Вторинна сегментація банк ринку.

Сегментація ринку — це процес розподілу споживачів на

однорідні групи (сегменти) на підставі різниці у їх потребах, важливих характеристиках або поведінці.

За допомогою первинної сегментації банк установа має

можливість розподілити ринок на окремі великі сектори, а також визначити найбільш значущі особливості кожного з них. у процесі вторинної сегментації, банк установа вже розподіляє власну клієнтську базу (реальну або потенційну) за галузевою ознакою в межах кожного із наведених секторів, а також визначає потреби їхніх представників у конкрет банк послугах. у такий спосіб легше визнач з тим, які потреби цільового ринку задовол на поточний момент, а які становл перспективні напрями для розвитку банк послуг.

Вторинна сегментація банк ринку здійснюється відповідно до оперативних маркет завдань і змінюється напротязі здійснення банками довгострокової маркетингової стратегії. Вторинна сегментація корпоративного сегменту банк ринку здійснюється: за видами діял, за обсягами виробництва, за сферами діял, за циклічністю виробництва,за іншими суттєвими з точки зору банку ознаками.

 

Експертні оцінки – зміст і значення у банк маркетингу.

експ оцінки характериз 2 рівнями викор-я – кільк та якісним.

Методи експертних оцінок застосовуються для прогнозування подій майбутнього, якщо статистичних даних недостатньо. Вони також викорся для кількісного виміру таких подій, для яких не існує інших способів виміру, наприклад під час оцінки важливості стратегічної мети та ін.

Недоліки: 1. ризик суб'єктивності; 2. складнощі при опитуванні експертів; 3. ризик недостовірності оцінок; 4. можлива невірність думок більшості; 5.недостатня стабіл оцінок (експерт у різний термін має різну точку зору).

Шляхи виправлення недоліків: 1. застосування групових методів; 2. проведення експертизи у кілька турів (метод «Дельфі»); 3. проведення повторних експертиз; 4. періодична оцінка компетентності експертів. Цей метод (4) проводиться за такими основними етапами: А) Підбір експертів та формування експ-х груп. Б) Формулювання?-нь та складання анкет. В) Формування правил, визнач сумарних оцінок на основі оцінок експертів. Г) Робота з екпер-ми через уточнення формулювань Д) Аналіз і обробка експер оцінок.

Індивідуальні експертні оцінки застосовуються:

1. прогнозування розвитку подій у майбутньому; 2. аналізу та узагальнення результатів, які представили інші експерти; 3. складення сценаріїв; 4. надання висновків про роботу інших спеціалістів та організацій (відгуки, рецензії, експертизи).

Групов і експертні опитування – це: а) відкрите обговорення поруш питань з подальшим голосув (відкритим чи таємним); недолік: взаємний вплив думок експертів; b) закрите обговор з подальшим закритим голосуван чи заповненням експер анкети; с) вільне висловлюв без обговорення і голосування.

Ефект банк комунікацій.

Ефект комунікац комплексу характер якістю обмінного процесу між фінансово-банк структурою та її зовн серед. Оцінюючи ефект комунікац комплексу, слід урахов тимчасовість

Оцінка ефект організаційної культури може здійсн як з позиції ресурсовіддачі, так і на основі бальних оцінок.

Про ефект банк реклами можна судити в короткостр періоді за динамікою продажу конкрет послуг, ефект товарної реклами є відношенням результату у вигляді позитивної динаміки продажу до затрат на комунікацію.

Ефект сервісу показує активний зворотний зв’язок.

Оцінювати ефект меценатства і благодійності можна у двох аспектах: на мікро- та макрорівні. Дані комунікації ефективні на мікрорівні, якщо досягнуті тактичні цілі, такі як авторитет, імідж соціального інституту, запам’ятовування.

Оцінка інтегральної ефект комунікац комплексу здійснюється в декілька етапів:

І. Визнач комунікацій, які піддягають оцінці

II. Ранжування комунікацій за рівнем значущості

ІІІ. Оцінка вибраних показників

IV. Вибір еталона для порівняння

V. Порівняння показників

Загальна схема прогнозування банк ринку.

1. Виявлення ринку, який обслуговується:

1.1. Клієнти.

1.2. Потреби клієнтів.

1.3. Банк послуги, які задовольняють потреби клієнтів.

