Каталоги та технологічні карти банківських продуктів

На кожен вид операцій банківські підрозділи розробляють положення, технологічні карти та інструкції. Керівництво банку затверджує каталог банківських продуктів, у якому дається опис кожного банківського продукту, його параметрів, призначення для задоволення фінансових потреб

клієнта, характеристика типового споживача даного продукту, перелік переваг для клієнта. Каталог включає кодифікацію кожного продукту.

Так, банк може застосовувати таку структуру коду продукту:

перший розряд — різновид продукту (активний, пасивний,

комісійний);

другий розряд — вид бізнесу (корпоративний, роздрібний, банківський, інвестиційний, страховий тощо);

третій розряд (із двох цифр) — підвид продукту (наприклад,

споживча позика, платіжна картка).

На кожен продукт зазвичай готується сторінка з поясненнями, які використовуються також у разі виготовлення рекламних буклетів.

Приклад інформаційної сторінки каталогу по продукту:

1. Продукт: споживча позика.

2. Визначення: кредит фізичним особам для особистого спо-

живання; не включає кредит під заставу нерухомого майна та

кредит з відкритою датою погашення, наприклад, за кредитною карткою.

3. Характеристики продукту.

Для цього продукту також заповнюється форма для відома

лише працівника банку, в якій указуються переваги та рекомендації щодо відбору потенційно прийнятного клієнта,.

Каталог повинен оновлюватися та надаватися у розпорядження працівників банку в електронному вигляді, як правило, у мережі банку (інтранеті).

У каталозі наголошується на такі переваги для клієнта:

—швидкість проведення операцій;

—надійність, дотримання безпеки, конфіденційність

—зручність, доступність, економія часу;

—відносна дешевизна (або навпаки — висока ціна відповідає

високій якості);

—гнучкість, можливість зміни параметрів під час переговорів.

Технологічна карта супроводжує кожен банківський продукт та операції. Виняток становлять оригінальні продукти (під замовлення), разові послуги. Така карта включає опис послідовності виконання операцій за даним продуктом (послугою), включаючи обов’язки кожного підрозділу. Часто вона має вид схеми, алгоритму, що передбачає різні варіанти, рі- шення за кроками. Наприклад, технологічна (операційна) карта для відкриття депозитного рахунка представляє службову інструкцію для працівників фронт-офісу, включає порядок ідентифікації можливого клієнта, ознайомлення його з умовами оформлення депозитної угоди, підготовки платіжного документа, обліку вкладу, порядку нарахування відсотків, умовами,процедурами закриття рахунка.

Такі карти складає головний підрозділ, що буде організовувати безпосередньо просування продукту на ринок. Карта вимагає погодження з усіма учасниками виконання даної послуги, напри- клад, від ініціювання кредиту до реалізації застави — з підрозділами: юридичним, оцінки застави, кредитного аналізу, безпеки, бухгалтерією

 

40.Критерій оптимізації асортиментного ряду та його використання у плануванні банківського продукту.

Оптимізація структури продуктового ряду має такі аспекти:який продукт на якому етапі циклу перебуває. Критерій оптимізації асортиментного ряду розраховується за формулою: aхP(t) - bхR(t) maх

P(t) - сумарний прибуток за момент часу t

R(t) - сумарна оцінка ризику, банківської діяльності по всім операціям банку, які проводяться в момент t

a,b - адаптивні коефіцієнти

Оцінка асортименту проводиться по параметрах:

Старі продукти: рівень збуту; відносна частка ринку;розмір витрат та рівень рентабельності.

Нові продукти: перспективність; унікальність; ефективність; рентабельність;сумісність з діючими продуктами; дохідність у поєднанні з прийнятним рівнем ризику; можливість автоматизації

Вирішення проблеми балансу: диверсифікації рівня та прибутковості;поєднання старих та нових послуг.

 

 

34.Кількісні показники рівня конкуренції на банк ринку.

