Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу

У практиці МСБО розглядають дві концепції капіталу фізичну та фінансову.

· Фізичний капітал – це показник продуктивності діяльності банку.

· Фінансовий капітал – це сума грошових коштів, що її внесли засновники.

Капітал банку – це, по суті, залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов'язань. Капітал є одним з елементів балансу банку.

Крім капіталу банку до елементів балансу відносяться активи та зобов'язання. Зобов'язання фактично є джерелом коштів для банку. Разом із капіталом вони використовуються для створення активів.

До кожного активу є претензія з боку власника. Головним принципом побудови банківської діяльності є створення “резервуару” грошових коштів. Саме тому не можна чітко визначити джерело створення того чи іншого активу. За умови поточної діяльності банку немає потреби розмежовувати активи за їх реальними власниками.

Проте в разі ліквідації банку претензії до активів поділяються на дві групи:

- фіксовані, тобто претензії акціонерів, які задовольняються в обов'язковому порядку;

- залишкові, тобто претензії акціонерів.

Це концептуальне положення описується формулою:

К = А – З.

Отже вартість капіталу залежить від вартості активів.

Капітал банку складається з:

1) основного капіталу;

2) додаткового капіталу.

Основний капітал банку включає сплачений та зареєстрований статутний капітал і розкриті резерви, які створено або збільшено за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів, а також загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик від проведення банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди, які мають відповідати певним критеріям:

1) відрахування до фондів здійснюється з прибутку після оподаткування або прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання банку;

2) фонди і рух коштів до них та з них розкриваються окремо в опублікованих звітах банку;

3) фонди перебувають у розпорядженні банку для необмеженого й негайного використання у разі появи збитків;

4) збитки не можуть безпосередньо покриватись з фондів, а повинні проводитись через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

1) нерозкриті резерви (такі резерви не відображуються в опублікованому балансі банку, але вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість “прихованих ” резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які мають відповідати таким критеріям:

- вони є небезпечними, субординованими і повністю сплаченими;

- вони не можуть бути погашені з ініціативи власника;

- вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред’явлення банку вимог про припинення торгових операцій;

- вони дають змогу відстрочити обслуговування зобов’язань у частині сплати відсотків, якщо рівень прибутковості унеможливлює здійснення таких виплат;

- субординований борг (звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які не можуть бути зібрані з банку раніше п’яти років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій решти кредиторів). Сума таких коштів, включених у капітал, не може перевищувати 50% основного капіталу з щорічним зменшенням на 20% його первинної вартості протягом п’яти останніх років угоди.

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші статті балансу банку для включення до додаткового капіталу, а також умови й порядок такого включення. Додатковий капітал не може бути більше 100% основного капіталу.

 

2.2 Облік операцій з формування статутного фонду банку

 

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути меншим:

1) для місцевих кооперативних банків – 1-го мільйона євро;

2) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, - 3 мільйонів євро;

3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України – 5-ти мільйонів євро.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення установчого договору.

За підсумками року на основі фінансової звітності банки зобов’язані коригувати розмір статутного капіталу на індекс девальвації чи ревальвації гривні гривні за рахунок та в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, установленої Національним банком України.

Національний банк України має право встановити для певних банків залежно від їхньої спеціалізації диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижчий за величини, передбачені цією статтею.

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог цього Закону, законодавства України та установчих документів банку.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватись тільки через грошові внески. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України роблять у гривнях, а нерезиденти – в іноземній вільно конвертованій валюті чи в гривнях.

Статутний капітал банку не може формуватись з непідтверджених джерел.

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов’язання щодо оплати паїв або акцій, а попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено.

Банк не має право без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче за мінімально встановлений рівень. Капітал банку не може бути меншим за статутний капітал, необхідний для заснування банку.

Забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо вони мають інше цільове призначення.

Капітал банку обліковується на рахунках класу 5 плану рахунків і є залишковим інтересом акціонерів банку в активах за відрахування зобов’язань.

Клас 5 включає два розділи:

- розділ 50 – “Статутний капітал та інші фонди банку”;

- розділ 51 – “Результати переоцінювання”.

Формування капіталу розпочинається з формування статутного фонду банку. До реєстрації банку в належному територіальному управлінні Національного банку засновникам відкривається тимчасовий рахунок. Його призначено для зарахування коштів, котрі вносять засновники,як власну частку в статутному фонді, визначену чинним законодавством та установчими документами. Після реєстрації банку акумульовані кошти переказують на кореспондентський рахунок банку в установі Національного банку. У разі відмови в реєстрації кошти з тимчасового рахунка повертаються засновникам банку на їхню заяву в тижневий термін.

Зареєстрований статутний капітал банку обліковують на балансових рахунках групи 500:

5000 – “Зареєстрований статутний капітал банку”;

5001 – “Несплачений зареєстрований статутний капітал банку”.

На загальну суму зареєстрованого статутного капіталу банк випускає акції, стає емітентом і зобов’язується виконувати обов’язки, що виникають з умови їх випуску. Права та обов’язки щодо цінних паперів виникають із часу їх перед емітентом або вповноваженою ним особою покупцеві (одержувачу).

Сплативши банку за акції, покупець стає акціонером банку. Акція засвідчує його участь у статутному капіталі банку.

Оскільки акції можуть бути простими або привілейованими, то й операції за ними обліковуються нарізно. Саме тому до рахунка 5000 “Зареєстрований статутний капітал банку” відкриваються три субрахунки:

5000/1 – для обліку вартості привілейованих акцій;

5000/2 – для обліку вартості простих акцій;

5000/3 – для обліку власних акцій, викуплених в акціонерів.

Розмежування в обліку є необхідним, оскільки існують різні умови нарахування дивідендів власникам акцій.

Акції оплачуються в гривнях або в іноземній валюті у випадках, передбачених статутом банку. Незалежно від форми внесеного вкладу вартість акцій у капіталі банку виражається в гривнях.

Перерахунок сум іноземної валюти, внесеної іноземними засновниками, здійснюється за офіційним курсом НБУ на день внеску до статутного фонду. Далі коригування в разі зміни валютних курсів не проводиться.

Внески акціонерів за незареєстрованим статутним фондом ураховуються на окремому балансовому рахунку 3630 “Внески за незареєстрованим статутним фондом”. Після переказу акумульованих коштів із тимчасового рахунка на кореспондентський рахунок отримані внески за статутним фондом обліковуються:

Д-т кореспондентського рахунка

К-т 3630.