Здійснення розрахунків чеками

Розрахунки чеками застосовуються в разі платежів за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На практиці чеки найчастіше використовуються для розрахунків у межах одного міста, рідше – міжміських. Річ у тім, що кошти за цим видом розрахунків депонуються на окремому аналітичному рахунку «Розрахунки чеками» до балансових синтетичних рахунків № 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622. Отже, від моменту депонування до моменту платежу минає певний час, упродовж якого обігові кошти вилучаються з господарського обороту. Поряд з цим, система електронних платежів (СЕП) забезпечує дуже швидке проходження платежів за платіжними дорученнями, чим і пояснюється їх масове використання в Україні.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Важливі функції у процесі розрахунків чеками належать банкам, а саме:

· банк-емітент видає клієнтові чекову книжку;

· банк чекодержателя приймає чек до виконання контролюючи його законність шляхом пересилання чека до банку-емітента на інкасо.

Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву за підписами відповідальних працівників з відтиском печатки.

Заява проходить такі стадії документообігу:

· надходить до операційного працівника банку, який підтверджує особу клієнта за паспортом (або документом, що його замінює), перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на рахунку клієнта, відповідність підписів і відтиска печатки чекодавця зразкам з картки підписів, передає заяву на підпис керівнику та головному бухгалтеру банку і передає зрештою заяву разом з талоном до Ками;

· касир проставляє на заяві й талоні до неї номери чеків і повертає операційному працівнику чекову книжку разом із заявою під розписку в талоні. Талон до заяви залишається в касі;

· операційний працівник банку перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці; на внутрішньому боці обкладинки зазначає назву чекодавця, номер рахунку, з якого оплачуються чеки, строк дії чекової книжки й вписує в кожний чек назву чекодавця, номер МФО банку-емітента, номер рахунка чекодавця, з якого оплачуватимуться чеки;

· оформлена чекова книжка разом із заявою передається банківському працівникові, котрий здійснює внутрішній контроль на предмет правильності її оформлення та наявності контрольного підпису власника. Чекова книжка (на зворотному боці обкладинки) скріплюється печаткою банку і повертається разом із заявою до каси;

· касир ще раз перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці, підписує талон і повертає його операційного працівникові для списання чекової книжки з позабалансового рахунку № 9821 «Бланки суворої звітності».

Оплата чеків гарантована, оскільки депонування здійснюється списанням суми ліміту чекової книжки з рахунку клієнта. Саме тому разом із заявою про видачу чекової книжки до банку подається платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» до балансових синтетичних рахунків № 2526, 2550, 2552, 2554, 2602, 2622.

Розраховуючись із постачальниками товарів і послуг, чекодавець виписує чек на суму платежу, але таку, що не перевищує ліміту (межі суми, зазначеної на зворотному боці чека) і передає отримувачеві коштів – чекодержателю.

Отримавши чек, чекодержатель вчиняє певний візуальний контроль (переконується у відсутності виправлень, відповідності суми корінця чека сумі, зазначеній на чеку безпосередньо, строк дії чека, наявність на ньому чіткого відтиска штампа або печатки банку-емітента, а також назви чекодавця).

Під час контрольної перевірки чека чекодержатель керується тим, що чек, оформлений з порушенням вимог Інструкції № 7, оплати не приймається. Отже, приймаючи чек, він відокремлює його від корінця в чековій книжці, проставляє на звороті чека та корінці календарний штемпель і підписує. Чек здається до банку разом з такими документами: трьома примірниками реєстрів, якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в одній установі банку; з чотирма примірниками реєстрів (на кожну установу банку окремо), якщо рахунки чекодавця і чекодержателя ведуться в різних установах банків.

Реєстр містить таку інформацію про чек:

· номер рахунку чекодавця, його ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ідентифікаційний номер, якщо він зазначений у чеку);

· назву банку-емітента та його номер МФО;

· назву чекодержателя, номер його рахунку та ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

· назву банку чекодержателя та його номер МФО;

· суму чека;

· номер чека;

· загальну суму реєстру.

