Загальна стратегія аудиту: сутність та порядок розробки

 

Згідно МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності» аудитор має визначити загальну стратегію аудиту, яка б установлювала обсяг, час і напрям аудиту, а також спрямовувала розробку плану аудиту.

Розробляючи загальну стратегію аудиту, аудитор повинен:

1) ідентифікувати характеристики завдання, які визначатимуть його обсяг;

2) встановити звітні цілі завдання для планування часу аудиту та характеру необхідного повідомлення інформації;

3) розглянути чинники, які з погляду професійного судження аудитора є важливими для спрямування зусиль групи із завдання;

4) розглянути діяльність, що передує завданню, та, якщо це застосовно, чи є належними знання суб’єкта господарювання за результатами виконання інших завдань партнером із завдання;

5) уточнити характер, час та обсяг ресурсів, необхідних для виконання завдання.

Процес визначення загальної стратегії аудиту допомагає аудитору вирішувати (за умови завершення виконання процедур оцінки ризиків) такі питання, як:

1) ресурси, необхідні для конкретних сфер аудиту, наприклад використання у сферах високого ризику членів аудиторської групи, що мають відповідний досвід, або залучення експертів зі складних питань;

2) кількість ресурсів, необхідних для покриття конкретних сфер аудиту, наприклад кількість членів аудиторської групи, призначених для спостереження за процесом інвентаризації у важливих місцях, обсяг перевірки роботи інших аудиторів у разі аудиту групи або бюджет часу аудиту в годинах, який потрібно виділити для покриття сфер підвищеного ризику;

3) час застосування таких ресурсів, наприклад на проміжному етапі аудиту або на основі дати зміни облікових періодів;

4) управління, використання та нагляд за такими ресурсами, наприклад графік проведення інструктажів і нарад групи за результатами роботи, проведення огляду результатів роботи партнером та менеджером із завдання (зокрема, на території суб’єкта господарювання або за її межами), а також проведення огляду якості виконання завдання.

Важливі питання, які слід брати до уваги під час визначення загальної стратегії аудиту (згідно додатку до МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності»):

1. Характеристики завдання (наприклад, концептуальна основа фінансової звітності, галузеві вимоги до звітності, очікуваний обсяг аудиту, обсяг перевірки компонентів іншими аудиторами, очікуване використання аудиторських доказів, отриманих під час попередніх завдань з аудиту тощо).

2. Цілі звіту, час аудиту та характер повідомлення інформації (графік звітності суб’єкта господарювання, наприклад проміжні та кінцеві етапи, організація зустрічей з управлінським персоналом, обговорення з управлінським персоналом питань стосовно очікуваного повідомлення інформації про стан виконання аудиту тощо).

3. Значні чинники діяльності, що передує завданню, та знання, отримані за іншими завданнями (визначення суттєвості для компонентів і повідомлення про це аудиторам компонентів, попередня ідентифікація сфер з підвищеним ризиком суттєвого викривлення, результати попередніх аудитів тощо).

4. Характер, час та обсяг ресурсів (підбір групи із завдання та розподіл роботи між її членами, розробка бюджету часу завдання).

Документація із загальної стратегії аудиту являє собою реєстрацію основних рішень, які вважаються необхідними для належного планування аудиту та надання інформації про важливі питання групі із завдання. Наприклад, аудитор може підсумувати загальну стратегію аудиту у вигляді меморандуму, що містить основні рішення стосовно загального обсягу, часу та проведення аудиту.

Меморандум планування аудиту може включати такі розділи і положення:

1. Об’єм аудиту:

- концептуальна основа фінансової звітності, на базі якої готувалася фінансова інформація, що підлягає аудиту;

- специфічні галузеві вимоги до звітності (наприклад, звіти, які встановлені регуляторними органами відповідної галузі господарювання);

- очікуване покриття аудитом дочірніх підрозділів суб’єкта господарювання (з урахуванням характеру управління ними і впливу на порядок консолідації звітності);

- характер сегментів бізнесу, що проходитимуть аудит (з урахуванням можливих спеціальних завдань);

- наявність служби внутрішнього аудиту та рівень довіри до її роботи;

- вплив інформаційних технологій на аудиторські процедури (з урахуванням можливого використання комп’ютерних методів аудиту);

- характер можливого використання персоналу клієнта під час аудиту.

2. Цілі надання звітності, строк аудиту і необхідне інформування:

- графік надання звітності клієнтом (наприклад, дата надання проміжної і кінцевої звітності);

- організація зустрічей з найвищим управлінським персоналом для обговорення характеру, об’єму і строків аудиторської роботи;

- обговорення з найвищим управлінським персоналом очікуваного типу і строків подання звітів, іншого інформування;

- строки проведення контролю якості роботи, виконаної членами групи із завдання;

- необхідність інформування третіх сторін з урахуванням відповідальності за надання законодавчо встановлених або контрактних звітів.

