Аудиторська палата України: склад і повноваження

 

Незалежним самостійним органом, який здійснює організаційне і методологічне керівництво аудиторською діяльністю в Україні є Аудиторська палата України. Вона створена відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» і функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування з 1993 р.

Аудиторська палата України є юридичною особою, веде відповідний облік та звітність, має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в банках, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може набувати майнові та немайнові права, виступати засновником та учасником інших юридичних осіб, бути позивачем та відповідачем у суді, мати у власності рухоме та нерухоме майно, що необхідне їй для виконання статутних завдань та організації своєї діяльності.

Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів (рис. 2.6).

Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.

Аудиторська палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів та представників державних органів

Склад Аудиторської палати України / 20 осіб /

Представники державних органів / 10 осіб /

Висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше 5 років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій, за рішенням з’їзду аудиторів України / 10 осіб /

- Міністерство фінансів України; - Міністерство юстиції України; - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України; - Державна фіскальна служба України; - Національний банк України; - Державна служба статистики України; - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України; - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України; - Рахункова палата України; - Державна фінансова інспекція України

Рис. 2.6. Склад Аудиторської палати України

Завданням Аудиторської палати України є методологічне і нормативно-правове забезпечення аудиту в Україні, регулювання та контроль аудиторської діяльності.

Для виконання статутних завдань Аудиторська палата України здійснює такі повноваження:

1) затверджує стандарти аудиту та визначає перелік послуг, які можуть надавати аудитори відповідно до стандартів аудиту;

2) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог Закону України «Про аудиторську діяльність», стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

3) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

4) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) у процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення;

5) розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів (аудиторських фірм) з питань її компетенції;

6) визначає порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов’язків у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру;

7) здійснює організацію взаємодії між суб’єктами аудиторської діяльності, координацію їх взаємовідносин з державою в особі її органів;

8) бере участь у розробці проектів нормативно-правових актів усфері аудиторської діяльності відповідно до чинного законодавства України;

9) готує пропозиції з питань регулювання аудиторської діяльності в Україні та вносить їх до органів державної влади та місцевого самоврядування, суб’єктів законодавчої ініціативи, інших суб’єктів владних повноважень, аудиторського та наукового загалу;

10) сприяє виданню нормативних, методологічних та інших матеріалів з питань аудиторської діяльності;

11) розробляє та затверджує локальні нормативні акти Аудиторської палати України;

12) затверджує порядок сертифікації аудиторів, порядок продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України та, за погодженням з Національним банком України, порядок сертифікації та порядок продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам, які здійснюватимуть аудит банків;

13) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, та продовження терміну чинності сертифікатів аудиторам України;

14) здійснює програмне та методичне забезпечення удосконалення професійних знань аудиторів України;

15) затверджує Регламент Аудиторської палати України;

16) веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, визначає порядок його ведення та забезпечення;

17) бере участь у роботі національних та міжнародних організацій з питань аудиту;

18) здійснює організаційні заходи щодо скликання та проведення з’їзду аудиторів України тощо.

До складу Аудиторської палати України входить ряд структурних підрозділів, які забезпечують виконання завдань та функцій, що покладені на неї (рис. 2.7).

Термін повноважень члена Аудиторської палати України становить п’ять років. Одна і та ж особа не може бути делегована до АПУ більше двох термінів підряд.

Голова АПУ

Заступники Голови АПУ

Консультаційно-експертна рада АПУ

Комісії АПУ: - Комісія АПУ з сертифікації та освіти аудиторів; - Комісія АПУ зі стандартів та практики аудиторської діяльності; - Комісія АПУ з питань правового забезпечення аудиторської діяльності; - Комісія АПУ з контролю якості та професійної якості; - Комісія АПУ з зовнішніх зв’язків та інформаційного забезпечення аудиторської діяльності; - Дисциплінарна комісія АПУ

Апарат АПУ

Комітет з контролю за якістю аудиторських послуг

Секретаріат АПУ: - Відділ обліково-фінансового забезпечення; - Відділ правового забезпечення роботи АПУ; - Відділ організаційно-інформаційного забезпечення роботи АПУ, комісій АПУ; - Відділ забезпечення ведення Реєстру; - Відділ організаційного забезпечення роботи комісії АПУ з сертифікації; - Відділ прийому і опрацювання звітів; - Відділ матеріально-технічного і господарського забезпечення