Перший примірник реєстру чеків має скріплюватися підписами та відтиском печатки чекодержателя згідно з карткою зразків підписів.

Банк чекодержателя зобов’язаний перевірити правильність складення реєстру і реквізитів чеків та своєчасність пред’явлення його до оплати.

Суми дефектних чеків викреслюються з реєстру з виправленням його підсумку. Такі чеки повертаються чекодержателю під розписку на першому примірнику реєстру.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, після перевірки правильності заповнення реквізитів чека й реєстру кошти списуються з відповідного рахунку чекодавця та зараховуються на рахунок чекодержателя на підставі першого примірника реєстру.

Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк чекодержателя зобов’язаний прийняти чек з реєстром та разом з другим і третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв’язком до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються лише після отримання їх із банку-емітента.

Умови інкасування чеків мають бути зазначені в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Для контролю за оплатою чеків перший примірник реєстру оприбутковується банком чекодержателя на позабалансовому рахунку № 9831 «Документи і цінності, відіслані на інкасо».

Останній примірник реєстру повертається чекодержателю з позначкою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з позначкою про інкасування – якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

Після отримання чека разом з двома примірниками реєстру банк-емітент перевіряє:

· чи стосується даний чек цього банку;

· відповідність номера рахунка чекодавця, який проставлений у чеку, зазначеному в картці;

· відповідність підписів та відтиска печатки чекодавця з карткою зразків підписів (у юридичних осіб) або наявність напису:

«За дорученням від ______________20___р.»;

(дата)

· чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;

· належність номера чека до виданої книжки та додержання строків дії книжки;

· правильність оформлення чека.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя. Оплачений чек разом з примірником реєстру залишається у банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку «Проведено».

Перерахування коштів у банку-емітенті супроводжується проведенням:

Д-т Аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»

К-т 1200

Якщо чеки не оплачуються через відсутність коштів на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками», то вони викреслюються з реєстру з виправленням підсумку і повертаються спецзв’язком банку чекодержателя.

Одночасно банку чекодержателя електронною поштою надсилається повідомлення про причини неоплати чека, і цей банк списує суму реєстру з позабалансового рахунку № 9831 та повертає чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати.

Коли до банку чекодержателя надходять кошти за оплаченим чеком одночасно із зарахуванням їх за призначенням, на підставі видаткового позабалансового ордера списується сума реєстру, врахованого на позабалансовому рахунку № 9831. Зарахування коштів здійснюється проведенням:

Д-т 1200

К-т Рахунок отримувача коштів

У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин неоплати чека.

Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

Не діставши відповіді, банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування чека списує суму реєстру чека з позабалансового рахунку № 9831 як нереальну для отримання суму платежу.

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, де вони мають бути погашені банком. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт.

Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку доручення (фізична особа – заяву або заповнює ордер за формою № 52) разом з відповідною чековою книжкою.

У дорученні в рядку «Призначення платежу» вказується «Поповнення ліміту за чековою книжкою».

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає книжку в банк разом з дорученням (фізична особа – із заявою, або ордером за формою № 52) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися кошти.

Якщо за повного використання чеків ліміт чекової книжки не буде вичерпаним, чекодавцеві може бути надана нова розрахункова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець має подати до банку книжку з корінцями використаних чеків разом із заявою на отримання нової чекової книжки.

 

Розрахунки акредитивами

Акредитив – це форма розрахунків, за якої банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

· виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;

· надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Банк емітент може відкривати такі види акредитивів:

· покритий – акредитив для здійснення платежів, при якому завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку;

· непокритий – акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та невідкличні, про що робиться позначка безпосередньо на бланку акредитива.

За відсутності такої позначки акредитив вважається невідкличним.

Відкличним називають акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (скажімо, у разі недодержання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про зміну умов відкличного акредитива заявник може надати бенефіціару – юридичній особі, на користь якої виставлений акредитив, лише через банк-емітент, котрий повідомляє виконуючий банк, а останній – бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива.

Виконуючий банк зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, перш ніж останній дістане повідомлення про зміну чи аналювання акредитива.

