Інструменти банківського маркетингу

Система інструментів маркетингу — це сукупність заходів

та методів, тобто конкретний інструментарій, який використовується підприємством для виконання поставлених маркетингових завдань.

Головний елемент цієї «суміші» — товар. Тобто підприємству треба запропонувати необхідний певному ринку вид продукції або послуги. При цьому основними інструментами маркетингової діяльності підприємства є якість продукту, різноманітність (асортимент), зовнішній вигляд, властивості, товарна марка, упаковка, сервіс, гарантії, можливості повернення товару покупцем та інші важливі в кожному окремому випадку показники.

Друге «Р» містить у собі багато аспектів. Його часто асоціюють з процесами продажу, збуту чи розподілу (дистрибуції). Однак це і активний пошук покупців, і оптимізація каналів збуту. Крім того, цей блок системи засобів маркетингу передбачає наявність належних способів та методів створення збутового апарату, вибору посередників і управління ними, підготовки торговельних працівників, розміщення товарів у відповідних торговельних закладах, формування у кожному з них оптимального асортименту та номенклатури, нагромадження необхідних і достатніх її запасів, організації транспортування та зберігання.

Наступне «Р» передбачає вибір правильної стратегії ціноутворення, яке полягає у методах визначення прейскурантних цін, знижок, умов оплати, обсягів надання торгових кредитів покупцям.

Четверте «Р» — просування продукції — має на меті створення та забезпечення інформаційного взаємозв’язку підприємства зі своїм цільовим ринком. Тут інструментами є Реклама — це платна довільна форма надання комерційної

інформації із чітко визначеним джерелом фінансування через доступні для її власника канали комунікації (телебачення, радіо, преса, Інтернет та інші ЗМІ).

Зв’язки з громадськістю (public relations) — це також засіб розповсюдження інформації про організацію та її продукцію, яка, з одного боку, має на меті формування позитивного ставлення до них представників цільового ринку через посилення власного іміджу, а з іншого — запобігати виникненню небажаної інформації

Стимулювання збуту — це, як правило, короткотермінові, визначені у часі заходи виробника, спрямовані на спонукання

споживачів до збільшення обсягів закупівлі певного продукту за допомогою проведення різного роду акцій, конкурсів, лотерей, надання додаткових безкоштовних пропозицій у процесі купівлі.

Інтернет-банкінг: зміст, значення і тенденції розвитку.

Інтернет-банкінг представлений спеціалізованими Інтернет-

банками та різновидом обслуговування клієнтів у традиційних банках.

Інтернет-банк відрізняється від системи «Банк-клієнт» тим, що при комп’ютерному банкінгу доступ до рахунка здійснюється за допомогою персонального комп’ютера, за допомогою прямого модемного з’єднання з мережею банку й/або Інтернет, тобто для організації робочого місця буде потрібно будь-який комп’ютер, телефон і модем без унікального програмного забезпечення.

Система «Інтернет-банкінг» дозволяє управляти рахунками як у національній, так і в іноземній валюті й одержувати всю

необхідну інформацію про рух коштів по них у будь-якій точці світу. Можливі такі варіанти:

 у режимі on-line (через мережу Інтернет)

 у режимі off-line за допомогою комп’ютерного банкінгу (у

випадку обмеженого доступу до Інтернету або його відсутності)

 за допомогою WAP-банкінгу з мобільного телефону (перегляд поточного стану рахунка). Як правило, клієнт працює через Web-броузер, а Web-сервер встановлено у банку. Клієнт може увійти в систему з будь-якого віддаленого терміналу світової мережі.

Деякі банки пропонують своїм клієнтам обмежену версію

Інтернет-банкінгу. Наприклад, клієнти можуть бачити лише

виписку з рахунка на сайті банку. Якщо клієнт не має доступу до Інтернету, то банк може запропонувати клієнту доступ до сайту банку, безкоштовне користування комп’ютером з підключенням до Інтернету у філіалі або з використанням електронної пошти, значно дешевшої від звичайних провайдерів Інтернету.

 

 

Канали доставки банківських продуктів.

Пропонуємо підійти до визначення каналів з точки зору належності їх до самого банку: 1) власні канали збуту (основні для банку): головне відділення банку, стаціонарні і пересувні відділення банку, філії, збут з використанням автоматизованих стійок і автоматів; 2) невласні канали збуту (допоміжні): збут через дочірні фірми, споріднені банки-партнери, страхові компанії, підприємства житлового будівництва та комунального обслуговування і т.д. Всі канали доставки послуг клієнтам можна поділити на традиційні та

нетрадиційні. До традиційних належить мережа філій банку, до нетрадиційних - система Інтранет банк-клієнт, система обслуговування через банкомати, обслуговування через телефонію, система обслуговування через Інтернет, а також мережа міні-відділень.

Нетрадиційні канали доставки послуг характеризуються технологічністю та

низькими операційними витратами в той же час вони вимагають

довгострокових інвестицій з невизначеним терміном окупності.

Дистанційні канали доставки в українських банках поки що зосереджені нанаданні інформації про рух коштів на рахунках, платежі та консолідацію управління рахунками. Використання дистанційного сервісу вигідно за значними обсягами операцій, великі постійні витрати при незначних змінних витратах. Використання банкоматів і інших форм сервісу «безлюдного» типу.

За телефонним банкінгом клієнт переходить на телефонному апараті у

тональний режим, дзвонить у банк, набирає код платежу і суму на клавіатурі телефону і підтверджує команду. Підтримка зв’язку з клієнтом через телефон додає звичайну живу взаємодію з клієнтом через центр телефонії, що пропонує повний діапазон банківських послуг, дозволяє працювати з клієнтами цілодобово.

 

Кількісні дослідження банківського ринку.

Кількісні дослідження передбачають збирання інформації, яку можна виміряти у натуральних та вартісних показниках (кількість споживачів на певному сегменті, рівень попиту, кількість реалізованої продукції конкурентами за певний період). На маркетингові дослідження банки та фірми витрачають від 300 до 1 млн. дол. залежно від обсягу необхідної інформації, точності її опрацювання й цілей дослідження.

Кількісні дослідження (опитування) можуть вирішувати такі завдання для управління маркетинговими комунікаціями, як:

I. визначення частки цільової аудиторії серед населення

II. визначення та уточнення характеристик цільової аудиторії

III. відстеження впливу різних маркетингових акцій на цільову аудиторію

IV. кількісна оцінка комунікативних коштів цільової аудиторією

V. моніторинг іміджу

 

Комерціалізація банківського продукту-новинки.

Комерціалізація банківського продукту – створення нового банківського продукту, якому на ринку ще нема аналогів.

Винахідники можуть керуватися бажанням винайти або створити щось нове та краще, звичайним альтруїзмом або комерційними інтересами. Винахід може бути і результатом комбінування цих мотиваційних факторів. Однак незважаючи на фактори мотивації винахідника, без комерціалізації, тобто виробництва товарів та послуг із використанням винаходу, останній буде приречений на існування на рівні теоретичної розробки. З метою сприяння комерціалізації винахідники об'єднуються у асоціації, інноваційні центри та бізнес-інкубатори, що надають їм необхідне тренування підприємницьких здібностей, консультаційну допомогу та економічні ресурси, яких у приватних винахідників зазвичай недостатньо. Дослідницькі центри великих корпорацій працюють за іншим принципом, вони наймають талановитих науковців, котрі мають винахідницький потенціал і забезпечують цих працівників регулярним прибутком в обмін на передачу усіх майнових прав на винахід.