Рис. 2.7. Організаційна структура Аудиторської палати України

 

Члени Аудиторської палати України мають право:

1) вносити питання на порядок денний засідань Аудиторської палати України, пропозиції та проекти рішень для розгляду на засіданнях АПУ;

2) приймати участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданнях Аудиторської палати України;

3) брати участь у прийнятті рішень Аудиторської палати України шляхом голосування;

4) одержувати від Голови Аудиторської палати України та працівників Секретаріату Аудиторської палати України інформацію про діяльність Аудиторської палати України, в тому числі про витрачання коштів за кошторисом;

5) користуватися матеріально-технічною базою Аудиторської палати України для виконання своїх функціональних обов’язків члена Аудиторської палати України;

6) здійснювати науково-методологічні розробки з аудиту за програмою Аудиторської палати України;

7) брати участь у підготовці та сертифікації аудиторів, розробці інформаційно-методичних матеріалів, експертизі проектів нормативно-правових актів;

8) брати участь у здійсненні контролю якості аудиту та аудиторських послуг,здійснювати за дорученням Аудиторської палати України перевірку аудиторських фірм та аудиторів з питань дотримання ними вимог чинного законодавства, стандартів аудиту, норм професійної етики та рішень Аудиторської палати України, а також заходів по забезпеченню незалежності аудиторів;

9) отримувати відшкодування витрат згідно із затвердженими Аудиторською палатою України кошторисами тавинагороду в межах чинного законодавства за науково-методологічну, викладацьку, інформаційно-методичну, експертну роботу, виконану за затвердженими Аудиторською палатою України програмами;

10) звертатися до суб’єктів аудиту в Україні із запитами та за роз’ясненнями щодо їх професійної діяльності тощо.

Члени Аудиторської палати України зобов’язані:

1) додержуватися Конституції України, Господарського та інших кодексів України, Закону України «Про аудиторську діяльність», інших законів України, а також інших законодавчих та нормативно-правових актів, виданих відповідно до чинного законодавства України, Статуту Аудиторської палати України, стандартів аудиту та Кодексу професійної етики, рішень Аудиторської палати України;

2) бути чесними, об’єктивними та неупередженими при розв’язанні професійних конфліктів інтересів, прилюдно захищати імідж професійного аудитора та пропагувати його перед суспільством;

3) бути присутніми на засіданнях Аудиторської палати України та приймати активну участь у роботі Аудиторської палати України;

4) періодично звітувати перед Аудиторської палати України про виконання своїх повноважень.

 

 

Професійна етика аудиторів

 

Зважаючи на важливість функцій якими наділена професія аудитора (практикуючого бухгалтера) для захисту суспільних інтересів вона повинна відповідати ряду фундаментальних принципів.

Такими фундаментальними принципами є:

1) чесність (професійний бухгалтер повинен бути відвертим та чесним, надаючи професійні послуги);

2) об’єктивність (професійному бухгалтерові слід бути справедливим та не дозволяти собі необ’єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об’єктивності);

3) професійна компетентність та належна ретельність (професійному бухгалтерові слід виконувати професійні послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю; він зобов’язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві переваг професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні тенденції у практиці, законодавстві та методах роботи);

4) конфіденційність (професійному бухгалтерові слід дотримуватися конфіденційності інформації, одержаної у процесі надання професійних послуг, та не слід використовувати (чи розголошувати) таку інформацію без належних та визначених повноважень або якщо немає юридичного чи професійного права та обов’язку розкривати цю інформацію);

5) професійна поведінка (професійний бухгалтер повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, повинен утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію;

6) технічні стандарти (професійний бухгалтер повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Професійні бухгалтери зобов’язані ретельно і кваліфіковано виконувати інструкції клієнта (чи роботодавця) тією мірою, якою вони сумісні з вимогами щодо чесності, об’єктивності, а у випадках професійних бухгалтерів-практиків, – незалежності.

Фундаментальні принципи мають загальний характер і не призначені до використання для розв’язання етичних проблем, з якими стикається професійний бухгалтер у конкретних випадках.