Невідкличним є такий акредитив, котрий може бути змінений або анульований лише за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар може достроково відмовитися використовувати акредитив, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями про зміну умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а той, у разі згоди, внесе зміни до акредитива через банк-емітент, котрий надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку.

Акредитиви в іншому (виконуючому) банку за дорученням банку емітента можуть виконуватися:

а) депоновані – списанням коштів з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами», відкритого у виконуючому банку;

б) гарантовані – наданням виконуючому банку права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого під час встановлення кореспондентських відносин між банками.

Відносини між банком-емітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), якими передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Кожний акредитив призначається для розрахунків лише з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву, де має зазначити:

· назву заявника та бенефіціара, їх ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;

· назву банку-емітента та банку, який виконує акредитив;

· вид акредитива;

· строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому банку);

· суму акредитива;

· дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

· умови акредитива (види товарів, які оплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів – з акцептом уповноваженого платника або без акцепту і т.ін.).

Зазначені реквізити є обов’язковими і за відсутності одного з них акредитив не відкривається.

Умови акредитива мають бути складені так, щоб вони, з одного боку, давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого – забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитивну форму розрахунків.

Акредитив має містити лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально.

У разі відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, банк-емітент перераховує кошти платника на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» в банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9802 «Акредитиви до сплати».

Для відкриття акредитива, депонованого у виконуючому банку, платник подає заяву в 4-х примірниках. Перший примірник заяви виконує роль меморіального документа і підшивається в документи для банку, другий використовується як додаток до позабалансового рахунку № 9802, третій видається заявникові як розписка банку про відкриття акредитива з необхідними позначками банку, четвертий може бути використаний для інформування виконуючого банку про умови акредитива і надсилається йому за допомогою засобів спецзв’язку або у вигляді повідомлення іншими лініями зв’язку.

У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенті, заявник перераховує дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний рахунок «Розрахунки акредитивами» в банку-емітенті на підставі поданої заяви про відкриття акредитива.

Заява про відкриття акредитива подається в 3-х примірниках. Перший примірник заяви разом з першим примірником платіжного доручення в банку-емітенті підшивають до документів дня, другий видають заявникові як розписку банку про відкриття акредитива, третій надсилають за допомогою засобів спецзв’язку до виконуючого банку для зарахування на позабалансовий рахунок № 9802 Акредитиви до сплати.

У разі відкриття непокритого акредитива платник подає лише заяву, де в рядку «вид акредитива» має бути додатковий запис «гарантований». Один із примірників заяви банк-емітент враховує на позабалансовому рахунку № 9020 «Гарантії, що надані клієнтам».

Одержане від банку-емітента повідомлення про відкриття непокритого акредитива (або примірник заяви на відкриття акредитива) виконуючий банк враховує на позабалансовому рахунку № 9802. Такий облік ведеться окремо від повідомлень про відкриття депонованих акредитивів, які враховані на цьому позабалансовому рахунку.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар подає виконуючому банку в 4-х примірниках передбачені умовами акредитива документи разом з їх реєстром. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо додержання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом не проводить, про що інформує бенефіціара, надсилаючи одночасно повідомлення банкові-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або ненадходження жодної виконуючий банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами».

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий примірник видається бенефіціару з необхідними позначками банку, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента з використанням засобів спецзв’язку, третій примірник використовується для списання коштів з позабалансового рахунку № 9802, а четвертий видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

У разі використання акредитива, депонованого в банку-емітенті, виконуючий банк за дорученням банку-емітента перевіряє виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром (у трьох примірниках) реєстром документів, що стосуються акредитива, та за іншими передбаченими акредитивом документами.

Третій примірник реєстру документів за акредитивом з позначкою банку виконуючий банк видає бенефіціару, перший та другий примірник цього реєстру разом з іншими документами за акредитивом надсилає з допомогою спецзв’язку до банку-емітента.

Банк-емітент після перевірки виконання всіх умов акредитива на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» та перераховує їх на рахунок бенефіціара.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом підшивається до документів дня банку-емітента, а другий – разом з іншими документами за акредитивом з позначками банку банк-емітент видає заявникові акредитива.