3. Напрям аудиту:

- встановлення суттєвості викривлень під час планування з урахуванням можливого її перегляду у процесі виконання завдань з аудиту;

- області аудиту, де ризик суттєвих викривлень є більш високим;

- вплив оціненого ризику суттєвих викривлень фінансової звітності в цілому на подальше спрямування аудиту, нагляд і перевірку якості роботи;

- формування групи із завдання (з урахуванням особи, яка здійснюватиме контроль якості виконання завдання) і розподіл обов’язків між членами групи;

- складання бюджету завдання (з урахуванням часу, необхідного для перевірки областей, де ризики суттєвих викривлень можуть бути вищими);

- спосіб доведення до відома членів групи із завдання зобов’язань з дотримання принципів професійного скептицизму і професійної етики;

- докази прихильності управлінського персоналу клієнта до створення і функціонування надійної системи внутрішнього контролю (з урахуванням ділянок, де можна покладатися на внутрішній контроль);

- важливі бізнес-події, що впливають на суб’єкт господарювання (наприклад, зміни в інформаційних технологіях і бізнес-процесах; зміни ключового управлінського персоналу; придбання, злиття, продаж або ліквідація частини бізнесу);

- важливі події у галузі (наприклад, внесення змін у нормативні документи галузі або встановлення нових вимог до звітності).

 

 

План аудиту фінансової звітності

 

 

План аудиту є більш детальним, ніж загальна стратегія аудиту, оскільки він включає характер, час та обсяг аудиторських процедур, які будуть виконувати члени групи із завдання. Планування таких аудиторських процедур відбувається протягом усього періоду аудиту, оскільки план завдання з аудиту постійно уточнюється. Наприклад, планування аудиторських процедур оцінки ризиків відбувається на початку процесу аудиту. При цьому планування характеру, часу і обсягу конкретних подальших аудиторських процедур залежить від результатів виконання процедур оцінки ризиків. Крім того, аудитор може розпочати виконання подальших аудиторських процедур для деяких класів операцій, залишків на рахунках і розкриття інформації ще до планування всіх інших подальших аудиторських процедур.

Документація з плану аудиту є реєстрацією запланованих характеру, часу та обсягу процедур оцінки ризиків і подальших аудиторських процедур на рівні тверджень відповідно до оцінених ризиків. Аудитор може використовувати стандартні аудиторські програми або контрольні листи на завершення аудиту, належно пристосовані для відображення обставин конкретного завдання.

Типовий план аудиту фінансової звітності наведений в табл. 5.1

Таблиця 5.1

План аудиту фінансової звітності

№ розділу	Розділи аудиту	Період проведення	Запланований аудиторський підхід (методика)	Запланована трудомісткість (люд/год.)	Відповідальний виконавець	Примітки (робочі документи)
Прізвище, ім’я, по-батькові	Підпис
	Оцінка обґрунтованості та дотримання затвердженої облікової політики		Вивчення документів за сутністю				Письмова інформація
	Перевірка виконання рекомендацій та зауважень, що виявлені за результатами аудиту за попередній рік		Вивчення документів за сутністю				Письмова інформація
	Оцінка стану бухгалтерського обліку та звітності, оцінка стану внутрішнього контролю		Експертиза документів, опитування				Анкети тестування, письмова інформація
	Юридична експертиза господарських договорів		Вивчення документів за сутністю				Письмова інформація

 

Продовження табл. 5.1

	Аудит стану бухгалтерського обліку на відповідність нормативним актам за об’єктами обліку		Перевірка сальдо та класів операцій за сутністю				Відомості систематизації відхилень (помилок, перекручень)
	Аналіз показників фінансової звітності		Розрахунок відповідних коефіцієнтів				Аналітичні таблиці
	Оцінка дотримання принципів корпоративного управління згідно з рішенням ДКЦПФРУ		Тестування				Анкета тестування
	Нагляд за якістю виконання завдання та оформлення робочих документів		Оцінювання на відповідність в поточному режимі часу				Контрольна аркуші
	Підсумковий контроль якості виконаного завдання		Оцінювання на відповідність за підсумками роботи				Звіт з контролю якості
	Підготовка та оформлення Звіту незалежного аудитора		Узагальнення результатів аудиту				Проміжні звіти за розділами аудиту

 

Отже, план аудиту повинен містити такі положення:

1) визначення характеру, часу і об’єму запланованих процедур оцінки ризиків, достатніх для оцінки ризиків суттєвих викривлень;

2) визначення характеру, часу і об’єму запланованих подальших аудиторських процедур на рівні тверджень для кожного суттєвого класу операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації у фінансовій звітності.

 

Контрольні запитання:

1. Які принципи, слід використовувати при плануванні аудиту?

2. Які дії повинен вжити аудитор розробляючи загальну стратегію виконання завдання?

3. Які питання допомагає вирішити аудитору розроблена стратегія аудиту?

