Камеральний метод дослідження інформації: переваги, недоліки та джерела інформації.

Камеральне дослідження (на робочому місці):Переваги: Часто дає повні відповіді на запитання, напрям у дослідженні; Дешево; Точна та надійна інформація. Недоліки: Застаріла інформація; Не повністю задовольняє потреби маркетолога; Іноді інформацію важко знайти

Джерела інформації:державні статистичні

звіти, включаючи звіти Світового банку, іноземних урядів;фінансова преса, опубліковані маркетингові дослідження;фірми, які спеціалізуються на економічній та технічній інформації;зовнішні джерела: рахунки прибутків/збитків, балансовий звіт, документи обліку реалізації.

 

Зовнішні комунікації банку.

1)Організаційна культура: Забезпечення синергетичного впливу у разі застосування маркетингового інструментарію і елементів комунікац комплексу; формування довгострокових і ефективних комунікацій

2) Комерційна реклама: Інформ. про банк і його послуги; дає образ

марки і послуги; попит на послуги даного банку

3) Прямий маркетинг це будь-яка комунікаційна діял, що створює й використовує прямі лінії зв’язків між банком і споживачами його послуг.

4) Паблік рилейшнз (PR): PR притаманна техніка комунікації через подію, яка збігається багато в чому з канонами журналістики, коли цій події приділяється максимум суспільної уваги, а товар, назва фірми, марка можуть фігурувати лише у зв’язку з цією подією.

5) Спонсорство — це фінансова підтримка культурної та спортивної діял, що дозволить підвищити авторитет банку або збільшити його прибутки, на що спонсор розраховує за підсумками заходу.

6) Меценатство і благодійність: Чим вища культура підприємництва, тим частіше банк виступає в ролі мецената, котрий просуває свою місію стосовно до суспільства. Серед об’єктів благодійності лідирують державні й суспільні організації. Благодійність частіше за все виявляється у формі прямої фін допомоги на безповоротній основі або оплаті рахунку за послуги, поставку і придбання обладнання.

7) Лобіювання — це діял, у межах якої лобі намагається впливати на організацію, щоб домогтися політичних, юридичних, економічних заходів, що йому необхідні.

Під опосередкованим лобіюванням розуміють:

1. Зв’язок із пресою, бо через пресу лобі входить у контакт із

публікою, що, у свою чергу, впливає і здійснює тиск на владу,

яка приймає рішення.

2. Створення коаліцій шляхом пошуку союзників, зацікавлених у рішенні того самого питання, що дає змогу збільшити число прибічників.

3. Організацію кампанії по лобіюванню своїх інтересів шляхом тиску на політиків.

8) паблісит і - комплекс інформації про людину, товар або послугу, що з’являється у ЗМІ. засоби комунікацій із ЗМІ, серед яких слід виокремити такі основні як прес-релізи, брифінги, прес-конференції та допоміжні — відео-прес-релізи, прес-тури

 

Інструменти комунікації банку із ЗМІ.

Реклама – це неособисті форми комунікації, які здійснюються через засоби масової інформації на комерційній основі, а також через інші види розповсюдження інформації за кошти рекламодавця. До неї входять усі форми платної не персоніфікованої комунікації, такі як регіональне і національне телебачення, плакати, рекламні щити, газети, журнали, брошури, листівки і радіо.

Можна виділити наступні види реклами як самого банку, так і банківських продуктів:

•Друкована реклама в мас-медіа (реклама в пресі);

•Реклама на радіо;

•Телевізійна реклама;

•Зовнішня реклама (будь-яка реклама, що розміщується на окремих спеціальних конструкціях, щитах, плакатах, екранах, розташованих на відкритому повітрі, на фасадах будинків, споруд);

• Внутрішня реклама (рекламна інформація, яка розміщена всередині приміщення банку – листки, бюлетені);

•Реклама в/на транспорті;

•Сувенірна реклама (авторучки, олівці, папки, блокноти, щорічники, конверти, календарі, візитки, пакувальний папір, фірмовий прапор банку, які містять деякі елементи торгового знаку та виконані у фірмових кольорах);

• Інтернет-реклама;

•Пряма реклама (буклети, брошури, отримані поштою, реклама телефоном).