1.4. Визнач коштів для задоволення потреб.

1.5. Пошук таких коштів.

2. Оцінка ринково-виробничих характеристик сегментів:

2.1. Ринкові характеристики:

2.1.1. Вимоги до банк продуктів.

2.1.2. Частота придбавання продуктів.

2.1.3. Оцінка фін характеристик клієнтів.

2.1.4. Аналіз процесу прийняття рішень клієнтами.

2.2. Показники послуг:

2.2.1. Ступінь диференціації послуг на ринку.

2.2.2. Рівень і характер ризику банку в разі надання послуги:

2.2.3. Відносна капіталомісткість послуги.

2.2.4. Відносна дохідність послуги.

2.2.5. Оцінка доцільності та ефекту від впровадження новихпослуг.

2.3. Показники конкуренції:

2.3.1. Визнач основних конкурентів.

2.3.2. Відносна частка ринку.

2.3.3. Порівняльний аналіз.

2.4. Характеристика середовища.

3. Оцінка привабливості ринку в майбутньому:

3.1. Розмір.

3.2. Темпи зростання, які склалися.

3.3. Темпи зростання, які прогнозуються.

3.4. Загальна кількість клієнтів.

3.5. Ступінь концентрації клієнтів, які обслуговуються (кількість клієнтів, на яку припадає понад 1/2 послуг).

3.6. Відносна потужність клієнтів (клієнти — банк).3.7. Тенденції в концентрації клієнтів.

3.8. Важливість послуги для клієнта в майбутньому.

Загальна послідовність визнач ціни на продукти

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИЗНАЧ ЦІНИ НА ПОСЛУГИ БАНКУ

Етапи визнач ціни / Характеристика

1. Постановка завдань ціноутвор

Залежать від цінової стратегії і для певних послуг:

— забезпечення виживання

— максимізація поточного прибутку

— збільшення частки прибутку

— завоювання лідерства у якості послуги

2. Оцінка попиту на послугу

Надлишковий, високий, стабільний, від’ємний тощо.

Залежно від чинників:

— еластичність попиту

— інтенсивність рекламних заходів

— способу доставки послуги

— часового параметру надання послуги

— ступеню насиченості ринку послугою або замінниками

— ціна

3. Визнач валових витрат

Визнач постійних витрат, змінних витрат. На основі визнач нормативних витрат часу на здійснення обслугов

4. Аналіз аналогічних послуг конкурентів

Аналіз якісних параметрів конкуруючих послуг:

— швидкість обслугов

— рівень сервісу

— рівень комплексності обслугов

— ступінь унікальності послуги

Аналіз кількісних параметрів конкуруючих послуг

— рівень цін, типи цін, тарифна політика, рівень диференціації цін

Аналіз відповідності структурі і обсягу попиту

5. Вибір методу ціноутвор

— витратний

— підхід на основі ризиків

— метод цінового попиту

— на основі цінності ресурсів.

— на основі цінності послуги для клієнта

— на основі цінності клієнта для банку

— на основі цінності репутації банку для клієнта

6. Визнач остаточної ціни та її затвердження

Основна ціна: розмір комісії, тариф, базова процентна ставка, шкала диференціації (за клієнтами, обсягами, часом, каналом продаж тощо).

Супутні ціни: додаткові тарифи, пені, штрафні санкції тощо

Зміст продуктової політики банку.

Товарна політика банку означає керівні рішення банку щодо характеру, асортименту та обсягів реалізації послуг, продуктів з метою забезпечення потреб споживачів та одержання прибутків, виходячи з наявних ресурсів.

Завданнями товарної політики банку є:

1) максимізація доходів бізнесів та банку в цілому;

2) надання клієнтам права широкого вибору банк про-

дуктів та послуг;

3) модифікація банк продукту чи послуги під цільов клієнта;

4) гнучкість та оновлення продуктового ряду;

5) реалізація та зміцнення конкурентних переваг банку.

Складовими продуктової політики банку є визнач ключових банк продуктів, порядок зміни асортименту, повноваження органів банку на прийняття відповідних рішень, процедура розробки, погодження, затвердження та апробації продуктів, методика визнач прибутковості продукту або послуги.

Служба маркетингу виконує функцї стосовно продуктової політики: аналітичну, ініціативну та підтримки просуванню