Аналіз сильних та слабких позицій банку.

Аналіз сильних та слабких сторін банку використовується при здійсненні кількісного SWOT-аналізу (нової унікальної методики розробленої представниками ESOMAR).

Сильні сторони – переваги вашої організації. Те, у чому організація досягла успіхів, або якась особливість, котра дасть додаткові можливості.Сила може полягати у набутому досвіді, доступі до унікальних ресурсів, володінні передовою технологією й сучасним устаткуванням, у високій кваліфікації працівників, бездоганній якості банківських продуктів…

Слабкі сторони – недоліки вашої організації, це брак чогось важливого для функціонування банку або те, що поки що не вдається порівняно з іншими конкурентами і тому й ставить банк у несприятливе положення. Як приклад слабких сторін можна навести занадто вузький асортимент банківських продуктів, погану репутацію на ринку, низький рівень сервісу й т. п.

Для аналізу сильних та слабких сторін використовуються наступні параметри – фактори внутрішнього середовища банку:

- цілі(стратегічні маркетингові цілі, цінова політика)

- технологія (форми та методи обслуговування клієнтів)

- завдання банку, які випливають із цілей

- структура (мережа філій та банкоматів)

- люди (фактор компетентності персоналу)

Визначення здійснюється на основі споживчих оцінок та бачення, вони зазначаються в описовому значенні.

19. Система збору зовнішньої інформації.

З метою збору та аналізу інформації комерційні банки формують маркетингову інформаційну систему (МІС). Завданнями МІС є збирання, перевірка, обробка, аналіз, зберігання, розподіл і передача даних, які необхідні для прийняття обґрунтованих управл.рішень.

Система маркетингової інформації повинна забезпечувати: поточну маркетинг.інформацію для прийняття довгострокових управлінських рішень; поточну маркетингову інформацію для прийняття тактичних рішень; поточну маркетингову інформацію для вирішення разових завдань.

МІС складається з систем внутрішньої звітності, збору зовнішньої інформації, маркетингових досліджень і аналізу інформації.

Система збору зовн.інформації направлена на пошук, узагальнення і надання оперативних даних про стан маркетингового середовища банку. Система збору зовн.інформації передбачає необхідність створення окремих підсистем інформації про конкурентів, існуючих і потенційних клієнтів, контактні аудиторії і інших суб'єктів ринк.середовища.

Система збору зовнішньої інформації призначена для постачання керівництва банку необхідною інформацією про стан середовища, в якому він діє. Система збору зовнішньої інформації припускає накопичення різноманітних даних про ситуацію на всіх ринках, особливо на тих, на яких діє банк, про всі сили, що діють на ринку (існуючих і потенційних конкурентах, клієнтах, контактних аудиторіях і ін.), а також про стан чинників макросередовища.

Джерела зовнішньої інформації: газети; журнали; телебачення; радіо; опубліковані річні звіти банків; виробнича статистика; урядова статистика споживання; галузеві журнали; інші спеціалізовані видання; особисті контакти з клієнтурою; обмін інформацією з дирекціями і службовцями інших банків.

Важливе місце в системі збору зовнішньої маркетингової інформації займає система інформації про конкурентів – система інформації допомагає виробити стратегію банку по відношенню до своїх існуючих та потенційних конкурентів.

20. Система маркетингових досліджень.

Згідно з Міжнародним кодексом ЄСОМАР маркетингові дослідження — це системне збирання і об’єктивний запис, класифікація, аналіз і узагальнення даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій і т.д. окремих осіб і організацій в контексті їхньої ек., політ., сусп. і побутової діяльності. Роль маркетинг.досліджень - оцінка маркетинг.ситуацій, забезпечення інформацією, яка уможливлює створення ефективної маркетингової програми підприємства. Мета маркетингових досліджень - ідентифікація як проблем, так і можливостей підприємства посісти конкурентну позицію на конкретному ринку в конкретний час, знизити міру ризику і невизначеності, збільшити ймовірність успіху маркетингової діяльності.

Осн. принципами маркетинг.досліджень є: системність; комплексність; цілеспрямованість; об’єктивність; надійність; економічність; результативність; відповідність засадам добросовісної конкуренції.

Систему маркетингових досліджень складають: SWOT-аналіз, Польові дослідження - метою є отримання конкретних уявлень про різні проблеми та аспекти маркетингової діяльності, поведінку суб’єктів ринку. Інфо для таких досліджень отримується завдяки проведенню цілеспрямованих опитувань, спостережень та експериментів. Метод пробного продажу (пілотні дослідження) - використовується за браком повної інформації або за неможливості її збирання та узагальнення. Цей метод поєднує конкретні маркетинг.дії (збут продукції, рекламування, зміна рівня цін) з досліджуванням процесів і їхніх результатів за відомим принципом «спроб і помилок». Панельні дослідження проводяться на підставі регулярного спілкування з визначеною (завжди тією самою) групою споживачів, що робить можливим аналіз стану та динаміки їхніх запитів, мотивацій, ставлень тощо. Метод фокус-груп — невимушене спілкування із 6—10-ма особами, які мають подібні характеристики (освіта, вік, сімейний стан, фах), з метою визначення їхніх поглядів, ставлення до певної маркетинг.проблеми, до способів її розв’язання. Ділові контакти - передбачає спілкування з представниками інших підприємств чи зі споживачами під час виставок, ярмарок, презентацій, дружніх зустрічей тощо.