Якщо проаналізувати всі інструменти комунікативної політики банку, можна зробити висновок, що всі вони у комплексі є дуже важливими для продажу продуктів (в тому числі депозитних продуктів) банку його існуючим та потенційним клієнтам, підтримання контакту із клієнтами банку та встановленні тісніших ділових стосунків із ними, для вдалого позиціювання банківських продуктів на ринку та формування позитивного іміджу банку серед як існуючих, так і потенційних клієнтів банку.

 

Зони впливу банківських точок продажу

Прийняття рішення про розміщення філіалу означає вибір адреси, приміщення та сфери покриття. На це впливає:

1) привабливість регіону, структура наявної та потенційної

клієнтської бази, перспектива розвитку економіки;

2) профіль та вимоги цільового клієнта, обсяги, частота, види

та складність банківських операцій;

3) напрям та потужність транспортних потоків (важливо для

роздрібного бізнесу), максимальне наближення до місця роботи цільової клієнтури або місця проживання, навчання, відпочинку, а також торговельних точок;

4) присутність інших банків;

5) стосунки з місцевою адміністрацією (сприяння розвитку

бізнесу в регіоні, лобіювання місцевого банку);

6) концентрація бізнесу, підприємств, проживання населення

7) інвестиційні можливості та готовність банку розширювати

присутність у регіонах.

Маркетингова служба банку проводить аналіз та моніторинг

привабливості регіонів (областей, зон покриття), застосов рейтинг регіонів. Для цього регіони порівнюються між собою або з певним «ідеальним» регіоном за визначеними критеріями. У результаті формується інтегральний показник

На наступному етапі визначається приблизно зона покриття

(обслуговування) для даного філіалу. У розвинутих країнах

радіус такої зони складається залежно від типу населеного

пункту: від 1 до 5 км у великих містах, 1—2 філіали на середнє місто та 1 на район. За основу приймається потенціал клієнтури. Вивчається характер трансакцій клієнтів. Збирається інформація про адреси клієнтів (так, відомості про зареєстровані підприємства знаходяться в органах державної реєстрації, також вивчаються рекламні оголошення, що можуть містити достовірнішу інформацію про фактичну адресу бізнесу). Кожен банк відповідно до виду цільової клієнтури за результатами сегментації клієнтської бази встановлює діапазон кількості клієнтів.

Наступним кроком є вибір точного місця розташування —

коли відомий розмір (тип) відділення. Для цього служба

маркетингу проводить детальний аналіз розміщення

підприємств, офісів, торговельних центрів тощо, а також

концентрації працюючого населення. На карті міста (району)

окреслюються зона покриття (у вигляді кола, якщо в рамках

великого чи середнього міста) або неправильної форми площина, яка включає найближчі до банку об’єкти. Потім разом з господарською службою, представниками на місцях служба маркетингу вивчає різні варіанти розташування офісу.Серед переваг або недоліків відзначаються: площа, стан приміщення та будинку, потреба у капітальному ремонті, наявність місця для автостоянки, наближення до цільових клієнтів, сусідство з іншими філіалами, наближення до транспортних потоків, безпека, комунікації.Зона покриття філіалу має враховувати:

1. Встановлення банкоматів.

2. Наявність найближчого філіалу цього самого банку. У

великому місті такі зони не повинні перекриватися, щоб не

виникало конкуренції між філіалами, тому такі філіали слід

розташовувати поблизу один одного лише у районах з великою концентрацією бізнесу.

3. Розвиток каналів віддаленого обслуговування. Так, масове

встановлення систем «клієнт-банк» призведе до скорочення

відвідувань філіалу клієнтом.

Можуть бути виділені три зони дії: Первинна зона охоплює до двох третин клієнтів даного філіалу, вторинна - всіх клієнтів. У граничну зону відносять випадкових клієнтів. Питома вага клієнтів граничної зони не перевищує 10 відсотків