Банк бенефіціара після отримання коштів від банку-емітента списує суму за акредитивом з позабалансового рахунку № 9802.

Виконуючий банк зараховує кошти бенефіціару за непокритим гарантованим акредитивом після перевірки отриманого реєстру документів за акредитивом та інших документів, що передбачені умовами акредитива, списуючи кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента.

Два примірники реєстру рахунків і доданих до нього документів за сплаченим акредитивом виконуючий банк надсилає з допомогою спецзв’язку до банку-емітента, в якому перший з них використовується для відшкодування коштів із заявника акредитива, другий з позначками банку видається заявникові акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Після перевірки виконання всіх умов акредитива банк-емітент відшкодовує виконуючому банку витрати, пов’язані з виконанням акредитива, на умовах, що передбачені міжбанківським договором (угодою).

Банк-емітент у разі неможливості отримати кошти з рахунку заявника акредитива, якщо оплата за акредитивом здійснювалася за рахунок кредиту, до вирішення питання згідно з договором, відносить заборгованість на рахунок № 2040 «Короткострокові кредити суб’єктам господарської діяльності за внутрішніми торговельними операціями, наданими підприємствам та організаціям». Одночасно на суму виплачених бенефіціару коштів за акредитивом здійснюється списання коштів з позабалансового рахунку № 9020.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів з дня відкриття (не враховуючи нормативного терміну проходження документів за допомогою спецзв’язку між банками).

Керівник установи банку-емітента має право за поданням заявника акредитива в разі потреби продовжувати строк дії акредитива на 10 днів, якщо змінилися умови поставляння та відвантаження продукції. Банк-емітент, у свою чергу, повідомляє про це виконуючий банк, а останній – бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим банком документів за акредитивом.

У день закінчення строку дії акредитива, депонованого в банку бенефіціара, наприкінці операційного дня виконуючий банк списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» та перераховує банкові-емітенту.

Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунку № 9802.

Про закриття непокритого акредитива у зв’язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банкові-емітенту електронною поштою або іншими лініями зв’язку, що передбачені кореспондентськими договорами та списує суму акредитива з позабалансового рахунку № 9802.

Отримавши повідомлення про закриття акредитива, банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунку № 9020.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, цей банк закриває після закінчення строку, зазначеного в акредитиві (з доданням нормативного терміну проходження документів з допомогою спецзв’язку від виконуючого банку до банку-емітента), отримавши підтвердження від виконуючого банку про невиконання акредитива.

Наприкінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки акредитивами» на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для списання з позабалансового рахунку № 9802.

Акредитив може закриватися за ініціативою заявника до банку-емітента акредитива чи в зв’язку з розірванням договору між заявником акредитива і бененефіціаром.

 

Контрольні питання:

1. За якими розрахунковими документами здійснюються безготівкові розрахунки?

2. Яким нормативним документом регламентовано порядок та принципи організації безготівкових розрахунків в господарському обороті України?

3. На яких принципах ґрунтується організація безготівкових розрахунків?

4. Які реквізити повинні містити розрахункові документи, що подаються клієнтами до банку?

5. Що таке платіжне доручення?

6. Яка різниця між платіжним дорученням та платіжною вимогою-дорученням?

7. Які стадії документообігу проходить заява на отримання чекової книжки?

8. Що таке акредитив?

ТЕМА 6 ОБЛІК КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Мета: розкрити принципи обліку кредитних операцій та облік кредитних операцій за кожним з видів кредитів, порядок обліку кредитних операцій на позабалансових рахунках, методику та облік формування резервів під кредитні ризики.

 

ПЛАН:

6.1 Загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій.

6.2 Облік операцій за овердрафтом.

6.3 Облік операцій репо.

6.4 Облік факторингових операцій.

6.5 Облік субординованих кредитів та операцій з дисконту векселів.

6.6 Порядок бухгалтерського обліку позабалансових кредитних операцій.

6.7 Облік сумнівних кредитів та резервів під кредитні ризики.