21. Концепція макросередовища банку.

Основна відмінність між факторами мікро- і макросередовища: фактори мікросередовища перебувають у зоні безпосереднього впливу комерційного банку і він своєю політикою в значній мірі може змінювати їх вплив. Що стосується факторів макросередовища, то окремо взятий комерційний банк практично не в змозі суттєво змінити їх вплив на свою діяльність і його завдання полягає в тому, щоб виявити такі фактори, оцінити ступінь їх впливу і врахувати при розробці і здійсненні своєї стратегії і тактики.

Макросередовище — сили широкого соціального масштабу, які впливають на діяльність банку через фактори мікросередовища (фактори демографічного, економічного, природного, науково-технічного, політичного та культурного характеру).

Політичні фактори - тип грошово-кредитної політики, що здійснюється державою, систему банківського законодавства і загальний розвиток політичної ситуації в суспільстві у напрямку стабілізації або навпаки. Економічні чинники - динаміку загального обсягу і структури валового внутрішнього продукту і національного доходу, стан державного бюджету, платіжного балансу, стан і структуру доходів та видатків населення, рівень заощаджень, динаміку золотовалютних резервів, інвестиційну привабливість економіки, стан і структуру внутрішньої і зовнішньої заборгованості, динаміку валютного курсу тощо. Вивчення і аналіз демографічних факторів – у випадку активної діяльності на ринку обслуговування фізичних осіб. Врахування факторів науково-технічного характеру дозволяє з однієї сторони постійно вдосконалювати рівень технічного оснащення банків і банківських технологій, а з іншої сторони виявляти найбільш перспективні галузі виробництва і орієнтувати на них свою діяльність. Вплив природних факторів макросередовища може бути достатньо відчутним для тих комерційних банків, значна доля активів яких пов’язана із галузями і виробництвами, результати діяльності яких в значній мірі визначаються природно-кліматичними умовами (аграрний сектор, переробна промисловість, добувна промисловість тощо). Рівень впливу факторів культурного устрою в силу специфіки банківського бізнесу є незначним.

Систематичний аналіз і врахування всіх факторів маркетингового середовища буде сприяти зміцненню позицій комерційного банку на ринку і покращенню стабільності банківської системи в цілому.
22. Концепція мікросередовища банку.

Маркетингове середовище банку — сукупність активних суб'єктів і сил, що діють усередині та за межами банку і впливають на його можливість досягати поставлених цілей.

Необхідність і значимість аналізу маркетингового середовища визначається тим фактом, що жодний економічний суб’єкт, а комерційний банк тим більше, не може функціонувати, не вступаючи в регулярні відносини з іншими суб’єктами економіки.

При аналізі маркетингового середовища і визначенні механізму його впливу на політику банку виділяють такі фактори:
фактори мікросередовища; фактори макросередовища. Ці компоненти також тісно взаємопов'язані з такими поняттями, як внутрішнє і зовнішнє середовище банку.

Внутрішнє середовище банку — це фактори, що діють усередині банку і зумовлюють можливість успішної роботи цієї установи на ринку. До факторів внутрішнього середовища традиційно відносять такі: цілі; структура; завдання; технологія; люди.

Мікросередовище банку — це фактори внутрішнього середовища банку та сили, які безпосередньо пов'язані з самим банком та його можливостями щодо обслуговування клієнтури, а саме: внутрішнє середовище банку; партнери; контрагенти; маркетингові посередники; клієнти; конкуренти; контактні аудиторії.

ü Внутрішнє середовище банку визначається: типом організаційної структури банку; розгалуженістю філіальної сітки; ступенем централізації управління; характером взаємозв’язків між функціональними підрозділами на різних рівнях банківської ієрархії.

ü В умовах насиченого ринку банківських послуг суттєво зростає значення своєчасного виявлення і оцінки конкурентів, що в кінцевому результаті повинно привести до відповідного коректування власної стратегії і тактики банку.

ü В економічній літературі в число контактних аудиторій відносять засоби масової інформації, державні установи, громадськість, інші фінансові організації, власний персонал банку і т.д.

23. Модель поведінки корпоративного клієнта.

Психологи дослідили закономірності поведінки клієн­тів банківського ринку під час вибору банку. На основі вивчення цих законо­мірностей було окреслено загальну поведінкову модель споживача банків­ських продуктів: Виникнення потреби => Попереднє дослідження споживачів => Прийняття рішень => Здійснення покупки => Оцінка покупки => Остаточне рішення про обслуговування в банку.

Для того, щоб конкретизувати поведінку клієнтів банківського ринку, необхідно поділити їх на корпоративних та індивідуальних, оскільки для них будуть різні моделі поведінки, мотиви купівлі та фактори впливу.

Мотиви купівлі банківських продуктів корпоративними клієнтами на 100% зумовлені функціональною потребою.

Модель поведінки корпоративного клієнта —процес прийняття рішення про вибір того чи іншого банку.