Класифікація маркетингових стратегій банку.

Стратегія маркетингу — вибір перспективної виробничо-збутової політики згідно з очікуваною ситуацією на конкретному ринку.

Мета маркетингової стратегії банку полягає у розробці

ефективної програмної установки діяльності банку.

1. Залежно від терміну їх реалізації:

 довгострокові;  середньострокові; короткострокові.

2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:

 маркетингові стратегії на стадії впровадж товару на ринок;

 маркетингові стратегії на стадії росту;  маркетингові стратегії на стадії насичення ринку;  маркетингові стратегії на стадії спаду.

3. За станом ринкового попиту:

 стратегія конверсійного маркетингу;  стратегія креативного маркетингу;  стратегія стимулюючого маркетингу;  стратегія синхромаркетингу;  стратегія підтримуючого маркетингу;  стратегія ремаркетингу;  стратегія демаркетингу.

4. Залежно від загальноеконом стану фірми та її маркетинг спрямувань:

 Стратегія виживання — це виключно захисна стратегія, яка застосовується в умовах глибокої кризи економ діял фірми, коли вона перебуває на межі банкрутства. Основна мета цієї стратегії полягає у виході з кризового стану шляхом перегляду і перебудови всього маркет комплексу фірми.

 Стратегія стабілізації — використ за умов швидкого чи несподіваного падіння базових показників фірми чи за умов, коли розвиток фірми має коливальний характер. Ця стратегія передбачає вирівнювання показників з їх наступним підвищ і перехід до стратегії росту.

 Стратегія росту — передбачає ріст обсягів реалізації, прибутку, капіталу та ін показників діял організації.

5. За елементами маркетингового комплексу:

 товарна стратегія;  цінова стратегія;  стратегія товарного руху;  стратегія просування.

6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):

 стратегія цінового лідерства;  стратегія диференціації; стратегія фокусування (концентрації).

7. Залежно від виду диференціації:

 стратегія товарної диференціації;  стратегія сервісної диференціації;  стратегія іміджевої диференціації;

 стратегія кадрової диференціації.

8. Залежно від конкурент становища фірми та її маркетинг спрямувань:

 стратегії ринкового лідера;  стратегії челенджерів;

 стратегії послідовників;  стратегії ринкової ніші.

9. Залежно від співвідно відносної ринкової частки фірми та темпу росту її ринку збуту (за матрицею Бостонської групи) або залежно від конкурентоспром та привабливості її ринку збуту (за матрицею «Дженерал Електрик»):

 стратегія розвитку;  стратегія підтримання;

 стратегія збирання урожаю;  стратегія елімінації.

10. Залежно від методу обрання цільового ринку:

 стратегія товарної спеціалізації;  стратегія сегментної спеціалізації;  стратегія односегментної концентрації;

 стратегія вибіркової спеціалізації;  стратегія повного охоплення.

11. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту фірми:

 стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу;

 стратегія диференційованого маркетингу;

 стратегія концентрованого маркетингу.

Існують наступні варіанти довгострок стратегій банку:

 лідер за розміром ринкової частки;  лідер за якістю;

 лідер по обслуговуванню;  технологічний лідер;

 інноваційний лідер;  лідер з гнучкості;

 лідер у взаємовідносинах з клієнтом;  лідер з престижу;

 лідер у знаннях;  глобальний лідер;

 лідер по угодах (найнижча ціна або додаткові умови);

 лідер з цінності (співвідношення ціна/якість).

Конкурентоспром банку та чинники впливу на неї.

Конкурентоспроможність банку – це його можливість здійсненняефективної господарської діяльності та досягнення практичної прибутковоїреалізації послуг в умовах конкурентного ринку. При цьому створення та реалізація конкурентоспроможних послуг є узагальнюючим показникомстійкості банку, його здатності ефективно використовувати свій фінансовий,науково-технічний і кадровий потенціали.

Конкурентоспроможність банківських продуктів і послуг визначається певною кількістю факторів, які можна класифікувати і подати у вигляді таких агрегованих груп: споживчі властивості продуктів і послуг певного банку; споживчі властивості продуктів і послуг банків-конкурентів; маркетингова стратегія даного банку; маркетингові стратегії банків-конкурентів; характеристики цільових ринкових сегментів певного банку; характеристики цільових ринкових сегментів банків-конкурентів.

Кожна з наведених груп містить ряд підгруп, тому коло факторів, що визначають конкурентоспроможність конкретного банківського продукту або послуги, виявляється настільки широким і своєрідним, що неможливо запропонувати єдину методику збору відповідних даних, їхньої обробки та уніфікації для повної діагностики рівня інтенсивності конкуренції в конкретному сегменті ринку банківських продуктів і послуг.

