних ресурсів. Отже, враховуючи вище сказане, можна запропонувати наступне визначення поняття:

Спеціалізований туризм - система видів туризму, які визначені окремими сегментами, в основу виділення яких поставлена певна мета подорожі, а сама мандрівка вимагає спеціальної організації та відповідних туристичних ресурсів.

Усі відомі сьогодні спеціалізовані види туризму можна умовно поділити на традиційні та новітні. До традиційних слід віднести: релігійний, спортивний, лікувальний, освітній туризм та альпінізм. До новітніх: екологічний, екстремальний, етнографічний, конгрес-туризм, івент-туризм та спелеотуризм і інші види, кількість яких збільшується з часом.

За спеціалізованою організацією:

• альпінізм;

• релігійний (паломництво);

• спортивний туризм;

• освітній;

• лікувальний;

• івент-туризм;

• спелеотуризм;

• екологічний;

• етнографічний;

• конгрес-туризм;

• круїзи;

• сафарі та ін.

За метою подорожі виділяють лікувально-оздоровчий, спортивний, екскурсійний, діловий, фестивальний, заохочувальний туризм, науковий, політичний, зелений, агротуризм, космічний, релігійний.

Лікувально-оздоровчий. Мета поправити своє здоров'я від стресу, поганої екології і вилікувати хронічні хвороби. Найбільш масовий вид туризму. Головні підвиди бальнеологичеській- поїздки в місця багаті на мінеральні води, грязі, солі, лікувальна рослинність. Туристам пропонують спеціалізовані готелі (Beauty Houses або санаторії), що мають в своєму розпорядженні необхідний комплекс послуг:

кліматотерапія (лікування за допомогою сприятливого клімату);

бальнеотерапія (лікування мінеральними водами);

пелоїдетерапія (лікування грязями);

талассотерапія (лікування морською водою);

аеротерапія (лікування гірським повітрям);

Фітотерапія (лікування за допомогою мікроклімату фітоценозів, тобто співтовариства рослин).

Центри лікувально-оздоровчого спеціалізованого туризму: Крим, Карпати, Пятігорськ, Боржомі, Мертве море.

Пляжно-курортний - розвивається там де є морське побережжя. Туристам окрім купання і сонячних ванн пропонують також екскурсійний поїздки. Центри: Середземноморське побережжя Франції, Іспанії, Італії, гаваї, Сейшели, Таїланд, Єгипет ітд.

Екскурсійний туризм з кожним роком стає все популярней. Поїздка до об'єктів культурної спадщини людства, щоб задовольнити свої духовні і пізнавальні потреби. Список ЮНЕСКО включає 730 об'єктів(563 культурно-історичних, 144 природних і 23 змішаних). Екскурсійні тури можна розділити на маршрутниє- поїздка по певному маршруту, з відвідинами декількох міст наприклад маршрут Киев- Варшава- Прага- Берлін- Амстердам- Паріж- Лондон, стационарниє- з ночівлями в засобах розміщення одного міста і екскурсійною програмою по місту. Головним засобом пересування є автобус.

Діловий туризм - це поїздки для участі в міжнародних виставках, семінарах, конференціях. Центри Ганновер, Париж, Відень, Женева, Брюссель, Токіо, Нью-Йорк.

Фестивальний туризм - пов'язаний з місцями проведень показів досягнень музичного, театрального, кіно і ін. мистецтв. Центри Канни, Сан-Ремо, Ріо.

Спортивний туризм - мета заняття спортом або відвідини спортивних заходів.

Різновиди та найпопулярніщі місця проведення:

гірський (Карпати, Крим, Альпи, Кавказ, Гімалаї, Алтай);

підводний або дайвінг (Таїланд, Єгипет, Сейшели, Австралія);

спелеотризм (Балкани).

Сільський турізм - молодий, але такий, що динамічно розвивається вид туризму. Агротуризм пропонує діяльність у контакті з природою. Життя в маленьких селах, робота на дачних ділянках, знайомство з флорою і фауною, рибний лов, збір грибів і ягід.

Екологічний туризм - особлива форма подорожей, в якому відпочинок на природі поєднується з вивченням її об'єктів, явищ. Також даний вигляд передбачає участь в екологічних акціях. Экотуризм почав розвиватися в 80-х роках XX століття. Термін ввів Гектор Ласькурья. Спостерігається зміна туристських пріоритетів і найбільший попит мають найменше змінені людиною території. Екотуризм охоплює близько 12% туристського ринку, але темпи зростання екотурізма в 3 рази вище за всю індустрію туризму і складають 20-21%. Центри Танзанія, Кенія, Росія, Канада.

Релігійний туризм включає паломництво по святих місцях. Центри Ватикан, Єрусалим, мекка, Медіна, Афон, Стамбул, Никосия, Сергєєв Посад, Київ, Москва, Балі.

Класифікація видів спеціалізованого туризму України за місцем знаходження:

1. Лікувально-оздоровчий туризм: курорти Криму, причорномор'я (Скадовськ, Одеса, Куяльник), Карпати (Трускавець, Моршин, Неміров) Миргород.