4. З яких складових частин складається Меморандум планування аудиту?

5. Яка структура типового плану аудиту?

 

 

Тестові завдання:

 

1. Планування аудиту – це:

а) певна послідовність дій проведення перевірки;

б) попередня стадія виконання аудиторської діяльності;

в) передбачення проведення певних контрольних процедур;

г) розробка стратегії і конкретних підходів до об’єкту аудиту.

 

2. На кого покладені обов’язки щодо розробки плану аудиту.

а) на аудитора;

б) на керівника об’єкту;

в) на загальні збори акціонерів підприємства;

г) стандартний план аудиту розроблений Аудиторської палати України.

3. До завдань аудиту на початковій стадії належать:

а) оцінка аудиторського ризику;

б) ознайомлення з бізнесом клієнта, його обліковою політикою;

в) координація робіт аудитора;

г) застосування тестів системи внутрішнього контролю.

 

4. В чому суть принципу «комплексності», який використовують в процесі планування аудиту:

а) застосування реальних і найбільш ефективних форм використання часу спеціалістів;

б) розробка декількох варіантів плану та подальший вибір найбільш оптимального;

в) забезпечення узгодженості стратегічного та тактичного планування аудиту;

г) забезпечення узгодженості всіх стадій роботи від попереднього планування до складання плану аудиту.

 

5. Обсяг планування аудиту залежить від:

а) фінансово-економічного становища в країні;

б) досвіду роботи аудитора з певним суб’єктом господарювання;

в) обраної підприємством облікової політики;

г) складності аудиторської перевірки.

 

6. В чому суть принципу «безперервності», який використовують в процесі планування аудиту:

а) застосування реальних і найбільш ефективних форм використання часу спеціалістів;

б) розробка декількох варіантів плану та подальший вибір найбільш оптимального;

в) забезпечення узгодженості стратегічного та тактичного планування аудиту;

г) оцінка активів та зобов’язань об’єкта аудиту здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі.

 

7. Вивчаючи питання «характер, час та обсяг процедур» під час розробки загального плану аудиторської перевірки аудитору слід дослідити:

а) вплив нових норм бухгалтерського обліку й аудиту;

б) вплив інформаційної технології на аудиторську перевірку;

в) залучення експертів;

г) загальний рівень компетентності управлінського персоналу.

 

8. План аудиту повинен включати:

а) характер запланованих процедур;

б) зміст та перелік тестів системи внутрішнього контролю;

в) можливі види аудиторських висновків;

г) рівень аудиторського ризику на підприємстві та способи його усунення.

 

9. Оперативне планування аудиторської діяльності передбачає:

а) розробку і складання бізнес-плану аудиторської фірми на поточний рік;

б) розробка та складання стратегічного плану;

в) коригування планових завдань та внесення змін до стратегічного плану;

г) розробка загального плану конкретної аудиторської перевірки.

 

10. Основними показниками планування аудиторської перевірки є:

а) обсяг робіт;

б) витрати на аудит;

в) оцінка аудиторських доказів;

г) кількість днів відведених на аудит.

11. Планування аудиторської діяльності можна поділити на:

а) поточне, середньострокове, довгострокове;

б) внутрішнє, зовнішнє;

в) стратегічне, тактичне;

г) стратегічне, поточне, оперативне.

 

12. В чому суть принципу «оптимальності», який використовують в процесі планування аудиту:

а) застосування реальних і найбільш ефективних форм використання часу спеціалістів;

б) розробка декількох варіантів плану та подальший вибір найбільш оптимального;

в) забезпечення узгодженості стратегічного і тактичного планування аудиту;

г) забезпечення узгодженості всіх стадій роботи від попереднього планування до складання плану аудиту.

 

13. Лист-зобов’язання на проведення аудиту обов’язково повинен містити:

а) відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

б) важливі характеристики суб’єкта господарювання та його бізнесу;

в) обставини, що вимагають особливої уваги, існування зв’язаних сторін;

г) загальні економічні фактори й умови в галузі, які впливають на бізнес суб’єкта господарювання.

 

14. Вивчаючи питання «розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю» під час розробки загального плану аудиторської перевірки аудитору слід урахувати:

а) кількість об’єктів, що їх перевіряють; вимоги щодо персоналу;

б) загальний рівень компетентності управлінського персоналу;

в) складні ділянки бухгалтерського обліку, в тому числі пов’язані з обліковою оцінкою;

г) облікову політику, прийняту суб’єктом господарювання, та її зміни.

 

15. Вивчаючи питання «координація, керівництво, нагляд та перевірка» під час розробки загального плану аудиторської перевірки аудитору слід урахувати:

а) залучення експертів;

б) загальний рівень компетентності управлінського персоналу;

в) можливість суттєвих викривлень або можливість шахрайства;

г) можлива зміна обсягу роботи на конкретних ділянках аудиторської перевірки.