завдання вибору найважливіших факторів, що визначають конкурентоспроможність банківських продуктів і послуг: відповідність властивостей банківських продуктів і послуг потребам клієнтів, наявність трьох елементів конкурентоспроможності — клієнта,продукту (послуги) певного банку та продукту (послуги) банку-конкурента, тотожність різних банківських продуктів або послуг у роз-різі конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність банківського продукту або пос-луги — це наявність сукупності параметрів певного продукту або послуги, що можуть бути виокремлені клієнтами, вигідно відрізняють цей продукт або послугу від аналогів конкурентів у конкретному сегменті ринку банківських продуктів і послуг у заданий проміжок часу.

Кількісно конкурентоспроможність банківського продукту або послуги визначається як співвідношення корисного ефекту і ціни.

Володіння конкурентними перевагами дозволяє зайняти міцну позиціюна ринку. На практиці конкурентні переваги банку мають різноманітніформи, основними серед яких є: імідж банку;висока якість послуг;рівень статутного капіталу й активів; наявність валютної або генеральної ліцензії; стійка клієнтура; кореспондентська мережа; система розрахунків і спектр послуг; наявність філіальної мережі та перспективи її розширення; ефективна реклама; кваліфікація та проф..

39. Кризовий PR у банку.

Пропаганда (publicrelations, PR) — цілеспрямована діяльність банку з організації громадської думки. Елементами PR є: налагодження зв’язків із засобами масової інформації; зв’язки з цільовими аудиторіями; відносини з установами державної влади та управління; створення фірмового стилю;

благодійна діяльність, спонсорство;дослідження громадської думки.

В якості антикризових послуг PR-компанії пропонують:

1.Аналітичне дослідження з описом ризиків і проблем бренду, організації (банку) та/або персони, при наявності яких можуть виникати кризові ситуації.

2.Розробка комплексного управління ризиками і проблемами бренду, організації або персони.

3.Розробка стратегії управління репутацією у виниклій кризовій ситуації.

4.Створення діагностики кризових ситуацій як поточних, так і потенційних.

 

5.Програмування кризового реагування

6.Проведення внутрішнього анкетування співробітників з метою відбору, підготовки і формування антикризової команди компанії.

7.Пошуки виходу з виниклих конфліктних ситуацій і вирішення конфліктів між владними структурами, інвесторами та засобами масової інформації та клієнтом.

8.Локалізація і ліквідація наслідків прес-атаки конкурентів.

9.Проведення різноманітних тренінгів з реагування на кризові ситуації.

 

Маркетинг-аудит у банку.

Маркетинг-аудит — методика оцінки ефективності організації маркетингової діяльності комерційного банку. Маркетинг-аудит здійснюється за такими напрямками ринкової орієнтації комерційного банку: орієнтація на клієнта; організація роботи відділу маркетингу і клієнтської політики; інформаційне забезпечення маркетингової діяльності банку; ефективність організації визначення стратегічних перспектив банку; ефективність управління маркетинговою діяльністю комерційного банку.

42.Маркетинговий стратегічний план та його складові.

Маркетинговий план банку — це головний інструмент ухвалення маркетингових управлінських рішень вищим керівництвом банку, інструмент підтримки діял бізнес-підрозділів і філіалів. Він об’єднує стратегічні, маркетингові

та фінансові цілі продажу банківських продуктів, координує основні маркетингові види діяльності. Крім цього, серед інших головних вимог до плану маркетингу організації можна виділити необхідність узгодженості та скоординованості основних бізнес-процесів, які виконуються окремими підрозділами; узгодження коротко- і середньотермінових цілей установи; чітке визначення цільового ринку; отримання тривалих конкурентних переваг

Завдання і функції маркетингового стратегічного планування у банку реалізуються в таких послідовних діях:

1. Аналіз конкурентного становища банку.

2. Оцінка маркетингових можливостей і ризиків банку.

3. Оцінка сильних і слабких позицій банку на ринку.

4. Розробка маркет концепції діял банку — вибір довгострок напрямів його діял відповідно до інструментів маркетингу.

5. Трансформування місії банку в сукупність маркетин цілей.

6. Вибір і формування маркетингової стратегії.

7. Затвердження маркетингових бюджетів.

8. Адаптація існуючої маркетингової стратегії відповідно до змін в навколишньому бізнес-середовищі банку.