2. Спортивний туризм: гірські траси Карпат: турбаза Тіса, Карпати, Сонячне Закарпаття і тд. Головна гряда кримських гір для скелелазіння. Печери Криму і Подолу. Унікальне поберіжжя Чорного і Азовського моря для дайвінгу.

3. Сільський туризм: у селах і хуторах Карпат, Полтавська область, Черкаська, Крим.

4. Екологічний тури зм: ЧАЕС, унікальний природно-заповідний фонд (Асканія-Нова, Кримський заповідник, Дунайські плавні), ландшафти Полісся, Карпат, Степів і Криму.

5. Пізнавальний туризм: Україна має великий культурний спадок починаючи з Київської Русі. Найбільшим культурним центром є Київ, Львів, Харків, Полтава, Севастополь, Кам’янец-Подільський і тд.

6. Релігійний туризм: в Україні багато святих місць, які привертають щорічно мільйони паломників зі всього світу. Київ один з центрів православ'я. Саме тут Володимир в VIII столітті хрестив Русь. Тут знаходяться Києво-Печерська лавра, Володимирський собор, Золотоверхий собор ітд.

7. Етнографічний туризм: у результаті великої і унікальної території і бурхливої історії на Україні сформувалися різні етнографічні групи які мають свій побут, культуру, манеру спілкування: Слабожанщина, Наднепрянщина, Гуцули, Бессарабія, Букавина, Галиччина, Волинь, Таврія і тд.

Класифікація спеціалізованого туризму за метою подорожі:

- ліцензійного наукового (проведення археологічних розкопок на території міста і району, дослідницьких робіт на базі історико-культурних пам'ятників);

- наукового і учбового туризму, що припускають навчання українській мові, реставрації пам'ятників, вивчення етнографії, історії, проведення археологічних експедицій, а також інші різновиди спеціалізованого туризму;

- релігійного туризму, широко поширеного в світовій туристській практиці і цілком перспективного для України та окремих області з їх комплексами монастирів, церков і т.д., як сприяючого їх відродженню;

- культурно-пізнавального туризму, заснованого на неослабному інтересі до величезного пізнавального потенціалу столиці, що включає численні пам'ятники архітектури, історії, літератури, археології. Підтримка технічного стану пам'ятників і об'єктів показу. Проведення історико-архітектурної оцінки об'єктів показу. Використання об'єктів історичної спадщини при формуванні турпрограмм.

- маршрути вихідного дня (для українців та іноземців, що живуть в Україні, а також жителів інших країн світу). Розвиток цього виду туризму в поєднанні з популяризацією старовинних обрядів, свят, побуту і культури українського народу особливо вдало розвиватиметься на самостійних об'єктах, будівництво яких передбачалося різними програмами розвитку туризму (будівництво туристських сіл в Україні); етнографічного туризму, заснованого на інтересі потенційного споживача до справжнього життя народу, до ознайомлення з народними традиціями, обрядами, творчістю і культурою. Найперспективніше в цьому плані використання історичних споруд як живі декорації для проведення заходів, побудованих на елементах народної культури і побуту;

- подієвого туризму, що спирається на залучення масового контингенту туристів, користуючись якою-небудь подією культурного або спортивного життя міста. Формування програми подієвого туризму (фестивалі, конкурси, міські свята і т.д.). Розробка ключової події (подій) року і своєчасне інформування про нього. Розробка і проведення крупних знакових заходів в культурному, науковому, спортивному житті міста, нових святкових програм, конференцій, конгресів, «круглих столів», що привертають велику кількість учасників і гостей з Росії і зарубіжних країн;

- перспективним видом спеціалізованого туризму і додатковим чинником залучення туристів в Україну може стати екотуризм, до різновиду якого слід віднести перебування туристів в умовах сільського побуту. Це відноситься в першу чергу до екологічно чистих регіонівУкраїни. Такий вид туризму може розвиватися в напівзабутих нині селах, що розташовуються в межах екологічно чистих територій. Даний вид туризму відноситься до дрібномасштабних типів туристського розвитку і полягає в забезпеченні відпочинку невеликих груп туристів, що приїжджають в традиційні, найчастіше віддалені села і що живуть в спорудах, якими володіють і управляють місцеві сільські жителі;

- етнічний туризм також служить чинником розвитку, враховуючи минуле нашої країни, коли багатьом людям довелося емігрувати і тепер люди їдуть в місця, де колись жили їх предки;

- музейний туризм як система взаємодії музеїв в області культурного туризму, яка передбачає: для Донецька, як і для України в цілому, з її нерозвиненою туристською інфраструктурою і одночасно величезним незатребуваним туристським потенціалом, розвиток саме альтернативного напряму в туризмі представляє найбільший інтерес з погляду залучення іноземних туристів, що достатньо розпещенні, і саме тому прагнучих по-іншому - розумніше і незвичайніше використовувати свою відпустку або вільний час. Саме альтернативний туризм, до якого відносяться, в основному, спеціалізовані його види, повинен стати істотною частиною програм розвитку туризму в Україні.

Таким чином, не дивлячись на кризові явища, структурна перебудова економіки в цілому дозволяє говорити і про можливість структурної перебудови туристської сфери, в першу чергу шляхом зміни пріоритетів - переході від виняткової орієнтації на елітарний туризм до зацікавленості в розвитку недорогих спеціалізованих видів туризму.