Аналіз стр-ри ринку полягає у визначенні кількісних і якісних показників, які характериз структуру ринку. До кількіс показників відносяться: обсяг ринку товару; частки суб´єктів господарювання на ринку; рівень ринкової концентрації; інші кількісні показники. До якісних показників відносяться: бар´єри вступу на ринок для потенційних конкурентів, ступінь (можлив) їх подолання; бар´єри виходу з ринку для діючих конкурентів, ступінь (можлив) їх подолання; відкритість ринку для міжрегіональної і міжнар торгівлі; наявність ринкової влади; оцінка стану конкурентного середовища на ринку, потенціалу його розвитку і надання висновків щодо доцільності впровадж заходів, направ на розвиток конкуренц

На підставі використ кіл-них і як-них показників визначаються типи (моделі) ринку, які диференціюються за характерними ознаками залежно від кількості суб´єктів господар, їх часток на ринку, типу товару, наявності і ступеня подолання бар´єрів вступу на ринок і т. п. До них відносяться досконала конкуренція; монополістична конкуренція, олігополія і монополія. Для вимірювання рівня концентрації ринку використ різноманітні показники, зокрема індекс Герфіндаля-Гіршмана та коефіцієнт концентрації). Індекс Герфіндаля-Гіршмана показує вплив найб компаній на стан ринку.

Всі ринки, залежно від показника концентрації та індексу Герфіндаля-Гіршмана, поділяють на три групи:слабо концентрований ринок; ринок із помірною концентрацією.

Аналіз концентрації ринку банківських послуг в Україні вважаємо за доцільне здійснювати у розрізі кредитних та депозитних операцій банків. З огляду на те, що основна функція банків полягає у перерозподілі ресурсів між суб'єктами економічних відносин шляхом залучення вільних коштів одних суб'єктів і наданням нагромаджених ресурсів на умовах поверненості, строковості і платності тим суб'єктам, які мають у них потребу у конкретний момент часу.

Класифік і види цін на банківські продукти і послуги.

Цінова політика комерц банку припускає встанов цін на різноманітні банк продукти і їх зміну відповідно до трансформації ринк ситуації. Її об'єктами можуть бути % ставки, тарифи, комісійні, премії, знижки, мін розмір внесків

При плануванні комплексу послуг, як нових, так і існуючих, банк визначає й аналізує структуру витрат і, отже, їхню ціну. Ціноутвор є елементом комплексу маркетингу. У маркетинговій діяль банку ціна виконує важливу функцію: вона погоджує інтереси банку і клієнтів. Для кожного банку першочерговим є завдання одержання максим прибутку. Однак в умовах конкуренції і зміні кон'юнктури ринку дане завдання може бути сформульована по-іншому, н-д, одержання максим прибутку при утриманні лідерства на ринку. У даному випадку банк переслідує мету - встановлення максим можливих цін на свої продукти за умовами утримання лідируючого стану у визначеному ринк сегменті. Наступним етапом розробки цінової стратегії є аналіз факторів, що впливають на ціну, як внутр, так і зовн.

До внутр факторів: витрати на надання послуг, якість банк продуктів, швидкість і якість обслугов, імідж банку, наявність додатк послуг, життєвий цикл даного банк продукт

До зовн факторів: рівень реального і прогнозованого попиту на даний вид банківського продукту, наявність ресурсів, рівень інфляції, наявність конкуренції

Основні цінові стратегії: Стратегія "виходу (проникнення) на ринок" використов найчастіше банками, що тільки починають свою діял, виходять на новий ринковий сегмент; Стратегія "асоційованого ринку" пов'язана з уявою про сумірність (відповідність) якості продукції виробників (банківських послуг) до аналогічних товарів конкурентів (політика пільгових цін, політика конкурентних цін, політика незаогруглених цін, політика масових закупівель); Стратегія "лідера" припускає створення високоякісної продукції, що перевершує аналогічну продукцію по своїх параметрах.